ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 23 лютого 2012 року N 36

Про затвердження Порядку проведення внутрішнього аудиту в Державній службі фінансового моніторингу України

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 N 1001 "Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органах виконавчої влади" (Постанова N 1001) наказую:

1. Затвердити Порядок проведення внутрішнього аудиту в Державній службі фінансового моніторингу України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 03.09.2010 N 159 "Про затвердження Порядку проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в Державному комітеті фінансового моніторингу України" (зі змінами).

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Голова

С. Г. Гуржій

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної служби фінансового моніторингу України
23.02.2012 N 36

Порядок
проведення внутрішнього аудиту в Державній службі фінансового моніторингу України

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 N 1001 "Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" (Постанова N 1001), Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 N 1247 (Наказ N 1247), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.10.2011 за N 1219/19957 (далі - Стандарти), Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2011 N 1217 (Наказ N 1217), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 17.10.2011 за N 1195/19933 (далі - Кодекс етики), та Положення про Сектор внутрішнього аудиту.

Цей Порядок визначає механізм проведення внутрішнього аудиту в Державній службі фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг України).

1.2. Об'єктом внутрішнього аудиту є діяльність Держфінмоніторингу України в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах) та заходи, що здійснюються Головою Держфінмоніторингу України для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, виконання завдань, планів і дотримання вимог щодо діяльності Держфінмоніторингу України, а також підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Держфінмоніторингу України) (далі - об'єкт аудиту, установа).

1.3. Сектор внутрішнього аудиту (далі - Сектор) є самостійним структурним підрозділом Держфінмоніторингу України, який організовує та здійснює внутрішній аудит, і підпорядковується Голові Держфінмоніторингу України.

1.4. Основні завдання та функції Сектору, права, повноваження і обов'язки керівника та працівників Сектору визначаються Положенням про Сектор та посадовими інструкціями, що затверджуються у встановленому порядку.

Внутрішні документи з питань внутрішнього аудиту розробляються керівником Сектору, з урахуванням вимог нормативно-правових актів.

1.5. У цьому Порядку терміни "внутрішній аудит", "внутрішній контроль" та "об'єкти внутрішнього аудиту" вживаються у значеннях, що застосовуються у Бюджетному кодексі України та Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 N 1001 (Постанова N 1001).

II. Незалежність та об'єктивність здійснення внутрішнього аудиту

2.1. Внутрішній аудит здійснюється незалежно та об'єктивно.

2.2. Організаційна незалежність передбачає пряме підпорядкування та підзвітність Сектору Голові Держфінмоніторингу України.

Організаційна незалежність забезпечується через:

- затвердження Головою Держфінмоніторингу України Положення про Сектор та піврічного плану діяльності внутрішнього аудиту;

- інформування керівником Сектору Голову Держфінмоніторингу України про стан виконання плану діяльності внутрішнього аудиту та інших завдань, а також про наявність обмежень у проведенні внутрішнього аудиту чи ресурсах.

2.3. Функціональна незалежність передбачає недопущення виконання працівниками Сектору функцій, не пов'язаних із здійсненням внутрішнього аудиту та не визначених у Положенні про Сектор.

2.4. Голова Держфінмоніторингу України забезпечує вжиття заходів щодо запобігання неправомірному втручанню третіх осіб у планування і проведення внутрішнього аудиту та підготовку звіту про його результати.

2.5. Об'єктивність вимагає від працівників Сектору провадити свою діяльність неупереджено, без формування свого висновку під впливом третіх осіб та уникати конфлікту інтересів.

2.6. Працівники Сектору інформують керівника Сектору про сфери діяльності установи, в якій вони працювали на керівних посадах або працюють (працювали у період, який охоплюється внутрішнім аудитом) його близькі особи, для прийняття ним рішення про можливість проведення таким працівником внутрішнього аудиту у зазначених сферах діяльності установи.

2.7. У разі виникнення обставин, які перешкоджають проведенню працівниками або керівником Сектору їх обов'язків, втручання у їх діяльність посадових або інших осіб Держфінмоніторингу України працівники Сектору або керівник Сектору письмово інформують про це Державну фінансову інспекцію України (далі - Держфінінспекція) для дослідження нею зазначених обставин та вжиття заходів відповідно до законодавства.

III. Напрями проведення внутрішнього аудиту

3.1. Сфера застосування внутрішнього аудиту охоплює такі напрями діяльності:

- оцінка діяльності установи щодо ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних та річних планах, ефективності планування і виконання бюджетних програм та результатів їх виконання, та виконання контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених актами законодавства, а також ризиків, які негативно впливають на виконання функцій і завдань установи (аудит ефективності);

- оцінка діяльності установи щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку (фінансовий аудит);

- оцінка діяльності установи щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління державним майном (аудит відповідності).

3.2. У разі негативного висновку за результатами фінансового аудиту чи аудиту відповідності за рішенням Голови Держфінмоніторингу України може бути призначено проведення аудиту ефективності.

IV. Планування діяльності з внутрішнього аудиту

4.1. Планування діяльності з внутрішнього аудиту - це процес, що здійснюється Сектором та включає комплекс дій, спрямованих на формування, погодження та затвердження піврічних планів проведення внутрішнього аудиту.

4.2. Піврічні плани проведення внутрішнього аудиту формуються на підставі оцінки ризиків у діяльності установи та визначають теми внутрішніх аудитів.

4.3. При плануванні проведення внутрішнього аудиту працівником Сектору береться до уваги система управління ризиками, що застосовується в установі.

У разі відсутності в установі системи управління ризиками працівником Сектору застосовується власне судження про ризики в діяльності установи після консультацій, проведених з Головою Держфінмоніторингу України та посадовими особами установи, які безпосередньо відповідають за функції, процеси, що охоплюються внутрішнім аудитом (далі - відповідальні за діяльність).

4.4. Оцінка ризиків передбачає визначення ймовірності настання подій та розміру їх наслідків, які негативно впливатимуть на:

- виконання завдань і досягнення цілей Держфінмоніторингом України, визначених у стратегічних та річних планах;

- ефективність планування, виконання та результату виконання бюджетних програм;

- здійснення контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених для Держфінмоніторингу України актами законодавства;

- стан збереження активів та інформації;

- стан управління державним майном;

- правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності.

4.5. Періодичність та інші критерії відбору об'єктів для проведення планових внутрішніх аудитів визначаються Сектором та затверджуються Головою Держфінмоніторингу України.

4.6. Піврічний план діяльності внутрішнього аудиту повинен містити:

- напрям внутрішнього аудиту;

- тему внутрішнього аудиту;

- найменування та місцезнаходження установи, в якій проводиться внутрішній аудит, та період діяльності, за який він проводиться (для фінансового аудиту, аудиту відповідності);

- період проведення (півріччя, у якому планується початок та завершення) внутрішнього аудиту;

4.7. До плану не включаються внутрішні аудити за тією самою темою (з тих самих питань), за якою було проведено внутрішній аудит підрозділом внутрішнього аудиту або виїзний контрольний захід Держфінінспекцією, та з моменту проведення яких пройшло менше ніж один календарний рік.

4.8. Під час розроблення бюджетних запитів, проектів кошторисів, фінансових планів і штатних розписів керівник Сектору готує та подає Голові Держфінмоніторингу України пропозиції з обґрунтованими розрахунками потреби в ресурсах для забезпечення виконання Сектором планів роботи.

Для ефективного використання трудових ресурсів керівник Сектору визначає необхідні обсяги часу на проведення всіх внутрішніх аудитів та завантаженість працівників Сектору для проведення внутрішніх аудитів, які затверджуються Головою Держфінмоніторингу України.

4.9. Після погодження піврічного плану діяльності внутрішнього аудиту з Держфінінспекцією, керівник Сектору подає його на розгляд і затвердження Голові Держфінмоніторингу України з інформацією про ресурси, необхідні для їх виконання, у тому числі повідомляє про істотні зміни в планах, які мали місце впродовж звітного періоду.

У разі обмеження Сектору у ресурсах керівник Сектору письмово інформує про це Голову Держфінмоніторингу України із зазначенням наслідків таких обмежень та подає відповідні пропозиції щодо вирішення зазначеного питання.

4.10. Затвердження Головою Держфінмоніторингу України піврічних планів внутрішнього аудиту здійснюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного півріччя.

Зміни до піврічних планів вносяться в порядку їх затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до завершення року чи півріччя відповідно.

4.11. Піврічні плани складаються з урахуванням резерву робочого часу на проведення позапланових внутрішніх аудитів, який розраховується залежно від специфіки діяльності Держфінмоніторингу України, але не більше 25 відсотків робочого часу, призначеного на проведення внутрішніх аудитів.

V. Ведення реєстру даних

5.1. Сектором складається та ведеться реєстр, який містить дані щодо об'єктів внутрішнього аудиту, за встановленою формою (додаток 1).

5.2. Реєстр містить таку інформацію:

- найменування установи, в якій проводився внутрішній аудит;

- код за ЄДРПОУ;

- місцезнаходження установи;

- дату попереднього внутрішнього аудиту;

- відомості про стан реагування на висновки та рекомендації за результатами внутрішнього аудиту.

VI. Організація внутрішніх аудитів

6.1. Внутрішній аудит передбачає здійснення оцінки, результатом якої є отримання необхідних та достатніх аудиторських доказів з метою надання висновків відповідно до цілей внутрішнього аудиту.

6.2. Цілі внутрішнього аудиту формуються працівником Сектору та визначають його очікувані результати.

6.3. Організація внутрішнього аудиту передбачає розподіл трудових ресурсів, планування внутрішнього аудиту та складання за його результатами програми.

6.4. Керівник Сектору визначає склад аудиторської групи, який повинен відповідати характеру й ступеню складності кожного внутрішнього аудиту, а також обмеженням в термінах і трудових ресурсах.

6.5. Для досягнення цілей та забезпечення належної якості внутрішнього аудиту призначається керівник аудиторської групи. Якщо внутрішній аудит проводиться однією посадовою особою, вона вважається керівником аудиторської групи.

Керівник аудиторської групи:

- розподіляє завдання та обсяги роботи між членами аудиторської групи та за потреби корегує їх;

- контролює хід виконання завдань кожним членом аудиторської групи, стан виконання ними програми, надає їм необхідну допомогу;

- вживає в межах повноважень заходів для забезпечення об'єктивності і незалежності членів аудиторської групи;

- інформує керівника Сектору про фактори, що негативно впливають на незалежність і об'єктивність членів аудиторської групи;

- оцінює відповідність обраних членами аудиторської групи методів внутрішнього аудиту, цілі, обсягу, термінам і розподілу трудових ресурсів та за потреби вживає необхідних заходів;

- інформує керівника Сектору про необхідність участі у внутрішньому аудиті залучених фахівців, отримання необхідної інформації від третіх осіб, отримання членами аудиторської групи необхідних консультацій, роз'яснень та іншої допомоги, включаючи технічну;

- розглядає, повертає на доопрацювання або схвалює офіційну документацію про результати виконання членами аудиторської групи завдань під час внутрішнього аудиту.

Працівники Сектору забезпечують об'єктивність висновків в офіційній документації, а керівник аудиторської групи - загальну якість результатів роботи аудиторської групи.

6.6. При плануванні внутрішнього аудиту працівники Сектору вивчають питання, пов'язані з об'єктом внутрішнього аудиту:

- завдання і цілі установи, визначені у стратегічних та річних планах;

- бюджетні програми;

- використання установою інформаційних технологій (IT);

- середовище контролю, а саме визначення заходів, що вживаються керівництвом установи для створення і надійного функціонування внутрішнього контролю (накази, розпорядження, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо), визначення ступеня додержання правил, встановлених керівництвом установи (чи виконуються фактично накази, розпорядження, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо), для попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів обману (крадіжок, приписок, шахрайства тощо) та досягнення установою визначеної мети;

- інші необхідні для виконання внутрішнього аудиту аспекти діяльності установи.

6.7. Детальне вивчення об'єкта аудиту здійснюється шляхом запитів та аналізу отриманої інформації щодо:

- розпорядчих документів, нормативно-правових актів, які регламентують діяльність установи;

- організаційної структури та системи управління установою;

- паспортів бюджетних програм;

- системи бухгалтерського обліку, фінансової і бюджетної звітності за суттєвістю;

- матеріалів попередніх контрольних заходів контролюючих органів та стан усунення виявлених порушень за їх результатами;

- звернень державних органів, народних депутатів, громадян, публікацій у засобах масової інформації про порушення законодавства, що стосуються діяльності об'єкта аудиту;

- інших необхідних для виконання внутрішнього аудиту систем чи напрямів діяльності, інформації, у тому числі одержаної під час консультацій з керівництвом установи та її персоналом.

6.8. Отримана інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впливати на рішення керівництва, які приймаються на її підставі. Суттєвість залежить від розміру помилки, відсутності або перекручень змісту інформації і визначається працівником Сектору, виходячи з власних професійних суджень.

6.9. Після вивчення об'єкта внутрішнього аудиту та питань, що з ним пов'язані, визначаються суттєвість помилки, ризики та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

6.10. За результатами планування внутрішнього аудиту складається його програма.

Програма внутрішнього аудиту визначає:

- напрям внутрішнього аудиту;

- цілі внутрішнього аудиту;

- підставу для проведення внутрішнього аудиту;

- об'єкт внутрішнього аудиту;

- період, що охоплюється внутрішнім аудитом;

- термін проведення внутрішнього аудиту;

- початкові обмеження щодо проведення внутрішнього аудиту (часові, географічні та інші);

- ризикові сфери діяльності, операції, ділянки бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю установи тощо;

- обсяг аудиторських прийомів та процедур за кожним фактором ризику;

- послідовність і терміни виконання робіт;

- склад аудиторської групи;

- планові трудові витрати.

Програма складається у письмовому вигляді, підписується керівником Сектору та затверджується Головою Держфінмоніторингу України до початку її виконання.

6.11. Внесення змін до програми внутрішнього аудиту здійснюється в порядку її затвердження.

6.12. Внутрішні аудити проводяться за розпорядчим документом Голови Держфінмоніторингу України, який складається на паперових носіях та містить такі обов'язкові реквізити:

- найменування установи;

- назву виду розпорядчого документа;

- дату і номер;

- посаду, прізвище, ім'я і по батькові керівника аудиторської групи, працівників (працівника) підрозділу внутрішнього аудиту або залученого фахівця (фахівців), що беруть участь у проведенні внутрішнього аудиту;

- підставу для проведення внутрішнього аудиту (пункт плану, доручення керівництва тощо);

- напрям внутрішнього аудиту;

- тему внутрішнього аудиту;

- найменування та місцезнаходження установи, в якій планується проведення внутрішнього аудиту, та період діяльності, який ним охоплюється (для фінансового аудиту, аудиту відповідності);

- дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту;

- посаду, прізвище, ім'я і по батькові керівника установи та його підпис.

6.13. Строк проведення аудиту ефективності становить 45 робочих днів, а строки проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності - 30 робочих днів. Ці строки можуть бути продовжені до 15 робочих днів на підставі розпорядчого документа.

Строки проведення внутрішнього аудиту не включають строки, пов'язані із його організацією.

VII. Проведення внутрішнього аудиту

7.1. Проведення внутрішнього аудиту передбачає збір аудиторських доказів працівниками Сектору із застосуванням методів, методичних прийомів і процедур, що забезпечують обґрунтованість висновків за його результатами.

7.2. Працівники Сектору самостійно визначають методи, методичні прийоми та процедури, які застосовуються під час внутрішнього аудиту, залежно від його об'єкта та відповідно до вимог внутрішніх документів з питань проведення внутрішнього аудиту.

7.3. Під аудиторським доказом розуміється зібрана та задокументована надійна та компетентна інформація, яку використовує працівник Сектору з метою обґрунтування висновків за результатами внутрішнього аудиту.

7.4. Джерелами аудиторських доказів є:

- дані первинних документів і звітів, у яких відображається основна інформація про операції, системи та процеси;

- облікові регістри;

- фінансова, бюджетна, статистична, податкова та інші види звітності;

- звіти про виконання паспортів бюджетних програм;

- інвентаризаційні матеріали (описи, порівняльні відомості);

- розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контракти, накази, розпорядження;

- матеріали контрольних заходів;

- дані, отримані за результатами експертних перевірок, лабораторних аналізів, контрольних замірів, проведених за участю працівників Сектору;

інші документи та матеріали, необхідні для проведення внутрішнього аудиту.

7.5. Достовірність офіційної документації та інформації, наданої працівникам Сектору для внутрішнього аудиту, забезпечується посадовими особами установи, що її склали, затвердили, підписали чи засвідчили.

VIII. Документування ходу та результатів внутрішнього аудиту

8.1. Документальне оформлення результатів внутрішнього аудиту складається з двох видів документів - робочих та офіційних.

8.2. Робочі документи - це записи (форми, таблиці), за допомогою яких працівник Сектору фіксує проведені прийоми та процедури внутрішнього аудиту, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час його проведення.

До робочої документації вноситься інформація, яка підтверджує висновки, викладені в аудиторському звіті.

8.3. При оформленні робочих документів слід дотримуватися таких вимог:

- на першій сторінці кожного робочого документа вказуються ціль, об'єкт аудиту, період та дата проведення внутрішнього аудиту;

- кожному робочому документу дається назва, наприклад: "Аудит основних засобів", "Аудит порядку і проведення інвентаризації";

- для прискорення пошуку кожному документові присвоюється код (шифр) та посилання на пункт програми внутрішнього аудиту;

- на кожному документі проставляється прізвище та ініціали працівника Сектору, який його підготував.

8.4. Робочі документи включають:

- інформацію про організаційну структуру установи;

- необхідні витяги або копії документів;

- галузеву інформацію та нормативну документацію, яка регулює діяльність установи;

- документацію про вивчення та оцінку систем бухгалтерського обліку;

- документацію про оцінку системи внутрішнього контролю установи;

- аналіз важливих показників та тенденцій у діяльності установи за досліджуваний період;

- документацію, яка відображає час проведення аудиторських процедур та отриманий результат за кожною з них;

- список працівників Сектору, які виконували аудиторські процедури, та час їх роботи;

- висновки, зроблені працівником Сектору, щодо різних аспектів аудиту.

8.5. Після закінчення внутрішнього аудиту робочі документи підлягають обов'язковому збереженню у справах Сектору.

8.6. Офіційним документом є аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

8.7. Аудиторський звіт складається із вступної, аналітичної та підсумкової частин.

8.8. У вступній частині зазначаються такі дані:

- напрям внутрішнього аудиту, плановий чи позаплановий внутрішній аудит;

- цілі внутрішнього аудиту;

- підстава для проведення внутрішнього аудиту із зазначенням реквізитів розпорядчого документа;

- посади, прізвища, імена і по батькові членів аудиторської групи та дати їх участі у проведенні внутрішнього аудиту (або посада, прізвище, ім'я і по батькові керівника аудиторської групи з посиланням на додаток - список членів аудиторської групи з відповідною інформацією);

- резюме (стислий виклад основних висновків та рекомендацій);

- опис об'єкта внутрішнього аудиту;

- дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту;

- період, за який проводиться внутрішній аудит.

8.9. В аналітичній частині зазначаються результати внутрішнього аудиту в розрізі кожного програмного питання із зазначенням використаних працівником Сектору методів, прийомів та процедур.

8.10. Підсумкова частина включає аудиторський висновок.

Аудиторський висновок містить обґрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.

8.11. Перед складанням аудиторського висновку остаточно оцінюється аргументованість тверджень і доказів.

8.12. Аудиторський висновок може бути:

- безумовно позитивним,

- умовно-позитивним,

- негативним.

8.13. Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови:

- отримано необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ в установі;

- підтверджено ефективність функціонування системи внутрішнього контролю та/або залежно від теми, цілей та об'єкта внутрішнього аудиту підтверджено:

- виконання завдань і досягнення цілей установи, визначених у стратегічних та річних планах;

- ефективність виконання бюджетних програм;

- належну якість виконання контрольно-наглядових функцій, інших завдань, визначених для установи актами законодавства України;

- належний стан збереження активів та інформації;

- належний стан управління державним майном;

- правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності із врахуванням суттєвості отриманої інформації (даних).

8.14. Умовно-позитивний висновок надається у разі, коли виконані наведені вище умови, проте у зв'язку з неможливістю дослідження окремих фактів працівник Сектору не може висловити свою думку щодо вказаних моментів. Водночас такі факти (події) мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не впливають на діяльність установи в цілому.

Складання умовно-позитивного висновку є наслідком встановлення працівником Сектору окремих (поодиноких) фактів, які не дають достатньої впевненості працівнику Сектору для складання безумовно-позитивного висновку.

8.15. У позитивних висновках використовуються такі стверджувальні вислови, як "відповідає вимогам", "дає достовірне і дійсне уявлення", "достовірно відображає", "відображає реальний стан..." тощо.

8.16. Негативний висновок складається у випадках, коли під час внутрішнього аудиту встановлені суттєві порушення. При цьому висновок має чітко відображати зміст цих порушень і в ньому наводяться підтвердження, якими керувався працівник Сектору під час підготовки негативного висновку.

8.17. Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит.

Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні бути спрямованими на усунення усіх встановлених недоліків, порушень, відхилень та мати на меті удосконалення діяльності установи.

Рекомендації мають бути адекватними, чітко формулюватись та мати відповідний алгоритм їх застосування.

Рекомендації підписуються керівником аудиторської групи та її членами.

Рекомендації подаються Голові Держфінмоніторингу України разом із аудиторським звітом.

8.18. Аудиторський звіт складається у одному примірнику, підписується керівником аудиторської групи та її членами.

Проект аудиторського звіту з рекомендаціями передається керівником аудиторської групи для ознайомлення відповідальним за діяльність у спільно узгоджені строки.

Після ознайомлення проект аудиторського звіту та рекомендації обговорюються аудиторською групою та відповідальними за діяльність у спільно визначену ними дату.

8.19. На аркуші аудиторського звіту під підписами аудиторської групи навпроти слова "ознайомлений" відповідальним за діяльність ставиться підпис, що засвідчує його ознайомлення із аудиторським звітом, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів.

У разі відмови відповідального за діяльність від проставлення підпису навпроти слова "ознайомлений" робиться про це запис.

8.20. У разі якщо за результатами обговорення відповідальний за діяльність не погоджується з висновками аудиторського звіту та рекомендаціями, протягом 15-ти робочих днів він надає керівнику аудиторської групи обґрунтовані коментарі за своїм підписом.

8.21. Керівник аудиторської групи розглядає такі коментарі та готує письмовий висновок щодо їх обґрунтованості.

8.22. За результатами розгляду аудиторського звіту та рекомендацій Головою Держфінмоніторингу України приймається рішення про проведення додаткового внутрішнього аудиту або прийняття аудиторських рекомендацій відповідальним за діяльність.

8.23. Якщо в аудиторському звіті міститься істотна помилка або недолік, керівник Сектору повинен довести виправлену інформацію до відома всіх осіб, які його одержали.

8.24. Узгоджений аудиторський звіт реєструється працівниками Сектору в Журналі обліку аудиторських звітів. Журнал ведеться за встановленою формою (додаток 2) та зберігається в Секторі.

IX. Моніторинг врахування рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту

9.1. Керівник Сектору забезпечує організацію здійснення моніторингу впровадження рекомендацій керівництвом установи.

9.2. Здійснення моніторингу впровадження аудиторських рекомендацій передбачає здійснення заходів працівниками Сектору щодо отримання інформації від відповідальних за діяльність про реалізацію аудиторських рекомендацій.

X. Звітування про діяльність Сектору

10.1. Керівник Сектору у письмовій формі звітує перед Головою Держфінмоніторингу України про результати діяльності Сектору у терміни, встановлені Регламентом роботи Держфінмоніторингу України.

10.2. Звіт про результати діяльності Сектору повинен включати:

- стан виконання плану діяльності з внутрішнього аудиту та/або причини його невиконання;

- інформацію про позапланові внутрішні аудити;

- резюме кожного завершеного планового та позапланового внутрішнього аудиту;

- суттєві проблемні питання, у тому числі виявлені за результатами виконання аудиторських завдань у попередні періоди, що потребували негайного вжиття заходів, яких вжито не було;

- результати впровадження рекомендацій;

- обмеження, що виникали під час проведення внутрішнього аудиту;

- інформацію про наявність та стан виконання програми забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту.

10.4. Результати внутрішнього аудиту 1 раз на півріччя (рік) розглядаються на засіданні колегії Держфінмоніторингу України.

Сектор в межах повноважень здійснює моніторинг стану виконання прийнятих на засіданні колегій рішень із зазначених питань.

10.5. Керівник Сектору забезпечує своєчасну підготовку звітності про результати діяльності Сектору для подання його Головою Держфінмоніторингу України Держфінінспекції за встановленою нею формою. Датою подання звітності вважається дата її реєстрації в Держфінінспекції.

XI. Формування та зберігання справ внутрішнього аудиту

11.1. Справи внутрішнього аудиту формуються з присвоєнням індексу, відповідно до номенклатури справ Сектору і зберігаються в Секторі.

Справи складаються з:

- розпорядчих документів на проведення внутрішнього аудиту,

- його програми,

- офіційної та робочої документації з додатками,

- відомостей про заходи, вжиті за результатами внутрішнього аудиту,

- та іншої інформації, пов'язаної з впровадженням рекомендацій.

11.2. З метою обліку справ, індекс справи вноситься працівниками Сектору до журналу обліку аудиторських звітів у графу 3 "Індекс справи".

11.3. Керівник Сектору відповідає за збереження, передачу до архіву і знищення справ внутрішніх аудитів, з урахуванням Інструкції про діловодство в Держфінмоніторингу України та інших нормативно-правових актів.

11.4. У разі звільнення керівника Сектору справи передаються за актом іншій посадовій особі Сектору або комісії, призначеній Головою Держфінмоніторингу України.

XII. Надання інформації про результати внутрішнього аудиту

12.1. У разі надходження звернень від органів державної влади Сектор за дорученням Голови Держфінмоніторингу України надає інформацію про результати внутрішнього аудиту.

12.2. Інформація про результати внутрішнього аудиту надається за зверненням органів державної влади з дотриманням установлених вимог законодавства та внутрішніх документів з питань проведення внутрішнього аудиту щодо розголошення інформації з обмеженим доступом та конфіденційної інформації.

12.3. У разі надходження звернення від Держфінінспекції керівник Сектору забезпечує підготовку інформації про результати внутрішнього аудиту та інших відомостей, що стосуються його проведення, для подання Голові Держфінмоніторингу України та направлення Держфінінспекції протягом 10 робочих днів з дня надходження такого звернення.

XIII. Взаємодія Сектору з органами державної влади

13.1. Взаємодія з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та правоохоронними органами здійснюється Сектором в межах його повноважень відповідно до законодавства.

13.2. У разі виявлення Сектором під час проведення внутрішнього аудиту ознак шахрайства, корупційних діянь або нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживання службовим становищем, порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які призвели до втрат чи збитків та/або які мають ознаки злочину, керівник Сектору письмово інформує Голову Держфінмоніторингу України про необхідність інформування правоохоронних органів про такі факти або передачі їм матеріалів внутрішнього аудиту.

13.3. За рішенням Голови Держфінмоніторингу України керівник Сектору або іншого самостійного структурного підрозділу Держфінмоніторингу України, якщо це визначено розпорядчим документом Держфінмоніторингу України, забезпечує інформування та/або передачу матеріалів такого аудиту до правоохоронних органів відповідно до законодавства.

13.4. За дорученням Голови Держфінмоніторингу України з дотриманням норм цього Порядку та відповідного законодавства керівник Сектору забезпечує надання інформації про результати внутрішнього аудиту за зверненням від інших органів державної влади.

XIV. Скарги на дії працівників Сектору

14.1. Скарги на дії працівників Сектору, що надходять до Держфінмоніторингу України, розглядаються у встановленому законодавством порядку.

14.2. Якщо за результатами розгляду скарги Держфінмоніторингом України встановлено факт невідповідності офіційної документації, складеної за результатами внутрішнього аудиту, дійсному стану справ та/або порушення працівником Сектору законодавства, що вплинуло на об'єктивність висновків, Голова Держфінмоніторингу України призначає повторний внутрішній аудит.

14.3. Повторний внутрішній аудит проводиться працівниками Сектору, або іншого самостійного структурного підрозділу Держфінмоніторингу України, визначених розпорядчим документом Держфінмоніторингу України, які не брали участі в попередніх внутрішніх аудитах, з тих самих питань.

XV. Забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, оцінка якості внутрішнього аудиту

15.1. Оцінка якості внутрішнього аудиту здійснюється керівником Сектору (внутрішня оцінка якості) та Держфінінспекцією (зовнішня оцінка якості).

15.2. Керівником Сектору щорічно складається програма забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, що ним підписується, та затверджується Головою Держфінмоніторингу України.

15.3. Програма забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту включає проведення періодичних внутрішніх оцінок та заходи за результатами зовнішніх оцінок якості внутрішнього аудиту. Керівник Сектору забезпечує виконання програми забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту.

15.4. Про результати внутрішньої оцінки якості внутрішнього аудиту керівник Сектору інформує Голову Держфінмоніторингу України у річному звіті про результати роботи Сектору.

 

Завідувач Сектору
внутрішнього аудиту

С. Г. Зеленяк

 

Додаток 1
до Порядку проведення внутрішнього аудиту в Державній службі фінансового моніторингу України

Реєстр
об'єктів внутрішнього аудиту Державної служби фінансового моніторингу України

N
з/п

Найменування установи, в якій проводиться аудит

Код за ЄДРПОУ

Місцезнаходження установи

Дата попереднього внутрішнього аудиту

Відомості про стан реагування на висновки та рекомендації за результатами внутрішнього аудиту

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завідувач Сектору внутрішнього аудиту

Розшифровка підпису

 

Додаток 2
до Порядку проведення внутрішнього аудиту в Державній службі фінансового моніторингу України

Журнал обліку аудиторських звітів за 20__ рік

N
з/п

Дата реєстрації

Індекс справи

Назва установи

Тема внутрішнього аудиту

Напрям внутрішнього аудиту

Підстава для проведення внутрішнього аудиту
(N та дата розпорядчого документа)

Керівник аудиторської групи
(П. І. Б., посада)

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього зареєстровано:


(цифрами і літерами)

аудиторських звітів

Посада особи,
відповідальної за ведення
журналу обліку

Підпис

Розшифровка підпису

Дата

 

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали