ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 14 квітня 2010 року

Додатково див. постанову Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року (Постанова N 6-1цс11)

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Пшонки М. П., суддів - Жайворонок Т. Є., Костенка А. В., Лященко Н. П., Мазурка В. А., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Луцької міської ради про зобов'язання забезпечити житловим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 21 липня 2009 року, встановила:

У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що як працівник прокуратури перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Луцької міської ради з 7 лютого 2008 року в черзі на позачергове отримання житла під N 803. Усупереч ч. 5 ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" відповідач не забезпечує його житлом, тому позивач просив зобов'язати виконавчий комітет Луцької міської ради надати йому квартиру виходячи з існуючих норм забезпечення жилою площею та санітарних норм.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 21 липня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 2, п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний суд - це суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних спорів.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року за винятком, встановленим п. 2 цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що ця справа розглянута судами після 1 вересня 2005 року за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Таким чином, суд, вирішивши по суті справу, помилково визнав, що виник цивільно-правовий спір і вимоги позивача повинні розглядатися за правилами позовного провадження з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та суть спору, колегія суддів вважає, що в даному випадку виник публічно-правовий спір і вимоги позивача повинні були розглядатися за правилами, встановленими КАС України.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 340 ЦПК України, а провадження в справі - закриттю на підставі ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 336, 340 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 21 липня 2009 року скасувати, провадження в справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. П. Пшонка

Судді:

Т. Є. Жайворонок

 

А. В. Костенко

 

Н. П. Лященко

 

В. А. Мазурок

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали