ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.11.2011 р.

N К-6714/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Заїки М. М., суддів: Білуги С. В., Гаманка О. І., Загороднього А. Ф., Співака В. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Б. Д. В. на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2007 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2008 у справі за позовом Б. Д. В. до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання незаконним рішення щодо відмови встановлення статусу учасника бойових дій, встановила:

У липні 2007 року Б. Д. В. звернувся до суду з позовом до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання незаконним рішення щодо відмови встановлення статусу учасника бойових дій.

Постановою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2007, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2008, в задоволенні позовних вимог Б. Д. В. відмовлено.

У касаційній скарзі позивач не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Б. Д. В у період з 15.11.67 по 07.12.69 проходив службу в Збройних Силах СРСР. Згідно архівної довідки Центрального архіву Міністерства Оборони Російської Федерації від 22.07.2002 по архівним документам встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині N 37511, 333 мотострілецького полку в період з 26.08.68 по 31.12.68 на посаді водія у військовому званні рядовий, яка приймала участь у захисті соціалістичних завоювань у Чехословацькій СРСР.

Звернувшись до військового комісаріату Автономної Республіки Крим з заявою про встановлення статусу учасника бойових дій, протокольним рішення Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим щодо вирішення питань стосовно ветеранів війни N 7 від 20.12.2002 Б. Д. В. відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій з посиланням на недоведеність факту особистої його участі у бойових діях або забезпечення бойової діяльності військ.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак з таким твердженням судів попередніх інстанцій погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших військових формувань, створюваних Верховною Радою України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 08.02.94 N 63 затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, до якого включено Чехословаччину в період з 20.08.68 по 01.01.69.

Порядок розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника бойових дій, і прийняття відповідних рішень на період виникнення спірних правовідносин був визначений постановою Кабінету Міністрів України N 458 від 26.04.96 року та Положенням про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що затверджене наказом Міністра оборони України N 208 від 26.07.96 року і зареєстроване в Міністерстві юстиції України за N 484/509 28.08.96 року.

Пунктом 4 зазначеного Положення передбачалось, що підготовку матеріалів для розгляду комісії, проведення пошукових заходів, спрямованих на допомогу громадянам в одержанні відповідних архівних довідок, здійснюють районні (міські) військові комісаріати.

Таким чином, на суб'єктів владних повноважень покладено обов'язок сприяти громадянам в підготовці необхідних матеріалів для розгляду їх комісіями при встановленні статусу учасника бойових дій.

Між тим відповідач не в повній мірі виконав вимоги пункту 4 Положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зокрема, з анкети-запиту N 266184 не вбачається, що військовий комісаріат робив запит в архів про наявність відомостей саме щодо участі Б. Д. В. у бойових діях, а лише формально зазначив про необхідність відомостей, які б підтверджували участь позивача у подавлені контрреволюційного заколоту в Чехословачинні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій відповідача при відмові у встановленні позивачу статусу учасника бойових дій та про наявність встановлених законом підстав для надання йому такого статусу.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Б. Д. В. задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2007 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2008 у справі за позовом Б. Д. В. до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання незаконним рішення щодо відмови встановлення статусу учасника бойових дій скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Б. Д. В. до військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання незаконним рішення щодо відмови встановлення статусу учасника бойових дій та зобов'язання вчинити певні дії  задовольнити.

Визнати протиправним рішення військового комісаріату Автономної Республіки Крим про відмову у наданні Б. Д. В. статусу учасника бойових дій, що викладене у протоколі Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим щодо вирішення питань стосовно ветеранів війни N 7 від 20.12.2002.

Зобов'язати військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, Комісію військового комісаріату Автономної Республіки Крим щодо вирішення питань стосовно ветеранів війни надати Б. Д. В. статус учасника бойових дій.

Постанова оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали