МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 15 серпня 2011 року N 512

Про затвердження Методичних рекомендацій з прогнозування потреби закладів охорони здоров'я України у медичних кадрах на довгострокову перспективу

На виконання пункту 7 Національного плану розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. N 815, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації з прогнозування потреби закладів охорони здоров'я України у медичних кадрах на довгострокову перспективу (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Департаменту кадрової політики, освіти, науки та запобігання корупції використовувати Методичні рекомендації при прогнозуванні потреби закладів охорони здоров'я України у медичних кадрах на довгострокову перспективу.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р. О.

 

Міністр

О. В. Аніщенко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
15.08.2011 N 512

Методичні рекомендації з прогнозування потреби закладів охорони здоров'я України у медичних кадрах на довгострокову перспективу

Процес прогнозування показників розвитку України та окремих галузей регламентується Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".

Відповідно до цього Закону під час виконання прогнозних розробок потрібно враховувати наступні основні принципи:

- прогнозні документи розробляються на основі комплексного аналізу демографічної ситуації, стану використання трудового потенціалу; показники прогнозів і програм є орієнтиром для розробки прогнозів розвитку конкретних суб'єктів підприємницької діяльності (ст. 5);

- необхідно додержуватись принципів об'єктивності, які містять положення, що прогнозні документи розробляються на основі даних органів державної статистики; пріоритетними умовами програм розвитку, які виконуються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, повинні бути загальнодержавні інтереси, виходячи з необхідності забезпечення загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки (ст. 2).

1. Основні методичні та методологічні підходи до прогнозування потреби:

1.1. Методичними рекомендаціями визначається загальна потреба в медичних кадрах, незалежно від характеру роботи лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою на посадах середніх медичних працівників, тобто потреба у загальній чисельності лікарів і середніх медичних працівників.

1.2. Схема прогнозу повинна бути досить простою та зрозумілою для непідготовленого дослідника. Її не можна перевантажувати дрібними деталями, які, через їх значну кількість, не підвищуватимуть, а навпаки, знижуватимуть точність прогнозу. Про це свідчать численні зарубіжні та вітчизняні розробки. Інколи інерційний або аналоговий методи прогнозування мають сприйнятливіші і об'єктивніші вихідні показники, ніж багатофакторне моделювання, тощо. Використання штатних нормативів і типових штатів з метою прогнозу потреби в кадрах має обмеження у застосуванні: штатні нормативи повинні переглядатися регулярно за досить короткий час у зв'язку зі змінами у медичних технологіях. Тому при середньостроковому та довгостроковому прогнозуванні використання цих показників втрачає сенс. Крім того, при розробці прогнозів на довгострокову перспективу (понад 5 років) виникає завдання щодо прогнозування розвитку мережі закладів та їх потужностей з відповідним фінансовим забезпеченням, що пов'язано з капітальним будівництвом, інвестуванням у галузь. Виконання таких завдань ускладнює прогнозування.

1.3. У рішеннях методичного характеру щодо прогнозу розвитку кадрового потенціалу галузі охорони здоров'я, які використовують будь-які кадроутворюючі показники, необхідно передбачати, що останні повинні мати однозначні або граничні значення на той же період упередження, як і прогнозні показники по кадрах.

1.4. У методиці реалізовано 2-ступеневий підхід до прогнозування потреби. На першому етапі розглядається загальна потреба у чисельності медичних працівників. Здійснюється оцінка потреби галузі у кількості посад, їх наявності та очікуваних у перспективному періоді обсягів змін, які об'єктивно можуть мати як позитивну, так і від'ємну динаміку. Другий етап прогнозування визначає додаткову потребу у медичних кадрах, яка повинна забезпечити вимоги, що сформульовані на попередньому етапі, тобто обсяги необхідної підготовки медичних кадрів. Вона враховує процеси формування загальної потреби, функціонально залежить від останньої та дає відповідь на питання про обсяги потрібної підготовки медичних кадрів одночасно, по-перше - для досягнення перспективних рівнів показника забезпеченості населення медичними кадрами і, по-друге, - потреби на компенсацію вибуття кадрів за різними причинами (природне зменшення, міграція за межі галузі, маятникова міграція, заміщення посад, зайнятих особами без необхідної освіти, тощо).

1.5. Вимоги щодо забезпечення розрахунків повинні мати єдині методологічні підходи до цих розрахунків у ланцюжку за такою схемою:

чисельність населення ® потреба у медичній допомозі ® навантаження на медичних працівників ® потреба у кількості їх посад.

Чисельність населення, яка не розподіляється за відомчою підпорядкованістю щодо надання медичної допомоги, визначає коло обліку посад у кадрах, тобто визначається потреба у медичних кадрах усієї галузі охорони здоров'я (усі форми відомчого підпорядкування та власності) з наступним розподілом за галузевою ознакою.

Додаткові вимоги щодо забезпечення методологічної єдності розрахунків реалізовані через застосування упродовж всього аналітичного та прогнозного періодів єдиних одиниць виміру.

1.6. Потреба в медичних працівниках повинна функціонально залежати від надання певних обсягів медичної допомоги населенню. Тому розрахунки потреби мають бути пов'язані із кількісними характеристиками населення або його захворюваності. Такий підхід щодо зв'язку чисельності медичних кадрів з чисельністю і структурою населення базується на тому факті, що біологічні чинники, зокрема стать і вік людини, є вагомими показниками, які визначають стан здоров'я населення і обсяги надання необхідної медичної допомоги. Вони належать до таких показників, які можна представити у цифровому вигляді та застосувати у кількісних розрахунках. Таким чином, захворюваність населення пов'язана однозначно з чисельністю медичних кадрів. Проте такі показники не використовувались через відсутність прогнозних розрахунків з поширеності і захворюваності населення України.

2. Перелік показників, які є базовими у розрахунках потреби:

2.1. Показники чисельності та структури населення України в цілому прийнято відповідно до його чисельності та структури за прогнозом Інституту демографії та соціальної політики НАН України (далі - ІД НАН України). Цей прогноз відображає структуру населення на перспективу - від базового 2005 р. послідовно за роками до 2016 року, а також має розріз по статі і віку за абсолютними показниками. Період упередження розробки демографічного прогнозу ІД НАН України (за пояснювальною запискою - "Парадигма прогнозу") - до 2050 року, проте прогнозні демографічні дані для виконання цього дослідження: структура населення по регіонах, по статі і віку у ньому відсутні.

2.2. Для оцінки обсягів потрібної медичної допомоги (далі - ОМД) населенню використано так звані еквівалентні одиниці в розрізі вікової та статевої структур. Цей показник є практично коефіцієнтом, який відображає співвідношення груп населення щодо надання медичної допомоги за статевою і віковою структурою. Він розрахований за даними світової статистики і не корегується в розрахунках протягом усіх років. У разі проведення досліджень з уточнення наведених у таблиці еквівалентних одиниць це потребуватиме залучення значних ресурсів (людських та фінансових витрат). А з іншої сторони, медична технологія, яка враховувалась апріорі у розрахунках еквівалентних одиниць, на Україні ще на довгі роки наперед буде обумовлювати (у заданих межах) динаміку надання медичної допомоги. Постійний рівень еквівалентів протягом ряду років не буде чинником надмірної похибки. Еквіваленти є практично коефіцієнтами, які відображають диференціацію в наданні потрібної медичної допомоги населенню залежно від статі і віку (таблиця).

Таблиця

Еквівалентні одиниці надання медичної допомоги на 1 жителя

Вікова група

0 - 1

2 - 4

5 - 9

10 - 14

15 - 19

20 - 24

25 - 29

30 - 34

35 - 39

40 - 44

Еквіваленти по статі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чоловіки

10,0

7,0

3,7

3,0

2,2

2,5

2,0

2,0

2,5

3,5

жінки

5,0

3,5

3,0

2,5

3,0

3,5

4,0

4,0

4,5

5,0

Вікова група

45 - 49

50 - 54

55 - 59

60 - 64

65 - 69

70 - 74

75 - 79

80 - 84

85 і >

 

Еквіваленти по статі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чоловіки

4,5

5,0

6,5

7,5

8,0

10,0

10,5

12,0

13,0

 

жінки

5,5

6,5

7,0

8,5

9,5

10,5

11,0

12,0

13,0

 

Вікові відмінності по групах населення даних еквівалентів полягають у тому, що цей показник у такій групі працездатного населення, як "чоловіки, віком 25 - 34 років", становить 2,0 одиниці, у групі "жінки фертильного віку (14 - 24 років)" еквівалент - 2,5 - 3,5 одиниці. У групах населення молодшого та старшого віку, порівняно із вищезазначеними, цей показник значно зростає: для дітей чоловічої статі віком до 1 року він складає 10,0 од., 2 - 4 роки - 7,0; для дітей жіночої статі цих же років, відповідно - 5,0 та 3,5 од.; для чоловіків і жінок віком 85 років і старших - 13,0 од., середньоарифметичні еквіваленти становлять для чоловіків - 5,7; для жінок - 5,9 одиниці.

Показником, який зв'язує чисельність і структуру населення з потребою у чисельності медичних працівників, прийнято показник навантаження на 1 лікаря, як спроможність надання медичної допомоги у розрахунку на 1 лікаря в еквівалентних одиницях. Навантаження одночасно характеризує ефективність використання наявного чи прогнозного кадрового потенціалу галузі. Динаміка показника не повинна зростати нескінченно, тому й прийнято гіпотезу поступового досягнення рівня показника у перспективі до 2016 - 2020 років.

Відповідно до 2 категорій медичних працівників (лікарі і молодші спеціалісти з медичною освітою на посадах середніх медичних працівників - СМП) необхідно вирішити проблему з визначення обсягів медичної допомоги, які надаються окремо кожною з цих категорій. Для цього необхідно врахувати ефективність праці лікарів та СМП. Для спрощення розрахунків прийнято гіпотезу - обсяги виконуваної роботи лікарем і СМП є пропорційними їх співвідношенню за чисельністю. Тобто за однаковий проміжок часу 1 лікар виконує обсяг роботи, який дорівнює роботі 2 і більше СМП внаслідок різниці у кваліфікаційних навичках, рівні освіти тощо. Показник співвідношення модифіковано у показник відповідності, який є знаменником у дробі співвідношення (коли співвідношення дорівнює 1 : 2,14, то коефіцієнт відповідності - 2,14). Це означає, що на одиницю роботи лікаря припадає 2,14 одиниці роботи СМП. Увесь обсяг ОМД у частках має дорівнювати 2,14 + 1 = 3,14. Тоді частка ОМД, яка повинна виконуватись лікарем, пропорційна у цифровому виразі: 2,14 / (2,14 + 1) * 100 = 68,2 %. Решта припадає на СМП. Динаміка самого показника співвідношення має сталий характер як по закладах усієї галузі, так і в системі МОЗ України. Протягом усіх останніх років коефіцієнт відповідності коливатиметься на рівні 2,216 - 2,192. На прогнозний період прийнято гіпотезу: поступове досягнення до 2016 - 2020 рр. рівня 1 : 2,43 з наступною стабілізацією показника.

3. Алгоритми розрахунків потреби за методичною послідовністю та коментарі щодо обґрунтування їх динаміки:

3.1. Загальна потреба в чисельності лікарів на кожен рік прогнозного періоду розраховується шляхом ділення потрібних населенню України ОМД (які відносяться до функціональних обов'язків лікарів) на прогнозні питомі показники надання медичної допомоги на перспективу (навантаження лікарів в еквівалентних одиницях, як спроможність лікаря у наданні певних обсягів медичної допомоги в залежності від віку і статі пацієнтів);

3.2. Чисельність середніх спеціалістів, як величина похідна від чисельності лікарів, визначається шляхом множення прогнозної чисельності лікарів на прийнятий у прогнозному періоді коефіцієнт співвідношення "лікар - СМП";

3.3. Для визначення потреби в лікарях для закладів охорони здоров'я системи МОЗ України використовуються прогнозні показники питомої ваги чисельності медичних працівників закладів вказаного підпорядкування до їх чисельності в галузі в цілому (за всіма формами власності та підпорядкування), які мають чітко виражений тренд;

3.4. Чисельність медичних працівників є частиною населення (вибірковою сукупністю) по відношенню до генеральної сукупності, якою є загальна чисельність населення країни. Тому для розрахунків додаткової потреби, в разі відсутності прямих показників, можливе застосування показників, запозичених з генеральної сукупності з її структурою та питомими показниками (смертність, міграція, настання пенсійного віку тощо);

3.5. Першим елементом додаткової потреби є визначення чисельності медичних кадрів на заміщення у зв'язку зі смертністю на основі використання середньорічних коефіцієнтів смертності населення на 2005 - 2015 рр., виконані в Інституті економіки НАН України і у ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України";

3.6. Другим елементом додаткової потреби є обсяги заміни лікарів у зв'язку з настанням пенсійного віку і можливим виходом їх на пенсію. Розрахунок потреби в лікарях на заміщення скорочення їх чисельності, внаслідок досягнення пенсійного віку, проведено окремо по жіночій і чоловічій статях у зв'язку з різним віковим порогом виходу на пенсію;

3.7. Третім елементом потреби є потреба на заміщення скорочення чисельності медичних кадрів, яке відбувається внаслідок міграційних процесів. Найвірогідніші сценарії передбачають щорічний міграційний приріст населення на рівні приблизно 25 тис. осіб, що становить коефіцієнт 0,000532, який по відношенню до впливу на обсяги потреби має її скоротити (тобто у відсотках він дорівнює - 0,0532 %);

3.8. Четвертим елементом потреби в лікарях може бути потреба для скорочення вакантних посад. Цей елемент є складним тому, що обмежений наявністю фінансових ресурсів на виконання такої цільової програми;

3.9. Визначену потребу у підготовці медичних кадрів необхідно корегувати на зміни у загальній потребі за чисельністю посад, які, залежно від демографічних зрушень, на перспективу мають як позитивний (зростання показників потреби), так і негативний (зменшення потреби) вплив;

3.10. Додаткова (обсяги підготовки з урахуванням чинників компенсації збитків у чисельності) потреба у середніх медичних працівниках є похідним показником від обсягів підготовки лікарів через той же коефіцієнт відповідності. Тому немає сенсу наводити докладні розрахунки потреби, оскільки ці обсяги пропорційні чисельності лікарів за всіма складовими.

3.11. Обсяги надання медичної допомоги населенню країни (ОМД)

ОМДt = ЧНtij х ЕОij

(1)

де: ОМДt - обсяги надання медичної допомоги населенню країни у прогнозному році "t", млн. ЕО;

ЧНtij - чисельність населення за віком і статтю, осіб - за прогнозом Інституту демографії та соціальної політики НАН України;

ЕОij - еквівалент надання медичної допомоги за віком (i) і статтю (j) - за даними ВООЗ, од.;

Індексація: j = 1 - 2 - стать (чоловіки, жінки); i - ретроспективний чи прогнозний рік; к = 1 - 19 вікові групи населення (0 - 1; 2 - 4; 5 - 9; 10 - 14; 15 - 19; 20 - 24; 25 - 29; 30 - 34; 35 - 39; 40 - 44; 45 - 49; 50 - 54; 55 - 59; 60 - 64; 65 - 69; 70 - 74; 75 - 79; 80 - 84; 85 і старші);

3.12. ОМД, яка відноситься до функціональних обов'язків лікарів, тис. екв. од.

ОМДЛt = ОМД t *

      КВt
___
,
  (1 + КВt)

(2)

де: КВt - коефіцієнт відповідності на рік "t"; у прогнозному періоді за апроксимуючою функцією з урахуванням гіпотези стабілізації показника на рівні 2,43 до 2016 - 2020 рр.;

3.13.1. Навантаження на 1 лікаря (ЕО) у ретроспективному періоді за довготривалим динамічним рядком -

Нt - n =

    ОМДt - n
___
,
     ЧЛt - n

(3)

де: t-n - ретроспективний період (t-n = 2005 ё 2009);

3.13.2. Навантаження на 1 лікаря (ЕО) у перспективному періоді

Нt = f (Нt - n)

(4)

де: t - прогнозний період (2010 ё 2016 рр.);

f (Нt-n) - функція тренду за апроксимуючою функцією (п. 3.23) показника навантаження з урахуванням гіпотези. У першому варіанті прогнозу такою функцією визначена параболічна крива другого порядку. У інших розрахунках можливе використання інших функцій, характер тренду яких визначається за математичними ознаками тісноти зв'язку з допомогою коефіцієнтів детермінації;

3.14. Загальна потреба у лікарях усіх закладів охорони здоров'я (осіб-посад)

ПЛt =

  ОМДЛt

    НЛt

* 1000;

(5)

3.15. Загальна потреба у СМП усіх закладів охорони здоров'я (осіб-посад)

ПСt = ПЛt * КВt;

(6)

3.16. Необхідні обсяги підготовки медичних кадрів (окремо лікарі і середній медичний персонал)

ПЛt = DЧЛt + ЧВt,

(7)

ПСt = ПЛt х КВt,

(8)

де: ПЛt, ПСt - обсяги підготовки на прогнозний рік "t": Л - лікарів; С - СМП, (осіб на рік);

3.17. Зміни потреби у загальній чисельності лікарів порівняно з попереднім роком

DЧЛt = ЧЛt - ЧЛt - 1,

(9)

де: DЧЛt - зміни (±) у потребі в чисельності лікарів у році "t" порівняно з попереднім роком "t-1", осіб;

ЧЛt, ЧЛt-1 - загальна потреба у чисельності лікарів відповідно в "t" та в попередньому "t-1" році, осіб;

3.18. Потреба у підготовці лікарів на заміщення обсягів їх вибуття за різними чинниками

ЧВt = ЧСt + ЧПt + ЧМt + ЧЗt,

(10)

де: ЧВt - підсумкова чисельність лікарів галузі, яка вибуває внаслідок дії усіх чинників, осіб,

ЧСt - чисельність лікарів галузі, яка вибуває внаслідок смертності, осіб,

ЧПt - чисельність лікарів, яка не буде працювати у закладах галузі у зв'язку з виходом на пенсію, осіб,

ЧМt - чисельність лікарів, які не будуть працювати у закладах галузі внаслідок міграції за межі країни та в інші галузі народного господарства, осіб,

ЧЗt - чисельність лікарів, яка потрібна галузі на заміщення вакантних посад, осіб;

3.19. Чисельність лікарів, які вибувають внаслідок внутрішньої і зовнішньої міграції

ЧМt =

  ЧЛt х КМt
_____
,
       100

(11)

де: КМt - коефіцієнт, який характеризує рівень міграції лікарів у році "t" за межі країни та в інші галузі народного господарства, у % до їх загальної чисельності;

3.20. Чисельність лікарів, які вибувають з причини їх смерті

ЧСt =

  ЧЛt х КСt
_____
,
       100

(12)

де: КСt - коефіцієнт, який характеризує рівень смертності лікарів у році "t", у % до їх загальної чисельності - експертна оцінка або за аналогією зі смертністю у генеральній сукупності населення;

3.21. Чисельність лікарів, які вибувають у зв'язку з виходом на пенсію

ЧПt =

  ЧЛt х КПt
____
     100

х КПВt,

(13)

де: КПt - коефіцієнт, який характеризує чисельність лікарів пенсійного віку або їх питому вагу - за експертною оцінкою або за аналогією з віковою структурою населення; % у загальній чисельності лікарів,

КПВt - експертна оцінка коефіцієнту, який визначає чисельність лікарів-пенсіонерів, що не будуть працювати у галузі у зв'язку з настанням пенсійного віку;

3.22. Чисельність лікарів, яка потрібна на заміщення вакантних посад

ЧЗt =

   ЧШt - h - ЧЗПt - h
_
,
              T

(14)

де: ЧШt - h - кількість штатних посад лікарів у базовому році "t-h" (на початок прогнозного періоду)1, од.;

ЧЗПt-h - кількість зайнятих посад у базовому році (на початок прогнозного періоду), од.;

Т - тривалість програми заміщення лікарських посад, років.


1 Коли розрахунки виконуються у 2010 році, то базовим є 2009 рік тощо

Інші припущення:

3.23. Вибір варіанта апроксимуючої функції тренду для визначення сталого тренду прогнозування динаміки показника навантаження - Н t - за математичними ознаками;

3.24. Визначення загальної потреби у медичних працівниках установ і закладів охорони здоров'я системи МОЗ України здійснюється шляхом прогнозу за експертною оцінкою питомої ваги їх чисельності у структурі галузі в цілому на перспективу по роках. Потім проводиться розрахунок у абсолютних показниках за формулою

ЧМОЗ =

 Чгалузі * d
_____
,
       100

 

де: ЧМОЗ - чисельність працівників установ і закладів МОЗ України,

Чгалузі - чисельність працівників установ і закладів медичної галузі України в цілому,

d - питома вага (у %) чисельності працівників МОЗ України у загальній чисельності працівників галузі.

Розрахунок чисельності двох категорій медичних працівників на перспективу (по роках): лікарів і СМП (прогноз потреби для МОЗ України) проводиться пропорційно чисельності лікарів та СМП в медичних установах та закладах усіх форм відомчого підпорядкування та власності.

Апробація методичних рекомендацій на даних статистики за 1994 - 2010 рр., даних демографічного прогнозу до 2016 р. ІД НАН України довела логічність отриманих результатів, їх реальність і можливість використання Методичних рекомендацій спочатку на вищому адміністративному рівні (МОЗ України), а потім і в регіональному розрізі за строками, які визначаються датами надходження відповідної інформації.

 

Директор Департаменту
кадрової політики, освіти,
науки та запобігання корупції

В. В. Вороненко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали