ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.01.2012 р.

Справа N 59/20-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Кравчука Г. А., суддів: Мачульського Г. М., Рогач Л. І. розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 р. у справі N 59/20-08 господарського суду Харківської області за позовом прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про зобов'язання відновити пошкоджене майно (в судовому засіданні взяли участь представники: прокуратури: Савицька О. В., прокурор відділу ГПУ, посв. N 231 від 20.07.2005 р.; позивача: - не з'явились; відповідача: - не з'явились)  встановив:

У червні 2008 р. прокурор Красноградського району Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Красноградської районної ради Харківської області (далі - Рада) до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітязь" (далі - Товариство) відновити пошкоджене тверде покриття території орендованого паливного складу, що знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області.

Позовні вимоги прокурор Красноградського району Харківської області обґрунтовував тим, що Товариство, яке є орендарем частини паливного складу, що знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області та на момент звернення з позовною заявою перейшов у власність територіальних громад Красноградського району Харківської області, не забезпечило утримання цього майна у належному стані, а саме - зруйнувало тверде покриття площею 1774,5 кв. м, у зв'язку з чим, виходячи з положень Господарського кодексу України, зобов'язано відновити пошкоджене покриття.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. (суддя Аюпова Р. М.) у задоволенні позовних вимог прокурора Красноградського району Харківської області відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що прокурор Красноградського району Харківської області не довів фактів, які у відповідності до вимог законодавства України є підставами для зобов'язання Товариства відновити пошкоджене тверде покриття території орендованого паливного складу, що знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 р. (колегія суддів: Сіверін В. І., Медуниця О. Є., Терещенко О. І.) рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Красноградського району Харківської області задоволено.

Постанова прийнята з мотивів, наведених прокурором Красноградського району Харківської області у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст. ст. 33, 35 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 16, 22, 509, 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, та зазначає, що апеляційний господарській суд при прийнятті оскаржуваної постанови помилково застосував ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акта, який оскаржується.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 10.01.2012 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г. А. (головуючого), Мачульського Г. М. та Рогач Л. І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Харківським обласним комунальним підприємством "Облпаливо" та Товариством було укладено договір оренди частини комунального майна N 5/1 від 01.04.2000 р., на підставі якого Товариству було надано в оренду частину приміщень гаражу площею 31,8 кв. м, твердого покриття площею 1774,5 кв. м., контори-вагової з навісом площею 81,5 кв. м, складу N 90, який знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області;

- п. 3.2 договору оренди частини комунального майна N 5/1 від 01.04.2000 р. встановлювалось, що Товариство зобов'язано своєчасно проводити за свій рахунок поточний ремонт орендованих площ та приміщень, а також утримувати їх у належному стані;

- рішенням Харківської міської ради від 11.01.2002 р. паливний склад N 90, який знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області та належав Харківському обласному комунальному підприємству "Облпаливо", було передано у спільну власність територіальних громад Красноградського району Харківської області;

- у жовтні 2006 р. комісією, до якої входили представники місцевих органів влади та самоврядування, правоохоронних та контролюючих органів, було проведено інвентаризацію майна паливного складу, який знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області, у ході якої виявлено руйнацію твердого покриття його території на площі 1774,5 кв. м.

Задовольняючи позовні вимоги прокурор Красноградського району Харківської області про зобов'язання Товариства відновити пошкоджене тверде покриття території паливного складу, що знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що Товариство неналежним чином виконувало умови п. 3.2 договору оренди частини комунального майна N 5/1 від 01.04.2000 р., зміст якого наведено вище, що призвело до руйнації твердого покриття на території вказаного паливного складу на площі 1774,5 кв. м.

При цьому апеляційний господарський суд посилався на акт інвентаризації паливного складу N 90 від 18.10.2006 р., протокол огляду місця події з фото-таблицею, висновок спеціаліста будівельно-технічного дослідження N 31 від 12.05.2008 р.

Між тим, господарським судом другої інстанції, в порушення ст. ст. 47 та 43 Господарського процесуального кодексу України, не було взято до уваги обставини, встановлені на підставі наявних у справі доказах місцевим господарським судом, а саме:

- 11.10.99 р., перед укладенням договору оренди частини комунального майна N 5/1 від 01.04.2000 р., згідно з угодою N 965 на проведення експертної оцінки майна, укладеної між Фондом державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОРІС", була проведена експертна оцінка ринкової вартості майна, яке знаходилось у повному господарському віданні Харківського обласного комунального підприємства "Облпаливо" для передачі його в оренду Товариству, про що складено відповідний звіт, у якому вказано, що, зокрема, тверде покриття має великий відсоток фізичного зносу, в результаті інтенсивної експлуатації та впливу природного середовища (підтоплення території) має місце розмивання підстилки та просідання частини плит на глибину до 30 см, до 40 % плит зруйновані з оголенням та корозією арматури, поверхня твердого покриття покрита вугільним пилом товщиною до 20 см, реальний фізичний знос твердого покриття на рівні 60 %;

- зі змісту актів приймання-передачі основних фондів від 31.01.2002 р. вбачається, що у спільну власність територіальної громади перейшло (на підставі рішення Харківської міської ради від 11.01.2002 р.), зокрема, тверде покриття 1985 та 1989 рр. випуску;

- у листі Державного дорожнього науково-дослідного інституту ім. М. П. Шульгіна при Державній службі автомобільних доріг України N 29-16/1-388 від 28.04.2009 р. зазначено, що згідно з п. 2.1 ВБН Г.1-218-050-2001 "Міжремонтні строки експлуатації дорожніх одягів та покриттів на автомобільних дорогах загального користування" термін служби дорожніх одягів капітального типу становить 11 - 12 років; згідно з п. 3.2.6 ВБН В.2.3-218-186-2004 "Дорожній одяг нежорсткого типу" розрахунковий строк служби асфальтобетонного покриття між капітальними ремонтами складає 11 - 12 років; умови експлуатації покриттів складських приміщень відрізняються від аналогічних умов автомобільних доріг та строк їх служби може бути меншим у порівнянні з нормативним.

Викладене свідчить, що Товариство одержало в оренду тверде покриття на площі 1774,5 кв. м, що розташовано на території паливного складу N 90, який знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області, у незадовільному (зношеному) стані.

Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду Харківської області про те, що прокурор Красноградського району Харківської області не довів того, що руйнація твердого покриття на площі 1774,5 кв. м на території паливного складу N 90, який знаходиться по вул. Українська, 19, у м. Краснограді Харківської області, відбулась з вини Товариства.

Відповідно до частини першої ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ж з частиною першою ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора Красноградського району Харківської області.

Враховуючи викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. - залишенню в силі як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 р. у справі N 59/20-08 господарського суду Харківської області скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. у вказаній справі залишити в силі.

 

Головуючий, суддя

Г. А. Кравчук

Суддя

Г. М. Мачульський

Суддя

Л. І. Рогач

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали