ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 16 лютого 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого - Сеніна Ю. Л., суддів: Григор'євої Л. І., Охрімчук Л. І., Балюка М. І., Романюка Я. М., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської ради, третя особа - Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом та визнання права власності на земельну ділянку за касаційною скаргою Дніпропетровської міської ради на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 серпня 2010 року, встановила:

У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся ОСОБА_7. Після її смерті відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0648 га. 7 жовтня 2008 року нотаріус Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори видав йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом тільки на зазначений будинок, у зв'язку з тим, що він не зміг надати державний акт на право власності на землю. Вказував, що державний акт на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7 був оформлений державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" (далі - ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України") на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 30 серпня 2006 року N 93/3. Згідно з довідкою ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" від 18 травня 2009 року державний акт на право власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7 був знищений під час пожежі 4 серпня 2008 року у приміщенні інституту "Дніпроцивільпроект". Просив встановити факт прийняття ним спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0648 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 серпня 2010 року, позов задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі Дніпропетровська міська рада просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача ОСОБА_7, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на будинок N 31, площею 57,4 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0648 га.

7 жовтня 2008 року державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначений будинок.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку ОСОБА_6 відмовлено з підстав відсутності державного акту на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 серпня 2006 року N 93/3 "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок громадянам у Жовтневому районі м. Дніпропетровська" ОСОБА_7 передано у власність земельну ділянку площею 0,0648 га за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України" від 18 травня 2009 року N 1277/1 державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 знищений під час пожежі 4 серпня 2008 року в приміщенні інституту "Дніпроцивільпроект" (а. с. 24).

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку втрачено, а законом не передбачено оформлення дубліката державного акту на право власності на земельну ділянку, то нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, а відтак право позивача підлягає захисту в суді шляхом встановлення факту прийняття ним спадщини та визнання права власності на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України, ст. ст. 234, 235 ЦПК України суд в окремому провадженні чи позовному порядку (при наявності спору між спадкоємцями) встановлює факти, якщо від доведення цих фактів залежить виникнення права на спадкування.

Оскільки відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України виникнення права на спадкування пов'язане з вчиненням спадкоємцем певних юридичних дій, встановлення судом факту прийняття спадщини щодо спадщини, яка відкрилася після 1 січня 2004 року, законом не передбачено (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Крім того, як вбачається з матеріалів справи спір про право ОСОБА_6 на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, відсутній, а підставою для звернення до суду з позовом ним зазначено неможливість одержання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку із втратою державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я спадкодавця.

Відповідно до гл. 7 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається громадянам за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

З висновком суду про відсутність умов для одержання свідоцтва про право на спадкування на земельну ділянку не можна погодитися, оскільки суд дійшов його з порушенням процесуальних і матеріальних норм права.

Так, судом встановлено, що оформлений на ім'я спадкодавця ОСОБА_7 державний акт знищений під час пожежі.

Дійшовши висновку про неможливість отримання ОСОБА_6 нового державного акту замість втраченого, суд не врахував положення Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою від 22 червня 2009 року N 325, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 року N 735/16751, відповідно до розд. 4 якої передбачена видача на платній основі нового державного акта при втраті чи пошкодженні державного акта.

Новий державний акт на ім'я спадкодавця взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст. 4 Закону України "Про нотаріат".

Відповідно до зазначеної Інструкції організацію робіт з видачі (заміни) державного акта на праві власності на земельну ділянку у разі його втрати (пошкодження) здійснюють Головні управління Державного комітету по земельних ресурсах в містах Києві та Севастополі, управління (відділи) Державного комітету по земельних ресурсах в районах (містах), міські, міжрайонні, міськрайонні управління (відділи) Державного комітету по земельних ресурсах.

Аналогічні положення про видачу дублікату державного акта передбачено і Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43. Ухвалюючи рішення, суд зазначені положення законодавчих актів не врахував, у порушення вимог ст. 214 ЦПК України питання про можливість отримання ОСОБА_6 державного акта про право власності на земельну ділянку і оформлення свідоцтва про право на спадщину належним чином не перевірив, орган, на який покладено повноваження по розпорядженню і реєстрації прав на спірну земельну ділянку не залучив, у зв'язку з чим ухвалені судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

При цьому суди не врахували, що відповідно до ст. ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 83 ЗК України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та п. 3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" після прийняття Дніпропетровською міською радою рішення N 93/3 від 30 серпня 2006 року "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок громадянам у Жовтневому районі м. Дніпропетровська", яким спірну земельну ділянку передано у приватну власність, Дніпропетровська міська рада не є розпорядником цієї земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи, що судові рішення ухвалені з порушенням процесуальних і матеріальних норм права, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 серпня 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Ю. Л. Сенін

Судді:

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Балюк

 

Л. І. Охрімчук

 

Я. М. Романюк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали