ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20.10.2011 р.

N К-24613/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року у справі за позовом Державного підприємства "Шахтарськантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Інформаційно-обчислювальний центр" до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, встановила:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано рішення відповідача N 717 від 6 серпня 2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 8333,06 грн. та пені у розмірі 1556,28 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державне підприємство "Шахтарськантрацит" зареєстровано виконавчим комітетом Шахтарської міської ради 30 квітня 2003 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і є юридичною особою.

ВП "Інформаційно-обчислюваний центр" є структурною одиницею ДП "Шахтарськантрацит".

Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий - січень 2008 року, загальна сума страхових внесків складає 22359,92 грн.

Грошові кошти, які перераховані позивачем, були зараховані Управлінням Пенсійного фонду України в місті Харцизьку в порядку календарної черговості в рахунок погашення заборгованості зі страхових внесків попередніх періодів, зазначених в довідці про перерахування коштів ВП "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП "Шахтарськантрацит", платіжних дорученнях.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені і фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказана норма не встановлює право чи обов'язок пенсійного органу при зарахуванні страхових внесків самостійно сплачених платником змінювати призначення платежу та напрямок його зарахування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої та апеляційної інстанції оскільки статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) передбачено, що він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 12 статті 20 Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно несплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно несплачених (неперерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що платіжні доручення містять чітке посилання на призначення платежу, Управлінням Пенсійного фонду неправомірно було зараховано дані кошти на погашення боргу відповідача, який виник раніше, що в свою чергу призвело до неправильного визначення суми штрафу та пені.

Однак колегія суддів не погоджується з даними висновками судів, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Отже, висновки судів про безпідставність погашення поточними платежами заборгованості по платежах до Пенсійного фонду у порядку календарної черговості її виникнення є необґрунтованими та суперечать нормам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали