Щодо укладення договору особистого строкового сервітуту

 

 Розміщення малих архітектурних форм здійснюється в Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 N 982.

Пунктом третім зазначеного вище Порядку встановлено, що розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву встановленого зразка та документи, зазначені в пункті п'ятому Порядку.

Зокрема до заяви додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку - копія державного акта на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди (за наявності).

У разі відсутності у суб'єкта господарювання право послідуючих документів на земельну ділянку розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності шляхом укладення договору особистого строкового сервітуту.

Право сервітуту регулюється Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Частиною другою статті 401 Цивільного кодексу України встановлено, що сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з частиною першою статті 402 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Зміст сервітуту визначено статтею 403 Цивільного кодексу України.

Частинами першою - третьою статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Враховуючи зазначене, особистий сервітут може бути оформлено у вигляді договору за домовленістю сторін, з зазначенням змісту сервітут, визначеного статтею 403 Цивільного кодексу України.

Порядком розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 N 982, передбачено розроблення паспорту прив'язки малої архітектурної форми, що включає в себе схему прив'язки малої архітектурної форми - графічні матеріали, виконані на топографо-геодезичній основі масштабом 1:500 з прив'язкою малої архітектурної форми до місцевості.

Тобто, для укладення договору особистого строкового сервітуту з метою розміщення малої архітектурної форми, слід додавати графічні матеріали - схему прив'язки малої архітектурної форми.

Лист від 01.12.2009 р. N 21165/17/4-09

Державний комітет України із земельних ресурсів

По матеріалах «НОРМАТИВ PRO»

 




 

 

 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали