КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25.02.2009 р.

Справа N 22-а-10028/08

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - Романчук О. М., суддів - Усенка В. Г., Малиніна В. В., при секретарі - Джуринській Н. В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного Управління праці та соціальної політики Тернопільської облдержадміністрації про зобов'язання вчинити дії, встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_1 - подала апеляційну скаргу, якою просила суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав

ОСОБА_1, 1925 року народження, є інвалідом I групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з репресіями. 2 грудня 1999 року обласна медико-соціальна експертна комісія N 2 визначила Позивачу медичні покази на забезпечення спецавтотранспортом на підставі висновку N 42/1 від 2 грудня 1999 року. З 2 грудня 1999 року Позивач перебуває на обліку для забезпечення автомобілем при Головному управлінні праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 2 серпня 2005 року Позивач перебувала у черзі за N 36 серед інвалідів війни, інвалідів внаслідок репресій, інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку або захворювання, одержаного у період проходження військової служби на забезпечення автотранспортом з правом передачі керування ним члену сім'ї.

Згідно з відповіддю Головного Управління праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації від 17 квітня 2007 року N 2/Я-02-01-229к, станом на 12 квітня 2007 року черга Позивач серед інвалідів з правом на забезпечення автотранспортом у порядку загальної черги N 963.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 6 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" N 962-XII, якщо реабілітована особа згідно з статтею 1 цього Закону стала інвалідом внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на безплатне забезпечення автомобілем класу ЗАЗ-968М при наявності відповідних медичних показників.

Даною нормою Закону визначено право Позивача на безоплатне забезпечення автомобілем класу ЗАЗ-968М.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. N 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (далі - Порядок N 999) підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є висновок обласної, центральної міської - у містах Києві та Севастополі, Кримської - в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідно облМСЕК, ЦМСЕК, КМСЕК) про наявність у інвалідів медичних показань для їх одержання, а також посвідчення на право керування автомобілем.

Пунктом 21 Порядку N 999 передбачено, що за наявності посвідчення водія, медичного висновку на право забезпечення автомобілем безплатно, відсутності протипоказань до керування ним автомобілями забезпечуються: позачергово безплатно - інваліди війни (стаття 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"); безплатно - особи з числа реабілітованих жертв політичних репресій (стаття 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"), які є інвалідами внаслідок репресій згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії; інваліди з ампутацією обох ніг, які мають протипоказання до протезування, на підставі спільного висновку облМСЕК (ЦМСЕК, КМСЕК) і відповідного підприємства протезної промисловості; інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку або захворювання, одержаного у період проходження військової служби.

Абзацом 1 Пункту 28 Порядку N 999 визначено, що продаж автомобілів на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків їх вартості провадиться інвалідам, зазначеним в пунктах 21, 22, 24,25 цього Порядку за наявності відповідних медичних висновків на право забезпечення автомобілем і протипоказань до водіння автомобіля, якщо керування ним буде здійснювати член сім'ї інваліда.

Відповідно до висновку обласної МСЕК від ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_1 Позивач має протипоказання до водіння автомобіля. Керуючись положеннями статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" та пункту 28 Порядку N 999 суд приходить до висновку, що Позивач мала право на купівлю автомобіля на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків від вартості автомобіля, якщо керування ним буде здійснювати член сім'ї інваліда, а не право на позачергове безплатне забезпечення автомобілем.

На основі грунтовного правового аналізу вищенаведених норм Законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач не перебувала у позачерговому списку на отримання автомобіля згідно з Порядком N 999, адже Позивач мала право лише на безплатне або відповідно пільгове, але не позачергове забезпечення автомобілем. А тому, висновки суду першої інстанції у цій частині є правильними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. N 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", якою був скасований Порядок N 999 збережено за Позивачем право на безоплатне, а у випадках протипоказання до керування - забезпечення автомобілями на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків їх вартості та передачею права керування члену сім'ї інваліда, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

А тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали