ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.11.2011 р.

Справа N 2/218-10

Вищий господарський суд України у складі: суддя - Бенедисюк І. М. - головуючий, судді: Львов Б. Ю. і Харченко В. М., розглянув касаційні скарги приватного підприємства "МАХОМ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ, та ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 зі справи N 2/218-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама бізнес", м. Дніпропетровськ, до відповідача-1 - відкритого акціонерного товариства "Видавництво "ЗОРЯ", м. Дніпропетровськ, до відповідача-2 - приватного підприємства "МАХОМ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ, та ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ, про захист прав на комерційне найменування та прав на знак для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідача-1 - не з'явився; відповідача-2 - ОСОБА_7, треті особи на стороні позивача - не з'явилися, третя особа на стороні відповідачів - не з'явилась.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Реклама бізнес" звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства "Видавництво "ЗОРЯ" та приватного підприємства "МАХОМ ПЛЮС", згідно з яким просило визнати незаконними дії відповідачів по використанню у видаваємій ними газеті "Первая Днепровская неделя" назви "Днепровская неделя" з моменту першого випуску; зобов'язати відповідачів припинити використання назви "Днепровская неделя" та інших однорідних з нею позначень для товарів і послуг, що відносяться до 16 та 35 класів МКТП, для яких правовий захист визначений Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг від 25 травня 2010 року N 123696 у випуску своєї газети і припинити випуск газети з однойменною назвою; зобов'язано відповідачів припинити розповсюдження будь-якої рекламної продукції з використанням назви "Днепровская неделя" та інших схожих з нею позначень для товарів і послуг, що відносяться до 16 і 35 класів МКТП, правовий захист яких визначений Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг від 25 травня 2010 року N 123696.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 у справі N 2/218-10 (суддя Боділовська М. М.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 (колегія суддів у складі: суддя Голяшкін О. В. - головуючий, судді Мороз В. Ф. і Науменко І. М.), визнано незаконними дії відповідачів по використанню у видаваємій ними газеті "Первая Днепровская неделя" назви "Днепровская неделя" з моменту першого випуску; зобов'язано відповідачів припинити використання назви "Днепровская неделя" та інших споріднених з ними позначень для товарів і послуг, що відносяться до 16 та 35 класів МКТП, для яких правовий захист визначений Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг від 25 травня 2010 року N 123696, у випуску своєї газети і припинити випуск газети з однойменною назвою; зобов'язано відповідачів припинити розповсюдження будь-якої рекламної продукції з використанням назви "Днепровская неделя" та інших споріднених з нею позначень для товарів і послуг, що відносяться до 16 і 35 класів МКТП, правовий захист яких визначений Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг від 25 травня 2010 року N 123696.

У касаційних скаргах до Вищого господарського суду України відповідач-2 та третя особа просять скасувати рішення суду першої інстанції від 10.02.2011 та постанову апеляційного господарського суду від 08.06.2011 та прийняте нове рішення, яким в позові відмовити. Скарги мотивовані тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 5 ст. 1109 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 2 липня 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю Рекламне видавниче агентство "Реклама Бізнес" отримало Свідоцтво серії ДП N 1161 про реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Днепровская неделя плюс" (українською мовою - "Дніпровський тиждень плюс").

У 2009 році було здійснено перереєстрацію печатного органу, згідно укладеного товариством з обмеженою відповідальністю Рекламне видавниче агентство "Реклама-Бізнес" та товариством з обмеженою відповідальністю "Реклама Бізнес" договору від 10 червня 2009 року про передачу засновницьких прав на друкований засіб масової інформації у зв'язку зі зміною засновника з передачею усіх прав на видавництво газети, 23 липня 2009 року товариству з обмеженою відповідальністю "Реклама бізнес" було видано свідоцтво серії ДП N 1599-334 ПР про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Днепровская неделя плюс".

З моменту реєстрації свідоцтва ДП N 1161 у 2004 році газета "Днепровская неделя плюс" отримала свою комерційну назву, відповідне зображення, вид та систему розміщення інформації, кольорове оформлення, форму шрифту, які зробили її індивідуальною та такою, що відрізняється від інших друкованих засобів масової інформації.

Починаючи з 2005 року газета "Днепровская неделя плюс" увійшла в оборот на ринок надання рекламних послуг та розповсюджується серед споживачів через підписку на газету, комерційну службу доставки, реалізацію через кіоски та спеціалізовані відділи у торгівельних місцях, з щотижневим друкуванням газети та розповсюдженням її в Дніпропетровській області.

На підставі поданої 18 лютого 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявки N м 2010 02268 Державним департаментом інтелектуальної власності 25 травня 2010 року було видано Свідоцтво України N 123696 на знак для товарів і послуг "Днепровская неделя" для товарів і послуг 16 та 35 класів МКТП.

18 лютого 2010 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (ліцензіари) та товариством з обмеженою відповідальністю "Реклама Бізнес" (ліцензіат) був укладений ліцензійний договір N 1, за яким ліцензіари надали ліцензіату виключну (виняткову) ліцензію на використання торговельної марки "Днепровская неделя".

Судами також встановлено, що 20 січня 2010 року було надруковано перший номер газети "Первая Днепровская неделя", у логотипі якої в червоно-синій гамі використано словосполучення "Днепровская неделя" із зазначенням реєстраційного свідоцтва від 17 грудня 2009 року N 1635-370 Р, а 27 січня 2010 року та 3 лютого 2010 року видано газету "Днепровская неделя первая" із зазначенням реєстраційного свідоцтва від 27 січня 2010 року ДП N 1640-376 ПР. Засновниками газети є ВАТ "Видавництво "Зоря", приватне підприємство "МАХОМ ПЛЮС" та громадянка України ОСОБА_2.

Як вбачається із змісту рішення суду першої інстанції, останній, задовольняючи позов, виходив з того, що найменування "Днепровская неделя плюс", а також скорочене від нього найменування "Днепровская неделя" являють собою комерційні (фірмові) найменування товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама бізнес", тобто комерційні найменування позивача за цією справою, який має пріоритетне відносно відповідачів право використання цього найменування.

Крім того, судом було також враховано, що з 18.02.2010, а тобто з дати подачі відповідної заявки, права позивача відносно позначення "Днепровская неделя" охороняються свідоцтвом України на знак для товарів і послуг за N 123696.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд також виходив з того, що права позивача відносно позначення "Днепровская неделя" охороняються зазначеним свідоцтвом України на знак для товарів і послуг з 18.02.2010.

Крім того, суд послався на те, що позивач має пріоритетне право використання позначення "Днепровская неделя" з 23.07.2009, а тобто з дати державної реєстрації друкованого засобу масової інформації, а саме газети "Днепровская неделя плюс". В той же час, відповідно до змісту прийнятої постанови апеляційний суд не підтвердив правильність висновків суду першої інстанції про те, що найменування "Днепровская неделя плюс" є комерційним (фірмовим) найменуванням товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама бізнес" та встановив, що це найменування є комерційною (фірмовою) назвою самої газети.

З кінцевими висновками обох попередніх судових інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову погодитись не можна, оскільки суди дійшли до них за неповно дослідженими обставинами справи.

Відповідно до статті 500 ЦК України, на яку посилався відповідач, заперечуючи проти позову, будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

У цьому ж зв'язку судами, як про це вже зазначалося вище, було встановлено, що 20.01.2010 відповідачі надрукували перший номер газети "Первая Днепровская неделя" із зазначенням реєстраційного свідоцтва від 17.12.2009 N 1635-370 Р, а 27.01.2010 та 03.02.2010 видали газету "Днепровская неделя первая" із зазначенням реєстраційного свідоцтва від 27.01.2010 ДП N 1640-376ПР. В той же час, відповідно до інших встановлених судами обставин, свідоцтво України N 123696 на знак "Днепровская неделя" для товарів і послуг 16 та 35 класів МКТП було отримано третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за заявкою від 18.02.2010, а тобто пізніше дати використання відповідного позначення відповідачами.

Сукупності наведених та інших з ними пов'язаних обставин, на які опирався відповідач у своїх запереченнях проти позову, суди не дали правової оцінки та, посилаючись при вирішенні спору на те, що права позивача як володільця знака для товарів і послуг "Днепровская неделя" охороняються законом, всупереч ст. ст. 4 - 7, 43 ГПК України, не дійшли до певних висновків про те, чи є обґрунтованими посилання відповідача на наявне у нього право попереднього користування щодо спірного позначення з урахуванням дати подачі заявки на реєстрацію відповідної торговельної марки, що, як це вже зазначалось вище, мало місце 18.02.2010.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

З урахуванням наведених вимог згаданого Закону, суди, розглядаючи питання щодо першості використання найменування та позначення "Днепровская неделя", також не прийняли до уваги наступне.

Як вбачається із змісту оскаржуваних судових рішень, за наслідками розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що друковане періодичне видання під назвою "Днепровская неделя" почало виходити, як додаток до газети "Днєпр вечерній". У 70-х роках щотижневик "Днепровская неделя" був переданий видавництву "Зоря".

Міністерством юстиції України за N КВ 2429 від 03.03.97 щотижневик був внесений до Державного реєстру засобів масової інформації під назвою "Днепровская рекламная неделя".

За заявкою від 14.09.98 N 98093650 Державним департаментом інтелектуальної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Зоря" було видане свідоцтво про реєстрацію знака для товарів і послуг N 21707, словесна частина якого складає назву газети - "Днепровская неделя рекламная". Зображення знака за названим свідоцтвом ідентичне тому, яке використовувалося за радянських часів.

Виключне право власності на назване свідоцтво про реєстрацію знака було передане товариству з обмеженою відповідальністю "Союз", про що у Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів і послуг було внесено запис про зміну особи власника знака, з відповідною інформацією про це в бюлетені "Промислова власність" і на офіційному веб-сайті Укрпатенту, де під кодом (732) власником свідоцтва N 21707 вказано товариство з обмеженою відповідальністю "Союз".

Відкрите акціонерне товариство "Видавництво "Зоря", спільно з товариством з обмеженою відповідальністю РВА "Реклама Бізнес" і товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Мир реклами", подали заявку на реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Днепровская неделя", на яку Державним комітетом інформаційної політики телебачення та радіомовлення було видане реєстраційне свідоцтво від 04.06.2002 N КВ 6198.

Власники реєстраційного свідоцтва від 04.06.2002 N КВ 6198 право на газету передали громадянину ОСОБА_9, що підтверджується перереєстрацією газети на ім'я вказаного громадянина у Міністерстві юстиції України від 09.10.2006 за N КВ 111839-710 ПР, який газету "Днепровская неделя" не видає.

Рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 15.09.2008 була припинена дія свідоцтва, виданого за N 21707 товариству з обмеженою відповідальністю "Союз", з відповідною публікацією в офіційному бюлетені "Промислова власність" та на офіційному веб-сайті Укрпатенту.

Сукупності встановлених у цьому зв'язку обставин суди, всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, не дали ніякої правової оцінки і не зазначили чи впливають вони на визначення часу початкового періоду використання позначення або найменування "Днепровская неделя".

Співставляючи дати державної реєстрації належних сторонам друкованих засобів масової інформації, а саме газет "Днепровская неделя плюс" та "Первая Днепровская неделя", суди так і не встановили, коли саме мало місце використання позначення або найменування "Днепровская неделя" вперше як комерційного найменування.

Відповідно до частини другої статті 90 ЦК України юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.

Згідно із ст. ст. 420, 489 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності у тому числі належать комерційні (фірмові) найменування. При цьому правова охорона комерційному найменуванню надається тоді, коли воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

За змістом ст. 8 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", як засновник (співзасновники) друкованих засобів масової інформації, до яких в даному випадку відносяться сторони, що сперечаються за цією справою, так і редакції цих засобів входять до числа самостійних суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації. При цьому засновник (співзасновники) може об'єднати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача, а редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем.

З урахуванням наведеної вимоги діючого законодавства, а також приймаючи до уваги вимоги ст. ст. 7, 9, 20, 21, 22, 23, 29, 31, 41 цього ж Закону, попереднім судовим інстанціям належало повно і всебічно з'ясувати коло тих питань, які пов'язані із збиранням, творенням, редагуванням, підготовкою інформації до друку та безпосереднім виданням таких газет як "Днепровская неделя плюс" та "Первая Днепровская Неделя", оскільки від належного з'ясування цих питань залежало і визначення тих осіб, які безпосередньо використовують у своїй діяльності словосполучення "Днепровская неделя", як назви газети, а отже залежало і вирішення питання про наявність чи відсутність підстав вважати, що словосполучення "Днепровская неделя", по-перше, є по суті комерційним (фірмовим) найменуванням, а по-друге, що це найменування може бути ідентифіковано саме з особою позивача.

Відповідних заходів, пов'язаних із з'ясуванням зазначених питань суди, як це вбачається з матеріалів справи, не вжили, а тобто не з'ясували, чи поєднує в даному випадку позивач, як співзасновник газети "Днепровская неделя плюс", в одній особі також і редакцію цієї газети, чи все ж таки відповідно до ст. ст. 7, 8, 21, 22 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" самостійно існує створена співзасновниками газети "Днепровская неделя плюс" редакція цієї газети, яка набула статусу юридичної особи та колом діяльності якої безпосередньо є збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку, видання друкованих засобів масової інформації та її поширення серед читачів.

У цьому зв'язку висновок суду першої інстанції про те, що найменування "Днепровская неделя плюс" являє собою комерційне найменування товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама бізнес", а тобто позивача за цією справою, а також суперечливий йому висновок апеляційного суду, згідно якого найменування "Днепровская неделя плюс" є комерційним найменуванням газети, не можна визнати такими, що ґрунтуються на встановлених за справою фактичних обставинах.

Сукупність наведеного дає підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій.

Враховуючи межі повноважень касаційної інстанції, що визначені ст. 1119 ГПК України, а також з огляду на те, що неповне з'ясування обставин справи у їх наведеній частині є процесуальним порушенням, якого припустилися суди попередніх інстанцій і яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи на стадії касаційного перегляду, остання має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході такого розгляду суду належить врахувати наведені недоліки, предметно з'ясувати, з якими саме обставинами пов'язують сторони свої вимоги та заперечення по справі, на підставі поданих доказів встановити її фактичні обставини і в залежності від встановленого прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно з вимогами процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційні скарги приватного підприємства "МАХОМ ПЛЮС" та ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 у справі N 2/218-10 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

 

Головуючий, суддя

І. М. Бенедисюк

Судді

Б. Ю. Львов

 

В. М. Харченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали