МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23.03.2012 р.

N 10.01.67/773,

 

N 03-93

Щодо виплати медичним працівникам допомоги на оздоровлення

У зв'язку з надходженням численних запитів щодо порядку виплати допомоги на оздоровлення медичним та фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я Міністерство охорони здоров'я України спільно з Профспілкою працівників охорони здоров'я України роз'яснює.

Абзацом четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. N 524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (Постанова N 524) (далі - постанова N 524) передбачено виплату допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

Віднесення працівників до медичних та фармацевтичних регулюється наступними нормативними актами.

Стаття 74 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначає, що медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до зазначених осіб встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Такі вимоги визначені наказами МОЗ України від 25.12.92 р. N 195 "Про затвердження переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю" та від 29.03.2002 р. N 117, яким затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я (випуск 78 "Охорона здоров'я").

З огляду на викладене, до медичних та фармацевтичних працівників відносяться особи, які допущені до медичної та фармацевтичної діяльності - професіонали з повною вищою медичною та фармацевтичною освітою та фахівці з базовою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти. Також до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу допускаються особи з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які закінчили:

- вищий або середній спеціальний навчальний заклад, здобули вищу або неповну вищу економічну, економіко-статистичну, статистичну та інженерно-економічну освіту, пройшли спеціальну підготовку і мають сертифікат лікаря-спеціаліста, мають право працювати на посадах лікарів-статистиків, у тому числі й керівників відділів обліку та медичної статистики, та на посадах медичних статистиків (пункт 8 розділу II та пункт 13 розділу III наказу N 195 та примітки до цих розділів);

- вищий навчальний заклад за спеціальностями "Біологія", "Фармація", "Хімія", "Хімія-фармація", "Біохімія", пройшли спеціальну підготовку і отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, що дає право обіймати посаду лікаря-спеціаліста, можуть працювати на посадах лікарів-лаборантів, у тому числі на посаді завідувача лабораторії, за наявності стажу роботи на посаді лікаря-лаборанта не менше 5 років (пункт 8 розділу II наказу N 195 та примітка до нього);

- вищий або середній спеціальний навчальні заклади та здобули фізкультурну освіту, можуть працювати на посадах інструкторів з лікувальної фізкультури та сестер медичних з масажу (пункт 11 розділу III наказу N 195);

- середній спеціальний навчальний заклад за спеціальністю "Лаборантська справа" (техніки-хіміки) та можуть працювати на посадах лаборантів санітарно-профілактичних закладів (пункт 8 розділу III наказу N 195);

- рентгенівський або медичний електротехнічний технікум за спеціальністю "рентгенотехнік", можуть працювати на посадах рентгенолаборантів (пункт 9 розділу III наказу N 195);

- медико-біологічний факультет вищих навчальних закладів, здобули вищу освіту за спеціальностями "Біофізика", "Кібернетика", "Біохімія" і були зараховані на лікарські посади в заклади охорони здоров'я до 01.04.95 р. згідно з вимогами наказу МОЗ України від 25.12.92 р. N 195 та зберігають право на подальшу роботу на лікарських посадах тих же найменувань.

Крім того, для працівників, яких було зараховано до 01.01.93 р. на посади середніх медичних працівників в заклади охорони здоров'я згідно з вимогами наказів МОЗ СРСР від 09.09.64 р. N 496 (додаток 3), від 21.10.74 р. N 990 та від 13.07.89 р. N 418, збережено право роботи на цих посадах. У подальшому зарахування на ці посади можливе лише за умови набуття відповідної медичної освіти (пункт 1 примітки до розділу III наказу N 195). До таких працівників належать особи, які закінчили річні курси з підготовки медичних сестер для дитячих ясел та допущені до роботи на посадах постових сестер медичних у будинках дитини, дієтичних сестер в молочних кухнях, медичних сестер у поліклініках (поліклінічних відділеннях) з обслуговування дітей дошкільних установ, інструкторів-дезінфекторів.

До медичних працівників належать і лікарі-інтерни, які згідно з Державним класифікатором мають повну вищу освіту за напрямом підготовки "Медицина", проходять спеціалізацію за певною спеціальністю медичного профілю та зараховані на ці посади до штату закладу охорони здоров'я.

Разом з цим особи з вищою медичною або неповною вищою медичною освітою, які працюють на посадах, що не вимагають наявності медичної освіти, за винятком тих, що перелічені вище, права на цю допомогу відповідно до постанови N 524 (Постанова N 524) не мають. До них належать, наприклад, медичні реєстратори, дезінфектори, молодші медичні сестри тощо.

Лікарі-інтерни (провізори-інтерни), яких зараховано до штатів закладів охорони здоров'я та оплата яких здійснюється протягом усього періоду навчання за рахунок цих закладів у розмірах, установлених чинним законодавством, також мають право на допомогу на оздоровлення (пункт 7.3 наказу МОЗ від 19.09.96 р. N 291 "Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III - IV рівня акредитації").

Працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, ця допомога виплачується у розмірі, встановленому зазначеною постановою.

На реалізацію цієї постанови у державному бюджеті України на 2012 рік (Закон N 4282-VI) передбачені додаткові кошти.

Усім іншим працівникам закладів охорони здоров'я, у тому числі й тим, хто працює за сумісництвом, допомога на оздоровлення виплачується в межах затвердженого для закладу фонду заробітної плати відповідно до підпункту "б" пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. N 1298 та пункту 5.11 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та МОЗ України від 05.10.2005 р. N 308/519 "Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення".

Допомога на оздоровлення виплачується згідно з наказом, затвердженим керівником закладу на підставі заяви працівника, яку він подає на оформлення щорічної відпустки з виплатою зазначеної допомоги.

Допомога на оздоровлення виплачується за основним місцем роботи працівника (за місцем збереження трудової книжки працівника) у розмірі посадового окладу, затвердженого у штатному розписі закладу з урахуванням усіх підвищень (посадовий оклад, визначений у графі 12 тарифікаційного списку без урахування інших доплат і надбавок).

У разі поділу відпустки на частини відповідно до статті 12 Закону України "Про відпустки" допомога на оздоровлення виплачується працівникові у розмірі посадового окладу, якщо основна безперервна частина відпустки становить не менше 14 календарних днів.

У випадках виплати працівникам компенсації за невикористані відпустки за попередні роки відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки" допомога на оздоровлення не виплачується.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали