ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.11.2011 р.

Справа N 6/179/9

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Добролюбової Т. В., суддів - Гоголь Т. Г., Швеця В. О., розглянувши касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 у справі N 6/179/9 господарського суду Чернігівської області за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція" до Ріпкінської районної державної адміністрації Чернігівської області, треті особи: 1) Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області, 2) Славутицька міська рада Київської області, 3) Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" міста Славутича Київської області, про спонукання виконати певні дії, в судовому засіданні 17.11.2011 оголошувалася перерва у справі до 24.11.2011 (за участю представника позивача - ОСОБА_1 (дов. від 01.11.2011), представники відповідача і третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги), встановив:

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська атомна електростанція" (далі - ДСП "Чорнобильська атомна електростанція") звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Ріпкинської РДА Чернігівської області) про зобов'язання прийняти рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка була надана позивачу на підставі рішення IX сесії 21 скликання Неданчицької сільської ради Ріпкинського району від 14.02.92. Позовні вимоги обґрунтовані в безпідставному залишенні відповідачем без розгляду заяви позивача, з огляду на це, бездіяльність відповідача по винесенню рішення про припинення права постійного користування позивачем земельною ділянкою 7,56 га порушує права та інтереси позивача, які полягають у невиправданих витратах по сплаті нарахованої податковими органами плати за землю на земельну ділянку, яка не знаходиться у користуванні ДСП "Чорнобильська атомна електростанція".

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.02.2010, ухваленим суддею Блохіною Ж. В. у позові відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з того, що необхідною умовою припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного розпорядження голови органу виконавчої влади, і зобов'язання цього органу прийняти певне рішення (видати розпорядження певного змісту) є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення від імені Українського народу права власності та управління землями.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Лосєва А. М. - головуючий, Євдокимова О. В., Скрипка І. М. постановою від 11.05.2010 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2010, колегією суддів у складі: Першикова Є. В. - головуючого, Данилової Т. Б., Ходаківської І. П., постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін. При цьому, суд касаційної інстанції послався на те, що спосіб захисту порушеного права, визначений позивачем в позовній заяві про визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов'язання його прийняти рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка була надана позивачу на підставі рішення IX сесії 21 скликання Неданчицької сільської ради Ріпкинського району від 14.02.92, не відповідає приписам статті 152 Земельного кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України щодо належних засобів захисту порушеного права.

Постановою Верховного Суду України від 12.09.2011 перевірену постанову Вищого господарського суду України від 07.10.2010 скасовано, справу скеровано для нового розгляду до суду касаційної інстанції. Постанова вмотивована помилковими висновками Вищого господарського суду України про невідповідність вимогам закону обраного позивачем у межах господарського судочинства способу захисту та про відсутність порушень з боку відповідача приписів статей 122, 142 Земельного кодексу України.

До Вищого господарського суду України від відповідача надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому останній вказав про законність і обґрунтованість постанови апеляційної інстанції, у зв'язку з чим просив залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В. О., та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення IX сесії 21 скликання Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 14 лютого 1992 року, УКБ НВО ЧАЕС надано у постійне користування земельну ділянку площею 7,56 га для будівництва автодороги від Неданчичі - Любеч до с. Н.Рудня. Згідно з актом прийому-передачі відомчих об'єктів у комунальну власність від 31.03.2001 об'єкт "Автодорога Н. Рудня - Любеч - Неданчичі" передано у комунальну власність територіальної громади м. Славутича Київської області. Зазначений об'єкт перебуває на балансі комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" м. Славутича Київської області. ДСП "Чорнобильська АЕС" 05.11.2008 направило відповідачу лист за N 4409-71/16-513, в якому просило припинити право постійного користування земельною ділянкою та анулювати акт на право постійного користування землею, зокрема земельною ділянкою площею 7,56 га, на якій побудовано автодорогу Неданчичі - Любеч до с. Н. Рудня, у зв'язку з переданням об'єктів у комунальну власність територіальної громади м. Славутича Київської області. ДСП "Чорнобильська АЕС" направило відповідачу заяву за N 1995/39/5-212 від 22.05.2009 про добровільну відмову від права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою. Водночас будь-якого рішення із порушеного питання відповідачем прийнято не було. Отже, спір між сторонами в справі, що розглядається, виник з приводу бездіяльності Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області при здійсненні нею повноважень щодо прийняття рішення за заявою ДСП "Чорнобильська АЕС" про припинення права постійного користування земельною ділянкою. При цьому позивач обрав спосіб захисту порушеного права шляхом подачі позову про визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього прийняти рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такий спосіб захисту кореспондується і з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій вищенаведеного не врахували, відтак дійшли помилкових висновків про невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права приписам статті 16 Цивільного кодексу України і статті 20 Господарського кодексу України, що унеможливлює висновок про законність та обґрунтованість ухвалених ними судових рішень. Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, з'ясувати наявність або відсутність тих підстав, які пов'язані з визнанням незаконною бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього прийняти рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою. Відтак суду слід всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору, та в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 у справі господарського суду Чернігівської області N 6/179/9 і рішення господарського суду Чернігівської області від 11.02.2010 скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до господарського суду Чернігівської області.

 

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Судді:

Т. Гоголь

 

В. Швець

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали