ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 4 лютого 2009 року

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів - Бутенка В. І. (доповідач), Лиски Т. О., Панченка О. І., Сороки М. О., Штульмана І. В., розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацького міжрайонного прокурора - Деркульського Сергія Вікторовича про визнання його дій неправомірними, встановив:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати неправомірними та такими, що порушують права громадян на звернення, дії Токмацького міжрайонного прокурора Деркульського С. В. щодо неналежного вирішення його заяви від 7 жовтня 2005 року про порушення кримінальної справи по факту нецільового використання органами місцевої влади бюджетних коштів на газифікацію мікрорайону "Залізничний", а також зобов'язати відповідача прийняти по цій заяві одне з рішень, передбачених ст. 97 КПК України.

Крім того, ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача розглянути у відповідності із діючим законодавством його скаргу на дії начальника Токмацького УГГ Савіна Л. А.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 17 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Токмацького міжрайонного прокурора Деркульського С. В. щодо розгляду скарг ОСОБА_1 про зловживання службовим становищем начальником Токмацького УГГ Савіним Л. А. та про корупцію та нецільове використання посадовими особами Токмацького міськвиконкому бюджетних коштів на газифікацію.

Зобов'язано Токмацького міжрайонного прокурора Деркульського С. В. розглянути скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Токмацького УГГ Савіна Л. А. в порядку та строки, передбачені ст. 97 КПК України.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2007 року це судове рішення змінено.

Визнано дії прокурора Токмацької міжрайонної прокуратури Деркульського С. В. такими, що не відповідають встановленому законом порядку розгляду заяв про притягнення до кримінальної відповідальності.

В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Окремою ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 17 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2007 року, прокурора Запорізької області зобов'язано вирішити питання щодо притягнення до передбаченої законом відповідальності Токмацького міжрайонного прокурора Деркульського С. В. та помічника Токмацького міжрайонного прокурора Юрченка О. А.

В касаційній скарзі заступник прокурора Запорізької області просить скасувати вказані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач у запереченнях на цю касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, посилаючись на необґрунтованість викладених у скарзі доводів.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи було повно і всебічно встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку та у відповідності із вимогами матеріального і процесуального права вирішено цей спір.

При цьому суди виходили з того, що відповідачем не було вчинено передбачених законом дій з приводу розгляду заяв позивача, а отже, ним було допущено неправомірну бездіяльність.

З матеріалів справи видно, і це встановлено судами попередніх інстанцій, що у січні і в березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся з належним чином оформленими письмовими заявами до Токмацької міжрайонної прокуратури Запорізької області.

У цих заявах позивач ставив питання про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем начальника Токмацького УГГ Савіна Л. А. при видачі дозволу на врізку газопроводу. Дані заяви ОСОБА_1 були зареєстровані в журналі реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції Токмацької міжрайонної прокуратури та заведено наглядове провадження за N 5/05.

Відповідно до ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити у порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

Однак Токмацьким міжрайонним прокурором не було прийняте рішення по вказаним заявам відповідно до вищенаведених норм кримінально-процесуального закону і в порушення ч. 3 ст. 97 КПК України вони не були розглянуті у передбачений законом десятиденний строк.

Крім того, судами встановлено, що 7 жовтня 2005 року до прокуратури Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 щодо неправомірних дій посадових осіб Токмацької міськради. Дана заява була направлена до Токмацької міжрайонної прокуратури для розгляду по суті та прийняття рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України.

Проте Токмацьким міжрайонним прокурором ця заява була направлена до Токмацького МРВ УМВС в Запорізькій області і 26 жовтня 2005 року по ній була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. 24 лютого 2006 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Запорізької області вказана постанова була скасована, а матеріали дослідчої перевірки направлені Токмацькому міжрайонному прокурору для проведення додаткової перевірки силами прокуратури.

Незважаючи на те, що в постанові прокурора від 26 жовтня 2005 року були зазначені дії, які обов'язково необхідно було виконати під час додаткової перевірки, вона, як і зазначені в ній дії виконані не були.

Виходячи з наведеного, судами попередніх інстанцій було зроблено обґрунтований висновок про невідповідність оскаржуваних дій відповідача вимогам процесуального законодавства та задоволено позов ОСОБА_1.

Також судами попередніх інстанцій було правильно вирішено питання щодо винесення окремої ухвали на адресу прокуратури Запорізької області.

Відповідно до ст. 166 КАС України суд виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суду повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

При винесенні окремої ухвали суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді даної справи були встановлені порушення норм чинного законодавства та конституційних прав людини з боку Токмацького міжрайонного прокурора Деркульського С. В. та помічника Токмацького міжрайонного прокурора Юрченко О. А., з чим обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Такі порушення полягали у тому, що Токмацьким міжрайонним прокурором Деркульським С. В. та помічником Токмацького міжрайонного прокурора Юрченком О. А. протягом тривалого часу не було вчинено жодних дій, передбачених ст. 97 КПК України, хоча це було їх законодавчо встановленим обов'язком.

Зазначений висновок ґрунтується на повно і всебічно встановлених обставинах справи, які підтверджені належним чином перевіреними у судових засіданнях доказами.

Таким чином, доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 17 листопада 2006 року, окрему ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 17 листопада 2006 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст. ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали