МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 29 березня 2011 року N 176

Про затвердження примірних посадових інструкцій та кваліфікаційних характеристик з метою поліпшення лікарсько-фізкультурної служби в Україні

З метою подальшого розвитку та удосконалення лікарсько-фізкультурної служби в Україні наказую:

1. Затвердити:

1.1. Примірну посадову інструкцію лікаря із спортивної медицини, що додається.

1.2. Примірну посадову інструкцію лікаря із лікувальної фізкультури, що додається.

1.3. Примірну посадову інструкцію сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури, що додається.

1.4. Примірну посадову інструкцію сестри медичної з масажу, що додається.

1.5. Кваліфікаційну характеристику лікаря із спортивної медицини, що додається.

1.6. Кваліфікаційну характеристику лікаря із лікувальної фізкультури, що додається.

1.7. Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем із спортивної медицини (на одну особу), що додаються.

1.8. Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем та сестрою медичною (інструктором) з лікувальної фізкультури (час на одне відвідування і кількість умовних одиниць на 1 процедуру дорослим і дітям), що додаються.

1.9. Розрахункові норми витрати часу на виконання процедур масажу (кількість умовних одиниць на 1 процедуру дорослим і дітям), що додаються.

2. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Аніщенка О. В.

 

Міністр

І. М. Ємець

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

ПРИМІРНА
посадова інструкція лікаря із спортивної медицини

1. На посаду лікаря із спортивної медицини призначається особа з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа", проходженням інтернатури за спеціальністю "Спортивна медицина" або за спеціальністю "Лікувальна справа" з наступною спеціалізацією зі "Спортивної медицини", наявністю сертифіката лікаря-спеціаліста; без вимог до стажу роботи.

2. Призначення та звільнення лікаря із спортивної медицини здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Лікар із спортивної медицини в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення (кабінету) спортивної медицини, а у випадку його відсутності головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

4. Навантаження лікаря із спортивної медицини визначається штатними нормативами та тимчасовими нормами для виконання обстежень, консультацій та проведення проб спортивної медицини та інше.

5. Лікар із спортивної медицини, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію спортивної медицини для надання кваліфікованої лікувально-профілактичної та реабілітаційної допомоги, в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності "Спортивна медицина" виконує такі обов'язки:

5.1. Виявляє передпатологічні та патологічні стани, надає кваліфіковану медичну допомогу особам, які займаються фізичною культурою і спортом, в умовах лікувально-профілактичного закладу та в місцях проведення тренувань і змагань, вирішує питання щодо допуску до тренувань та змагань.

5.2. Проводить поглиблене медичне обстеження, поточні та етапні медичні обстеження спортсменів - членів збірних команд України та їх резерву, медичні обстеження осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, визначає можливість їх допуску до занять, тренувань та змагань.

5.3. Вивчає та аналізує відхилення у стані здоров'я, загальну та спортивну працездатність спортсменів, причини захворюваності та спортивного травматизму серед осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, здійснює лікувально-профілактичні заходи для їх профілактики та лікування.

5.4. Проводить лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи після перенесених захворювань та травм з відновлення і підвищення загальної та спортивної працездатності.

5.5. Здійснює медичне забезпечення учбово-тренувальних зборів та змагань, спортивно-масових заходів, бере активну участь у пропаганді здорового способу життя.

5.6. Проводить періодичні лікарські спостереження на тренуваннях, учбово-тренувальних зборах та змаганнях, своєчасно інформує тренерів про виявлені відхилення у стані здоров'я спортсменів, вносить відповідні корективи щодо їх тренувальних планів.

5.7. Проводить експертний огляд осіб різних вікових груп населення, які займаються фізичною культурою та спортом, з метою ранньої діагностики захворювань, оцінки рівня їх фізичного розвитку та функціонального стану, надає рекомендації щодо занять з адекватним фізичним навантаженням.

5.8. Веде поточний нагляд за виконанням санітарно-гігієнічних норм місць тренувань та змагань та систематично проводить санітарно-просвітницьку роботу серед спортсменів та тренерів.

5.9. Бере участь в проведенні семінарських занять, курсів інформації та стажування медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів зі спортивної медицини.

5.10. Складає план роботи та працює за ним відповідно до посадових інструкцій, забезпечує ведення необхідної медичної документації (поточної, звітної), робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід, звітує перед завідувачем відділення (кабінету) чи головним лікарем закладу охорони здоров'я.

5.11. Згідно з вимогами до другої, першої та вищої кваліфікаційних категорій повинен мати додаткові знання та володіти уміннями з комплексу методів фізичної реабілітації, лікувальної фізкультури, постійно удосконалювати свій професійний рівень, взаємодіяти з лікарями інших спеціальностей, проводити консультації з актуальних питань фізкультури та спорту.

5.12. Повинен знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, закладів фізичної культури та спорту, основи права в медицині, організацію спортивної медицини, права, обов'язки та відповідальність лікаря із спортивної медицини, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення;

- клініку, сучасні методи діагностики та лікування основних захворювань органів та систем людини;

- методи інтенсивної терапії та реанімації, що застосовуються на дошпитальному етапі при різних критичних станах, зумовлених гострими захворюваннями, травмами та нещасними випадками;

- систему диспансеризації спортсменів, методи профілактики, діагностики і лікування патологічних станів, пов'язаних із нераціональним заняттям спортом, критерії допуску до занять фізичною культурою і спортом усіх вікових груп, механізми дії фізичного виховання на організм;

- організацію антидопінгового та лікарського контролю за особами, що займаються фізкультурою та спортом, загальні і спеціальні методи тестування в спортивній медицині;

- психологічні, фізіотерапевтичні методи відновлення стану спортсменів в умовах фізичного навантаження в процесі тренування і спортивних змагань, методи відновлювального масажу, основи раціонального харчування.

5.13. Повинен вміти:

- провести клінічне обстеження спортсмена;

- орієнтуватись в константах гомеостазу, їх порушеннях та корекції, знати їх особливості у осіб різного віку;

- визначити необхідний обсяг лабораторних, рентгенологічних, функціональних та інших спеціальних досліджень, організувати їх своєчасне виконання та інтерпретувати їх результати;

- інтерпретувати результати загальних, функціональних та спеціальних методів дослідження, робити на основі цих даних узагальнення та практичні висновки;

- надати невідкладну допомогу спортсменам та хворим у екстрених ситуаціях (масаж серця, штучне дихання, методи зупинки зовнішньої кровотечі, лікування шоку, промивання шлунку при отруєннях та інші маніпуляції);

- визначити показання для госпіталізації за профілем та організувати її;

- забезпечити контроль та оцінку ефективності роботи масажиста;

- організувати та провести медичне забезпечення учбово-тренувального збору на різних стадіях підготовки спортсмена;

- організувати медичне забезпечення змагань, оцінити санітарно-гігієнічні умови їх проведення;

- визначити належність ліків до списку таких, що містять допінгові речовини;

- провести диференційну діагностику при патологічних станах у спортсменів, в разі потреби організувати консультацію профільних спеціалістів;

- призначити засоби відновлення спортивної працездатності;

- призначити необхідний обсяг засобів лікування та відновлення хворим спортсменам;

- обґрунтувати тимчасовий або стійкий недопуск спортсменів до тренувань та змагань.

Лікар - спеціаліст із спортивної медицини та лікар із спортивної медицини II кваліфікаційної категорії повинен володіти наступними вміннями, маніпуляціями та технікою операцій:

- збір спортивного анамнезу;

- визначення та оцінка фізичного розвитку спортсмена;

- визначення типу складу тіла спортсмена;

- визначення біологічного віку спортсмена;

- визначення рухових якостей спортсмена;

- оцінка електрокардіографії спортсмена;

- оцінка показників функції зовнішнього дихання;

- аналіз результатів лабораторного обстеження спортсмена;

- визначення стану здоров'я спортсмена та рівня фізичного здоров'я практично здорової та хворої людини;

- визначення можливості допуску до тренувань та змагань.

6. Лікар із спортивної медицини зобов'язаний дотримуватися морально-етичних норм у своїй діяльності в стосунках з колегами, тренерами та спортсменами.

7. Лікар із спортивної медицини має право вносити пропозиції керівництву установи щодо удосконалення та поліпшення роботи.

8. Лікар із спортивної медицини взаємодіє із керівництвом організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, санітарно-епідеміологічною службою та іншими зацікавленими установами, що мають відношення до медичного забезпечення спортсменів.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

ПРИМІРНА
посадова інструкція лікаря із лікувальної фізкультури

1. На посаду лікаря із лікувальної фізкультури призначається особа з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа", проходженням інтернатури за спеціальністю "Спортивна медицина" або за спеціальністю "Лікувальна справа" з наступною спеціалізацією зі "Спортивної медицини", наявністю сертифіката лікаря-спеціаліста; без вимог до стажу роботи.

2. Призначення та звільнення лікаря із лікувальної фізкультури здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Лікар з лікувальної фізкультури безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення (кабінету) лікувальної фізкультури чи відділення відновного лікування, а у випадку його відсутності заступнику головного лікаря з медичної роботи та головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

4. Лікар з лікувальної фізкультури повинен разом з керівництвом лікувально-профілактичного закладу та відділення (кабінету) організувати і забезпечити застосування лікувальної фізкультури в установі, а саме:

- штатне та матеріально-технічне забезпечення;

- задовільний санітарно-гігієнічний стан приміщень для занять;

- участь у роботі різних ланок медичного персоналу, що здійснює лікувальний та реабілітаційний процес;

- кваліфіковану методику застосування всіх форм лікувальної фізкультури.

5. Навантаження лікаря з лікувальної фізкультури визначається штатними нормативами та тимчасовими нормами для виконання обстежень, консультацій та проведення процедур лікувальної фізкультури тощо.

6. Лікар із лікувальної фізкультури, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію лікувальної фізкультури для надання кваліфікованої лікувально-профілактичної та реабілітаційної допомоги, в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності "Лікувальна фізкультура" має такі завдання та виконує такі обов'язки:

6.1. Проводить спеціальні обстеження хворих, яким лікуючими лікарями призначена лікувальна фізкультура, з метою визначення комплексу лікувальної фізкультури, методик процедур та їх дозування в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень.

6.2. Проводить періодично (вибірково) лікарські огляди і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності занять, в залежності від чого змінює або доповнює методику занять, узгоджує її з лікуючим лікарем.

6.3. Керує і контролює роботу сестер медичних (інструкторів) з лікувальної фізкультури (в т. ч. складання ними комплексів фізичних вправ для лікувальної гімнастики та самостійних занять хворих) та сестер медичних, які проводять процедури лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики.

6.4. Проводить роботу з підвищення кваліфікації з питань лікувальної фізкультури сестер медичних (інструкторів) з лікувальної фізкультури, а також лікарського та середнього медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу.

6.5. Впроваджує нові ефективні методики лікувальної фізкультури, визначає раціональні поєднання курсу і окремих процедур лікувальної фізкультури з іншими засобами лікування і медичної реабілітації (сумісність, послідовність, тимчасові інтервали).

6.6. Проводить процедури лікувальної гімнастики та інші форми лікувальної фізкультури з окремими хворими чи групами.

6.7. Складає рекомендації з оздоровчих систем та програм з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах.

6.8. Складає план роботи, забезпечує ведення необхідної медичної документації (поточної, звітної), робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід.

6.9. Згідно з вимогами до другої, першої та вищої кваліфікаційних категорій повинен мати додаткові знання та володіти уміннями з комплексу методів фізичної реабілітації, спортивної медицини тощо.

6.10. Повинен знати:

- чинне законодавство України про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, основи права в медицині, організацію спортивної медицини і лікувальної фізкультури, права, обов'язки та відповідальність лікаря з лікувальної фізкультури, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення;

- клінічну симптоматику основних захворювань, при яких застосовують лікувальну фізкультуру та інші методи відновлювального лікування, показники функціонального і фізичного стану організму в нормі та при перебігу патологічного процесу;

- вплив фізичних навантажень на основні системи життєзабезпечення у віковому аспекті;

- критерії допуску до занять фізичною культурою усіх вікових груп, інтенсивності фізичних навантажень, принципи розподілу осіб на медичні групи в залежності від стану здоров'я;

- сучасні методи лікувальної фізкультури, лікувального масажу, основи мануальної терапії та акупунктури, східні оздоровчі системи, механізм дії цих методів на організм людини і перебіг патологічного процесу;

- показники функціонального і фізичного стану організму в нормі та при основних захворюваннях людини, основні механізми дії фізичного тренування на організм, особливості спортивного відбору, загальні та спеціальні методи тестування в спортивній практиці;

- форми і методи роботи серед населення з пропаганди фізичної культури та спорту;

- основи раціонального харчування, негативний вплив допінгу на стан здоров'я;

- методи інтенсивної терапії та реанімації, що застосовуються на дошпитальному етапі при різних критичних станах, зумовлених гострими захворюваннями, травмами та нещасними випадками, першу допомогу при інших невідкладних станах.

6.11. Повинен вміти:

- зробити призначення комплексу з лікувальної фізкультури з урахуванням стану хворого, особливостей захворювання, травми, операції, ступені функціональних розладів, етапу реабілітації, періоду і режиму рухів та таке інше;

- зробити призначення з фізичної культури при вагітності і після пологів;

- визначити раціональне поєднання процедур з лікувальної фізкультури (сумісність, послідовність, тимчасові інтервали) в щоденному і курсовому комплексі засобів медичної реабілітації: з лікарськими препаратами, масажем, мануальною терапією, тракційною терапією, ортезотерапією, фізіотерапією, рефлексотерапією, психотерапією, працетерапією;

- провести процедуру лікувальної гімнастики і інші форми лікувальної фізкультури;

- дати оцінку перебігу захворювання і ефективності впливу лікувальної фізкультури і комплексу медичної реабілітації;

- визначити можливість виникнення ускладнень і тимчасових протипоказань в процесі занять лікувальною фізкультурою;

- скласти рекомендації з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах;

- скласти рекомендації з особистої і суспільної гігієни та здорового способу життя, загартування, раціонального харчування;

- додержуватись принципів медичної деонтології в практиці лікувальної фізкультури;

- впроваджувати в практику нові методики лікувальної фізкультури;

- вести необхідну медичну документацію - поточну, звітну, робити аналіз роботи з лікувальної фізкультури в закладі, місті, регіоні, бути обізнаним з передовим досвідом;

- вести санітарно-просвітню роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування;

- володіти прийомами реанімації (штучне дихання, масаж серця), вміти допомогти при травмах, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, повішенні, анафілактичному шоку, опіку, відмороженні, вміти визначити особливо небезпечні інфекції.

7. Лікар з лікувальної фізкультури організовує свою роботу у відповідності до завдань і умов лікувально-профілактичного закладу, змісту комплексу лікування та медичної реабілітації.

8. Лікар з лікувальної фізкультури може бути залучений до роботи з медичного контролю за фізичним вихованням в навчальних закладах та за оздоровчим фізичним тренуванням осіб різних вікових груп, які займаються самостійно або організовано.

9. Лікарі з лікувальної фізкультури дорослих та дитячих туберкульозних санаторно-курортних закладів, крім основної роботи, ведуть 50 % хворих до встановлених норм навантаження на лікаря санаторно-курортного закладу.

10. Лікар з лікувальної фізкультури надає організаційно-методичну допомогу територіальним лікувально-профілактичним закладам з питань лікувальної фізкультури.

11. Лікар з лікувальної фізкультури працює за планом та згідно з посадовою інструкцією, звітує перед завідувачем відділення (кабінету) чи головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

ПРИМІРНА
посадова інструкція сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури

1. На посаду сестри медичної (інструктора) із лікувальної фізкультури призначаються фахівці, які мають неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямком підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа", "Лікувальна справа" або "Акушерська справа", спеціалізацію за фахом "Лікувальна фізкультура", без вимог до стажу роботи.

На посаду інструктора з лікувальної фізкультури також можуть призначатись фахівці, які мають вищу фізкультурну освіту. Ці фахівці вважаються такими, що мають спеціальну підготовку з лікувальної фізкультури.

2. Призначення та звільнення сестри медичної (інструктора) із лікувальної фізкультури здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Сестра медична (інструктор) з лікувальної фізкультури працює під безпосереднім керівництвом лікаря з лікувальної фізкультури чи керівника кабінету лікувальної фізкультури, який призначається з числа середнього медичного персоналу (при кількості посад 3 і більше).

4. Сестра медична (інструктор) з лікувальної фізкультури, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, в обсязі кваліфікаційної характеристики сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури

4.1. Має такі завдання та виконує такі обов'язки:

4.1.1. Під керівництвом лікаря забезпечує первинну профілактику захворювань людини методами оздоровчої гімнастики, корекцію режиму рухової активності.

4.1.2. Кваліфіковано проводить індивідуальні та групові заняття з лікувальної фізкультури.

4.1.3. Навчає хворих з різною патологією методикам профілактики хвороб та їх ускладнень, здійснює підбір комплексів фізичних вправ для самостійних занять з лікувальної та оздоровчої фізкультури, змінює методику виконання процедур та їх дозування в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень відповідно до призначень лікуючих лікарів.

4.1.4. Готує та бере участь у проведенні періодичних (вибіркових) лікарських обходів і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності занять, в залежності від чого змінює або доповнює методику занять, узгоджує її з лікуючим лікарем.

4.1.5. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, механічній асфіксії, опіках, відмороженні, анафілактичних станах.

4.1.6. Веде санітарно-просвітницьку роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування, складає рекомендації з оздоровчих систем та програм з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах.

4.1.7. Веде медичну документацію встановленого зразка, дотримується принципів медичної етики та деонтології.

4.1.8. Бере участь у поширенні медичних знань серед населення.

4.1.9. Робить аналіз роботи.

4.1.10. Вивчає і впроваджує позитивний досвід.

4.1.11. Систематично підвищує свою професійну підготовку - проходить курси удосконалення, при наявності відповідного стажу - атестацію за фахом.

4.2. Повинна (повинен) знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію роботи з лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах, права, обов'язки та відповідальність сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом;

- методики та прийоми проведення лікувальної фізкультури та масажу при різних захворюваннях, сучасний комплекс лікування і медичної реабілітації хворих та інвалідів, дорослих і дітей, раціональне поєднання курсу процедур лікувальної фізкультури з іншими засобами лікування і медичної реабілітації (їх сумісність, послідовність в процесі лікування, часові інтервали) в щоденному комплексі засобів лікування і медичної реабілітації, впроваджує нові ефективні методи, розрахункові норми часу на безпосереднє проведення процедур лікувальної фізкультури;

- організацію роботи з лікувальної фізкультури, обґрунтування використання рухової діяльності і фізичних вправ в профілактичній і клінічній медицині, в лікуванні та реабілітації хворих, клінічну симптоматику, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань, при яких ефективна лікувальна фізкультура;

- методики складання призначень з лікувальної фізкультури при різних формах патології, використовуючи варіанти, що враховують етапи реабілітації, режиму руху і періоди курсу занять, ступінь і локалізацію ураження, вид іммобілізації тощо.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

ПРИМІРНА
посадова інструкція сестри медичної з масажу

1. На посаду сестри медичної з масажу призначається фахівець, який має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямком підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа", "Лікувальна справа" або "Акушерська справа", спеціалізацію за фахом "Лікувальний масаж", без вимог до стажу роботи.

На посаду сестри медичної з масажу також можуть призначатись фахівці, які мають вищу фізкультурну освіту. Ці фахівці вважаються такими, що мають спеціальну підготовку з лікувальної фізкультури.

2. Призначення та звільнення сестри медичної з масажу здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Сестра медична з масажу працює під безпосереднім керівництвом лікаря з лікувальної фізкультури (можливо, керівника кабінету лікувальної фізкультури, який призначається з числа середнього медичного персоналу (при кількості посад 3 і більше)) або лікаря з фізіотерапії під загальним керівництвом завідувача відділенням (кабінетом) лікувальної фізкультури (фізіотерапії, відновлювального лікування).

4. Сестра медична з масажу, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, в обсязі кваліфікаційної характеристики медичної сестри з масажу має такі обов'язки:

4.1. Під керівництвом лікаря забезпечує первинну профілактику захворювань методами точкового, гігієнічного та лікувального масажу в режимі рухової активності.

4.2. Кваліфіковано проводить процедури лікувального масажу.

4.3. Навчає хворих з різною патологією методикам профілактики хвороб та їх ускладнень, здійснює підбір схем самомасажу для самостійних занять, в комплексі з лікувальною фізкультурою, в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень відповідно до призначень лікуючих лікарів.

4.4. Готує та бере участь у проведенні періодичних (вибіркових) лікарських обходів і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності процедур масажу, в залежності від чого змінює або доповнює методику масажу, узгоджує її з лікуючим лікарем.

4.5. Надає первинну медичну допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, опіках, відмороженні, анафілактичних станах.

4.6. Веде санітарно-просвітницьку роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування, складає рекомендації з оздоровчих систем та програм, з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах, включаючи схеми точкового та класичного самомасажу.

4.7. Веде медичну документацію, дотримується принципів медичної етики та деонтології, бере участь у поширенні медичних знань серед населення, робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід.

4.8. Систематично підвищує свою професійну підготовку - проходить курси удосконалення.

5. Сестра медична повинна знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я, організацію роботи з лікувальної фізкультури та масажу в лікувально-профілактичних закладах, права, обов'язки та відповідальність сестри медичної з масажу, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом;

- методики та техніки проведення процедур лікувального масажу при різних захворюваннях, сучасний комплекс лікування і медичної реабілітації хворих та інвалідів, дорослих і дітей, раціональне поєднання курсу процедур масажу з лікувальною фізкультурою та іншими засобами лікування і медичної реабілітації (їх сумісність, послідовність в процесі лікування, часові інтервали) в щоденному комплексі засобів лікування і медичної реабілітації, впроваджує нові ефективні методи, розрахункові норми часу на безпосереднє проведення процедур лікувального масажу;

- організацію роботи з лікувальної фізкультури та масажу, обґрунтування використання рухової діяльності, фізичних вправ і масажу в профілактичній і клінічній медицині, в лікуванні та реабілітації хворих, клінічну симптоматику, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань, при яких застосовується лікувальна фізкультура та масаж;

- методики та схеми призначень з лікувального масажу при різних формах патології, використовуючи варіанти, що враховують етапи реабілітації, режими руху і періоди курсу занять, ступінь і локалізацію ураження, вид іммобілізації тощо.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

Кваліфікаційна характеристика лікаря із спортивної медицини

Лікар із спортивної медицини повинен володіти відповідними належними знаннями та вміннями.

Загальні та спеціальні знання, вміння, навички:

- загальні питання правового забезпечення та організації лікарсько-фізкультурної служби (далі - Служби) в країні, відділень і кабінетів із спортивної медицини в лікарні, поліклініці, санаторії, Центрі, Диспансері, відділенні відновлювального лікування, інших лікувально-профілактичних закладах;

- організація планової та екстреної медичної допомоги населенню (загальні питання);

- організація медичної допомоги населенню за умов виникнення екстремальних ситуацій з масовими ушкодженнями;

- організація роботи в Центрі, Диспансері, інших закладах, в яких він працює;

- основні питання біомеханіки людини, анатомії опорно-рухового апарату, фізіології та біохімії м'язової діяльності;

- організація та обсяг поглибленого медичного огляду спортсмена, етапного, поточного та оперативного контролю під час тренувань та змагань;

- особливості фізіологічних змін організму спортсмена, які виявляються загальними та спеціальними методами досліджень, та їх диференційна діагностика з патологічними проявами;

- основи функціональної діагностики організму спортсменів різної спеціалізації та рівня кваліфікації;

- основи теорії та методики спортивного тренування;

- організація та обсяг застосування засобів відновлення організму спортсменів;

- основні клінічні прояви патологічних станів у спортсменів, особливості перебігу їх у дітей;

- організація та обсяг лікувальної допомоги спортсменам, в т. ч. при виникненні невідкладних станів та пошкоджень;

- організація та обсяг реабілітації організму спортсменів після травм, захворювань, а також при наявності функціональної недостатності органів та систем;

- основи фізіотерапії, курортології, лікувального та спортивного масажу, лікувальної фізкультури;

- особливості лікарського контролю у дитячому спорті;

- організація та обсяг медичної допомоги спортсменам-ветеранам та особливості лікарського контролю в інвалідному спорті;

- теоретичні основи оздоровчого фізичного тренування;

- профілактика травм і захворювань, СНІДу, наркоманії та алкоголізму;

- проводити повне клінічне обстеження спортсмена;

- орієнтуватись в константах гомеостазу, вміти трактувати і коригувати їх порушення, знати їх відмінності у осіб різного віку;

- визначити необхідний обсяг лабораторних, рентгенологічних, функціональних та інших спеціальних досліджень, організувати їх своєчасне виконання та інтерпретувати їх результати;

- інтерпретувати результати загальних, функціональних та спеціальних методів дослідження, робити на основі цих даних узагальнення та практичні висновки;

- надати невідкладну медичну допомогу спортсменам та хворим у екстрених ситуаціях (масаж серця, штучне дихання, методи зупинки зовнішньої кровотечі, лікування шоку, промивання шлунку при отруєннях та інші маніпуляції);

- визначити показання для шпиталізації за профілем та організувати її;

- забезпечити контроль та оцінку ефективності роботи масажиста;

- організувати та провести медичне забезпечення учбово-тренувального збору на різних стадіях підготовки спортсмена;

- організувати медичне забезпечення змагань, оцінити санітарно-гігієнічні умови їх проведення;

- визначити належність ліків до списку таких, що містять допінгові речовини;

- провести диференційну діагностику при патологічних станах у спортсменів, в разі потреби організувати консультацію профільних спеціалістів;

- призначити засоби відновлення спортивної працездатності;

- призначити необхідний обсяг засобів лікування та відновлення хворим спортсменам;

- обґрунтувати тимчасову або тривалу заборону спортсменам брати участь в тренуваннях і змаганнях.

Лікар із спортивної медицини без категорії та лікар із спортивної медицини II кваліфікаційної категорії повинен володіти наступними вміннями, маніпуляціями та технікою операцій:

- збір спортивного анамнезу;

- визначення та оцінка фізичного розвитку спортсмена;

- визначення типу складу тіла спортсмена;

- визначення біологічного віку спортсмена;

- визначення рухових якостей спортсмена;

- оцінка електрокардіограми спортсмена;

- оцінка показників функції зовнішнього дихання;

- аналіз результатів лабораторного обстеження спортсмена;

- визначення стану здоров'я спортсмена та рівня фізичного стану практично здорової та хворої людини;

- визначення можливості допуску до тренувань та змагань;

- методика проведення функціональних проб;

- визначення типу реакції на фізичне навантаження;

- методика клінічної велоергометри;

- методика визначення та оцінки фізичної працездатності;

- методика лікарсько-педагогічних спостережень;

- методика визначення спеціальної спортивної працездатності;

- контроль процедури допінгового контролю;

- призначення рухового режиму в оздоровчому тренуванні;

- визначення ступеню втоми спортсмена;

- скласти схему відновлення спортсмена;

- скласти схему харчування в залежності від виду спорту;

- методика спортивного масажу;

- визначення ступеню повноти відновлення спортсмена;

- методи дошпитальної невідкладної допомоги спортсменам та фізкультурникам;

- надання допомоги спортсменам з черепно-мозковою травмою;

- методи зупинки кровотечі при пошкодженнях;

- методи комплексного лікування при фізичному перенапруженні спортсмена;

- методика проведення медикаментозних проб на наявність алергії до ліків;

- методика медикаментозних блокад та методи знеболюванню при пошкодженнях у спортсмена;

- методика тимчасової іммобілізації при травмах у спортсменів;

- методика тейпування спортсменів;

- методика постізометричної релаксації.

Лікар із спортивної медицини I кваліфікаційної категорії володіє всіма навичками і знаннями лікаря із спортивної медицини II категорії, а також:

- вміє аналізувати показники роботи служби спортивної медицини району, міста та області та вносити пропозиції щодо покращення її діяльності;

- знає, як організувати роботу спортивних лікарів на змаганнях з великою кількістю учасників;

- вміє скласти фармакологічні карти та схеми відновлення спортсменів в усіх видах спорту та періодах тренувального циклу;

- вміє надавати лікувальну та реабілітаційну допомогу спортсменам в умовах стаціонару;

- володіє методами надання медичної допомоги спортсменам з супутньою патологією;

- вміє обґрунтувати рішення щодо відмови у допуску до змагань та визначення протипоказань до занять спортом у складних випадках захворювань, діагностувати професійне захворювання у спортсмена;

- володіє сучасними інформаційними технологіями медичного забезпечення тренувального процесу.

Лікар із спортивної медицини вищої кваліфікаційної категорії поряд з усіма навичками і знаннями лікаря із спортивної медицини I категорії повинен також:

- аналізувати показники роботи Служби;

- організувати роботу всіх відділень Центру, Диспансеру, інших закладів, в яких він працює;

- досконало володіти методами функціональної діагностики основних систем організму;

- проводити наукове обгрунтування результатів роботи зі спортсменами, мати наукові чи популярні друковані видання та виступи;

- вміти організувати та провести навчання спортивних лікарів та масажистів сучасним методам діагностики, лікування та реабілітації у спортивній медицині;

- володіти методами та методиками діагностики та лікування спортсменів (елементи мануальної терапії, фітотерапія, фізіотерапія та ін.).

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

Кваліфікаційна характеристика лікаря із лікувальної фізкультури

Лікар із лікувальної фізкультури повинен володіти відповідними належними знаннями та вміннями.

Загальні знання, навички:

- загальні питання правового забезпечення та організації лікарсько-фізкультурної служби (далі - Служби) в країні, відділень і кабінетів з лікувальної фізкультури в стаціонарі, поліклініці, санаторії, Центрі, Диспансері, відділенні відновлювального лікування, інших лікувально-профілактичних закладах;

- вплив фізичних навантажень на життєдіяльність і здоров'я людини, основні принципи обґрунтування призначення оздоровчих фізичних навантажень в різних вікових групах;

- обґрунтування призначення рухових режимів та фізичного навантаження в клінічній медицині з метою лікування та реабілітації хворих;

- медична реабілітація: зміст, медичний, психологічний і соціальний аспект, принципи організації, етапи;

- сучасний комплекс медичної реабілітації хворих різного профілю на етапах реабілітації;

- лікувальна фізкультура в системі медичної та соціально-трудової реабілітації хворих та інвалідів, дорослих і дітей;

- клінічна симптоматика, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань, при яких застосовується лікувальна фізкультура;

- показання та протипоказання до призначення лікувальної фізкультури;

- засоби лікувальної фізкультури, форми, методи проведення;

- лікувальна фізкультура як складова рухових режимів;

- лікувальна фізкультура в поєднанні з природними факторами;

- масаж як форма лікувальної фізкультури;

- лікувальна фізкультура і тракційна терапія;

- адаптивна фізична культура: мета, зміст, місце в системі медичної і соціально-трудової реабілітації;

- показники і методи визначення фізичного стану організму хворої людини, окремих систем і органів з метою призначення та оцінки ефективності лікувальної фізкультури та оздоровчого фізичного тренування;

- апаратура та устаткування відділень і кабінетів лікувальної фізкультури, можливості їх застосування, техніка безпеки при роботі з апаратурою;

- обґрунтування застосування деяких методів і методик лікування та медичної реабілітації: електростимуляції м'язів та нервів, мануальної терапії вертеброгенної патології, класичного ручного та точкового масажу, психотерапії і психофізичного тренування, східних оздоровчих систем, загартування;

- узагальнити інформацію про хворого, користуючись наявною медичною документацією, провести його цілеспрямоване обстеження, використовуючи потрібні методи дослідження;

- володіти комплексом методів дослідження і оцінки загального стану фізичного здоров'я, зокрема фізичної працездатності і толерантності до фізичних навантажень, методів оцінки стану систем кровообігу, дихання, нервово-м'язової, опорно-рухового апарату, правильно інтерпретувати висновки електрокардіографічних, рентгенологічних, ультразвукових та інших досліджень;

- призначити комплекс з лікувальної фізкультури з урахуванням стану хворого, особливостей захворювання, травми, операції, ступеня функціональних розладів, етапу реабілітації, періоду і режиму рухів тощо;

- зробити призначення з фізичної культури при вагітності і після пологів;

- визначити раціональне поєднання процедур лікувальної фізкультури (сумісність, послідовність, тимчасові інтервали) в щоденному і курсовому комплексі засобів медичної реабілітації з лікарськими препаратами, масажем, мануальною терапією, тракційною терапією, ортезотерапією, фізіотерапією, рефлексотерапією, психотерапією, працетерапією;

- провести процедуру лікувальної гімнастики та інші форми лікувальної фізкультури;

- дати оцінку перебігу захворювання та ефективності впливу лікувальної фізкультури і комплексу медичної реабілітації;

- визначити можливість виникнення ускладнень і тимчасових протипоказань в процесі занять лікувальною фізкультурою;

- скласти рекомендації з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах;

- скласти рекомендації з особистої та суспільної гігієни, здорового способу життя, загартування, раціонального харчування;

- додержуватись принципів медичної деонтології в практиці лікувальної фізкультури;

- впроваджувати в практику нові методики лікувальної фізкультури;

- вести необхідну медичну документацію - поточну, звітну, робити аналіз роботи з лікувальної фізкультури в закладі, місті, регіоні, бути обізнаним з передовим досвідом;

- вести санітарно-просвітню роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування;

- володіти прийомами реанімації (штучне дихання, масаж серця), вміти допомогти при травмах, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, повішенні, анафілактичному шоку, опіку, відмороженні, вміти виявити особливо небезпечні інфекції.

Спеціальні знання та навички:

Лікар із лікувальної фізкультури повинен знати показання та протипоказання до занять, обґрунтування застосування оптимальних призначень з лікувальної фізкультури і масажу, уміти зробити належні методичні призначення (засоби, форми, методи і особливості методики проведення - спеціальні вправи та прийоми їх застосування, дозування та поточний контроль) при різних формах патології, з варіантами особливостей методики з урахуванням етапів і комплексу медичної реабілітації, періодів курсу лікувальної фізкультури і режимів руху, ступеня і локалізації ураження, виду іммобілізації та інше.

В клініці внутрішніх хвороб:

- при хворобах серцево-судинної системи: недостатність, кровообігу, інфаркт міокарду і хронічна ішемічна хвороба серця, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, гіпотонічна хвороба, хвороби міокарду, ревматизм, набуті та природжені вади серця, хвороби периферійних судин;

- при хворобах органів дихання: гостра та хронічна пневмонія, плеврит, емфізема легенів, пневмосклероз, бронхіальна астма, хронічний бронхіт, бронхоектазійна хвороба, пневмоконіоз, туберкульоз легенів;

- при хворобах органів травлення: гастрит, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, гастроптоз, ентероптоз, хвороби печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів, функціональні порушення кишечнику, грижа стравохідного отвору діафрагми;

- при хворобах обміну речовин: цукровий діабет, ожиріння, подагра;

- при хворобах нирок, сечовивідних шляхів і простати: хронічний нефрит та нефроз, нирковокам'яна хвороба, нетримання сечі, простатит та аденома простати;

- після гострих інфекційних захворювань;

- при променевій хворобі.

При травмах та хворобах опорно-рухового апарату:

- при травмах верхніх та нижніх кінцівок: перелом, вивих, ушкодження хрящових і капсульно-зв'язкових структур суглобів, п'яткового сухожилля;

- при травмах хребта і тазу: неускладнений перелом хребта, ушкодження зв'язкового апарату хребта, переломи кісток тазу;

- при множинних та сукупних травмах;

- при хворобах опорно-рухового апарату: артрит та артроз, остеохондроз хребта, кістково-суглобовий туберкульоз;

- при деформаціях опорно-рухового апарату: порушення постави, сколіоз, деформація стопи;

- в оперативній травматології;

- при протезуванні.

В клініці нервових хвороб і нейрохірургії:

- при захворюваннях і травмах головного мозку: гостре порушення мозкового кровообігу, церебральний склероз, дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкова травма, хронічні запальні та дегенеративно-дистрофічні захворювання;

- при захворюваннях і травмах спинного мозку: травма, мієліт, поліомієліт, розсіяний склероз;

- при захворюваннях і травмах периферичних нервів: неврит, радикуліт, травма, плексит;

- при нервово-м'язових дистрофіях;

- після нейрохірургічних операцій: на головному мозку, спинному мозку, периферичних нервах;

- при вібраційній хворобі;

- при неврозах, логоневрозі, деяких психічних порушеннях;

- при вестибулярних порушеннях.

В хірургії:

- після операцій на органах черевної порожнини: апендектомія, холецистектомія, резекція шлунку, з приводу гриж різної локалізації тощо;

- після операцій на серці: з приводу вроджених і набутих вад серця, аортокоронарного шунтування;

- після операцій на легенях і грудній клітині;

- після операцій на периферичних судинах;

- після операцій на молочній залозі;

- після пластичних операцій з приводу опікової травми і косметичних операцій;

- після операцій на органах малого тазу.

В акушерстві та гінекології:

- під час вагітності (нормальної, ускладненої), при пологах, в післяпологовому періоді;

- при оперативному розродженні;

- при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів;

- при аномальних положеннях жіночих статевих органів;

- після гінекологічних операцій;

- при нетриманні сечі;

- при клімактеричному синдромі.

В педіатрії:

- при захворюваннях раннього віку: недоношуваність, гіпотрофія, рахіт, часті гострі респіраторні вірусні інфекції, пневмонії, пупкова грижа;

- при порушеннях опорно-рухового апарату: порушення постави, сколіоз, кривошия, плоскостопість, уроджений вивих стегна, уроджена клишоногість;

- при хворобах серцево-судинної системи: ревмокардит, уроджені та набуті пороки серця і судин, хвороби міокарду;

- при дитячому церебральному паралічі.

В стоматології:

- після реконструктивних операцій на щелепно-лицьовій області;

- при переломах нижньої щелепи;

- після гнійних захворювань щелепно-лицьової області;

- при аномаліях прикусу у дітей та невростоматологічних захворюваннях.

Лікар з лікувальної фізкультури повинен мати теоретичну і практичну підготовку на рівні (ступені) володіння, засвоєння чи ознайомлення з загальними та спеціальними знаннями і навиками відповідно до вимог звання лікаря-спеціаліста і кваліфікаційної категорії.

Володіння навичками передбачає спроможність визначити і застосувати комплекс загальних і часткових дій, необхідних для забезпечення призначень з лікувальної фізкультури самостійно в повному обсязі.

Засвоєння навичок передбачає спроможність визначити і застосувати комплекс дій, необхідних для призначень з лікувальної фізкультури, самостійно і частково за консультації лікаря з досвідом чи завідувача відділенням, з використанням довідкових посібників.

Ознайомлення з навичками передбачає спроможність визначити в загальних рисах комплекс дій, необхідних для призначень з лікувальної фізкультури та інших дій на базі відповідних загальних уявлень.

Кваліфікація лікар-спеціаліст присвоюється лікарю, що має необхідну теоретичну і практичну підготовку з лікувальної фізкультури і:

- засвоїв знання і навички для застосування в практиці терапії, ортопедії і травматології, неврології, хірургії, педіатрії, акушерства і гінекології, стоматології при всіх поширених формах і варіантах патології;

- ознайомлений зі знаннями і навичками для застосування їх при відносно нечастих або рідких в практиці лікувальної фізкультури формах патології: туберкульоз легень, кістково-суглобовий туберкульоз, променева і опікова хвороби, хронічні запальні і дегенеративно-дистрофічні захворювання головного мозку, нервово-м'язові дистрофії, онкологічні хвороби, після нейрохірургічних операцій, операцій на органах грудної порожнини, щелепно-лицьової, області, при ампутаціях кінцівок і протезуванні (лікарі, що працюють в закладах та відділеннях цих профілів, повинні володіти відповідними знаннями та навиками);

- ознайомлений зі змістом обстеження осіб, що займаються за програмами фізичного виховання чи оздоровчим фізичним тренуванням, визначенням допуску та медичних груп для занять;

- ознайомлений з методикою дослідження і оцінки рівня фізичного здоров'я людини;

- ознайомлений зі змістом пропаганди гігієнічних знань і навиків, здорового способу життя серед хворих і населення;

- ознайомлений з рекомендаціями із загартування;

- знає сучасну літературу зі спеціальності, вивчає позитивний досвід, впроваджує нові методики лікувальної фізкультури.

Лікар з лікувальної фізкультури II кваліфікаційної категорії володіє всіма (навичками і знаннями лікаря - спеціаліста з лікувальної фізкультури, а також:

- володіє загальними та спеціальними знаннями і навичками для застосування в практиці терапії, ортопедії та травматології, неврології, хірургії, педіатрії, акушерства і гінекології, стоматології при всіх поширених формах і варіантах патології;

- засвоїв знання та навички для застосування їх при відносно нечастих або рідких в практиці лікувальної фізкультури формах патології: туберкульоз легень, кістково-сутлобовий туберкульоз, променева і опікова хвороба, хронічні запальні і дегенеративно-дистрофічні захворювання головного мозку, нервово-м'язові дистрофії, онкологічні хвороби (лікарі, що працюють в закладах чи відділеннях цих профілів, повинні володіти відповідними знаннями та навичками);

- ознайомлений зі знаннями та навичками для застосування після нейрохірургічних операцій, операцій на органах грудної порожнини; щелепно-лицьової області, при ампутаціях кінцівок і протезуванні (лікарі, що працюють в закладах та відділеннях цих профілів, повинні володіти відповідними знаннями та навиками);

- вміє провести обстеження осіб, що займаються за програмами фізичного виховання чи оздоровчим фізичним тренуванням, визначити допуск та медичну групу для занять;

- вміє провести дослідження і оцінку рівня фізичного здоров'я людини;

- веде пропаганду гігієнічних знань і навичок здорового способу життя серед хворих і населення;

- вміє скласти: рекомендації із загартування;

- знає сучасну літературу зі спеціальності, вивчає позитивний досвід, впроваджує нові методики лікувальної фізкультури,

Лікар з лікувальної фізкультури I кваліфікаційної категорії володіє всіма навичками і знаннями лікаря II кваліфікаційної категорії з лікувальної фізкультури, а також:

- володіє знаннями і навичками для застосування в практиці лікувальної фізкультури при туберкульозі легень, кістково-суглобовому туберкульозі, променевій та опіковій хворобі, хронічних запальних і дегенеративно-дистрофічних захворюваннях головного мозку, нервово-м'язових дистрофіях, онкологічних хворобах;

- засвоїв знання і навички для застосування в практиці лікувальної фізкультури після нейрохірургічних операцій, операцій на органах грудної порожнини, щелепно-лицьової області, при ампутаціях кінцівок і протезуванні (лікарі, що працюють в закладах і відділеннях цих профілів, повинні володіти відповідними знаннями та навичками);

- має загальні поняття про акупунктурну систему, принципи рефлексотерапії, володіє деякими комбінаціями точкового масажу;

- знає організацію і методичні підходи фізичного виховання в навчальних закладах для осіб з відхиленнями в стані здоров'я і фізичного розвитку, може скласти відповідні рекомендації;

- знає принципи організації, методики і контролю при заняттях фізичною культурою осіб літнього та похилого віку, вміє скласти програми оздоровчого фізичного тренування;

- знає у загальних рисах принципи раціонального харчування і нетрадиційні підходи в системах харчування, використовує в пропаганді гігієнічних знань;

- бере участь у підготовці з питань лікувальної фізкультури молодих спеціалістів, лікарів інших клінічних спеціальностей та середнього медичного персоналу;

- володіє сучасними методами статистичного аналізу і узагальнення результатів лікування та медичної реабілітації;

- бере участь в організаційному та методичному забезпеченні служби лікувальної фізкультури в районі, регіоні;

- знає і використовує літературу з лікувальної фізкультури та суміжних спеціальностей.

Лікар з лікувальної фізкультури вищої кваліфікаційної категорії володіє всіма навичками і знаннями лікаря І кваліфікаційної категорії з лікувальної фізкультури, а також:

- володіє знаннями і навичками для застосування в практиці лікувальної фізкультури після нейрохірургічних операцій, операцій на органах грудної порожнини, щелепно-лицьової області, при ампутаціях кінцівок і протезуванні;

- знає значення, принципи і деякі методики психологічного вдосконалення, психотерапії і психофізичного тренування в системі здорового способу життя і в практиці лікувальної фізкультури, психологічне тренування в східних оздоровчих системах, володіє методикою аутогенної психоміорелаксації;

- знає мету застосування електроміостимуляції, володіє методикою, вміє раціонально поєднувати з процедурами лікувальної фізкультури;

- знає мету, показання і місце мануальної терапії при вертеброгенній патології, володіє методиками масажу, постізометричної релаксації і аутомобілізації в терапії больового синдрому при остеохондрозі хребта;

- знає організацію і зміст лікарського обстеження осіб, що займаються спортом;

- бере участь в роботі науково-практичних нарад, семінарів, конференцій різного рівня за фахом та суміжними спеціальностями;

- має наукові чи популярні друковані видання і виступи;

- знає і може адаптувати до практики спеціальності принципи госпрозрахунку, страхової медицини, маркетингу;

- вміє аналізувати показники роботи Служби;

- вміє організувати роботу всіх відділень Центру, Диспансеру, іншого закладу, в якому він працює.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем із спортивної медицини (на одну особу)

1. Диспансерне обстеження:

- осіб, що займаються масовими формами фізичної культури, - 25 хв.;

- спортсменів III, II та I розрядів - 30 хв.;

- спортсменів, які мають звання кандидата або майстра спорту - 50 хв.;

- спортсменів - членів збірних команд та олімпійського резерву - 1,5 год.

2. Проведення етапних та поточних медичних обстежень - 25 хв.

3. Інші види звернень - 10 хв.

4. Проведення лікарсько-педагогічних спостережень - 120 хв. (або більше - в залежності від фактичних витрат часу).

5. Консультація з питань призначення фізкультурно-оздоровчих програм - 60 хв.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем та сестрою медичною (інструктором) з лікувальної фізкультури (час на одне відвідування і кількість умовних одиниць на 1 процедуру дорослим і дітям)

N

Найменування

Час (хвилини)

Кількість умовних одиниць

1

2

3

4

1.

Лікарсько-консультативний прийом (обстеження, консультації, складання призначень, рекомендацій)

20

 

2.

Лікарсько-педагогічне спостереження на заняттях

60

 

3.

Процедури лікувальної гімнастики

 

 

3.1.

Для терапевтичних хворих:

 

 

при гострому захворюванні чи загостренні хронічного захворювання та ліжковому режимі в період одужання або при хронічному перебігу захворювання:

15

1,5

при індивідуальному методі занять

25

2,5

при груповому методі занять

35

3,5

3.2

Для хворих після хірургічних операцій:

 

 

при індивідуальному методі занять

15

1,5

при груповому методі занять

20

2,0

3.3

Для ортопедично-травматологічних хворих:

 

 

- в період іммобілізації:

 

 

при індивідуальному методі занять

15

1,5

при груповому методі занять

25

2,5

при травмах та після операцій хребта і тазу

30

3,0

- після іммобілізації:

 

 

при індивідуальному методі занять

25

2,5

при груповому методі занять

35

3,5

- при травмах і після операцій хребта:

 

 

при індивідуальному методі занять

35

3,5

при груповому методі занять

45

4,5

- при травмах хребта з ураженням спинного мозку

60

6,0

3.4

Для неврологічних і нейрохірургічних хворих:

 

 

при індивідуальному методі занять

30

3,5

при груповому методі занять

45

4,5

3.5

Для вагітних і породіль в пологових будинках і жіночих консультаціях та гінекологічних хворих:

 

 

при індивідуальному методі занять

15

1,5

при груповому методі занять

30

3,0

3.6

Для дітей шкільного віку:

 

 

при індивідуальному методі занять

30

3,0

при груповому методі занять

45

4,5

3.7

Для дітей дошкільного віку:

 

 

при індивідуальному методі занять

25

2,5

при груповому методі занять

30

3,0

4.

Процедури механотерапії (на одну область, один суглоб), заняття на тренажерах

15

1,5

5.

Лікувальна гімнастика в воді, лікувальне плавання:

 

 

при індивідуальному методі занять

30

3,0

при груповому методі занять

45

4,5

Примітки:

1. За одну умовну одиницю прийнято час проведення процедур лікувальної фізкультури протягом 10 хвилин. В розрахункових нормах враховано час, необхідний для підготовчої роботи та безпосереднього проведення процедур лікувальної фізкультури. Час переходу (переїзду) для виконання процедур поза кабінетом лікувально-профілактичної установи враховується в умовних одиницях за фактичними витратами часу.

2. Хворим з ураженням хребта, спинного мозку, наслідками мозкового інсульту в стані середньої важкості процедуру лікувальної фізкультури можуть проводити два спеціалісти одночасно. Здійснення таких процедур враховується як виконання лікарської функції кожному лікарю окремо.

3. Навантаження сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури складає при 39-годинному робочому тижні і шестиденному режимі роботи 30 одиниць.

4. Сестрі медичній (інструктору) надається 1 година для оформлення документації, обліку ефективності занять, складання комплексів фізичних вправ для самостійних занять.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
29.03.2011 N 176

Розрахункові норми витрати часу на виконання процедур масажу (кількість умовних одиниць на 1 процедуру масажу дорослим і дітям)

N

Перелік масажних процедур

Кількість умовних одиниць

1

2

3

1.

Масаж голови (лобно-скроневої та потилично-тім'яної ділянок)

1,0

2.

Масаж обличчя (лобної, навколоочної, навколо вушної ділянок, середньої та нижньої щелепи)

1,0

3.

Масаж шиї

1,0

4.

Масаж комірцевої зони (задньої поверхні шиї, спини до рівня IV грудного хребця, передньої поверхні грудної клітки до II ребра)

1,5

5.

Масаж верхньої кінцівки, надпліччя та ділянки лопатки

2,0

6.

Масаж верхньої кінцівки

1,5

7.

Масаж плечового суглоба (верхньої третини плеча, ділянки плечового суглоба та надпліччя тієї ж сторони)

1,0

8.

Масаж ліктьового суглоба (верхньої третини передпліччя, ділянки ліктьового суглоба та нижньої третини плеча)

1,0

9.

Масаж променево-зап'ястного суглоба (проксимального відділу кисті, ділянки променево-зап'ясного суглоба та передпліччя)

1,0

10.

Масаж кисті та передпліччя

1,0

11.

Масаж ділянки грудної клітки (ділянки передньої поверхні грудної клітки від передніх кордонів надпліччя до реберних дуг та ділянок спини від VII шийного до I поперекового хребця)

2,5

12.

Масаж спини (від VII шийного до I поперекового хребця і від лівої та правої середньої аксилярної лінії; у дітей - включно попереково-крижову ділянку)

1,5

13.

Масаж м'язів передньої черевної порожнини

1,0

14.

Масаж попереково-крижової ділянки (від 1 поперекового хребця до нижніх сідничних схилів)

1,0

15.

Сегментний масаж попереково-крижової ділянки

1,5

16.

Масаж спини та попереку (від VII шийного хребця до крижової ділянки від лівої до правої середньої аксилярної лінії)

2,0

17.

Масаж шийно-грудного відділу хребта (ділянки задньої поверхні шиї та ділянки спини до I поперекового хребця від лівої до правої задньої аксилярної лінії)

2,0

18.

Сегментний масаж шийно-грудного відділу хребта

3,0

19.

Масаж ділянки хребта (задньої поверхні шиї, спини та попереково-крижової ділянки від лівої до правої задньої аксилярної лінії)

2,5

20

Масаж нижньої кінцівки

2,0

21

Масаж нижньої кінцівки та попереку (ділянки ступні, гомілки, стегна, сідничної та попереково-крижової ділянки)

2,5

22.

Масаж тазостегнового суглоба (верхньої третини стегна, ділянки тазостегнового суглоба та сідничної ділянки тієї ж сторони)

1,0

23.

Масаж колінного суглоба (верхньої третини гомілки, ділянки колінного суглоба та нижньої третини стегна)

1,0

24.

Масаж гомілково-ступневого суглоба (проксимального відділу ступні, ділянки та нижньої третини гомілки)

1,0

25.

Масаж ступні та гомілки

1,0

26.

Загальний масаж (у дітей грудного та ясельного віку)

3,0

Примітки:

1. За умовну одиницю приймається масажна процедура (безпосередньо проведений масаж), на виконання якої необхідно витратити 10 хвилин.

2. Тривалість переходів (переїздів) для виконання масажу (за межами лікувально-профілактичної установи) зараховується в умовні одиниці згідно з фактичними витратами часу.

3. Норма тимчасового навантаження з масажу при 6,5-годинному робочому дні складає 30 умовних одиниць.

 

Директор Департаменту розвитку
медичної допомоги

М. К. Хобзей

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали