ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.11.2011 р.

Справа N 41/89пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Мирошниченка С. В., суддів Князькова В. В., Хрипуна О. О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 та ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2011 у справі N 41/89пн господарського суду Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" про зобов'язання провести аудиторську перевірку діяльності (за участю представників позивача - ОСОБА_2, відповідача - Донець М. М.), встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області 09.08.2011 у справі N 41/89пн задоволено позов ОСОБА_1 до ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення"; зобов'язано ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" провести аудиторську перевірку діяльності ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення".

Після прийняття рішення господарським судом Донецької області 09.08.2011 в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України винесено ухвалу про забезпечення позову у справі N 41/89пн (суддя Гончаров С. А.), якою з метою забезпечення достовірності аудиторської перевірки заборонено ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" вчиняти дії, направлені на відчуження рухомого та нерухомого майна, що входить до складу основних засобів, зокрема, обладнання та транспорту, виробничих, промислових, господарських приміщень та будівель, транспортних засобів (зокрема, дії щодо укладання правочинів купівлі-продажу, дарування, міни, передачі до статутного капіталу третіх осіб, застави, найму (оренди), безоплатного користування). Ухвала суду обґрунтована нормами ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність", ст. 363 ГК України та Міжнародних стандартів аудиту.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 (головуючий суддя Мєзєнцев Є. І., судді: Азарова З. П., Величко Н. Л.) ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 у справі N 41/89пн.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 66 ГПК України, ст. 363 ГК України, ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність".

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" вчиняти дії, направлені на відчуження рухомого та нерухомого майна, що входить до складу основних засобів, зокрема, обладнання та транспорту, виробничих, промислових, господарських приміщень та будівель, транспортних засобів (зокрема, дії щодо укладання правочинів купівлі-продажу, дарування, міни, передачі до статутного капіталу третіх осіб, застави, найму (оренди), безоплатного користування), суди попередніх інстанцій виходили з того, що забезпечення незмінності складу майна відповідача має забезпечити достовірність аудиторської перевірки його майнового стану на момент розгляду справи N 41/89пн по суті та на момент захисту судом порушених прав позивача, оскільки є наявними фактичні дані щодо проведення відчуження заводом власних активів.

За висновком місцевого та апеляційного суддів позовні вимоги пов'язані з визначенням фінансово-господарської діяльності товариства на певний момент часу, яким має бути момент звернення позивач до суду за захистом порушених прав, а заборона відчуження майна є процесуальною гарантією захисту прав та інтересів позивача та засобом запобігання можливим порушенням її прав та охоронюваних законом інтересів, незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що даний конкретний захід до забезпечення позову має зв'язок з предметом позову у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такою правовою позицією з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту статті 66 названого Кодексу випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 45 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вказується на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- ймовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиття заходів до забезпечення позову не повинно призводити (перешкоджати) до втручання у підприємницьку діяльність відповідача (позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 17.06.2008 у справі N 28/262-07-7239).

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що господарським судом першої інстанції невірно здійснено оцінку наявності зв'язку між конкретним обраним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Так, рішенням господарського суду Донецької області зобов'язано відповідача провести аудиторську перевірку своєї діяльності. В той же час, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, судом заборонено відповідачу розпоряджатися своїм майном.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Колегія суддів зауважує, що проведення перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності не вимагає зупинення його господарської діяльності та не обмежує його права на розпорядження майном.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та постанова, якою вона залишена в силі судом апеляційної інстанції, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 85, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 та ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2011 у справі N 41/89пн скасувати.

 

Головуючий, суддя

С. Мирошниченко

Судді:

В. Князьков

 

О. Хрипун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали