МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

РЕКОМЕНДАЦІЇ
з оплати праці робітників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур урожаю 2011 року

станом на 01.01.2011 р.

Вступ

Збирання урожаю - найвідповідальніший період у виробничій діяльності кожного сільськогосподарського підприємства. Від того, наскільки організовано будуть проведені жнива, значною мірою залежить ефективність господарської діяльності кожного підприємства.

Підготовка та проведення жнив має супроводжуватися розробкою організаційних заходів, які б включали питання ефективної організації праці та формування мотиваційного механізму якісних і кількісних показників роботи. Зокрема, збирання зернових у стислі строки при мінімальних втратах продукції потребує чіткої організації роботи всіх складових, задіяних у цьому складному технологічному процесі. Кожен працівник, зайнятий на збиранні зернових культур заздалегідь повинен бути ознайомлений з виробничим (сезонним) завданням, умовами праці і відпочинку, графіком роботи, умовами та розмірами матеріального стимулювання.

Розробка таких заходів особливо актуальна в сучасних умовах господарювання, коли на значній частині підприємств не вистачає необхідних технічних засобів та кваліфікованих кадрів механізаторів.

Враховуючи особливо важливе значення проведення збирання урожаю зернових культур у стислі строки і без зайвих втрат, режим праці і відпочинку робітників, умови та розмір оплати їх праці на підприємствах усіх організаційно-правових форм власності повинні визначатися з фактичними умовами та способами проведення збиральних робіт, характером хлібостою, наявною спеціальною зернозбиральною технікою, транспортними засобами тощо.

Базою для розрахунку оплати праці на збиранні урожаю є норми і положення з оплати праці, визначені у колективному договорі.

У свою чергу, зазначені норми не можуть бути нижчими, ніж передбачено Галузевою угодою, укладеною між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011 - 2013 рр.

Розділ 1. Основи організації та оплати праці на збиранні зернових культур

Форми і системи оплати праці, норми продуктивності, тарифні розряди, відрядні розцінки, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій та інших стимулюючих винагород підприємство встановлює самостійно, виходячи з норм чинного законодавства та Галузевої угоди, пов'язуючи оплату з кінцевими результатами роботи працівника та підприємства в цілому.

Основними критеріями мотивації та стимулювання праці сільськогосподарських працівників на збиранні урожаю зернових є показники своєчасного і якісного збирання, рівень досягнутої урожайності, валового збору, виконання сезонного завдання тощо.

1.1. Визначення розмірів заробітної плати та норм праці робітникам, зайнятим на збиранні зернових культур

Основу встановлення розмірів заробітної плати та норм продуктивності (праці) працівникам на збиранні зернових культур урожаю 2011 р. становлять мінімальні державні та галузеві гарантії з оплати праці, тарифна сітка, умови та розміри матеріального стимулювання, визначені колективним договором підприємства, тарифні розряди робіт та норми продуктивності (праці).

У Галузевій угоді, укладеній між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України, на 2011 - 2013 рр. встановлений мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, на госпрозрахункових підприємствах з 1 січня 2011 року не менше ніж 1004 грн. за повністю виконану місячну норму праці та мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника I розряду 1024 грн. з розрахунку на місяць; 6,16 грн. - за годину (4).

Нормою Галузевої угоди є мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок робітників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень. На підприємстві в колективному договорі можуть встановлюватися вищі розміри тарифних ставок (окладів) працівників. Вони становлять основу для розрахунку відрядних розцінок для робітників, які працюють на збиранні зернових культур (табл. 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень окремих категорій робітників
(норма Галузевої угоди на 2011 р.)

Види виконуваних робіт

Розряди робіт

Коефіцієнти співвідношень мінімальних гарантованих розмірів тарифних ставок робітників I розряду

I

II

III

IV

V

VI

 

Коефіцієнти міжрозрядних співвідношень

1,00

1,09

1,20

1,35

1,55

1,80

 

Ручні роботи в рослинництві

6,16

6,71

7,39

8,32

9,55

11,09

1,00

Механізовані роботи в рослинництві, земляні і дорожні роботи (з урахуванням груп підприємств за регіонами)

 

 

 

 

 

 

 

I група

7,21

7,86

8,65

9,73

11,18

12,98

1,17

II група

7,95

8,67

9,54

10,73

12,32

14,31

1,29

III група

8,75

9,54

10,50

11,81

13,56

15,75

1,42

Необхідною умовою для визначення умов та розмірів оплати праці на збиранні зернових культур є встановлення тарифного розряду роботи та обґрунтованих норм праці на кожен вид робіт. Тарифні розряди робіт визначені в "Тарифікації механізованих та ручних робіт у сільському господарстві" (8). На механізованих роботах тарифні розряди робіт диференціюють за трьома групами тракторів. Одна і та ж робота може тарифікуватися різними розрядами залежно від того, до якої групи тракторів і самохідних машин належать механізми, якими проводяться збиральні роботи. До I групи включені трактори класу тяги до 1,4 і потужністю до 73,5 кВт (107 к. с.), а також навантажувачі та інші машини з подібною потужністю двигуна; до II - трактори класу тяги від 1,4 до 2 т включно і потужністю двигуна: гусеничні - до 73,5 кВт (100 к. с.), колісні - від 73,5 до 95,5 кВт (130 к. с.); екскаватори з місткістю ковша до 0,65 м3 включно, а також бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші самохідні машини з такою ж потужністю двигуна; до III - трактори класу тяги 3 - 5 т і потужністю двигуна: гусеничні - до 73,5 кВт (100 к. с.) і більше, колісні - від 95,6 кВт (130 к. с.) і більше, екскаватори з місткістю ковша понад 0,66 м3, а також бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші машини з такою ж потужністю двигуна.

Наприклад, скошування ріпаку, гречки, гороху та інших культур валковими жниварками у складі агрегату і універсальними жниварками, які належать до I групи, тарифікується за 4, а тими, що належать до II групи, - 5 розрядом.

Норми продуктивності (праці) на всі види механізованих і ручних робіт містяться в нормативних збірниках "Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур" (9) та "Методичні положення та норми виробітку на ручних роботах у рослинництві" (10), розроблених Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України і виданих у 2010 та 2011 рр. У них також подані тарифні розряди робіт.

У збірнику "Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур" передбачено, що при встановленні норми продуктивності враховано, що до обов'язків тракториста-машиніста, зайнятого на збиранні зернових культур, крім основної роботи, входить щозмінне технічне обслуговування та інші підготовчо-заключні роботи, контроль за вивантаженням урожаю, перевірка якості роботи, регулювання, очищення робочих органів агрегату протягом зміни. Збиральний агрегат не повинен простоювати через відсутність транспорту тощо.

Перед початком збирання експрес-методом визначають диференційовані нормоутворюючі чинники - урожайність і соломистість культури. Далі знаходять норму продуктивності стосовно марки комбайна і ширини захвату з урахуванням способу (підбирання валків або пряме комбайнування) і технології збирання незернової частини урожаю.

Норми продуктивності і витрат палива розраховані на нормальні умови збирання прямостоячих незабур'янених посівів, що мають кондиційну вологість (16 - 18 %) зернової маси.

Якщо зернові культури прямостоячі, чисті від бур'янів і вологість зернової маси становить 10 - 20 %, то норми не коригуються.

Якщо збирання зернових культур проводиться у складних умовах (полеглі і забур'янені зернові культури, з підвищеною вологістю рослинної маси тощо), то при розрахунку норм необхідно застосовувати поправочні коефіцієнти.

Для уточнення норм слід користуватися такими формулами (9):

Нп = Нпз х Кв.з,

(1.1)

Нп = Нпз х Кп,

(1.2)

де Нп - норма продуктивності, яка відповідає конкретним важким умовам збирання; Нпз - норма продуктивності, затверджена на підприємстві з урахуванням сталих і диференційованих нормоутворюючих чинників; Кв.з - загальний поправочний коефіцієнт, що враховує одночасно вологість рослинної маси та її забур'яненість; Кп - поправочний коефіцієнт, який враховує полеглість стеблостою.

При збиранні полеглих зернових продуктивність комбайнів зменшується за рахунок того, що комбайнерам доводиться знижувати робочу швидкість у місцях полеглості рослин.

Норму продуктивності на збиранні полеглих зернових уточнюють за допомогою поправочного коефіцієнта і визначають за формулою (9):

Нп = Нпз (f + fn х in),

(1.3)

де f - частина прямостоячих зернових до їх скошування; fn - частина полеглих зернових до їх скошування; in - поправочний коефіцієнт на нерівномірність стеблостою.

Поправочний коефіцієнт на полеглість ниви становить:

Кп = f + fn х in.

(1.4)

Якщо полеглі зернові скошені у валки, то при їх підбиранні й обмолочуванні продуктивність комбайна також знижується і визначається за формулою(9):

Нп = Нпз(f + fn х in),

(1.5)

де f - частина прямостоячих зернових до їх скошування; fn - частина полеглих зернових до їх скошування; in - поправочний коефіцієнт на нерівномірність валків.

У випадку збирання вологих і забур'янених посівів норму продуктивності уточнюють за допомогою об'єднаного поправочного коефіцієнта (табл. 1.1.2).

Таблиця 1.1.2

Поправочні коефіцієнти до норми продуктивності (праці) на вологість (nр), забур'яненість (e) і соломистість (dс) зернових культур (Кв.з) (9)

Вологість рослинної маси (nр), %

Забур'яненість, (e), %

Соломистість (dс) зернових, співвідношення

до 1,0

1,0 - 1,4

1,4 - 1,8

1,8 - 2,2

понад 2,2

До 10

0

1,10

0,92

0,82

0,75

0,68

До 10

1,00

0,85

0,77

0,72

0,66

11 - 25

0,91

0,79

0,73

0,69

0,64

26 - 35

0,82

0,74

0,69

0,66

0,62

36 - 45

0,76

0,69

0,65

0,63

0,60

46 - 55

0,70

0,65

0,62

0,60

0,58

56 - 65

0,65

0,62

0,60

0,58

0,56

11 - 17

0

1,20

1,00

0,92

0,83

0,75

До 10

1,10

0,93

0,84

0,79

0,73

11 - 25

1,00

0,86

0,80

0,75

0,70

26 - 35

0,90

0,81

0,76

0,72

0,67

36 - 45

0,83

0,76

0,73

0,71

0,65

46 - 55

0,76

0,72

0,67

0,66

0,63

56 - 65

0,71

0,67

0,65

0,64

0,62

18 - 22

0

1,35

1,10

0,98

0,90

0,82

До 10

1,20

1,02

0,92

0,86

0,79

11 - 25

1,08

0,94

0,87

0,82

0,76

26 - 35

0,98

0,88

0,82

0,78

0,74

36 - 45

0,90

0,83

0,78

0,75

0,71

46 - 55

0,83

0,78

0,74

0,72

0,69

56 - 65

0,77

0,73

0,71

0,69

0,67

23 - 27

0

1,20

0,98

0,87

0,80

0,72

До 10

1,11

0,90

0,81

0,76

0,70

11 - 25

0,96

0,84

0,77

0,73

0,67

26 - 35

0,87

0,78

0,73

0,69

0,65

36 - 45

0,80

0,73

0,69

0,67

0,63

46 - 55

0,74

0,69

0,64

0,63

0,61

56 - 65

0,68

0,65

0,63

0,61

0,60

28 - 32

0

0,96

0,73

0,69

0,64

0,58

До 10

0,85

0,72

0,65

0,61

0,56

11 - 25

0,77

0,67

0,61

0,58

0,54

26 - 35

0,70

0,62

0,58

0,56

0,52

36 - 45

0,64

0,59

0,55

0,53

0,51

46 - 55

0,59

0,55

0,53

0,61

0,49

56 - 65

0,55

0,52

0,50

0,49

0,48

33 - 37

0

0,70

0,57

0,50

0,47

0,42

До 10

0,62

0,52

0,47

0,44

0,41

11 - 25

0,56

0,49

0,45

0,42

-

26 - 35

0,51

0,46

0,42

0,40

-

36 - 45

0,47

0,43

0,40

-

-

46 - 55

0,43

0,40

-

-

-

56 - 65

0,40

-

-

-

-

Наприклад, на підприємстві для нормальних умов на скошуванні зернових колосових у валки агрегатом МТЗ-80 із жниваркою ЖВС-6,0 з урахуванням характеру хлібостою на III групі поля установлена змінна норма продуктивності - 19,2 га. Перед початком збиральних робіт при обстеженні площ складено акт про те, що вологість рослинної маси (nр) перевищує нормальну і становить 19 %, забур'яненість (e) - 35 %, соломистість (dс) -1,3.

Згідно з актом норму продуктивності коригують за формулою:

Нп = Нпз х Кв.з, (19,2 га х 0,88 = 16,89 га).

За наявності полеглості норми коригують за допомогою поправочного коефіцієнта Кn (табл. 1.1.3).

Таблиця 1.1.3

Поправочні коефіцієнти до норми продуктивності (праці) на полеглість зернових культурn) (9)

Площа полеглого стеблостою, %

Поправочний коефіцієнт

Пряме комбайнування

До 4

1,00

5 - 12

0,95

13 - 20

0,90

21 - 28

0,85

29 - 36

0,80

37 - 44

0,75

45 - 52

0,70

56 - 60

0,65

61 - 68

0,60

60 - 76

0,55

77 - 84

0,50

85 - 92

0,45

93 - 100

0,40


Площа полеглого стеблостою, %

Поправочний коефіцієнт

Підбирання валків

Менше 5

1,00

6 - 15

0,98

16 - 25

0,96

26 - 35

0,94

36 - 45

0,92

46 - 55

0,90

56 - 65

0,87

66 - 75

0,84

76 - 85

0,81

86 - 95

0,78

Понад 96

0,75

 

 

 

 


Якщо стеблостій полеглий, вологий і забур'янений, то спочатку визначають загальний коефіцієнт на вологість і забур'яненість (Кв.з.), а потім коефіцієнт на полеглість (Кп). Установлену із збірника норму продуктивності коригують за меншим значенням одного з коефіцієнтів. Зробити одночасно дві поправки до норми неможливо, оскільки підвищена вологість і забур'яненість зернових знижує пропускну здатність молотарки, а полеглість обмежує якісну роботу жниварки і призводить до зниження робочої швидкості комбайна. Отже, наявність полеглості знижує робочу швидкість і зумовлює пропускну здатність молотарки, яка була б при підвищеній вологості, забур'яненості, і навпаки (9).

Наприклад, згідно з актом площа полеглого стеблостою становить 45 %, відповідно Кn - 0,92. У даному випадку при встановленні норми продуктивності застосовують Кв.з - 0,88, і норма продуктивності на конкретній площі дорівнюватиме 16,89 га.

1.2. Організація праці на збиранні зернових культур

Для всіх робітників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, у тому чисті зайнятих на збиранні урожаю зернових культур, на основі Довідника кваліфікаційних характеристик вип. 2 "Сільське господарство та пов'язані з ним послуги" (11), розробляються робочі інструкції, де визначаються завдання, обов'язки, права та відповідальність робітників.

Кваліфікаційні характеристики, вміщені в довіднику, є нормативними документами. Якщо виникає необхідність, завдання та обов'язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї чи іншої професії, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов'язків окремих робітників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої кваліфікації.

Оскільки кваліфікаційні характеристики трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва містять тільки основні або типові завдання й обов'язки, роботодавець може доповнювати робочі інструкції вимогами робіт, які входять до складу технологічних карт, інструкцій, інших нормативних документів та визначені трудовим договором за умови додержання правил охорони праці, санітарних норм і вимог безпеки виконання робіт.

Робочі інструкції та зміни до них погоджують з профспілковим комітетом, а після їх затвердження керівником підприємства, доводяться до робітника під розписку (12).

Організація жнив починається з визначення сезонного завдання кожному екіпажу жаткарів та комбайнерів, яке розробляють виходячи з фактичної площі збирання, продуктивності комбайнів, видової урожайності, оптимальних строків збирання урожаю зернових культур та наявної збиральної техніки. При визначенні сезонного завдання враховують, що зернові культури збирають одним або двома способами - прямим чи роздільним комбайнуванням. При роздільному способі валки підбирають і обмолочують самохідними комбайнами з підбирачем через 2 - 7 днів після скошування.

Як правило, прямим комбайнуванням збирають культури прямостоячі і чисті, з підсіяними багаторічними травами, а також низькорослі та розріджені, але незабур'янені. Спосіб руху агрегатів, прийнятий при розрахунку норм при довжині гону до 300 м - по колу, а при довжині гону понад 300 м - загінковий (9).

Наприклад, загальна збиральна площа зернових (без кукурудзи) на підприємстві становить 960 га, з них 360 га передбачається обмолочувати з валків. Наявні технічні засоби: комбайни СК-5 - 1 од., комбайни: КЗС - 812СХ "Палєссє" - 1, КЗС-9-2 "Славутич" - 1, "Дон-1500 БСХ" - 1 та ін. Жниварки: ЖВП-4,9 - 1, ЖРБ-4,2 - 1 та ін.

З урахуванням усіх вищенаведених умов на підприємстві створені екіпажі механізаторів, яким розроблене сезонне завдання на період збиральних робіт, приклад якого наведений у табл. 1.2.1.

Таблиця 1.2.1

Приклад сезонного завдання на збиранні зернових культур

Жаткарі

Екіпаж
(прізвище, ініціали жаткаря та помічника)

Марка комбайна, трактора, жниварки

Сезонне завдання, га

Культура, N поля

Екіпаж 1
(Іванов М. П., Куций П. Р.)

МТЗ-80; ЖВС-6

90

Пшениця яра (N 1)

Екіпаж 2

КПС-5Г; ЖВН-6А

100

Ячмінь ярий

Екіпаж 3

"Енисей-1200", СКД-6; ЖРБ-4,2А

60

Зернобобові

Екіпаж 4

"Енисей-1200", СКД-6; ЖРБ 4,2А

60

Зернобобові

Екіпаж 5

СК-5; ЖВН-6А, ЖРБ-4,2

50

Гречка

Екіпаж 6

МТЗ-1221, ЖВП-4,9

80

Пшениця яра

Екіпаж 7

МТЗ-82.1.26, ЖВП-4,9

90

Ячмінь ярий

Комбайнери

Екіпаж
(прізвище, ініціали комбайнера та помічника)

Марка комбайна

Сезонне завдання

Культура, N поля

Урожайність, ц/га

га

т

Підбирання і обмолочування валків

Екіпаж 1

"John Deere"-9500

Ячмінь ярий

27

100

270

Екіпаж 2

"John Deere"-9500

Пшениця яра

28

90

252

Екіпаж 3

КЗС-812СХ "Палєссє"

Озимі зернові

30

100

300

Екіпаж 4

"Енисей"-1200, СКД-6 (ПУН-6)

Зернобобові

20

120

240

Екіпаж 5

СК-5; ПКК-5

Гречка

13

50

65

Пряме комбайнування з укладанням соломи у валок

Екіпаж 6

"Дон"-1500 БСХ

Пшениця яра

29

200

580

Екіпаж 7

КЗС-9-2 '"Славутич"

Пшениця озима

34

150

510

Пряме комбайнування без подрібнення соломи

Екіпаж 8

"John Deere"-9500

Пшениця яра

29

200

580

Екіпаж 9

"Mega-208"

Озимі зернові

35

150

525

Екіпаж 10

"Mega-208"

Озимі зернові

35

150

525

Пряме комбайнування з подрібненням соломи

Екіпаж 11

"Енисей"-1200, СКД-6 (ПУН-6);

Озимі зернові

34

100

340

Перед встановленням сезонного завдання формують екіпажі трактористів-машиністів з урахуванням їх кваліфікації, психологічного сумісництва тощо, кожному екіпажу встановлюють завдання, яке в процесі жнив може коригуватися.

Враховуючи необхідність проведення збиральних робіт в оптимальні строки за наявної технічної бази та трудових ресурсів, як правило, на підприємствах під час жнив роботи тривають протягом усього світлового дня. Тому важливе значення має встановлення режиму праці і відпочинку з дотриманням норм чинного законодавства з праці. При неможливості забезпечення нормальної тривалості робочої зміни найоптимальнішим варіантом є запровадження підсумованого обліку робочого часу.

Пунктом 5.12 чинної Галузевої угоди, укладеної між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011 - 2013 рр. визначено, що на підприємствах у разі виробничої необхідності може запроваджуватися підсумований облік робочого часу. Порядок, сфера його застосування, тривалість облікового періоду встановлюється в колективному договорі сільськогосподарського підприємства тому, що тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати встановленій нормі робочого часу за цей період (4).

Мінагрополітики України, ЦК профспілки працівників АПК України та НДІ "Украгропромпродуктивність" розроблені та видані "Рекомендації щодо застосування особливих режимів праці на підприємствах сільського господарства", в яких зазначено порядок та сферу їх застосування (7).

При розробці та укладанні колективного договору в установленому порядку узгоджується перелік виробничих підрозділів та категорій робітників, які працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, а також для кожного підрозділу та категорії працівників зазначається тривалість облікового періоду.

При встановленні облікового періоду (норми часу) при запровадженні підсумованого обліку робочого часу необхідно користуватися нормативами тривалості робочого часу, які щорічно розробляються Міністерством соціальної політики України. Річна норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у 2011 р. становить 1996 годин.

Середньомісячна норма тривалості робочого часу для розрахунку годинної тарифної ставки робітника I розряду становить 166,33 годин.

При узгодженні підрозділів, що працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, та термінів облікового періоду в розділі "Режим праці і відпочинку" колективного договору встановлюється відповідна норма, наприклад, "у режимі річного підсумованого обліку робочого часу протягом дії даного колективного договору працюють працівники цеху рослинництва, автотранспортного цеху, ремонтної майстерні, механізованого току, зерносховища".

Наступним етапом є визначення порядку застосування підсумованого обліку робочого часу, зокрема розпорядку робочого дня.

Тривалість облікового періоду встановлюється в колективному договорі.

Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість робочого дня, порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором.

При підсумованому обліку робочого часу максимальна тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 12, а робочого тижня - 48 годин.

Робота понад нормальну тривалість робочого часу в певні періоди може компенсуватися меншою тривалістю робочого часу в інші або наданням додаткових днів відпочинку в межах облікового періоду.

Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу затверджуються не менше як на місяць і доводяться до працівників не пізніше як за тиждень до початку місяця, а понад два місяці - за 2 тижні до їх запровадження.

Невиконання норми робочого часу в обліковому періоді допускається лише в разі встановлення неповного робочого часу.

Не відпрацьований з вини роботодавця час до норми тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як час простою.

Відпрацьований час понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як надурочна робота (4).

У разі застосування режиму підсумованого обліку робочого часу за рахунок збільшення тривалості робочого часу протягом робочого дня (зміни) вихідні дні працівникам надаються у різні дні тижня позачергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності.

Якщо робочий день такого працівника за графіком припадає на святковий чи неробочий день, роботу оплачують згідно зі ст. 107 КЗпП України.

Оскільки в сільському господарстві режим роботи водіїв, зайнятих на перевезенні сільськогосподарської продукції, працівників ремонтних майстерень, складів та інших підрозділів, що обслуговують рослинництво, залежить від режиму роботи трактористів-машиністів, для них також доцільно встановлювати підсумований облік робочого часу за обліковий період - рік.

При запровадженні підсумованого обліку робочого часу тривалість роботи протягом дня може відхилятись у певних межах від робочого дня нормальної тривалості, аби встановлену законом норму робочого часу було витримано за певний обліковий період (місяць, квартал, рік). Максимальна тривалість робочого дня в період напружених польових робіт або для окремих категорій працівників встановлюється в колективному договорі. Відповідно час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності.

Необхідність визначення в колективному договорі максимальної тривалості робочого дня (зміни) зумовлена законодавчим обмеженням надурочних робіт. При складанні графіка змінності необхідно враховувати, що відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються (1).

Якщо на підприємстві допущено перевищення прийнятої в колективному договорі на відповідний період максимальної тривалості робочого дня, цей час вважається надурочним. КЗпП України (ст. ст. 62, 65) чітко регламентує застосування граничних розмірів надурочних робіт та порядок їх обмеження.

Як виняток із загального правила, відповідно до якого надурочною визнається робота понад встановлену тривалість щоденної роботи, при підсумованому обліку робочого часу надурочною вважається також робота понад норму робочого часу за обліковий період (ст. 61 КЗпП).

Години роботи, що перевищують робочий час, передбачений в обліковому періоді, вважаються надурочними. Надурочні роботи не мають перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів і 120 год. на рік.

Відповідно до Галузевої угоди (п. 6.33) робота в надурочний час оплачується:

- всі години, відпрацьовані понад встановлену на тиждень норму робочого часу, оплачуються в подвійному розмірі тарифної ставки, окладу працівника;

- якщо надурочні роботи становлять понад 120 год. на рік, оплата за відпрацьовані понад цю норму години проводиться у потрійному розмірі не пізніше 15 січня наступного року;

- при відрядній формі оплати праці обсяг виконаної в надурочний час роботи оплачується за подвійними відрядними розцінками.

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу як надурочна робота оплачуються всі відпрацьовані години понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді (4).

Якщо в колективному договорі підприємства не передбачено підсумований облік робочого часу, то тривалість щоденної роботи повинна відповідати тривалості, передбаченій у ст. 52 КЗпП України.

При запровадженні на підприємстві річного підсумованого обліку робочого часу важливе значення має правильний облік фактично відпрацьованого за обліковий період часу. Враховуючи, що нормативний річний робочий час, зокрема 1996 год. на 2011 р., включає і час основних відпусток, при фактичному підрахунку відпрацьованих за обліковий період (рік) годин час перебування працівників у відпустці згідно з графіком потрібно додавати до фактично відпрацьованого часу за рік.

Працівникам, які протягом року з поважних причин (лікарняні, навчання з відривом від виробництва, призив на військову службу тощо) не працювали певний період, річний нормативний робочий час (1996 год.) при фактичному обліку підсумованого річного часу коригується на період не відпрацьованого з об'єктивних причин часу.

При прийнятті або звільненні з виробничих підрозділів протягом року працівників, що працюють на режимі річного підсумованого обліку робочого часу, нормативним обліковим періодом та нормативним часом є час за фактичний період роботи виходячи з місячної норми робочого часу.

Первинний облік виходу на роботу і відпрацьованого часу проводиться в Табелі обліку робочого часу (ф. N 64). Він складається протягом місяця в одному примірнику окремо по виробничих підрозділах і категоріях працівників. Для кожного працівника у табелі відводять окремий рядок, в якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад вихідні або святкові дні - "ВС", дні хвороби - "Х", відрядження - "СВ", відпустка - "ЧВ" тощо.

Крім того, для трактористів-машиністів облік виконаних робіт, ведеться в обліковому листі тракториста-машиніста (ф. N 67), в якому поряд з даними про види та обсяги виконаних робіт, витрату палива облічуються відпрацьовані години на виконанні конкретних робіт. Місячні підсумовані дані відпрацьованих годин та днів повинні по кожному працівникові відповідати робочому часу, записаному в табелі обліку робочого часу.

1.3. Визначення тарифних ставок, відрядних розцінок та додаткової оплати на збиранні урожаю зернових культур

Тарифна сітка для робітників на підприємстві розробляється з дотриманням мінімальних гарантій, встановлених у Галузевій угоді.

Пунктом 6.24 чинної Галузевої угоди передбачено, що окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо важливих, відповідальних роботах, у колективних договорах визначаються підвищені тарифні ставки (місячні оклади) за міжрозрядними коефіцієнтами до 2,7 до тарифної ставки робітника першого розряду відповідного виду роботи чи професії (4).

Розцінки необхідно розрахувати перед початком масового збирання урожаю, коли є змога з достатньою точністю визначити урожайність, а отже, і сезонну норму праці по окремих видах збиральних агрегатів, у тому числі шляхом проведення контрольних обмолотів.

Враховуючи, що збирання зернових є особливо важливою і відповідальною роботою, та з метою дотримання міжрозрядних співвідношень, рекомендується для визначення годинної тарифної ставки для робіт, що тарифікуються V розрядом, тарифну ставку робітника I розряду (7,95 грн.) тарифної сітки трактористів-машиністів підвищити на коефіцієнт 2,3, а робіт, що тарифікуються VI розрядом, - на коефіцієнт 2,7. Приклад розрахунку годинної тарифної ставки та тарифного заробітку за денну норму праці наведено у табл. 1.3.1.

Таблиця 1.3.1

Приклад розрахунку підвищеного розміру тарифної ставки робітника I розряду для розрахунку відрядних розцінок на збиранні урожаю 2011 р.
(II група підприємств), грн.

Роботи, які тарифікуються V розрядом

Роботи, які тарифікуються VI розрядом

7,95 х 2,3 = 18,28 х 7 = 127,96

7,95 х 2,7 = 21,46 х 7 = 150,22

Відповідно до ст. 90 КЗпП України при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм продуктивності (норм часу).

Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму продуктивності. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях (1).

Виходячи з прийнятих на підприємстві тарифних ставок і норм праці в колективному договорі можуть встановлюватися два види відрядних розцінок: за одиницю продукції у тоннах або за одиницю зібраної площі у гектарах (у цьому випадку 60 - 80 % фонду оплати праці доцільно спрямовувати для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки відрядні розцінки розраховують за 1 га.

Крім того, традиційно на збиранні зернових застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання. Наприклад, оплату праці трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, що виконують змінні норми праці на обмолочуванні зернових у перші 10 днів, а на скошуванні зернових у валки у перші сім днів масового збирання, рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60 %, іншим працівникам - на 15 %.

Конкретні обмежені календарні строки (у днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні урожаю, визначаються на підприємстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.

Підвищені відрядні розцінки на збиранні урожаю, узгоджені з профспілковим комітетом, за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.

Приклад розрахунку відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових у валки наведено у табл. 1.3.2.

Таблиця 1.3.2

Приклад розрахунку відрядних розцінок на скошуванні зернових і зернобобових культур у валки, грн.

Вид механізмів

Марка жатки

Культура

Норма продуктивності, га

Розряд роботи

Витрати палива на одиницю роботи, л/га

Відрядні розцінки за 1 га

у перші 7 днів + 60 %

у наступні 5 днів + 30 %

в інші дні

1

2

3

4

5

6

7
(гр. 9 х 1,6)

8
(гр. 9 х 1,3)

9
(150,22 грн.; 127,96 грн.;)* : гр. 4)

МТЗ-1221

ЖВП-4,9

Пшениця яра

22,3

6

3,7

10,78

8,76

6,74

МТЗ-82.1.26

ЖВП-4,9

Ячмінь ярий

21,4

6

2,8

11,23

9,12

7,02

МТЗ-80

ЖВС-6

Пшениця яра

21,0

6

2,2

11,44

9,30

7,15

КПС-5Г

ЖВН-6А

Ячмінь ярий

22,6

6

2,5

10,64

8,64

6,65

"Енисей" - 1200, СКД-6;

ЖРБ- 4,2А

Зернобобові

11,4

5

5,2

17,95

14,59

11,22

СК-5

ЖВН-6А

Гречка

19,6

6

2,7

12,26

9,96

7,66


* Денна тарифна ставка робітника V-го розряду - 27,96 грн.; VI-го розряду - 150,22 грн.

На обмолоті зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.

Більш поширене нарахування оплати за намолочену тонну, приклад такого розрахунку наведено у табл. 1.3.3.

Таблиця 1.3.3

Приклад розрахунку відрядних розцінок на підбиранні й обмолочуванні валків та прямому комбайнуванні, грн.
(розряд роботи V, VI)

Культура

Контрольна урожайність, ц/га

Норма продуктивності

Витрати палива, л/га

Відрядні розцінки за одну намолочену тонну

га

т

у перші 10 днів + 60 %

у наступні 10 днів + 30 %

у наступні дні

1

2

3

4

5

6
гр. 8 х 1,6

7
гр. 8 х 1,3

8
(127,96 грн.; 150,22 грн.)* : гр. 4)

Підбирання і обмолочування валків комбайном КЗС-812СХ "Палєессє" після жниварок з робочою шириною захвату 4,7 м

Озимі зернові

30,0

15,0

45,0

13,4

5,34

4,34

3,34

Ярий ячмінь

31,0

13,2

40,9

15,2

5,87

4,77

3,67

Підбирання і обмолочування валків комбайном "John Deere" - 9500
після жниварок ЖВС-6, ЖВН-6А

Озимі зернові

28,0

21,5

60,2

9,7

4,00

3,25

2,50

Ярий ячмінь

27,0

21,5

58,1

9,7

4,14

3,37

2,59

Підбирання і обмолочування валків комбайном "Енисей"-1200, СКД-6 (ПУН-6) після жниварки ЖРБ 4,2А

Горох (без подрібнення)

20,0

9,3 

18,6 

8,0

11,01

8,94

6,88

Підбирання і обмолочування валків комбайном СК-5 "Нива" після жниварки ЖВН-6А

Гречка

13,0

7,4 

9,62

9,4

24,99

20,31

15,62

Пряме комбайнування з укладанням соломи у валок комбайном "Дон" - 1500 БСХ

Пшениця яра

29,0

19,2 

55,7

11,9

4,32

3,51

2,70

Пряме комбайнування з укладанням соломи у валок комбайном КЗС-9-2 "Славутич"

Пшениця озима

34

16,6 

56,4

13,3

4,26

3,46 

2,66 

Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "John Deere"-9500

Пшениця яра

29,0

21,3 

61,8

10,7

3,89

3,16 

2,43 

Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "Mega-208"

Пшениця озима

34

18,1 

61,5

11,6

3,90

3,17 

2,44 

Пряме комбайнування з подрібненням соломи комбайном "Енисей"-1200, СКД-6 (ПУН-6)

Пшениця озима

35

9,0 

31,5

10,2

6,50

5,28 

4,06 


* Денна тарифна ставка робітника V-го розряду - 127,96 грн.; VI-го розряду - 150,22 грн.

Примітка. Наведені розрахунки відрядних розцінок можуть бути використані лише як орієнтири для встановлення на підприємстві відрядних розцінок з урахуванням конкретних умов збирання урожаю зернових культур.

Ефективне застосування прогресивно зростаючих розцінок, коли відрядні розцінки зростають пропорційно до збільшення намолоту з 1 га порівняно з урожайністю, визначеною контрольним обмолотом. Чинна Галузева угода дає право підприємствам застосовувати таку систему оплати праці, зокрема абзацом 3 п. 6.12 визначено, що фонд оплати праці збільшується відповідно до умов, встановлених у колективному договорі, але не менше як на 1 % на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва (4). На підприємствах у колективних договорах можуть встановлюватися вищі гарантії.

У тих випадках, коли на період масового збирання урожаю у зв'язку з виробничою необхідністю для роботи на комбайнах призначають помічників трактористів-машиністів, які мають посвідчення тракториста-машиніста, оплату їх праці рекомендується проводити у розмірі не менше 85 % заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах. Окремі підприємства формують екіпажі у складі двох комбайнерів і нараховують по 100 % належної заробітної плати кожному.

Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80 % від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.

Відповідно до норм чинної Галузевої угоди передбачено встановлювати гарантовані доплати та надбавки до тарифних ставок: за інтенсивність праці - 12 %, за високу професійну майстерність на роботах V розряду - 20, VI розряду - 24 %.

Трактористам машиністам сільськогосподарського виробництва I класу встановлюється гарантована надбавка у розмірі 20 %, II класу - 10 % тарифної ставки, водіям I класу відповідно - 25, II класу - 10 % тарифної ставки (4). Класність встановлюється кваліфікаційною комісією, яка створюється за наказом власника підприємства або уповноваженого ним органу.

При оплаті праці працівників, зайнятих на збиранні зернових культур, необхідно враховувати, що відповідно до чинної Галузевої угоди за роботу в нічний час встановлюється доплата в розмірі 40 % від годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час, нічним вважається час з 22 год. до 6 год. ранку. За роботу у вечірній час (з 18 до 22 год.) встановлюється доплата у розмірі 20 % від годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірню зміну.

Наприклад, комбайнер, який працював на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням з укладанням соломи у валок комбайном КЗС-9-2 "Славутич" згідно з обліковим листом тракториста-машиніста (ф. N 67) відпрацював 91 год., з них 28 год. у вечірній час. Його заробіток за годинною тарифною ставкою за цей період становить 1952,86 грн. (91 год. х 21,46 грн.). Отже, крім нарахованої оплати за відрядними або прогресивно зростаючими розцінками, комбайнеру належить нарахувати обов'язкові доплати та надбавки, визначені Галузевою угодою:

- за інтенсивність - 12 % (1952,86 х 0,12 = 234,34 грн.)

- за високу професійну майстерність - 24 % (1952,86 х 0,24 = 468,68 грн.)

- за класність (I клас) - 20 % (1952,86 х 0,2 = 390,57 грн.)

- за роботу у вечірній час - 20 % (28 год. х 21,46 х 0,20 = 120,18 грн.)

Загальна сума зазначених доплат і надбавок дорівнює 1213,77 грн.

Як і на виконанні інших робіт, роботи на збиранні зернових культур у святковий і неробочий день відповідно до ст. 107 КЗпП України оплачуються у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Вищезазначені доплати та підвищена оплата провадяться і для робітників, які працюють у режимі підсумованого обліку робочого часу.

При запровадженні на підприємстві підсумованого обліку робочого часу в розділ колективного договору "Оплата праці" або "Положення про оплату праці" необхідно включити й особливості оплати праці при застосуванні такого режиму праці. Зокрема, відповідно до ст. 106 КЗпП у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Якщо на сільськогосподарському підприємстві запроваджено обліковий період тривалістю рік, у кінці кожного місяця нараховують працівникам належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу в нічний та вечірній час, святкові і неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду, за наявності надурочних годин, надурочну роботу оплачують згідно з чинним законодавством.

Ефективність роботи на збиранні зернових значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм продуктивності або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або підвищеними розцінками.

Ефективно зарекомендувала себе практика стимулювання за виконання сезонного завдання у визначені строки. Приклад такого стимулювання наведено в табл. 1.3.5.

Таблиця 1.3.5

Приклад розрахунку додаткової оплати за виконання сезонного завдання на збиранні зернових

Виконання сезонного завдання, %

Доплата до загального фонду оплати праці, нарахована на збиранні зернових, %

100

10

До 110

15

До 115

20

Понад 120

30

При стимулюванні механізаторів на збиранні урожаю особливу увагу доцільно приділяти зацікавленості працівників у зменшенні втрат і підвищенні якості збирання врожаю. Для цього можна застосовувати додаткові виплати за зниження втрат зерна порівняно з контрольним обмолотом. Контрольні показники урожайності (на основі актів контрольної і фактичної урожайності) і розміри доплати встановлюють на кожному підприємстві з урахуванням конкретних умов.

Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, крім зазначеної оплати, можуть застосувати преміювання за окремі показники роботи. Сума премії, визначена одному працівнику за виконання певних показників роботи, максимальними розмірами не обмежується.

Розділ 2. Оплата праці робітників, зайнятих на обробці зерна на токах

Комплекс робіт на збиранні урожаю зернових культур включає не тільки збирання, а й обробку зерна на зерноочисних агрегатах, ручні роботи на токах. Тому для працівників, які зайняті на зазначених роботах важливо також визначити ефективні форми та системи оплати праці.

Нині найбільш поширеним агрегатом на очищенні зерна є зерноочисний агрегат ЗАВ-20, 40, який обслуговує машиніст.

Оплата праці машиніста, що обслуговує ЗАВ-20, 40, СЗМ-50, проводиться за ІІІ розрядом тарифної сітки трактористів-машиністів, тобто 60,55 грн. за виконану норму, а якщо продуктивність лінії понад 20 т/год. - за IV розрядом тарифної сітки трактористів-машиністів - 68,11 грн. за виконану норму. Норми продуктивності розроблені на семигодинну робочу зміну з розрахунку виходу продукції після обробки в тоннах.

Приклад розрахунку відрядних розцінок на очищенні зерна та на токах наведено в табл. 2.1, 2.2.

На зазначених у табл. 2.1 і 2.2 роботах з метою підвищення продуктивності праці доцільно запровадити додаткове стимулювання. Зокрема нарахування оплати праці за роботу, виконану понад змінну норму, здійснювати за підвищеними розцінками.

Після закінчення та при якісному виконанні роботи працівникам доцільно встановити додаткове стимулювання, наприклад, нараховувати премію в розмірі 15 % - 20 % від заробітної плати, отриманої на зазначених роботах.

Таблиця 2.1

Приклад розрахунку норми праці та розцінок на оплату праці на обробці зерна зерноочисними агрегатами ЗАВ-20, ЗАВ-40

Вологість матеріалу, що надходить, %

Засміченість матеріалу, що надходить, %

Культура

пшениця, горох

ячмінь

жито

овес, гречка

соняшник

просо

норма праці, т

розцінка, грн./т

норма праці, т

розцінка, грн./т

норма праці, т

розцінка, грн./т

норма праці, т

розцінка, грн./т

норма праці, т

розцінка, грн./т

норма праці, т

розцінка, грн./т

ЗАВ-20 Продовольче зерно (тарифна ставка - 66,78 грн. за 7 - годинну змінну норму праці)

17,1 - 19,0

15,1 - 20

59

1,13

56

1,19

53

1,26

41

1,63

29

2,30

18

3,71

19,1 - 21,0

15,1 - 20

50

1,34

48

1,39

46

1,45

35

1,91

25

2,67

15

4,45

ЗАВ-20 Насіннєве зерно (тарифна ставка - 66,78 грн. за 7 - годинну змінну норму праці)

17,1 - 19,0

15,1 - 20

42

1,59

40

1,67

38

1,76

29

2,30

21

3,18

13

5,14

19,1 - 21,0

15,1 - 20

36

1,86

34

1,96

32

2,09

35

1,91

18

3,71

11

6,07

ЗАВ-40 Продовольче зерно (тарифна ставка - 75,11 за 7 - годинну змінну норму праці)

17,1 - 19,0

15,1 - 20

133

0,56

126

0,60

120

0,63

93

0,81

67

1,12

40

1,88

19,1 - 21,0

15,1 - 20

114

0,66

108

0,70

103

0,73

80

0,94

57

1,32

34

2,21

ЗАВ - 40 Насіннєве зерно (тарифна ставка - 75,11 грн. за 7 - годинну змінну норму праці)

17,1 - 19,0

15,1 - 20

69

1,09

65

1,16

62

1,21

48

1,56

34

2,21

20

3,76

19,1 - 21,0

15,1 - 20

59

1,27

56

1,34

53

1,42

41

1,83

29

2,59

17

4,42

Таблиця 2.2

Приклад розрахунку норми праці та розцінки на оплату праці робітників, зайнятих на ручних роботах на токах(10)

Назва роботи

Одиниця виміру

Норма праці за 7 год.

Тарифний розряд

Денна тарифна ставка, грн.

Розцінка, грн.

Короткий зміст технології і організації праці

1

2

3

4

5

6

7

Перелопачування зерна:

 

 

 

 

 

Перелопатити зерно дерев'яною лопатою, перевертаючи нижній шар наверх

ваговитого на току

т

15

II

46,97

3,13

у зерносховищі

- " -

10

II

46,97

4,70

Кагатування зерна на току

- " -

20

II

46,97

2,35

Зерно, розсипане шаром 25 - 30 см, згорнути лопатою в бурт

Розгортання бурта для просушування зерна

- " -

25

II

46,97

1,88

Зняти з бурта шар соломи, дерев'яною лопатою розгорнути бурт, розстелити зерно шаром 15 - 20 см

Перекидання зерна в зерно сховищі

- " -

7,5

II

46,97

6,26

Перекидати лопатою зерно з одного місця на інше на відстань до 5 м

Очищення зерносховища від залишків зерна без віднесення

м2

690

I

43,12

0,06

Підмести зерносховище і проходи, затарити зерно в мішки

Затарювання зерна в мішки із зав'язуванням:

 

 

 

 

 

Піднести мішки, затарити зерно, зав'язати, віднести вбік

легковаговитого

т

5,5

II

46,97

8,54

ваговитого

- " -

7,0

II

46,97

6,71

Затарювання зерна в мішки із зав'язуванням і зважуванням:

 

 

 

 

 

Роботу виконують два робітники: перший тримає мішок, другий совком або відром насипає зерно. Потім зав'язати мішок і зважити (норма розрахована на одного працівника)

легковаговитого

- " -

4

III

51,73

12,93

ваговитого

- " -

5

III

51,73

10,35

Розтарювання зерна

- " -

15

II

46,97

3,13

Розшити мішок ножицями, висипати зерно

Затарювання протруєного зерна:

 

 

 

 

 

Протруєне зерно совком і відрами затарити в мішки (роботу виконують у респіраторах, норма розрахована на 6 год.)

легковаговитого

- " -

3

IV

58,24

19,41

ваговитого

- " -

3,5

IV

58,24

16,64

Розділ 3. Натуральна оплата на збиранні урожаю

Згідно з чинним законодавством України за бажанням працівників у колективному договорі підприємства може встановлюватися часткова виплата заробітної плати натурою.

При вирішенні цього питання кожне підприємство повинне виходити з конкретних умов та власних економічних можливостей. Основними критеріями при визначенні розмірів натурального фонду мають бути рівень виробництва продукції, забезпечення потреб громадського виробництва, розумна потреба працівників у тому чи іншому виді продукції, спеціалізація підприємства тощо.

Законом України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці" від 21 лютого 2006 р. N 3448-VI обмежено розмір часткової виплати нарахованої заробітної плати натурою не більше 30 % від нарахованої в грошовій формі, за цінами, що не перевищують собівартості продукції (3).

Порядок формування фонду натуральної оплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплат, перелік видів продукції, якими будуть здійснюватися виплати (крім заборонених чинним законодавством), ціни для обчислення натурпродукції, терміни виплати натуроплати встановлюються в колективному договорі (Положенні про оплату праці).

Список літератури

1. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 1040 с.

2. Закон України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці" від 21 лютого 2006 р. N 3448-VI.

3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року N 2857-VI.

4. Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011 - 2013 роки. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2011. - 56 с.

5. Організаційно-методичні основи формування додатків до колективного договору по оплаті та нормуванню праці в аграрному виробництві/В. В. Вітвіцький, А. Є. Величко, З. М. Метельська та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2004. - 288 с.

6. Методичні рекомендації щодо підвищення вартості робочої сили в сільському господарстві та подолання міжгалузевої і міжрегіональної диференціації в оплаті праці/І. М. Демчак, Г. М. Адаменко, В. В. Петрик, В. П. Слупський, О. С. Філоненко. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2010. - 32 с.

7. Рекомендації щодо застосування особливих режимів праці на підприємствах сільського господарства/В. В. Вітвіцький, І. М. Демчак, З. М. Метельська та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. - 28 с.

8. Тарифікація механізованих та ручних робіт у сільському господарстві/В. В. Вітвіцький, З. М. Метельська, М. Ф. Кисляченко. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2009. - 128 с.

9. Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур/В. С. Пивовар, Л. В. Кукса, М. Ф. Кисляченко та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2010. - 264 с.

10. Методичні положення та норми виробітку на ручних роботах у рослинництві/І. М. Демчак, М. Ф. Кисляченко, І. В. Лобастов та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2011. - 672 с.

11. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 2. "Сільське господарство та пов'язані з ним послуги"/В. В. Вітвіцький, І. М. Демчак, З. С. Жоган та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. - 256 с.

12. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Вип. 1, Розділ 2 "Професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності"/Л. М. Бережна, Н. А. Міщенко, Г. В. Овсеєнко та ін. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2005. - 331 с.

13. Лист Мінпраці України та соціальної політики України від 25 серпня 2010 року N 9111/0/14-10/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік".

14. Рекомендації з оплати праці робітників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур врожаю 2006 року/В. В. Вітвіцький, З. М. Метельська, Н. А. Павлюк, С. В. Родина, О. П. Савицька - К: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. - 32 с.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали