Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про зобов'язання забезпечити достатнє фінансування суду на поштові витрати

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

06.12.2019 р.

Справа N 826/13712/17

 

Адміністративне провадження N К/9901/53912/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Кашпур О. В., суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А., розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року (Рішення N 826/13712/17), ухвалене у складі головуючого судді Власенкової О. О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (Постанова N 826/13712/17), прийняту в складі колегії суддів: головуючого Лічевецького І. О., суддів Земляної Г. В., Мельничука В. П., установив:

I. Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити достатнє фінансування Львівського апеляційного адміністративного суду на поштові витрати;

- визнати незаконним і скасувати пункт 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174);

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України через апарат Львівського апеляційного адміністративного суду надіслати їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали від 28 лютого 2017 року в справі N 456/1268/16-а (апеляційне провадження N 876/693/17).

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що у зв'язку із недостатнім фінансуванням Державною судовою адміністрацією України на поштові витрати Львівського апеляційного адміністративного суду в останнього відсутні кошти на відправлення поштової кореспонденції рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення, а лист із судовим рішенням, яке було відправлено простою поштою, нею не отримано. Позивач також стверджувала, що пункт 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України (Наказ N 174), яким передбачено, що після повернення справ із суду апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів видаються судом першої інстанції, суперечить вимогам частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі.

II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року (Рішення N 826/13712/17) в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (Постанова N 826/13712/17) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року (Рішення N 826/13712/17) - без змін.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими і правові підстави для їх задоволення відсутні.

III. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року (Рішення N 826/13712/17) та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (Постанова N 826/13712/17), посилаючись на порушення судами норм права, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині та направити справу в цій частині на новий розгляд.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник указує на те, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, їх висновки не відповідають цим обставинам. Також скаржник посилається на те, що відмова в задоволенні позову з мотивів його подання до неналежного відповідача - Державної судової адміністрації України є порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції повинен був замінити первісного відповідача, а суд апеляційної інстанції протиправно не направив справу на новий розгляд спочатку.

8. Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить прийняти відмову від позову в частині вимоги про визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174).

9. Відмову від позову в зазначеній частині позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що положення пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України (Наказ N 174) не звільняють апарат суду апеляційної інстанції від виконання правил частини третьої статті 167 і частини четвертої статті 205 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та аналогічних правил частини п'ятої статті 251 ( N 2747-IV) і частини четвертої статті 321 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) щодо надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії рішення суду апеляційної інстанції, що виключає необхідність подальшого розгляду позовної вимоги про визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 вказаної Інструкції. ОСОБА_1 повідомила, що обізнана з наслідками закриття провадження у справі та відмовляється від зазначеної позовної вимоги.

IV. Позиція інших учасників справи

10. Державною судовою адміністрацією України подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 червня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О. В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А., яку ухвалою від 03 липня 2019 року прийнято до провадження.

13. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи N 826/13712/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 06 грудня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. У провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа N 456/1268/16-а (апеляційне провадження N 876/693/17), за результатами перегляду якої, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1, а постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2016 року залишено без змін.

16. 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського апеляційного адміністративного суду із запитом про надання інформації про стан розгляду вказаної справи та за наявності судового рішення направити їй копію рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

17. Листом від 15 вересня 2017 року N 01-21/1993/17 Львівський апеляційний адміністративний суд повідомив ОСОБА_1 про надіслання на її адресу ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року простою поштовою кореспонденцією у зв'язку недостатнім фінансуванням суду в 2017 році на поштові витрати. Також позивача повідомлено про те, що 10 березня 2017 року після завершення апеляційного провадження справу N 456/1268/16-а надіслано до суду першої інстанції та що після повернення справи із суду апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів видаються судом першої інстанції.

18. Після отримання вказаного листа ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про: - зобов'язання Державної судової адміністрації України забезпечити достатнє фінансування Львівського апеляційного адміністративного суду на поштові витрати; - визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174); - зобов'язання Державну судову адміністрацію України через апарат Львівського апеляційного адміністративного суду надіслати їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали від 28 лютого 2017 року в справі N 456/1268/16-а (апеляційне провадження N 876/693/17).

VII. Джерела права й акти їхнього застосування

19. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Закон N 2147-VIII) (далі - Закон N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)), яким КАС України ( N 2747-IV) викладено у новій редакції.

20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Відповідно до статті 348 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)) позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189 ( N 2747-IV), 190 цього Кодексу ( N 2747-IV), якою одночасно визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

22. Частинами першою ( N 2747-IV), другою ( N 2747-IV) та третьою статті 189 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)) передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

23. Згідно з частиною п'ятою статті 189 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)) суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII))).

26. Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) (далі - Закон N 1402-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

27. Відповідно до статті 146 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України. Забезпечення функціонування судової влади передбачає: 1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; 2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; 3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

28. Частиною першою статті 148 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

29. Згідно з частиною третьою статті 148 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; 3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

30. Відповідно до частин п'ятої (Закон N 1402-VIII), шостої статті 148 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих та вищих спеціалізованих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, вищого спеціалізованого суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

31. У статті 149 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) визначено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону (Закон N 1402-VIII), у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

32. Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом (частина перша статті 151 Закону N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII)).

33. Згідно з частинами першою, третьою статті 22 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

34. Відповідно до частин першої, другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

35. Пунктом 2 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип збалансованості Бюджетної системи України, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

36. Порядок отримання сторонами процесу копій судових рішень, зокрема в адміністративних справах, регламентується КАС України ( N 2747-IV), законами України N 1402-VIII (Закон N 1402-VIII) та "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року N 3262-IV.

37. Згідно з частиною третьою статті 167 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді.

38. Частиною п'ятою статті 167 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачалося, що особа, яка бере участь у справі, а також особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, може отримати в суді, де знаходиться адміністративна справа, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого адміністративним судом будь-якої інстанції.

39. Відповідно до пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174), після повернення справ із суду апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів видаються судом першої інстанції.

VIII. Позиція Верховного Суду

40. Верховним Судом установлено, що клопотання про відмову від позовних вимог у частині визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174), подано належною особою, такі дії ОСОБА_1 не порушують права та законні інтереси інших осіб.

41. Таким чином, Верховний Суд уважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 вказаної Інструкції, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року (Рішення N 826/13712/17) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (Постанова N 826/13712/17), прийняті у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174), визнати нечинними і закрити провадження у справі щодо зазначеної частини позовних вимог.

42. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

43. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, у спірний період здійснювала фінансування Львівського апеляційного адміністративного суду в межах, нижчих ніж встановлено Державним бюджетом України на 2017 рік (Закон N 1801-VIII).

44. При цьому суди правильно зазначили, що у разі недостатності коштів для здійснення відповідних видатків, відповідач позбавлений можливості вийти за межі бюджетного призначення чи самостійно змінити напрям використання бюджетних коштів.

45. Також суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано звернули увагу на те, що направлення сторонам копій судових рішень не віднесено до повноважень Державної судової адміністрації України.

46. Вимога скаржника, викладена в апеляційній скарзі, про направлення судом апеляційної інстанції цієї справи до суду першої інстанції для заміни первісного відповідача вирішена судом апеляційної інстанції при дотриманні приписів, встановлених статтею 315 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)), якою визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення, та статтею 48 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції Закону N 2147-VIII), якою врегульовано питання щодо заміни неналежної сторони.

47. За таких обставин і правового урегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Державну судову адміністрацію України забезпечити достатнє фінансування Львівського апеляційного адміністративного суду на поштові витрати та через апарат Львівського апеляційного адміністративного суду надіслати їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали від 28 лютого 2017 року в справі N 456/1268/16-а (апеляційне провадження N 876/693/17).

48. Доводи, викладені у касаційній скарзі, зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи у зазначеній частині позовних вимог.

49. Відповідно до статті 350 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

50. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України ( N 2747-IV), касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.

IX. Судові витрати

51. З огляду на результат касаційного розгляду та звільнення судами позивача від сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційних скарг, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 189 ( N 2747-IV), 238 ( N 2747-IV), 341 ( N 2747-IV), 345 ( N 2747-IV), 348 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 КАС України ( N 2747-IV), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив:

1. Прийняти відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174).

2. Визнати нечинними рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року (Рішення N 826/13712/17) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (Постанова N 826/13712/17), прийняті у справі N 826/13712/17 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174).

3. Закрити провадження у справі N 826/13712/17 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування пункту 6.8.14 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174 (Наказ N 174).

4. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

5. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року (Рішення N 826/13712/17) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (Постанова N 826/13712/17), прийняті у справі N 826/13712/17 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Державну судову адміністрацію України забезпечити достатнє фінансування Львівського апеляційного адміністративного суду на поштові витрати та через апарат Львівського апеляційного адміністративного суду надіслати їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали від 28 лютого 2017 року в справі N 456/1268/16-а (апеляційне провадження N 876/693/17) залишити без змін.

6. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

О. В. Кашпур

Судді:

О. Р. Радишевська

 

С. А. Уханенко




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали