ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.03.2012 р.

N К/9991/9791/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді-доповідача - Бим М. Є., суддів: Харченка В. В., Чалого С. Я., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року у справі N 2а-9939/10/2670 за позовом Головного управління Держкомзему у м. Києві до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення, встановила:

Головне управління Держкомзему у м. Києві звернулась до суду із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення від 25.05.2010 N 67.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення було прийняте без урахування всіх обставин по справі, упереджено та безпідставно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів не погоджується з огляду на нижченаведене.

Судом встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами у місті Києві на підставі посвідчення від 12.04.2010 N 251 та на виконання наказу від 12.04.2010 N 112-п проведено планову перевірку Головного управління Держкомзему у місті Києві на предмет додержання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні цін (тарифів) на платні роботи (послуги) за період з 01.01.2009 по 19.04.2010.

За результатами перевірки складено Акт від 17.05.2010 N 104, в якому зазначено про порушення позивачем вимог статей 1 та 4 Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 N 2806, пунктів 3 та 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 N 1619, в наслідок чого необґрунтовано отримана сума виручки за період з 01.05.2009 по 19.04.2010 склала 11100 грн.

На підставі зазначеного Акта Державною інспекцією з контролю за цінами у місті Києві винесено припис від 25.05.2010 N 66 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким зобов'язано Головне управління Держкомзему у місті Києві в місячний термін усунути порушення державної дисципліни цін шляхом припинення стягнення плати з замовників послуг по наданню висновків до проектів відведення земельних ділянок та приведення цін на платні послуги (роботи) до вимог статей 1 та 4 Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 N 2806 та пунктів 3, 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 N 1619.

Також, Державною інспекцією з контролю за цінами у місті Києві прийнято рішення від 25.05.2010 N 67 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 33300 грн., з яких 11100 грн. - необґрунтовано отримана виручка та 22200 грн. - штраф.

Відповідно п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення цінової політики.

На виконання даного повноваження Кабінетом Міністрів України видано постанову N 1619 від 01.11.2000 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів".

Пунктом 5 зазначеної постанови визначено виключний перелік земельно-кадастрових робіт, які можуть надаватися на платній основі. В зазначеному переліку платне надання висновків не передбачене. В абз. 9 п. 5 постанови визначено, що на платній основі проводиться складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою. Тобто, останнє положення відносяться до розширення переліку робіт із землеустрою, а не до розширення переліку робіт, які можуть виконуватися на платній основі.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Положення про державний комітет із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 224 від 19.03.2008, до основних завдань Держкомзему віднесено розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи та подання їх Кабінетові Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 25 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є документацією із землеустрою.

Відповідно до ст. 56 вказаного Закону технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, включає перелік обмежень прав на земельну ділянку.

Управліннями та відділами Держкомзему зазначені обмеження надаються у формі висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності і без наявності якого суб'єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Визначення дозвільних органів наведено в абз. 5 п. 1 вищенаведеної норми як місцеві дозвільні органи - міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Державний комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який здійснює реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Саме до використання земель і відносяться висновки, на підставі яких проводиться відведення земельної ділянки у користування та погодження проектів землеустрою, що дають право суб'єкту господарювання на здійснення діяльності або фізичній особі на здійснення правочинів з земельною ділянкою.

Отже, позивачем були порушені вимоги діючого законодавства при стягненні плати за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або власність, що є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України N 1619 від 01.11.2000 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів".

Загальна сума необґрунтовано одержаної виручки становить 11000 грн., яка відповідно ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України N 298/519 від 03.12.2001 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за N 1047/6238, підлягає вилученню в дохід Державного бюджету і крім того, з підприємства стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки, що разом складає 33000 грн.

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено правильно, але невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві - задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року, та ухвалити у справі N 2а-9939/10/2670 нове судове рішення про відмову Головному управлінню Держкомзему у м. Києві в задоволенні позовних вимог до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення від 25 травня 2010 року N 67.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали