ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 16 травня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Гусака М. Б., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" (далі - ТОВ) до головних державних податкових ревізорів-інспекторів податкової служби Державної податкової адміністрації у Харківській області Я. С. О. та Т. С. Ю., треті особи - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Державна податкова адміністрація у Харківській області (далі - ДПА), про визнання незаконними дій, встановив:

У липні 2007 року ТОВ звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати незаконними дії посадових осіб ДПА щодо: здійснення ними контрольної (оперативної) закупівлі у вигляді ставки у гральні автомати ТОВ; відкриття гральних автоматів та перерахування грошових коштів, що в них знаходилися, під час проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності; відмови від надання позивачу акта перевірки від 6 липня 2007 року для ознайомлення, внесення зауважень та підпису.

На обґрунтування позову ТОВ посилалося на порушення податковими органами вимог статті 112 Закону України від 4 грудня 1990 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", а також перевищення останніми повноважень, наданих законом, під час проведення перевірки щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в залі гральних автоматів позивача.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2008 року та Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року, позов задовольнив частково: визнав незаконними дії відповідачів щодо відкриття гральних автоматів та перерахування коштів, що в них знаходилися, під час проведення 6 липня 2007 року перевірки здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ, в іншій частині - залишив без задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що оскільки на час розгляду справи судами у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не зареєстровано жодного грального автомата, який має пристрій або програмно-технічний комплекс з фіскальними функціями, та не розроблено запам'ятовуючий пристрій для оснащення автоматів, що вже діють, а гральні автомати використовуюся особами самостійно, шляхом вкладення коштів до автомату без отримання від суб'єкта підприємницької діяльності жетона чи іншого засобу, то в даному випадку гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО), а проведені за його допомогою операції не є розрахунковими у розумінні статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР), тому вимоги відповідачів про відкриття гральних автоматів та перерахунок наявних в них коштів при проведенні перевірки є незаконними. Крім того, в залі гральних автоматів є зареєстрований відповідно до чинного законодавства РРО, через який і проводяться розрахункові операції і який є місцем проведення розрахунків.

Залишаючи без змін ці судові рішення, касаційний суд послався на те, що за своєю правовою природою штрафні (фінансові) санкції за незастосування суб'єктом підприємницької діяльності, що надає послуги у сфері грального бізнесу, РРО з фіскальними функціями є адміністративно-господарськими, тому можуть застосовуватись лише за наявності вини такого суб'єкта. Оскільки у ТОВ була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону N 265/95-ВР у зв'язку з відсутністю на час виникнення спірних відносин у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій пристрою, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції, то наявність вини позивача у порушенні ним порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключається. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо безпідставного та незаконного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ДПА просить скасувати всі ухвалені у справі судові рішення, у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування зазначеного заявник додав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2009 року, в якій, на його думку, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано одну й ту саму норму матеріального права.

Заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви ДПА ухвалі касаційного суду від 26 листопада 2009 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано пункт 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" у подібних правовідносинах.

Аналіз зазначених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку про те, що ухвалення різних за змістом судових рішень є наслідком відмінності правовідносин у цих справах.

Так, у справі, ухвала касаційного суду в якій додана до заяви, предметом судового оскарження є рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій за невикористання розрахункової книжки і книги обліку розрахункових операцій.

У справі ж, що розглядається, предметом судового оскарження є дії посадових осіб податкового органу, вчинені під час проведення перевірки (а саме: здійснення контрольної (оперативної) закупівлі у вигляді ставки у гральні автомати ТОВ; відкриття гральних автоматів та перерахування грошових коштів, що в них знаходилися, під час проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності; відмова від надання ТОВ акта перевірки для ознайомлення, внесення зауважень та підпису). При цьому касаційний суд аналізував дії відповідачів у контексті можливості притягнення позивача до відповідальності за непроведення розрахунків за надані послуги через РРО (використання гральних автоматів, не обладнаних пристроями із фіскальними функціями).

Ураховуючи те, що факт подібності правовідносин у розумінні статей 237 - 244 КАС у наведених випадках не підтвердився, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права відсутні.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Державної податкової адміністрації у Харківській області відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

  

Головуючий

М. Б. Гусак

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали