ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.04.2011 р.

N К-17030/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Заїки М. М., суддів - Білуги С. В., Гаманка О. І., Загороднього А. Ф., Ліпського Д. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 у справі за його позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Донецькій області про зміну зазначених в наказі підстав звільнення та стягнення витрат на юридичні послуги, встановила:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Донецькій області про визнання недійсним наказів голови ДПА України N 1371-о від 13.10.2004, виконуючого обов'язки голови ДПА у Донецькій області N 2-о від 06.01.2005 та голови ДПА України N 752-о від 18.05.2005; поновлення його на посаді; стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, з урахуванням її підвищення та індексації; стягнення з ДПА у Донецькій області витрат на юридичні послуги та моральну шкоду.

Неодноразово змінюючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 остаточно уточнив їх 20.12.2006 в судовому засіданні Київського районного суду м. Донецька та просив зобов'язати ДПА України змінити наказ голови ДПА України N 752-о від 18.05.2005 та наказ голови ДПА у Донецькій області N 2-о, змінивши формулювання звільнення з "звільнити в запас за пунктом 64 підпунктом "ж" (за власним бажанням)" на "звільнити у відставку за пунктом 65 підпунктом "а" (за віком)" та стягнути з ДПА у Донецькій області витрати на юридичні послуги.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 20.12.2006 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано ДПА України змінити наказ голови ДПА України N 752-о від 18.05.2005 та наказ голови ДПА у Донецькій області N 2-о, змінивши формулювання звільнення з "звільнити в запас за пунктом 64 підпунктом "ж" (за власним бажанням)" на "звільнити у відставку за пунктом 65 підпунктом "а" (за віком)" та стягнуто на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг у сумі 800 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 та залишити в силі постанову Київського районного суду м. Донецька від 20.12.2006.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 в період з 18.04.2003 по 06.01.2005 проходив службу в органах податкової міліції.

10 вересня 2004 року ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення із займаної посади за станом здоров'я. В період з 30.09.2004 по 02.11.2004 та з 08.11.2004 по 03.01.2005 знаходився на лікуванні в медичному відділі УМВС України в Донецькій області, а також в Донецькому обласному протипухлинному центрі.

13.10.2004 наказом голови ДПА України N 1371-о ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади першого заступника начальника ОДПІ - начальника головного відділу податкової міліції Єнакіївської ОДПІ, залишивши в розпорядженні ДПА у Донецькій області.

Після стаціонарного лікування та обстеження 04.01.2005 ОСОБА_1 приступив до виконання своїх обов'язків, оскільки рішенням медичної комісії був визнаний годним для подальшого проходження служби, а рапорт про звільнення за власним бажанням не подавав.

06.01.2005 наказом голови ДПА у Донецькій області N 2-о ОСОБА_1 було звільнено за пунктом 64 підпунктом "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження військової служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

18.05.2005 наказом голови ДПА України N 752-о внесено зміни до наказу ДПА України N 1371-о, відповідно до яких позивача звільнено згідно з постановою Кабінету Міністрів України N 1716 від 30.10.98 та Положення про проходження військової служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з посади та податкової міліції в запас за пунктом 64 підпунктом "ж" (за власним бажанням) з 06.01.2005.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 7 Положення про проходження військової служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та спеціального звання позивача - полковника він мав перебувати на службі в органах внутрішніх справ до досягнення ним 50 років, та не міг бути звільнений відповідно до пункту 65 підпунктом "а" (за віком).

Однак з таким твердженням суду апеляційної інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зміни формулювання звільнення з "звільнення в запас за пунктом 64 підпунктом "ж" (за власним бажанням)" на "звільнення у відставку за пунктом 65 підпунктом "а" (за віком)", суд першої інстанції вірно посилався на підпункт "а" пункту 65 Положення про проходження військової служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який зазначає, що особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання, оскільки позивач є рядовим та згідно Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", який діяв на час звільнення зі служби ОСОБА_1, вік з якого знімаються з обліку особи рядового та сержантського складу складав 40 років, а ОСОБА_1 на день звільнення виповнилось 47 років.

Також необхідно зазначити, що рапорт про звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 не писав, відповідно у відповідача не було підстави для звільнення позивача за власним бажанням.

Проте колегія суддів не може погодитись з правомірністю позовних вимог, в частині стягнення з ДПА у Донецькій області витрат на юридичні послуги, оскільки витрати пов'язані з наданням таких послуг не підтверджено позивачем, а є лише вимога про їх компенсацію.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Донецькій області про зміну зазначених в наказі підстав звільнення та стягнення витрат на юридичні послуги - скасувати.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від 20.12.2006 змінити, скасувавши задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача витрат з оплати адвокатських послуг у розмірі 800 грн. і в цій частині в задоволені позову відмовити.

В іншій частині постанову Київського районного суду м. Донецька від 20.12.2006 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. М. Заїка

Судді:

С. В. Білуга

 

О. І. Гаманко

 

А. Ф. Загородній

 

Д. В. Ліпського

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали