ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 05.10.2011 р. N 19/6-10.2/5399-ЕП

Начальникам регіональних митниць, митниць

Відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 14.01.2009 N 19 щодо обміну інформацією, визначальною для ідентифікації та класифікації товарів, надаємо для використання у роботі методичні рекомендації щодо відбору проб та зразків, які введені в дію наказами Управління:

- від 26.09.2011 N 170 - неорганічних матеріалів, а саме: гідроксиду натрію та сірки;

- від 26.09.2011 N 172 - білкових речовин.

Додатки:

1. Методичні рекомендації по відбору проб і зразків неорганічних матеріалів, а саме: гідроксиду натрію та сірки на 11 арк.;

2. Методичні рекомендації щодо відбору проб та зразків білкових речовин на 9 арк.

 

Т. в. о. начальника
Управління

М. М. Папуша

 

Додаток 1

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
по відбору проб і зразків неорганічних матеріалів, а саме: гідроксиду натрію та сірки

Вступ

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Пояснення до УКТЗЕД), гідроксид натрію (каустична сода) класифікується у товарній позиції 2815.

Сірка в залежності від ступеню чистоти класифікується або у товарній позиції 2802 (сірка сублімована або осаджена, сірка колоїдна) або у товарній позиції 2503 (самородна, нерафінована, рафінована та ін.). Сірка розфасована в форми або упаковки для роздрібної торгівлі класифікується у товарній позиції 3808.

Враховуючи широкий спектр випускних форм гідроксиду натрію та сірки, необхідною умовою для проведення якісних досліджень з метою ідентифікації та подальшої класифікації товарів згідно з УКТЗЕД є правильний відбір проб і зразків відповідно до вимог чинних нормативних документів.

1. Призначення, сфера застосування

Методичні рекомендації призначені для посадових осіб митних органів, які здійснюють відбір проб і зразків та надають їх для проведення досліджень.

Основною метою дослідження проб і зразків товару є проведення досліджень для надання відповідей на питання, які поставлені у запиті митних органів, визначення відповідності чи невідповідності опису товару у графі 31 ВМД, ідентифікація товару для подальшої класифікації товару згідно з УКТЗЕД в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.

2. Нормативні посилання

У цих Методичних рекомендаціях є посилання на наступні законодавчі та нормативні документи:

1. Большая советская энциклопедия. Электронная версия.

2. Химическая энциклопедия: В 5 т. Ред. кол. Кнунянц И. Л. (гл. ред.) и др. Научное издательство "Большая российская энциклопедия" - М., 1999.

3. Лист ДМСУ від 20.09.2007 р. N 29/1-10.2/5628-ЕП "Про доповнення до листів від 15.03.2006 N 29/1-10.2/1725-ЕП та від 05.05.2006 N 29/1-10.2/3192-ЕП щодо методичних рекомендацій по відбору проб і зразків для лабораторних досліджень".

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1862 "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками" (зі змінами й доповненнями).

5. Наказ Державної митної служби України від 14.01.2009 N 19 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів".

6. Митний кодекс України. Закон України від 11.07.2002 N 92-IV, зі змінами й доповненнями.

7. Наказ Державної митної служби України від 23.12.2002 N 719 "Про затвердження Нормативів відбору проб і зразків товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи)", зі змінами й доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 14.09.2007 N 760.

8. Наказ Державної митної служби України від 18.04.2005 N 302 "Про затвердження форми акта про взяття проб і зразків товарів".

9. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

10. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

11. ГОСТ 2263-79. Натрий едкий технический. Технические условия.

12. ГОСТ 6732.2-89 Красители органические, продукты промежуточные для красителей, вещества текстильно-вспомогательные. Методы отбора проб.

13. ГОСТ 3885-73. Реактивы и особо чистые вещества. Правила приемки, отбора проб, фасовка, упаковка, маркировка, транспортирование и хранение.

14. ДСТУ 2178-93 (ГОСТ 127.3-93) Сірка технічна. Відбір та підготовка проб.

3. Терміни та визначення

Натрію гідроксид NaOH, їдкий натрій, каустична сода - їдкий луг; безбарвні кристали.

Технічний продукт - біла тверда непрозора маса. Гідроксид натрію гігроскопічний, при контакті з водою розчиняється з виділенням великої кількості тепла.

Гідроксид натрію руйнує матеріали органічного походження (шкіру, папір та ін.) [1, 2].

Сірка - хімічний елемент VI групи періодичної системи Менделєєва. Зовнішній вигляд - кристалічна речовина жовтого кольору. Майже не розчинна у воді [1].

Партія - кількість товару, однорідного за якістю та найменуванням, виготовленого протягом визначеного інтервалу часу в одних і тих же умовах, призначеного для імпорту/експорту, оформленого одним документом, що засвідчує якість та переміщується на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо) [3].

Зразок - окрема одиниця досліджуваного об'єкту (товару) [3].

Проба - кількість нештучного товару або частина зразка, яка відібрана з партії, що досліджується, тотожна складу й ознакам партії [3].

Точкова проба - проба, відібрана за один прийом від продукції. Вона характеризує якість товару в одному об'єкті чи тарному місці або на певному заданому рівні резервуару чи транспортного засобу [3].

Об'єднана проба - проба, складена з ретельно перемішаних точкових проб, відібраних у відповідному порядку, об'єднаних у вказаному співвідношенні та для якої характерні середні значення характеристик товару [3].

Середня проба - частина об'єднаної проби, що складається з двох рівноцінних проб - аналітичної та контрольної [3].

Аналітична проба - частина середньої проби, яка використовується для лабораторного дослідження [3].

Контрольна проба - частина середньої проби, яка зберігається протягом двох місяців і використовується для арбітражних досліджень [3].

Вибірка - кількість одиниць товару, які відбирають від загальної кількості товарних одиниць для перевірки [3].

Об'єм вибірки - кількість одиниць товару, що відбирають з кожної партії для перевірки [3].

Квартування - метод, що полягає у послідовному виконанні за встановленими правилами розподілу об'єднаної проби, розміщеної рівним шаром на площині у вигляді квадрату, з метою її зменшення для одержання аналітичної та контрольної проб [3].

4. Загальні правила відбору проб та зразків товарів

4.1. Взяття проб і зразків товарів проводиться відповідно до вимог Порядку 1862 та наказу 19.

4.2. Взяття проб і зразків товарів згідно зі статтею 75 Митного кодексу України здійснюється в рамках процедур митного контролю та митного оформлення уповноваженою посадовою особою митного органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника відповідного митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутності власника товару або декларанта чи уповноваженої ним особи.

4.3. Проби та зразки товарів відбираються у кількості, яка забезпечує можливість проведення їхнього дослідження за нормами, затвердженими відповідними нормативними документами

4.4. Мінімальні кількості проб/зразків натрію гідроксиду та сірки для проведення досліджень складає:

- натрію гідроксид - 0,5/0,5 л, або 0,2/0,2 кг;

- сірка - 1/1 кг (робочий/контрольний зразок);

- у випадках, коли товари розфасовано для роздрібної торгівлі об'єм проб (робочої та контрольної) повинен складати не менш ніж 1 уп. для кожної проби.

5. Відбір проб та зразків гідроксиду натрію

5.1. Техніка безпеки при роботі з гідроксидом натрію.

Гідроксид натрію є агресивною речовиною. При попаданні на шкіру викликає хімічні опіки, при тривалій дії може викликати виразки та екземи.

Особливо небезпечним є потрапляння навіть невеликих кількостей гідроксиду натрію в очі.

Особи, що безпосередньо здійснюватимуть відбір проб гідроксиду натрію повинні бути забезпеченими засобами індивідуального захисту: захисний одяг, взуття, рукавичками, захисні окуляри та протигаз (марки БКФ). [11]

5.2. Особливості відбору проб (зразків) гідроксиду натрію.

Враховуючи гігроскопічність гідроксиду натрію та його здатність до поглинання вуглекислого газу з атмосфери всі операції з пробами (відбір, об'єднання, квартування, зберігання, транспортування) необхідно проводити таким чином, щоб мінімізувати час контакту проб з атмосферою.

Гідроксид натрію є хімічно активною (агресивною) речовиною, що здатна руйнувати скло та деякі матеріали органічного походження, тому під час відбору проб необхідно використовувати матеріали стійкі до дії гідроксиду натрію, наприклад поліетилен, політетрафторетилен (тефлон). Особливо це стосується матеріалу ємностей (в т. ч. кришок) для зберігання проб.

5.3. Визначення об'єму вибірки для взяття точкових проб.

Точкові пробі гідроксиду натрію відбирають:

- при поставках у залізничних або автоцистернах - від кожної цистерни;

- при поставках у спеціалізованих контейнерах, бочках та барабанах - від 10 % пакувальних одиниць (одиниць тари) у випадковому порядку, проте кількість пакувальних одиниць не повинна бути менше трьох.

5.4. Обладнання та порядок відбору проб гідроксиду натрію (у вигляді розчинів).

Для відбору точкових проб використовують два основні методи:

1) відбирають точкові проби з трьох рівнів пакувальної одиниці (дно, середина, верх).

2) Повільно занурюють або піднімають відкритий пробовідбірник, для отримання усередненої проби.

Точкові проби зі спеціалізованих контейнерів та бочок відбирають металевим пробовідбірником, виготовленим з нержавіючої сталі марки X18H10T (мал. 1).

Зображення має графічний вигляд. Не наводиться.

Мал. 1 Пробовідбірник для відбору проб гідроксиду натрію з бочок та спеціалізованих контейнерів

Точкові проби з цистерн та ємностей для зберігання гідроксиду натрію відбирають пробовідбірником, зовнішній вигляд якого зображено на мал. 2.

Зображення має графічний вигляд. Не наводиться.

Мал. 2. Пробовідбірник для відбору проб з цистерн та ємностей зберігання гідроксиду натрію

Пробовідбірник складається з футляру з потовщеним дном та вушками. До вушок футляру прикріпляють шнур або ланцюжок, довжина якого не повинна бути меншою ніж висота ємності, з якої відбирають проби.

Матеріал з якого виготовлено футляр - нержавіюча сталь марки X18H10T. Матеріал з якого виготовляють шнур або ланцюжок також повинен бути стійким до дії лугу - сталь X18H10T, поліетилен, фторопласт.

В футляр вставляють банку з поліетилену з кришкою, що закручується. Банку закріплюють у футлярі за допомогою проволоки з нержавіючої сталі.

Для відбору проб розчинів гідроксиду натрію допускається використання інших конструкцій пробовідбірників, що забезпечують відбір проб з будь-якого рівня продукту.

При використанні пробовідбірників, зображених на мал. 2, у футляр вставляють банку з поліетилену, з кришкою, що закручується, та закріплюють банку до вушок футляра за допомогою дрота з нержавіючої сталі. Безпосередньо перед зануренням кришку в банці замінюють на пробку з поліетилену (фторопласту), до якої прикріплено шнур зі стійкого до дії лугів матеріалів.

Пробу відбирають зануренням пробовідбірника до дна цистерни (ємності), після чого висмикують пробку з банки та повільно піднімають пробовідбірник.

5.5. Обладнання та порядок відбору проб гідроксиду натрію у твердому вигляді (лусочки, гранули).

Для відбору проб гідроксиду натрію у твердому вигляді використовують щуп зі сталі X18H10T.

Точкові проби відбирають, занурюючи щуп на 3/4 глибини пакувальної ємності.

5.6. Обладнання та порядок відбору проб плавленого гідроксиду натрію.

Відбір проб плавленого гідроксиду натрію проводять з використанням щупа-свердла (мал. 3) із зовнішнім діаметром 24 мм і глибиною нарізки гвинта 6 мм.

Зображення має графічний вигляд. Не наводиться.

Мал. 3. Щуп-свердло для відбору проб плавленого гідроксиду натрію

Точкові проби товарів у плавленого гідроксиду натрію відбирають за допомогою щупа-свердла, який вручну або за допомогою електроприводу опускають, укручуючи в продукт до дна тари, потім виймають і витягують пробу шпателем. Для різної по висоті тари застосовують свердла різної довжини. Відбирають три точкові проби: дві поблизу стінки упаковки й одну поблизу її центра [12].

5.7. Отримання середньої проби та виділення аналітичної та контрольної проб.

Отримані точкові проби об'єднують, ретельно перемішують з метою отримання об'єднаної проби.

З об'єднаної проби в залежності від агрегатного стану товару виділяють середню пробу, яку в свою чергу розділяють на аналітичну та контрольну проби.

Якщо проба товару знаходиться у твердому стані, скорочення об'єднаної проби проводять методом квартування. Якщо проба знаходиться у рідкому стані, скорочення об'єднаної проби не проводять, а аналітичну та контрольну проби відбирають безпосередньо від об'єднаної проби [7].

5.8. Відбір зразків гідроксиду натрію, розфасованого у банки та іншу споживчу тару [13].

Для відбору зразків гідроксиду натрію, розфасованого у споживчу тару (наприклад, банки) визначають об'єм вибірки, керуючись таблицею 1. Відбирають точкові проби/зразки. Скорочують кількість зразків у випадковому порядку з метою отримання аналітичної та контрольної проб, з урахуванням [7].

Таблиця 1

Маса продукції у одиниці споживчої тари

Обсяг вибірки від загальної кількості пакувальних одиниць партії, %

Мінімальна кількість пакувальних одиниць в об'ємі вибірки, шт.

Кількість одиниць споживчої тари, що відбирається від однієї пакувальної одиниці у вибірці, шт.

Ящики, мішки, барабани

Групові пакування

Ящики, мішки, барабани

Групові пакування

Ящики, мішки, барабани

Групові пакування

До 500 г включно

0,25

0,1

5

3

3

5

Понад 500 г, але не більш ніж 1 кг

0,5

0,3

6

2

2

4

Понад 1 кг

1

0,5

5

1

1

2

6. Відбір проб сірки

Відбір проб сірки здійснюється відповідно ДСТУ 2178-93 (ГОСТ 127.3-93) Сірка технічна. Відбір та підготовка проб.

6.1. Техніка безпеки при відборі проб сірки

Місця відбору проб повинні відповідати вимогам нормативної документації з охорони праці [9, 10].

Особи, що безпосередньо здійснюватимуть відбір проб сірки, повинні бути забезпеченими засобами індивідуального захисту: захисний одяг, взуття, рукавичками, респіратор (ШБ-1).

6.2. Основні види сірки та особливості відбору проб

Враховуючи деякі відмінності у класифікації сірки та відповідно до вимог технічної документації, при відборі проб необхідно враховувати фізичний стан товару.

Для твердого стану пропонуємо використовувати наступні методики:

- для саморідної, нерафінованої, рафінованої та інших видів сірки у вигляді кусків використовувати методику відбору комової сірки;

- для відбору проб сублімованої, осадженої, колоїдної та інших видів дрібнодисперсної сірки використовувати методику відбору проб молотої сірки.

6.3. Обладнання для відбору проб сірки

Для відбору проб сірки використовується наступне обладнання:

- щуп з внутрішнім діаметром не менш 50 мм. Довжина щупа повинна забезпечувати відбір проб на всю глибину занурення;

- совок зі сталі;

- пробовідбірник для відбору проб рідкої сірки, що дозволяє здійснювати відбір проб товару з трьох рівнів (наприклад стаціонарний пробовідбірник або пляшковий зонд);

- молоток масою 0,4 - 0,5 кг;

6.4. Відбір проб комової сірки

Комова сірка являє собою крихку кристалічну масу або порошок жовтого кольору зі специфічним запахом.

Точкові проби комової сірки відбирають совком в точках, рівномірно розташованих по поверхні. Поверхню (штабелю, транспортного засобу) умовно розділяють на квадрати, відповідно до кількості точкових проб. Точкові проби відбирають з середини кожного квадрату після розпушення поверхні.

При наявності в місцях відбору проб кусків сірки розміром понад 50 мм, від них молотком відбивають куски розміром не більш 25 мм та наповнюють цими кусками совок.

Маса точкової проби повинна складати не менш ніж 0,5 кг.

Кількість точкових проб повинна складати не менш однієї з кожних 10 т товару, але не менш трьох з партії або транспортного засобу.

6.5. Відбір проб рідкої сірки

Точкові проби рідкої сірки відбирають пробовідбірником з трьох рівнів: знизу, зсередини, зверху.

Маса точкової проби повинна складати не менш 0,2 кг.

Кількість точкових проб повинна складати не менш однієї з кожних 10 т товару, але не менш трьох з партії або транспортного засобу.

6.6. Відбір проб молотої сірки

Точкові проби молотої сірки з мішків відбирають щупом, занурюючи його на 4/5 глибини мішку.

Точкові проби з контейнеру відбирають щупом з п'яти точок у напрямку чотирьох діагоналей до кутів контейнеру (4 точки) та одну пробу з центру контейнера.

Маса однієї точкової проби (з однієї точки) не повинна бути меншою 0,05 кг.

Кількість пакувальних одиниць, що використовуються для відбору проб точкових проб повинна складати не менш однієї з кожних 10 т товару, але не менш трьох з кожної партії або кожного транспортного засобу.

6.7. Отримання середньої проби та виділення аналітичної та контрольної проб.

Отримані точкові проби об'єднують, ретельно перемішують з метою отримання об'єднаної проби.

З об'єднаної проби в залежності від агрегатного стану товару виділяють середню пробу, яку в свою чергу розділяють на аналітичну та контрольну проби.

Якщо проба товару знаходиться у твердому стані, скорочення об'єднаної проби проводять методом квартування. Якщо проба знаходиться у рідкому стані, скорочення об'єднаної проби не проводять, а аналітичну та контрольну проби відбирають безпосередньо від об'єднаної проби [14].

7. Заключні положення

Звертаємо увагу на те, що ці методичні рекомендації встановлюють порядок та методи відбору проб та зразків неорганічних матеріалів, а саме: гідроксиду натрію, сірки комової та гранульованої для визначення їх хімічного складу. Дані методичні рекомендації покликані допомогти у роботі підрозділів митних органів, експертних підрозділів Управління та регіональних служб з експертного забезпечення митних органів. Дотримання зібраних у методичних рекомендаціях настанов, щодо порядку та методів відбору проб і зразків товарів дозволить зменшити кількість спірних питань, що виникають у процесі дослідження та ідентифікації.

 

Додаток 2

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо відбору проб та зразків білкових речовин

Вступ

Методичні рекомендації по відбору проб і зразків білкових речовин розроблено для використання в роботі підрозділів митних органів та експертних підрозділів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, а також регіональних служб з експертного забезпечення митних органів.

Основною метою дослідження проб і зразків товарів є ідентифікація товарів та встановлення відповідності визначених показників (параметрів), заявленим у документації для митного оформлення товару.

Для ідентифікації білкових речовин з метою їх подальшої класифікації, згідно з УКТЗЕД, необхідною умовою є правильний відбір проб і зразків відповідно до вимог ГОСТ, ДСТУ, інших чинних нормативних документів тощо.

Види білкових речовин, відбір проб яких повинен здійснюватись у відповідності з даними рекомендаціями:

1. Товарна позиція 3501 згідно УКТЗЕД: казеїн, казеїнати та інші похідні казеїнів; казеїнові клеї.

Казеїн є основним білковим компонентом молока. До цієї товарної позиції включаються різні типи казеїну, відмінності яких один від одного обумовлені способом коагулювання - кислотний казеїн, казеїноген і сичуговий казеїн (параказеїн). Казеїнати (солі казеїну), які називають "розчинними казеїнами", включаючи солі натрію та амонію. Хлорований казеїн, бромований казеїн, йодований казеїн і танат казеїну. Казеїнові клеї переважно складаються з казеїнату кальцію або із сумішей казеїну та крейди (карбонату кальцію) з доданням, наприклад, невеликої кількості бури або хлориду амонію.

2. Товарна позиція 3502 згідно УКТЗЕД: альбуміни (білки) (включаючи концентрати з кількох сироваткових білків із вмістом більш як 80 мас. % сироваткових білків у перерахунку на суху речовину); альбумінати та інші похідні альбумінів.

Альбуміни є білками тваринного або рослинного походження. До білків тваринного походження відносяться білок яйця, альбумін, виділений із сироватки крові, молочний альбумін та альбумін риби. До цієї товарної позиції включаються сироваткові білкові концентрати, що містять два або більше сироваткових білки в кількості понад 80 мас. % у перерахунку на суху речовину. Альбумінати (солі альбумінів) - альбумінати заліза, альбумінат ртуті, інші похідні альбуміну - бромовані альбуміни, йодовані альбуміни та альбумін-танат.

3. Товарна позиція 3503 згідно УКТЗЕД: желатин (включаючи вироблений у формі квадратних або прямокутних листків, з поверхневою обробкою або без обробки, забарвлений або незабарвлений) та його похідні; риб'ячий клей; інші клеї тваринного походження.

Желатин (желатина) та клеї цієї товарної позиції є водорозчинними білковими речовинами, які одержують із шкур, хрящів, кісток, сухожиль або подібних матеріалів тваринного походження переважно в результаті їх оброблення теплою водою з доданням або без додання кислот. Похідні желатину включають, зокрема, танат желатину та бромтанат желатину. Білуговий клей одержують за допомогою механічної обробки міхурів деяких риб, особливо осетрових. Інші клеї тваринного походження, що входять до цієї товарної позиції, - це неочищені форми желатину, які застосовуються як клеї, кісткові клеї, клеї зі шкіри, клеї з волокон нервів, клеї із сухожиль, риб'ячі клеї.

4. Товарна позиція 3504 згідно УКТЗЕД: пептони та їх похідні; інші білкові речовини та їх похідні, не включені до інших угруповань; порошок із шкіри, оброблений чи не оброблений хромом.

Пептони - це розчинні речовини, одержувані шляхом гідролізу білків або впливу на них деяких ферментів (пепсину, папаїну, панкреатину і т. д.). Основними видами є м'ясні пептони, дріжджові пептони, кров'яні пептони і казеїнові пептони. Пептонати - це похідні пептонів. Інші білкові речовини та їх похідні: глутеліни та проламіни (хлібні білки), глобуліни, гліцинін - основний білок сої, кератини, одержувані з волос, нігтів, рогів, копит, пір'я, нуклеопротеїди - комплекси білків і нуклеїнових кислот, і їх похідні, білкові ізоляти, одержувані екстракцією з рослинних речовин (наприклад, зі знежиреного борошна культурної сої) і які являють собою суміш білків, що містяться в них (вміст білків у цих ізолятах звичайно не менше 90 %) [8].

1. Загальні положення

1.1. Сфера застосування

Методичні рекомендації призначені для посадових осіб митних органів, які здійснюють відбір проб і зразків та надають їх для проведення досліджень до експертних підрозділів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи.

1.2. Нормативні посилання

У цих Методичних рекомендаціях є посилання на наступні законодавчі та нормативні документи:

1. Митний кодекс України від 11.07.2002 N 92-IV, зі змінами й доповненнями.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1862 "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками", зі змінами й доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 92 та від 07.05.2008 N 437.

3. Наказ Державної митної служби України від 14.01.2009 N 19 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів".

4. Наказ Державної митної служби України від 18.04.2005 N 302 "Про затвердження форми Акта про взяття проб і зразків товарів".

5. Наказ Державної митної служби від 23.12.2002 N 719 "Про затвердження Нормативів відбору проб і зразків товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи)", зі змінами й доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 14.09.2007 N 760.

6. Методичні рекомендації щодо взяття проб і зразків для митної експертизи. Лист Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 22.03.2006 N 29/1-10.1/1983-ЕП.

7. Збірник методичних рекомендацій щодо відбору проб і зразків товарів для лабораторного дослідження та митної експертизи. Доповнення від 20.09.2007 N 29/1-10.2/5628-ЕП до листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 22.03.2006 N 29/1-10.1/1983-ЕП.

8. Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Пояснення до УКТЗЕД). - Т. 2. - 1492 с.

9. ГОСТ 11293-89. Желатин. Технические условия.

10. ДСТУ 4595:2006. Білок соєвий. Технічні умови.

11. ГОСТ 13979.0-86. Жмыхи, шроты и горчичный порошок. Правила приемки и методы отбора проб.

1.3. Терміни та визначення

1.3.1. Партія - кількість товару, однорідного за якістю та найменуванням, виготовленого протягом визначеного інтервалу часу в одних і тих же умовах, призначеного для імпорту/експорту, оформленого одним документом, що засвідчує якість, та однією ВМД [6, 7].

1.3.2. Вибірка - кількість одиниць товару, які відбирають від загальної кількості товарних одиниць, для перевірки [6, 7].

1.3.3. Об'єм вибірки - кількість товару, що відбирають із кожної партії [6, 7].

1.3.4. Зразок - окрема одиниця досліджуваного об'єкту (товару). У випадку, коли тара герметично запакована в ємності або пакунки для роздрібної торгівлі, то найменший пакунок вважають зразком для дослідження [6, 7].

1.3.5. Проба - кількість нештучного товару або частина зразка, яка відібрана з партії, що досліджується, тотожна складу й ознакам партії [6, 7].

1.3.6. Точкова проба - проба, відібрана за один прийом з одного місця від партії товару. Вона характеризує якість товару в одному об'єкті чи тарному місці, або на певному заданому рівні резервуару чи транспортного засобу [6, 7].

1.3.7. Об'єднана проба - проба, складена з ретельно перемішаних точкових проб, відібраних у відповідному порядку, об'єднаних у вказаному співвідношенні, та для якої характерні середні значення характеристик товару [6, 7].

1.3.8. Середня проба - частина об'єднаної проби, що складається із двох рівноцінних проб - аналітичної та контрольної [6, 7].

1.3.9. Аналітична проба - частина середньої проби, яка використовується для лабораторного дослідження [6, 7].

1.3.10. Контрольна проба - частина середньої проби, яка зберігається в лабораторії протягом двох місяців і використовується для арбітражних досліджень [6, 7].

1.4. Загальні правила відбору проб та зразків товарів

1.4.1. Взяття проб і зразків товарів проводиться відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1862 (зі змінами та доповненнями) "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками" та наказу Державної митної служби України від 14.01.2009 N 19 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів" [2, 3].

1.4.2. Згідно ст. 75 Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1862 (із змінами та доповненнями), взяття проб і зразків товарів здійснюється в рамках процедур митного контролю та митного оформлення уповноваженою посадовою особою митного органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника відповідного митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутності власника товару або декларанта чи уповноваженої ним особи [1].

Проби та зразки товарів відбираються в мінімальній кількості, яка забезпечує можливість проведення їхнього дослідження за нормами, затвердженими відповідними нормативними документами.

Згідно наказу Державної митної служби України від 23.12.2002 N 719 "Про затвердження Нормативів відбору проб і зразків товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи)", зі змінами й доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 14.09.2007 N 760, мінімальна кількість білкових речовин, потрібна для проведення дослідження (аналітична проба), складає 0,3 кг [5].

1.4.3. Мета відбирання і готування проб полягає в отриманні з партії товару такої зручної в роботі кількості, яка б за своїми властивостями якнайбільше наближалася до властивостей всієї партії товару. Це обумовлює визначення єдиних вимог до підготовки конкретного товару перед відбором проб (перемішування, збовтування, струшування, тощо), а також вибору методу відбору проб та зразків. З партії товару точкові проби відбирають із різних місць, створюють із них об'єднану пробу та виділяють середню пробу, яка використовуватиметься для проведення лабораторних досліджень.

1.4.4. Проби (зразки) відбирають таким чином, щоб завдана шкода партії товару була мінімальною.

1.4.5. Після процедури відбору проб та зразків вживають запобіжних заходів для унеможливлення їх заміни чи підробки. Складається акт відбору проб та зразків товарів, форма якого затверджена наказом Державної митної служби України від 18.04.2005 N 302 [4].

1.4.6. Маркувальні етикетки прикріплюють до зразків таким чином, щоб вони не могли відірватись або пошкодитись при відкритті зразка для дослідження й при знятті митного забезпечення.

1.4.7. Під час проведення відбору проб та зразків товару, необхідно дотримуватись вимог правил техніки безпеки та охорони праці, особливо при проведенні робіт зі шкідливими, вибухонебезпечними та легкозаймистими товарами.

1.4.8. При транспортуванні проб та зразків до експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи необхідно забезпечити їхнє збереження в незмінному стані, для чого використовують тару на цю продукцію, що визначена вимогами методичних рекомендацій чи іншими нормативними документами, та визначають спосіб і умови транспортування, які можуть забезпечити ці вимоги.

2. Процедура відбору проб

Процедура відбору проб складається з таких етапів:

- загальний огляд партії та оцінка її однорідності візуальним оглядом у разі потреби та перевіркою супровідних документів;

- визначення об'єму вибірки;

- відбір проб для проведення досліджень:

а) відбір точкових проб;

б) складання об'єднаної проби;

в) підготовка середньої проби;

г) підготовка контрольної та аналітичної проб;

д) упаковка та маркування проб.

2.1. Визначення об'єму вибірки

2.1.1. Вибірку для проведення досліджень білкових речовин формують методом випадкового відбору пакувальних одиниць. Об'єм вибірки в залежності від обсягу партії вказаний в таблиці 1 [9].

Таблиця 1

Обсяг партії, пакувальних одиниць

Обсяг вибірки, пакувальних одиниць

Від 1 до 5

Кожна одиниця

" 5 " 50 "

5

" 50 " 100 "

10

" 100 " 500 "

15

" 500 " 1000 "

20

2.2. Відбір точкових проб та підготовка об'єднаної проби.

2.2.1. Засоби, матеріали та допоміжні пристрої:

- ваги лабораторні загальної призначеності 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 5000 г згідно з ГОСТ 24104;

- пробовідбірник для сипучих продуктів;

- відро;

- планки дерев'яні зі скошеними ребрами;

- щит дерев'яний для складання загальної і середньої проб;

- банки із кришками об'ємом 1000, 2000 см3;

- пакети з поліетиленової плівки по ГОСТ 10354 чи з поліпропіленової плівки згідно з ГОСТ 26996;

- секундомір чи годинник наручний чи кишеньковий механічний згідно з ГОСТ 10733 чи електронний згідно з ГОСТ 23350.

2.2.2. Відбирання точкових проб.

Для білкових речовин, упакованих в бочки, барабани, мішки, із різних місць та шарів кожної відібраної за таблицею 1 пакувальної одиниці відбирають пробовідбірником не менше трьох точкових проб, дві з яких повинні бути відібрані з нижньої третини пакувальної одиниці.

Маса точкових проб від одної пакувальної одиниці повинна бути 150 - 200 г.

При завантаженні білкових речовин в бочки, барабани, мішки допускається механізований або автоматичний відбір проб безпосередньо з трубопроводу з періодом, що забезпечує представництво об'єднаної проби [9].

2.2.3. Відбирання проб білкових речовин, упакованих в споживчу тару.

Для контролю якості білкових речовин, упакованих в споживчу тару, з різних місць та шарів відібраних у вибірку ящиків відбирають по 3 пачки (пакети), але не менше 10 пачок від партії.

Відібрані точкові проби розміщують на столі або дерев'яному щиті і перемішують для складання об'єднаної проби [10, 11].

Маса об'єднаної проби повинна складати не менше 1,2 кг.

2.3. Підготовка середньої, аналітичної та контрольної проб.

2.3.1. Із об'єднаної проби методом квартовання виділяють середню пробу. Для цього об'єднану пробу білкових речовин висипають на стіл або дерев'яний щит, розрівнюють у вигляді квадрата і перемішують двома дерев'яними планками зі скошеними ребрами. Перемішування проводять так, щоб білкові речовини, захоплені із протилежних сторін квадрата на планки в правій і лівій руці, зсипались в середину одночасно, утворюючи після кількох перемішувань валик. Білкові речовини захоплюють із кінців валика і також одночасно з обох планок зсипають у середину. Таке перемішування проводять три рази.

Об'єднану пробу білкових речовин знову розподіляють рівним шаром у вигляді квадрата і за допомогою планки ділять по діагоналі на чотири трикутника. З двох протилежних трикутників білкові речовини видаляють, а з двох інших, що залишилися, збирають разом, перемішують вищевказаним способом і знову ділять на чотири трикутники, з яких два призначено для наступного поділу. Операцію поділу проводять до отримання маси середньої проби 600 г.

Середню пробу білкових речовин ділять на дві рівні частини, які поміщають у чисті сухі банки з добре підігнаними пробками або кришками чи поліетиленову або поліпропіленову тару, герметично закривають. Маса згідно нормативу відбору проб і зразків товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) складає (0,3 кг / 0,3 кг). Одна з отриманих частин середньої проби є аналітичною пробою, інша - контрольною. На кожну з проб накладається окреме митне забезпечення та маркувальна етикетка.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали