ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22.09.2011 р.

N К/9991/23210/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., Цуркана М. І., розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Державної податкової адміністрації м. Києва, Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, Київської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Фоззі" (на час розгляду справи Закрите акціонерне товариство), Відкритого акціонерного товариства "КФК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роїк", Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик", Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м'ясної і молочної промисловості "УКНДІМ'ЯСМОЛПРОМ" до Київської міської ради, треті особи - Державна податкова адміністрація м. Києва, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю "Апстар Контінентал Юкрей", Закрите акціонерне товариство "Сільпо Рітейл", Відкрите акціонерне товариство "Київська компанія оптового ринку", Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про визнання незаконним та нечинним з часу прийняття пункту рішення, встановила:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 рішення Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року N 944/944 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві".

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Державна податкова адміністрація м. Києва, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва, Київська міська рада подали касаційні скарги, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої та апеляційної інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивачів відсутні правові підстави для сплати орендної плати за землю, оскільки вони є землекористувачами та не укладали з міськрадою договори оренди земельної ділянки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2008 на II сесії VI скликання відповідачем прийнято рішення N 944/944 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі є користувачами земельних ділянок, договорів оренди земельних ділянок ними не укладалось.

Правові засади оплати за використання землі встановлені Законом України "Про плату за землю" (що діяв на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення), статтею 2 якого визначено, що використання землі в України є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду справляється орендна плата.

Об'єктом плати за землю відповідно до ст. 5 вказаного Закону є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній чи комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю".

Судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що законною підставою для сплати орендної плати у відповідності до ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" є наявність такої умови, як укладений і зареєстрований у встановленому законом порядку договір оренди, а землекористувачі, з якими не укладено договір оренди, сплачують земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру відповідно до ст. 7 ЗУ "Про плату за землю".

Таким чином, в зв'язку з тим, що позивачі не укладали з міськрадою договорів оренди земельних ділянок, тому відсутні підстави для сплати орендної плати та єдиною формою плати за користування земельними ділянками для позивачів є земельний податок.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційні скарги Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Державної податкової адміністрації м. Києва, Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, Київської міської ради відхилити, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст. ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

С. Я. Чалий

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали