РАДА НАРОДНИХ КОМІСАРІВ УРСР

ПОСТАНОВА

від 3 грудня 1940 р. N 1615

Київ

Про зміну і доповнення Нотаріального положення УРСР

Постанова втратила чинність(згідно з постановою Ради Народних Комісарів Української РСР від 9 серпня 1944 року N 1016) (Положення N 1016)

Рада Народних Комісарів УРСР постановляє:

I.

Внести в Нотаріальне положення УРСР (З. У УРСР 1928 р. N 20, ст. 183) такі зміни і доповнення:

1. Пункт 5 ст. 1 викласти в такій редакції:

"5) Вчиняти виконавчі надписи на документах відповідно до ст. 48 цього Положення".

2. З пункту 13 статті 1 слова "і тих, що перейшли за постановами суду" виключити.

3. Статтю 2 скасувати.

4. Статтю 3 викласти в такій редакції:

"3. У населених пунктах, де немає нотаріальних контор, на виконавчі комітеті відповідних рад депутатів трудящих покладається вчинення таких нотаріальних дій.

1) Нотаріально засвідчувати:

а) договори куплі-продажу будівель на знос на суму до 3000 крб.;

б) інші договори і правочини на суму до 3000 крб., крім договорів на право забудови;

в) довіреності, крім тих, що видаються на проведення дій закордоном;

г) заповіти громадян, що постійно живуть на території даної ради.

2) Посвідчувати:

а) вірність копій з документів, що стосуються сімейного стану (посвідок про народження, одруження, смерть); копій з довідок про службу в Робітничо-Селянській Червоній Армії, виданих для надання пільг родині; копій з довідок військових столів про відношення до військової служби, а також витягів з постанов правлінь і загальних зборів колгоспів і промислових артілей, що стосуються даного громадянина.

Примітка. Посвідчувати вірність копій з зазначених документів виконавчі комітети відповідних рад депутатів трудящих можуть тільки для громадян, які постійно живуть на території даної ради;

б) аутентичність підписів на документах, що не мають значення майнових правочинів, і підписів тих, що розписуються за осіб, які не можуть розписатися власноручно;

в) аутентичність підписів фундаторів кооперативних організацій та інших товариств і спілок на подаваних ними заявах про реєстрацію названих організацій, товариств і спілок і на проектах їх статутів;

3) вживати заходів до охорони виморочного майна:

4) виконувати, на заяву заінтересованих осіб, технічну роботу, пов'язану з виконуваними нотаріальними діями".

5. Примітку до статті 4 скасувати.

6. Абзац третій статті 6 викласти в такій редакції:

"У розгляді доцільності подаваних для нотаріального засвідчення правочинів, прибутковості чи втратності правочинів для сторін нотаріуси не вдаються. Однак, в разі явної невигідності правочину для держави, нотаріус відмовляє в його засвідченні. В разі ж явної невигідності правочину для трудящих, нотаріус, не відмовляючи засвідчити правочин, дає знати про такий правочин прокуророві".

7. В статті 8 слова "заступник голови відповідного окружного суду, що завідує цивільним відділком, або з його доручення - член округового суду, а в Автономній Молдавській Соціалістичній Радянській Республіці - голова цивільної судової колегії Головного суду АМРСР, або з його доручення - член Головного суду" - замінити словами "нотаріус іншої нотаріальної контори по вибору заінтересованих осіб".

8. З статті 12 виключити слова: "Відомості про протестовані векселі сповіщаються кредитовим та іншим установам за вказівкою Народного Комісаріату Юстиції УРСР".

9. Статтю 13 викласти в такій редакції:

"13. Нотаріальні контори реєструють нотаріальні дії за правилами Нотаріальної інструкції, затвердженої Народним комісаром юстиції УРСР, і за вказівками НКЮ СРСР".

10. В пункті 1 ст. 14 слово "округи" замінити словом "області".

11. В ст. 20 слово "сургучної" виключити.

12. Перший абзац ст. 21 викласти так: "Зазначаючи в документах осіб, треба докладно писати їх імена, по батькові і прізвища".

13. Статтю 22 викласти в такій редакції:

"22. Тотожність осіб, що беруть участь в учиненні правочину або для яких вчиняються ті чи інші дії, коли нотаріус цих осіб особисто не знає, посвідчується паспортами, а тотожність осіб, які постійно мешкають в місцевості, де паспортної системи не запроваджено, - посвідченнями, виданими органами міліції або виконавчим комітетом сільської ради депутатів трудящих".

14. Статтю 26 скасувати.

15. Статтю 33 викласти в такій редакції:

"33. Про документи, подані нотаріусу особами, які брали участь у вчиненні нотаріальних дій, в реєстрі робиться запис з зазначенням назви, дати і номера документа та хто його видав.

Подані сторонами документи повертаються їм за винятком тих, які втратили силу в зв'язку з засвідченим правочином. Такі документи залишаються при справах нотаріальної контори".

16. В статті 34 слова "Народного комісаріату почти і телеграфу" замінити словами: "Народного комісаріату зв'язку".

17. В статті 35, в четвертому абзаці, слова: "про це робиться помітка на реєстраційній картці (арт. 13 цієї Устави)" замінити словами: "про це робиться помітка у відповідному реєстрі".

18. В статті 37 другий абзац викласти в такій редакції: "Скарги на інші службові вчинки нотаріусів подаються до відповідного управління НКЮ при обласній раді депутатів трудящих".

19. З статті 39 слова "Крім картки про прийняття векселя для протесту про кожний вчинений протест векселя складається окрема реєстраційна картка (арт. 13 цієї Устави)" виключити.

20. Статтю 41 викласти так:

"41. Порядок внесення зобов'язаними за векселем особами грошей на оплату поданих до протесту векселів визначається Нотаріальною інструкцією".

21. Статтю 43 викласти в такій редакції:

"43. Нотаріальні органи приймають заяви від капітанів суден про пригоди під час плавання, від яких потерпіло судно або вантаж (загальна або часткова аварія чи зіткнення суден), в строки, встановлені додатком VIII до Кодексу торгового мореплавства СРСР "Про диспашерів, про порядок складання диспаш і морські протести" (З. З. СРСР 1929 р. N 41, ст. 366 і 1931 р. N 9, ст. 108)".

22. В статті 45 слова "і місцеву товарну біржу" виключити.

23. Розділ V (ст. ст. 48 - 53) викласти в такій редакції:

"Виконавчі надписи.

48. Нотаріальні контори, на вимогу заінтересованих осіб, вчиняють виконавчі надписи на документах, передбачених у затвердженому Радою Народних Комісарів УРСР "Переліку документів, по яких заборгованість стягається на підставі нотаріальних виконавчих надписів", а також зазначених в окремих постановах урядів СРСР і УРСР.

49. Виконавчий надпис вчиняється:

а) якщо подані документи безперечно встановлюють грошову заборгованість боржника або його обов'язок передати чи повернути певне майно;

б) якщо з дня виникнення права вимагати виконання зобов'язання не минули встановлені строки давності.

50. Виконавчий надпис не вчиняється, коли виконання зобов'язання, на якому основано вимогу, поставлено в поданому для вчинення виконавчого надпису документі в залежність від умов, які треба довести.

51. Виконавчий надпис повинен містити такі обов'язкові дані:

а) назву нотаріального органу, який вчиняє виконавчий надпис, рік, місяць і число вчинення та номер нотаріального реєстру;

б) місце перебування стягувача і боржника;

в) точне зазначення предмету стягнення, суми процентів, якщо їх слід стягти;

г) підпис нотаріуса і печатку нотаріального органу, в якому вчиняється виконавчий надпис.

Примітка. Народному комісарові юстиції УРСР надається право давати нотаріальним органам вказівки про вміщення в текст виконавчих надписів також і інших даних, залежно від потреби.

52. Виконавчий надпис учиняють на самому документі, що є підставою поданої вимоги. Якщо не вистачить місця, надпис роблять на окремому, приєднаному і пропечатаному, аркуші з тим, щоб початок виконавчого надпису було викладено на самому документі. Оригінал документа з виконавчим надписом, по занесенні в реєстр, видають стягувачеві, а копія з документа і надпису залишається при справах нотаріальної контори.

53. Вимогу, оформлену нотаріальним виконавчим надписом, боржник може оспорити поданням на стягувача позову в суді або державному арбітражі згідно з загальними правилами про підсудність майнових спорів.

Строк давності на подання такого позову починається з дня, коли боржник одержав повідомлення про виконання надпису.

Подання позову не зупиняє виконання надпису, але суд або державний арбітраж, в якому подано позов, може, в порядку забезпечення позову, винести ухвалу про зупинення виконання надпису".

24. Статтю 54 викласти в такій редакції:

"54. Нотаріальні контори посвідчують вірність копій з документів за правилами, затвердженими постановою ЦВК і РНК СРСР від 3 червня 1937 р. "Про впорядкування засвідчення копій з документа, який стосується особистих прав і інтересів громадянина" (З. З. СРСР 1937 р. N 37, ст. 149)".

25. Примітку до ст. 55 викласти в такій редакції: "Посвідчуючи копії для подання до установ у справах, по яких єдина державна пошлина не стягається, на копіях обов'язково зазначається, що копію видано для подання в справі, звільненій від єдиної державної пошлини".

26. Кінець статті 56 від слів: "Правила цієї статті не застосовуються..." і до кінця виключити.

27. В статті 65 слова: "цивільно-касаційного відділку округового суду, а в АМРСР - до Цивільної касаційної колегії Головного суду АМРСР" замінити словами: "судової колегії по цивільних справах обласного суду".

28. Статтю 66 викласти в такій редакції:

"66. Арешти (заборони) на будівлі реєструє нотаріальна контора, в районі діяльності якої знаходиться відповідна будівля.

Підставами для реєстрації арештів (заборон) є:

а) постанови суду, прокуратури, слідчих та адміністративних органів;

б) договори застави та заставні свідоцтва на будівлі і право забудови;

в) повідомлення банку про видачу позик на індивідуальне житлове будівництво робітників і службовців, а також на кредитування капітального ремонту будинків, належних громадянам на праві особистої власності".

29. Статтю 68 викласти в такій редакції:

"68. Нотаріальні контори реєструють арешти (заборони) за правилами Нотаріальної інструкції. Про кожний арешт, його зміну або зняття негайно сповіщається місцевий орган комунального господарства".

30. Статтю 70 скасувати.

31. В тексті статті 79 слова: "до касових установ Народного комісаріату фінансів УРСР у депозит нотаріального органу" замінити словами: "в депозит нотаріальної контори через контору (філію) Державного банку СРСР або до нотаріальної контори безпосередньо".

32. Статтю 80 викласти в такій редакції:

"80. Про внесення предметів зобов'язань в депозит до нотаріальної контори подається писана заява, де зазначаються:

а) назва і адрес особи, яка вносить гроші і цінні папери;

б) назва та останній відомий адрес особи, для видачі якій внесено гроші і цінні папери;

в) підстави та розрахунок, за яким робиться внесення;

г) причини неможливості безпосередньо виконати зобов'язання.

Якщо предмет зобов'язання внесено до контори (філії) Державного банку, до заяви в нотаріальну контору додається квитанція банку про прийняття ним предмета зобов'язання".

33. Статтю 82 викласти в такій редакції:

"82. Якщо особа, для якої внесено депозит, прибуде і подасть документи, що підтверджують її право на одержання цього депозиту, нотаріальна контора, перевіривши тотожність одержувача, видає або пропонує конторі (філії) Державного банку СРСР видати цій особі внесені в депозит гроші або цінні папери.

Суми не більше 100 крб. можуть бути видані з депозиту довіреним тих осіб, на користь яких ці гроші внесені, за довіреностями, засвідченими домоуправліннями або установами по місцю проживання або роботи згаданих осіб.

При видачі депозиту робиться надпис про це на документі, що посвідчує право на його одержання".

34. В статті 84 слова: "(арт. 13 цієї Устави) з зазначенням їх змісту на картках" виключити.

II.

Затвердити доданий до цього Перелік документів, заборгованість по яких стягається на підставі виконавчих надписів нотаріальних органів УРСР.

 

Голова Ради Народних
Комісарів УРСР

Л. КОРНІЄЦЬ

Заст. керуючого справами
Ради Народних Комісарів УРСР

С. СУЛІМА

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою РНК УРСР
від 3 грудня 1940 р. N 1615

Перелік документів,
по яких заборгованість стягається на підставі нотаріальних виконавчих надписів

1. Стягнення заробітної плати

на підставі одного з таких документів:

а) писаного трудового договору з відміткою на ньому про виконання обумовленої договором роботи, або

б) розрахункової книжки або розрахункового листа, в яких зазначена належна до виплати сума, стверджена підписом адміністрації, або

в) довідки підприємства, установи або організації соціалістичного господарства про розмір невиплаченої працівникові суми заробітної плати.

2. Стягнення винахідниками або їх спадкоємцями винагороди за винаходи, технічні та організаційні удосконалення

на підставі

рішення Комісії, утвореної за ст. 91 Положення про винаходи і технічні удосконалення (З. З. СРСР 1931 р. N 21, ст. 181), або згідно з ст. 21 Інструкції Комітету по винахідництву при Раді праці і оборони від 7 жовтня 1931 р. ("Вестник Комитета по изобретательству" 1932 р. N 3 - 4).

3. Стягнення авторського гонорару за прилюдне виконання драматичних і музичних творів

на підставі одного з таких документів:

а) розрахункової відомості видовищного підприємства, культурно-освітнього або іншого закладу, підписаної керівником і бухгалтером підприємства (закладу), з зазначенням в ній суми нарахованого авторського гонорару, або

б) акта, складеного представником Управління захисту авторських прав (УЗАП) і підписаного керівником і бухгалтером видовищного підприємства (закладу), з зазначенням суми невиплаченого гонорару, або

в) зобов'язання про сплату авторського гонорару, виданого видовищним підприємством, культурно-освітнім або іншим закладом Управлінню захисту авторських прав (УЗАП).

4. Стягнення заборгованості, яка залишилась за звільненими працівниками державних, кооперативних і громадських установ, підприємств та організацій, за привласнене, втрачене або зіпсоване майно (спецодяг, інструменти та ін.), а також за одержане спеціальне обмундирування

на підставі

підписаної керівником і бухгалтером установи або підприємства довідки про суму, яку слід стягти, і доданої до неї:

а) розписки працівника про те, що він дійсно одержав майно, вартість якого з нього стягається, або

б) засвідчених фабзавкомом чи шахткомом витягів з книг підприємства про видані працівникові спецодяг, інструмент, прилади, або

в) розрахункових книжок і розрахункових листів, якщо в ці книжки і листи записано майно, вартість якого стягається з працівника, або

г) договору найму, в якому зазначена фактична видача працівникові майна, вартість якого з нього стягається.

Примітка. Вартість спецодягу, інструменту, охоронних приладів, неповернених робітником при звільненні, обчислюється за правилами Інструкції Народного комісаріату праці СРСР від 1 червня 1932 р. N 96 "Про майнову відповідальність працівників за матеріали і вироби і за майно підприємства або установи, видане в користування працівникам".

5. Стягнення заборгованості по невідроблених авансах, виданих державними, кооперативними і громадськими установами, підприємствами та організаціями в рахунок заробітної плати, а також заборгованості по сумах, виданих на переїзд до місця роботи робітникам і службовцям, а так само членам промислово-кооперативних артілей, і стягуваних з них в зв'язку з тим, що вони не приступили до роботи або залишили роботу, не відробивши одержаного авансу, чи раніш строку, обумовленого трудовим договором, або якщо вони звільнені за порушення трудової дисципліни чи за порушення прийнятих на себе по договору зобов'язань,

на підставі:

а) оригіналу договору з працівником і

б) розписки працівника про одержання ним стягуваних сум або витягу з платіжної відомості чи іншого документу про одержання працівником стягуваної суми, засвідченого відповідальним бухгалтером підприємства або установи з прикладенням печатки.

В разі звільнення працівника, крім зазначених документів, треба подати копію наказу про звільнення і довідку адміністрації підприємства про кількість проробленого часу і про належну та виплачену заробітну плату з зазначенням суми, удержаної з заробітної плати на покриття боргу, і решти цього боргу, а в разі неприбуття працівника на місце роботи - довідку адміністрації підприємства про неприбуття працівника.

В тих випадках, коли в даному підприємстві не видаються накази про прийом і звільнення працівників, треба подати довідку підприємства про час звільнення працівника.

6. Стягнення заборгованості на покриття шкоди, яка завдана ощадним касам їх працівниками і залишилась непокритою при їх звільненні після зроблених адміністрацією каси удержань з належних їм сум,

на підставі

підписаної адміністрацією ощадної каси довідки з зазначенням суми, яку слід стягти.

7. Стягнення поправно-трудовими органами сум, удержаних підприємствами, установами і організаціями з заробітної плати осіб, відбуваючих поправно-трудові роботи по місцю їх праці (служби), якщо ці удержання не перераховані поправно-трудовим органам на протязі 10-денного строку з дня виплати заробітної плати засудженому (З. З. УРСР 1936 р. N 41), ст. 205),

на підставі

а) рахунку поправно-трудового органу на належну йому суму відрахувань і

б) копії листа підприємства, установи або організації з підтвердженням, що засуджений дійсно в них працює, і з зазначенням розміру одержуваного ним місячного заробітку, процента належних з нього відрахувань і номера розрахункового рахунку підприємства, установи чи організації.

8. Стягнення нарахувань і внесків в доход Архітектурного фонду Спілки радянських архітекторів, встановлених п. п. "а" і "б" ст. 3 постанови РНК СРСР від 5 жовтня 1934 р. (З. З. СРСР 1934 р. N 53, ст. 413, і З. П. 1939 р. N 57, ст. 590),

на підставі

акта, складеного представником Архітектурного фонду і підписаного адміністрацією відповідної проектної організації, з зазначенням в акті загальної суми заробітної плати і премій, з яких провадяться нарахування в доход Архітектурного фонду, і суми цих нарахувань.

9. Стягнення відрахувань в доход Літературного фонду Союзу РСР, встановлених п. п. "а" і "б" ст. 4 постанови РНК СРСР від 28 травня 1934 р. "Про Літературний фонд Союзу РСР" (З. З. СРСР, 1934 р. N 39, ст. 311),

на підставі одного з таких документів:

а) розрахункової відомості, підписаної адміністрацією видавництва чи видовищного підприємства і представником Управління захисту авторських прав (УЗАП), з зазначенням в ній загальної суми, з якої провадяться відрахування, процента відрахувань і суми, належної до сплати Літературному фондові, або

б) акта, складеного представником УЗАП'у і підписаного адміністрацією видавництва або видовищного підприємства, з зазначенням в цьому акті суми боргу по відрахуваннях до Літературного фонду.

10. Стягнення внесків і відрахувань в доход Музичного фонду СРСР, встановлених пп. "а", "б" і "в" ст. 2 постанови РНК СРСР від 20 вересня 1939 р. N 1511 "Про утворення Музичного фонду СРСР" (З. П. СРСР 1939 р. N 53, ст. 460),

на підставі одного з таких документів:

а) розрахункової відомості, підписаної адміністрацією видавництва чи видовищного підприємства і представником Управління захисту авторських прав (УЗАП), з зазначенням в ній загальної суми, з якої провадяться відрахування, процента відрахувань і суми, належної до сплати Музичному фондові, або

б) акта, складеного представником УЗАП'у і підписаного адміністрацією видавництва або видовищного підприємства, з зазначенням в цьому акті суми боргу по відрахуваннях до Музичного фонду.

11. Стягнення відрахувань в доход Художнього фонду СРСР, встановлених п. "а" ст. 2 постанови РНК СРСР від 4 лютого 1940 р. N 186 "Про утворення Художнього фонду СРСР" (З. П. СРСР 1940 р. N 3, ст. 98),

на підставі одного з таких документів:

а) розрахункової відомості, підписаної адміністрацією установи, організації або підприємства, для якого виконано художню роботу, і представником Управління захисту авторських прав (УЗАП), з зазначенням в цій відомості загальної суми, з якої провадяться відрахування, процента відрахувань і суми, належної до сплати Художньому фондові, або

б) акта, складеного представником УЗАП'у і підписаного адміністрацією вищезазначеної установи, організації або підприємства, з зазначенням в цьому акті суми боргу по відрахуваннях до Художнього фонду.

12. Стягнення прострочених платежів по позиках з членів а) трудових кас взаємодопомоги, б) кас громадської взаємодопомоги колгоспів, в) кас взаємного страхування і взаємодопомоги промислової кооперації, г) кас взаємного страхування і взаємодопомоги кооперації інвалідів

на підставі:

а) підписаної керівником каси довідки про суму, яку слід стягти, і

б) писаного зобов'язання члена каси.

13. Стягнення прострочених платежів по позиках, виданих Архітектурним, Літературним, Музичним і Художнім фондами СРСР членам цих організацій,

на підставі:

а) підписаної керівником фонду довідки про суму, яку слід стягти, і

б) писаного зобов'язання члена фонду.

14. Стягнення вартості державного майна, незданого військовими службовцями і військовозобов'язаними при їх звільненні з військових частин та установ,

на підставі:

а) підписаної командуванням військової частини (адміністрацією установи) довідки про суму, яку слід стягти, і

б) писаного зобов'язання, виданого згаданими особами.

15. Стягнення за вимогами державних, кооперативних і громадських бібліотек п'ятикратної вартості неповернених читачами книг

на підставі:

а) документа, який встановлює, що читач одержав книгу з бібліотеки, і

б) довідки про зазначену в інвентарній книзі бібліотеки номінальну вартість неповерненої книги.

16. Стягнення за вимогами домоуправлінь неоплаченої жильцями в установлені законом строки квартирної плати і плати за центральне опалення та комунальні послуги (воду, каналізацію, освітлення і газ)

на підставі:

а) несплачених рахунків, підписаних бухгалтером домоуправління, і

б) розписки жильця про одержання рахунку або акта про відмовлення прийняти рахунок.

17. Стягнення за вимогами домоуправлінь неоплаченої в установлені законом строки арендної плати за конторські, торгово-складські і промислові приміщення, здавані в аренду в жилих будинках місцевих рад та інших державних, кооперативних і громадських організацій,

на підставі:

а) несплачених рахунків, підписаних управителем будинків і бухгалтером домоуправління, і

б) витягу з арендного договору про розмір і строки сплати.

18. Стягнення видатків місцевих органів комунального господарства, зроблених коштом зобов'язаних осіб за правилами розділу 5 (ст. ст. 159 - 162) Адміністративного кодексу УРСР,

на підставі:

а) рахунку відповідного органу комунального господарства і

б) копії постанови виконавчого комітету відповідної ради депутатів трудящих, на підставі якої виконано зазначені в рахунку роботи.

19. Стягнення прострочених платежів по позиках, виданих кредитними установами в порядку їх кредитних операцій,

на підставі:

а) витягу з рахунку боржника з зазначенням в ньому дати і номера зобов'язання боржника, а також строку і суми несплаченого за цим зобов'язанням чергового платежу і

б) довідки банку, в якому боржник має рахунок, що сума чергового платежу з цього рахунку не списана через відсутність на ньому коштів.

20. Стягнення сум, потрібних на покриття заборгованості ліквідованої неспроможної кооперативної організації, з членів цієї організації в порядку їх додаткової відповідальності,

на підставі

окремих розрахунків, складених ліквідаційною комісією неспроможної кооперативної організації на кожного з її членів.

21. Стягнення з членів кооперативних організацій збитків за минулий операційний рік

на підставі

окремих на кожного члена організації розрахунків, складених правлінням відповідної кооперативної організації згідно з постановою загальних зборів.

22. Стягнення 5-кратної вартості сировини та інших матеріалів, виданих на переробку членам промислових кооперативних товариств (артілей), в тому числі і належних до системи кооперації інвалідів, а також сум построчених платежів членів цих артілей за видані їм у кредит знаряддя виробництва

на підставі

підписаного головою правління і бухгалтером витягу з особистого рахунку боржника.

23. Стягнення сум по визнаних управліннями залізниць та управліннями річкового транспорту претензіях клієнтури, що виникають з договору перевозки,

на підставі

повідомлення управління залізниці або управління річкового транспорту з зазначенням суми визнаної ними претензії.

Примітка. Виконавчий надпис у передбаченому в цій статті випадку може бути вчинений не раніше 15 днів і не пізніше 6 місяців з дня одержання повідомлення про визнання претензії.

24. Стягнення органами зв'язку з своїх працівників збитків за втрату, недостачу, пошкодження і прострочку доставки поштових відправлень, які сталися з їх вини (З. З. СРСР 1933 р. N 67, ст. 405 і Правила НКЗв'язку СРСР і ВЦРПС від 10 січня 1934 р. - "Бюл. Фин. Хоз." 1934 р. N 7),

на підставі

підписаної адміністрацією органу зв'язку довідки з зазначенням суми, яку слід стягти.

25. Стягнення з абонентів простроченої плати за користування телефоном

на підставі

підписаного адміністрацією телефонної станції витягу з рахунку (картки) абонента.

26. Стягнення за вимогами органів зв'язку плати за право користування умовними і скороченими телеграфними адресами, встановленої в ст. 35 такс і тарифів за послуги зв'язку, затверджених постановою РНК СРСР від 2 лютого 1938 р. N 112 (З. П. СРСР 1938 р. N 3, ст. 6),

на підставі

підписаного адміністрацією органу зв'язку витягу з рахунку (картки) клієнта.

27. Стягнення з громадян заборгованості по абонементній платі за користування трансляційними радіоточками і радіоприймачами, а також по штрафах за несвоєчасну реєстрацію радіоприймачів, самовільне влаштування радіоточок і прострочку внесення абонементної плати

на підставі таких документів:

а) копії надісланого боржникові сповіщення про суму заборгованості і про строки її сплати,

б) повідомлення філії зв'язку про вручення згаданого сповіщення боржникові,

в) акта про порушення порядку користування радіоустановками,

г) постанови органів Наркомзв'язку СРСР або Всесоюзного комітету радіофікації і радіомовлення при РНК СРСР про накладення штрафу.

Примітка. Акт і постанова, зазначені в п. п. "в" і "г", подаються тільки в випадках стягнення штрафу за несвоєчасну реєстрацію радіоприймачів і самовільне влаштування радіоточок.

28. Стягнення з громадян вартості медичної допомоги, наданої їм у витверезувальнику Р.-С. міліції,

на підставі:

а) копії акта витверезувальника про надання медичної допомоги і

б) копії пропозиції про сплату заборгованості з розпискою про одержання цієї пропозиції.

29. Стягнення з покупця вартості товару, зданого йому на відповідальне зберігання, в разі відмови покупця видати товар на вимогу постачальника,

на підставі таких документів:

а) рахунку-фактури поставщика,

б) довідки транспортного підприємства про здачу товара покупцеві,

в) довідки банку, в якому є розрахунковий рахунок платника, про неплату рахунку-фактури і

г) довідки цього банку про те, що ним було, за дорученням поставщика, пред'явлено платникові вимогу повернути або перевідправити товар і що цю вимогу в установлений банком строк покупець не виконав.

30. Стягнення на вимогу органів "Заготзерно", "Заготльон", "Держсортфонд" встановленого постановою Економічної ради при РНК СРСР від 10 травня 1939 р. N 436 штрафу за неповернення в строк мішкотари або повернення її нижчої від встановленої категорії,

на підставі:

а) розписки одержувача мішкотари про кількість і якість (категорія) одержаних мішків і строк їх повернення і

б) акта, підписаного представником "Заготзерно", "Заготльон", "Держсортфонд" і здатчиком мішків або уповноваженою ним особою, з зазначенням в цьому акті, по якій саме розписці мішки повертаються, кількості повернутих мішків, їх якості (категорія), вартості і належної суми штрафу.

31. Стягнення грошових сум та іншого майна, виплата, передача або повернення яких передбачені в нотаріально засвідчених правочинах, протестованих векселях і заставних свідоцтвах,

на підставі:

а) поданих стягувачем перелічених вище документів і

б) документів, що встановлюють прострочку виконання.

32. Стягнення сум, належних за закінченою і неоспореною в установлений строк диспашею (З. З. СРСР 1929 р. N 41, ст. 366, додаток VIII),

на підставі:

а) диспаші і

б) довідки відповідного суду про те, що диспашу не оспорено.

 

Народний комісар юстиції УРСР

М. БАБЧЕНКО

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали