АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

від 30 березня 2018 року N 4-рк

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України
Міністерству охорони здоров'я України

Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції

Антимонопольний комітет України, розглянувши подання відділу ринків фармацевтики Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери, фармацевтики та рітейлу від 30 березня 2018 року N 126-04/53-п, встановив:

1. ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ

(1) Рекомендації надаються Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції.

(2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель у сфері охорони здоров'я, пріоритетністю досліджень Комітету щодо фармацевтичних ринків, Комітетом у межах повноважень проведена відповідна робота для встановлення дійсних обставин, що створюють умови для можливої неефективної конкуренції на ринках лікарських засобів при здійсненні публічних закупівель, та встановлено наступне.

2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ

(3) Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 459 (Постанова N 459), Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, державних та публічних закупівель тощо.

(4) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон N 922-VIII) (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

(5) Основними завданнями Мінекономрозвитку є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель.

(6) Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

- розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

- здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку;

- здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель;

- узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель;

- надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;

- надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;

- здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель.

(7) Відповідно до частин першої (Закон N 922-VIII) та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII), Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а також нормативно- правове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель.

(8) Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267 (Постанова N 267), головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, є Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ України).

(9) МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;

- здійснює нормативно-правове регулювання у сферах охорони здоров'я, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, санітарного та епідемічного благополуччя населення.

3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

(10) Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII), публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

(11) Виходячи з положень пункту 9 частини першої статті 1 (Закон N 922-VIII), абзацу другого частини першої статті 2 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII), всі органи державної влади та місцевого самоврядування, а також організації та установи, які утримуються за рахунок бюджетних коштів (розпорядники коштів) або мають статус одержувача коштів, набувають статусу замовника та мають здійснювати закупівлі лікарських засобів за процедурами, встановленими Законом, у разі якщо вартість предмета закупівлі товарів, послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, робіт - 1,5 млн грн.

(12) Дія Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII) не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі (спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об'єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management), Агенція НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency), які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов'язаних з цим послуг, а також товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій). Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

(13) Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII), тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.

(14) Тендерна документація є ключовим документом, який готує замовник при організації торгів. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII), відповідно до якої тендерна документація повинна містити, зокрема:

- інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;

- опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).

(15) У свою чергу визначення предмета закупівлі є важливим етапом не тільки у процедурі оформлення тендерної документації, а й у підготовці до публічних закупівель загалом.

(16) Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII), предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

(17) Частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах, у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

(18) Спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII) встановлено Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року N 454 (Порядок N 454), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за N 448/28578 (далі - Порядок визначення предмета закупівлі).

(19) Відповідно до абзаців першого - четвертого пункту 1 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі (Порядок N 454) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 (Закон N 922-VIII) і 32 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII) та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року N 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник"1, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також конкретної назви товару чи послуги.


1 Національний класифікатор "Єдиний закупівельний словник" (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб'єктів господарювання у торгах за межами України.

Єдиний закупівельний словник згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV).

Національний класифікатор відповідає європейському закупівельному словнику Common Procurement Vocabulary (CPV), затвердженому Регламентом ЄС N 2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок згідно з Регламентом Комісії ЄС N 213/2008.

Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 (Закон N 922-VIII) і 32 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII) та на основі національного класифікатора України Єдиний закупівельний словник, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого - десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року N 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

(20) 23 серпня 2017 року розпорядженням Кабінету Міністрів України за N 582-р (Розпорядження N 582-р) схвалено Концепцію реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів (далі - Концепція реформування).

(21) Враховуючи важливість вдосконалення етапу підготовки до закупівлі, Концепція реформування (Розпорядження N 582-р) спрямована на розв'язання проблем, які виникають безпосередньо на етапі публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів.

(22) При цьому Концепцією реформування (Розпорядження N 582-р) визнано, що проблема системи публічних закупівель у сфері охорони здоров'я є багатогранною та виникає на таких етапах:

- формування галузевого стандарту у сфері охорони здоров'я;

- формування переліку лікарських засобів та медичних виробів, що підлягають закупівлі;

- відбору лікарських засобів та медичних виробів для закупівлі;

- формування інформації про предмет закупівлі та тендерної документації, яка може містити дискримінаційні умови, а це на практиці може означати, що документація готується під конкретного учасника;

- діяльності тендерного комітету, що має повноваження на внесення змін до інформації про предмет закупівель;

- публічної закупівлі лікарських засобів та медичних виробів.

(23) Отже, формування інформації про предмет закупівлі та тендерної документації може містити дискримінаційні умови у процедурі закупівлі лікарських засобів, є проблемним питанням, що потребує комплексного підходу до його вирішення.

4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ

(24) Абзацами шостим, сьомим пункту 1 розділу II Порядку визначення предмета закупівл (Порядок N 454)і запроваджено особливості визначення предмета закупівлі лікарських засобів, а саме:

під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН2). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.


2 Міжнародна непатентована назва (МНН, або INN) представляє собою загальну назву активної діючої речовини (інгредієнта, субстанції), яка входить до складу лікарського засобу.

Міжнародна непатентована назва надається при реєстрації відповідної активної речовини (унікальна біологічна субстанція, яка виявляє лікувальну дію на організм).

Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.

(25) Разом із цим, Порядком визначення предмета закупівлі (Порядок N 454) не передбачено переліку випадків, коли саме замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) у процедурі закупівлі, лікарських засобів та критерії такого поділу.

(26) Відповідно до розділу 2 Єдиного закупівельного словника, національний класифікатор (CPV) складається з основного і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр у свою чергу відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

(27) Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:

- перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);

- перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);

- перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);

- перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).

Дев'ята цифра - контрольна.

(28) Отже, третя цифра Єдиного закупівельного словника визначає групу товару. Для закупівлі лікарських засобів - це CPV 33600000-6 Фармацевтична продукція.

(29) При цьому група "Фармацевтична продукція" поділяється на класи за видами лікарських засобів таким чином:

33610000-9 Лікарські засоби для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та розладів обміну речовин;

33620000-2 Лікарські засоби для лікування захворювань крові, органів кровотворення та захворювань серцево-судинної системи;

33630000-5 Лікарські засоби для лікування дерматологічних захворювань та захворювань опорно-рухового апарату;

33640000-8 Лікарські засоби для лікування захворювань сечостатевої системи та гормони;

...

33690000-9 Лікарські засоби різні.

(30) У свою чергу класи поділяються на категорії, які дають більший ступінь деталізації товару в межах кожної категорії. Наприклад, до класу "Лікарські засоби для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та розладів обміну речовин" групи "Фармацевтична продукція" входять, зокрема:

33611000-6 Лікарські засоби для нормалізації кислотності;

33612000-3 Лікарські засоби для лікування функціональних розладів шлунково-кишкового тракту;

33615000-4 Протидіабетичні лікарські засоби;

33616000-1 Вітаміни;

33617000-8 Мінеральні добавки.

(31) З огляду на зазначене вбачається, що згідно з Порядком визначення предмета закупівлі (Порядок N 454) замовник закупівлі лікарських засобів самостійно формує предмет закупівлі в межах групи "Фармацевтична продукція", яка може включати в себе необмежену кількість видів лікарських засобів у межах визначених класів та категорій.

(32) Відповідно до Закону України "Про лікарські засоби" лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

(33) Реалізація встановленого Порядком визначення предмета закупівлі (Порядок N 454) підходу щодо формування предмета закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації щодо закупівлі лікарських засобів.

(34) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження.

(35) Так, протягом 2016 - 2018 років до Комітету надійшло 212 скарг3 за кваліфікацією CPV: 33600000-6 Фармацевтична продукція, з яких: 90 скарг задоволено, 30 скарг не задоволено, 20 скарг відкликано, 33 скарги відхилено, 48 скарг (станом на 26 березня 2018 року) знаходяться в процесі розгляду.


3 Згідно з даними Публічного модуля аналітики bi.prozorro.org.

(36) При цьому найчастіше оскаржуються дії замовників щодо об'єднання декількох найменувань лікарських засобів в один лот, що призводить до того, що в процедурі закупівлі можуть брати участь лише ті учасники, які можуть запропонувати всі, без винятку, види фармацевтичної продукції, визначені у загальному предметі закупівлі.

(37) Зокрема, у 2018 році із скаргами на безпідставне та необгрунтоване об'єднання в один лот великого переліку лікарських засобів були подані скарги такими суб'єктами господарювання:

товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про порушення Комунальним закладом Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" порядку проведення процедури закупівлі UA-2017-12-28-001154-c "ДК 021:2015:33600000-6 - Фармацевтична продукція. Бендамустин, Вінорелбін, Ібандронова кислота, Іринотекан, Кальцію фоліант, Капецитабін, Карбоплатин, Пеметрексед, Ритуксимаб, Трастузумаб, Флуороурицил" з проханням внести зміни до тендерної документації (скарга від 22 січня 2018 року N UA-2017-12-28-001154-c.b1);

спільним Українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" про порушення Військово-медичним клінічним центром Південного регіону порядку проведення процедури закупівлі UA-2018-01-29-000427-b "ДК 021:2015:33600000-6 - Фармацевтична продукція. 92 найменування" з проханням внести зміни до тендерної документації (скарга від 09 лютого 2018 року N UA-2018-01-29-000427-b.a1);

державною акціонерною компанією "Ліки України" про порушення Київською міською клінічною лікарнею N 8 порядку проведення процедури закупівлі UA-2018-01-15-000383-a "ДК 021:2015:33600000-6 - Фармацевтична продукція. 33600000-6 Фармацевтична продукція (психотропні та наркотичні препарати)" (скарга від 01 лютого 2018 року N UA-2018-01-15-000383-a.c1) та іншими.

(38) Отже, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено переліку випадків, коли замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) в процедурі закупівлі лікарських засобів та критерії такого поділу, реалізація норм Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII) та Порядку визначення предмета закупівлі (Порядок N 454) призводить до того, що в один лот включають як замінні, так і незамінні "ексклюзивні" лікарські засоби (у тому числі ті, які знаходяться під патентним захистом та/або під захистом реєстраційної інформації оригінального лікарського засобу, ті, що мають лише одного виробника), що може призводити до порушення конкуренції на відповідних ринках лікарських засобів.

(39) Постійно діючою колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було встановлено, що дії Замовника в частині встановлення у тендерній документації наведених вище вимог та формування предмета закупівлі у спосіб, наведений вище, порушують вимоги частини третьої статті 5 (Закон N 922-VIII) та частини четвертої статті 22 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII), якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржників, пов'язані з їх участю у Процедурі закупівлі, принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачених статтею 3 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII).

(40) У свою чергу під час розгляду скарг Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель систематично встановлюються порушення замовниками основних принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону про публічні закупівлі (Закон N 922-VIII) (добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій).

(41) За результатами розгляду вказаних скарг Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель приймає відповідні рішення, які можуть вирішити тільки питання за скаргою конкретного суб'єкта, а не загальні проблеми, які існують на ринках лікарських засобів.

(42) Про зазначену проблему також повідомляють Американська Торгівельна Палата України листом від 19 березня 2018 року N 18-158, а саме:

"Компанії - члени Палати відзначають існування проблеми формування предмета закупівлі (далі - ЛОТ) лікарських засобів великими закладами охорони здоров'я (далі - Замовник) при проведенні тендерів, що полягає у тому, що включення в один ЛОТ декількох чи більше різних лікарських засобів не дає змоги виробнику безпосередньо брати участь в тендері, оскільки виробник обмежений власним портфелем лікарських засобів".

(43) Також Громадська організація "Центр протидії корупції" в листі від 21 березня 2018 року N 18_0321_171_ЦПК зазначила, що:

"Об'єднання великої кількості найменувань в одному лоті, що фактично зменшує конкуренцію та унеможливлює прийняття участі у відкритих торгах постачальникам, що з різних підстав не мають доступу до усіх найменувань".

5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МОЗ УКРАЇНИ ТА МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ

(44) Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

(45) Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

(46) Мінекономрозвитку відомо про ситуацію, що котрий рік поспіль виникає на ринках лікарських засобів під час проведення закупівель лікарських засобів за кошти державного або міських бюджетів, про що свідчать численні запити до цього органу з приводу порядку визначення предмета закупівлі, відповіді на які публікуються на офіційному сайті міністерства.

(47) Вирішення зазначених питань відноситься до повноважень Мінекономрозвитку та МОЗ України та, на думку Комітету, є нагальною потребою сьогодення, що свідчить про необхідність розробки та прийняття нормативно-правових актів, які матимуть зобов'язальний характер для всіх замовників закупівель лікарських засобів.

З метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з урахуванням Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року N 582-р (Розпорядження N 582-р), Антимонопольний комітет України надає Міністерству охорони здоров'я України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України такі обов'язкові для розгляду рекомендації:

З метою формування конкурентного середовища на ринках лікарських засобів під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення предмета закупівлі лікарських засобів, зокрема, але не виключно, шляхом розробки спільних методичних рекомендацій / методологічних роз'яснень та/або внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі (Порядок N 454).

Рекомендації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані.

Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання.

 

В. о. Голови Комітету

А. Вовк




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали