ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04.05.2011 р.

N К-11409/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: суддів - Смоковича М. І., Горбатюка С. А., Весельської Т. Ф., Чумаченко Т. А., Мироненка О. В. (суддя - доповідач), провівши попередній розгляд справи за позовом Г. Н. І. до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Бориспільська міська рада, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради, М. В. П. про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця за касаційною скаргою представника Г. Н. І. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, встановила:

У вересні 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Бориспільська міська рада, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради, М. В. П. про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця. Свої вимоги мотивує тим, що 12.09.2008 року згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області відкрито виконавче провадження щодо знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд по вул. 1-го Травня, 7 в м. Борисполі Київської області - вбиральні, сараю, льоху, металевого гаражу та вольєру. Виконавчим документом для відкриття виконавчого провадження стало рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.03.2003 року N 208. Вважає, що виконавче провадження відкрито на підставі рішення Бориспільської міської ради, яке не є виконавчим документом, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зазначене рішення пред'явлено документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зазначене рішення пред'явлено до виконання з пропуском строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Просила скасувати постанову від 12.09.2008 року як неправомірну. Зазначає, що виконавче провадження відкрито з порушенням її прав власності на будинок та земельну ділянку. Крім того, Бориспільським міськрайонного суду Київської області від 25.08.2004 року частково скасовано рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 18.03.2003 року N 208, однак цього не враховано при відкритті виконавчого провадження за таким рішенням органу місцевого самоврядування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2008 року позов задоволено частково, скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 12 вересня 2008 року про відкриття виконавчого провадження N 8965419 з виконання рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року N 208.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 26 січня 2010 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що 12.09.2008 року згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області відкрито виконавче провадження щодо знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд по вул. 1-го Травня, 7 в м. Борисполі Київської області - вбиральні, сараю, льоху, металевого гаражу та вольєру. Виконавчим документом для відкриття виконавчого провадження стало рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.03.2003 року N 208. Вважає, що виконавче провадження відкрито на підставі рішення Бориспільської міської ради, яке не є виконавчим документом, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зазначене рішення пред'явлено документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зазначене рішення пред'явлено до виконання з пропуском строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Просила скасувати постанову від 12.09.2008 року як неправомірну. Зазначає, що виконавче провадження відкрито з порушенням її прав власності на будинок та земельну ділянку. Крім того, Бориспільським міськрайонного суду Київської області від 25.08.2004 року частково скасовано рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 18.03.2003 року N 208, однак цього не враховано при відкритті виконавчого провадження за таким рішенням органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаюся до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права. свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що між сторонами виникли публічні правовідносини щодо примусового від 18.03.2003 року N:  знесення самовільно побудованих Г. Н. І. побутових будівель та споруд по вул. 1-го Травня, 7 в м. Борисполі Київської області, де Г. Н. І. є боржником. Правовідносини, що виникли між сторонами є публічними і регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи частково позов, суд вірно зазначив про те, що постанова від 12 вересня 2008 року Відділу держаної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області є зайвою та такою, що не ґрунтується на законі, оскільки виконавче провадження по виконанню рішення Бориспільської міської ради Київської області N 208 від 18 березня 2003 року відкрито ще в 2003 році. Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент відкриття провадження) рішення Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області входило до переліку виконавчих документів.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення Бориспільської міської ради від 18.03.2003 року та рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.03.2003 року N 208 є одним і тим же виконавчим документом відносно якого відкрито виконавче провадження N 8965419. Зазначення неповної назви органу, який видав виконавчий документ є помилкою, допущеною при здійсненні виконавчого провадження, а також при винесенні судових рішень. Однак така помилка не тягне за собою скасування винесених державних виконавцем постанов (про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, про відновлення виконавчого провадження).

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 2201, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу представника Г. Н. І. залишити без задоволення, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали