ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 16 лютого 2012 року N 128

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов'язання та податкового кредиту

Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, наказую:

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов'язання та податкового кредиту.

2. Департаменту оподаткування юридичних осіб (Любченко О. М.) передати наказ у триденний термін від дня реєстрації до Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю.

3. Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (Семченко О. В.) наказ у десятиденний термін від дня реєстрації довести до відома платників податків через засоби масової інформації та розмістити на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України у мережі Інтернет.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Ігнатова А. П.

 

Голова

О. В. Клименко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДПС України
16.02.2012 N 128

Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов'язання та податкового кредиту

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (Наказ N 1379).

При цьому згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Кодексу у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - не нижче цін придбання.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (Наказ N 1492), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 Кодексу, а саме шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Наказ N 1492) (далі - уточнюючий розрахунок):

а) або як самостійний документ зі сплатою суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (Наказ N 1492);

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації (Наказ N 1492) (як додаток до неї), що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Випадки, в яких платник податку на додану вартість - покупець повинен провести зміни в податковій звітності з податку на додану вартість та які не передбачені статтею 192 Кодексу:

Запитання 1. Який порядок зміни податкового зобов'язання чи податкового кредиту, якщо товари, при придбанні яких сформовано податковий кредит, почали використовуватися в неоподатковуваних операціях за рішенням платника або внаслідок зміни податкового законодавства?

Відповідь. Якщо платник податку на додану вартість - покупець скористався правом на податковий кредит по товарах/послугах, а у подальшому:

а) такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), або

б) змінами, внесеними до Кодексу, передбачається віднесення операцій з постачання таких товарів/послуг до звільнених або таких, що не є об'єктом оподаткування, то такі товари/послуги вважаються проданими у податковому періоді, в якому відбулась зміна напряму використання або фактичне постачання таких товарів/послуг без оподаткування податком на додану вартість відповідно. Отже, покупець зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів/послуг та нарахувати податкове зобов'язання.

Запитання 2. Який порядок перенесення показників декларації (Наказ N 1492) до уточнюючих розрахунків, зокрема, у разі заповнення рядків 20.2, 21.1, 21.2, 24?

Відповідь. Щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку (Наказ N 1492) зазначаємо таке:

а) у графі 4 відображаються відповідні показники декларації (Наказ N 1492) звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку (Наказ N 1492), який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється;

у графі 5 уточнюючого розрахунку (Наказ N 1492) відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення;

у графі 6 відображається сума помилки (різниця між значеннями графи 5 та графи 4);

б) у разі виправлення значення рядка 24 декларації (Наказ N 1492), яке у майбутніх звітних періодах:

не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок (Наказ N 1492) подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий як самостійний документ або у складі декларації (Наказ N 1492) (як додаток до неї). Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та відповідно 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок;

впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок (Наказ N 1492) подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації (Наказ N 1492) впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються;

в) у разі виправлення показника рядка 20.2 значення із графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації (Наказ N 1492) за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (Наказ N 1492).

 

Заступник директора
Департаменту

Ю. В. Лапшин

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали