ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 27.09.2011 р. N 14850/27/П3072-11

Державним агентством земельних ресурсів України, в межах наданих повноважень, розглянуто Ваше звернення щодо роз'яснення деяких питань земельного законодавства та повідомляється про таке.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі", що також випливає із норм статті 120 Земельного кодексу України, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, статтями 125, 126 цього Кодексу передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Норми статті 141 Земельного кодексу України як одну із підстав припинення права користування земельною ділянкою визначають набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на цій земельній ділянці.

Абзацом восьмим частини першої статті 31 цього Закону передбачено, що набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, є підставою для припинення договору оренди землі.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також дію норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 N 1702-VI, дія договору оренди землі, укладеного 13.04.2007 між гр. Сухановим В. О. та Коцюбинською селищною радою, припинена у червні 2010 року при укладанні поговору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

А тому, зобов'язання щодо оренди вказаної земельної ділянки між Вами, гр. Вязовченко Т. М., та Коцюбинською селищною радою виникатимуть з моменту належного оформлення між вами та селищною радою договору оренди землі згідно вимог чинного законодавства України.

 

Перший заступник Голови

А. М. Кадомський

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали