Додаткова копія: Щодо застосування окремих положень Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність"

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.06.2019 р. N 01-01-21/285

ОРГАНУ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Раді нагляду за аудиторською діяльністю

Щодо застосування окремих положень Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність"

Шановні члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю!

У зв'язку з введенням в дію Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" від 21.12.2017 р. N 2258-VIII (Закон N 2258-VIII) (далі - Закон) Аудиторська палата України отримує чисельні запити від аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності щодо виконання вимог до суб'єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес. На забезпечення виконання рішення Ради Аудиторської палати України від 01.11.2018 р. (протокол N 3) звертаємось до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю з проханням надати роз'яснення щодо таких питань.

1. Призначення та відсторонення аудитора, укладання договорів з надання послуг, тривалість завдання з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес

Частиною третьою статті 29 Закону (Закон N 2258-VIII) передбачено "На підприємствах, що становлять суспільний інтерес, проводять конкурс з відбору суб'єктів аудиторської діяльності, які можуть бути призначені для надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства. У конкурсі можуть брати участь суб'єкти аудиторської діяльності, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом до суб'єктів аудиторської діяльності, які можуть надавати послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, включені до відповідного розділу Реєстру, у яких за попередній річний звітний період сума винагороди від кожного з підприємств, що становлять суспільний інтерес, яким надавалися послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності протягом цього періоду, не перевищувала 15 відсотків загальної суми доходу від надання аудиторських послуг та які не мають обмежень, пов'язаних з тривалістю надання послуг цьому підприємству".

Частиною шостою статті 30 Закону (Закон N 2258-VIII) передбачено, що у цілях цієї статті тривалість виконання завдання з обов'язкового аудиту фінансової звітності розраховується з першого фінансового року згідно з договором на проведення аудиту, відповідно до якого суб'єкт аудиторської діяльності вперше призначається виконувати завдання з обов'язкового аудиту одного й того самого підприємства, що становить суспільний інтерес.

Виникають питання:

1. З якого моменту часу починається перебіг тривалості надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес, у випадку продовження відносин - з моменту набрання чинності Законом (Закон N 2258-VIII) (тобто 01 січня 2018 року), з дати введення в дію Закону (тобто 01 жовтня 2018 року), або з початку прийняття клієнта та першого завдання з обов'язкового аудиту фінансової звітності, які відбулися у минулих роках до набрання чинності Законом?

2. Чи вбачає Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю будь-яку відповідальність аудитора чи суб'єкта аудиторської діяльності за недотримання Клієнтом - підприємством, що становить суспільний інтерес чи Клієнтом з обов'язкового аудиту процедури призначення аудитором таких підприємств?

3. Чи може бути призначеним для надання послуг з обов'язкового аудиту підприємству А суб'єкт аудиторської діяльності, якщо отримана ним винагорода від підприємства Б за попередній річний звітний період перевищила 15 % загальної суми доходів від надання аудиторських послуг?

2. Дотримання вимог щодо чисельності працівників

Пунктом четвертим частини першої статті 23 Закону (Закон N 2258-VIII) передбачено, що "Суб'єкт аудиторської діяльності для надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності має забезпечити: ... При наданні послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства), за основним місцем роботи має працювати не менше п'яти аудиторів із загальною чисельністю штатних кваліфікованих працівників, які залучаються до виконання завдань, не менше 10 осіб...".

З цього приводу виникає кілька питань:

1. Чи включаються до загальної чисельності штатних кваліфікованих працівників особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств?

2. Чи можливо надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес та при цьому відповідають критеріям малого підприємства, суб'єктом аудиторської діяльності, інформацію про якого включено до розділу 4 Реєстру "Суб'єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес", в якому працює менше десяти штатних кваліфікованих працівників?

3. Винагорода за послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності

Частиною третьою статті 26 Закону (Закон N 2258-VIII) визначено, що якщо суб'єкт аудиторської діяльності протягом трьох і більше років поспіль надає підприємству, що становить суспільний інтерес, його материнській компанії та/або дочірнім підприємствам послуги, не пов'язані з обов'язковим аудитом фінансової звітності, крім тих, що зазначені у частині четвертій статті 6 цього Закону (Закон N 2258-VIII), сума винагороди за такі послуги не може перевищувати 70 відсотків середньої суми винагороди, що була отримана суб'єктом аудиторської діяльності протягом останніх трьох років поспіль за послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) від такого підприємства, що становить суспільний інтерес, його материнської компанії та/або дочірніх підприємств.

Виникають питання:

1. З якої дати починається перебіг строку "протягом трьох і більше років поспіль" з метою цієї статті?

2. Чи підпадає аудит фінансової звітності підприємства, складеної до корпоративних стандартів обліку групи підприємств, до якої входить і таке підприємство, та з метою виключно подальшої консолідації всієї групи, під послуги, не пов'язані з обов'язковим аудитом фінансової звітності?

3. Якщо договір на аудит містить два компоненти: аудит звітності, складеної за МСФЗ, та звітності, складеної за ПСБО, обов'язкові відрахування визначатимуться за загальною сумою договору, чи тільки в частині ПСБО - звітності, що є обов'язковим аудитом?

4. У разі, якщо підприємству, що становить суспільний інтерес, за останні три роки поспіль була надана лише одна проста консультація щодо норм податкового законодавства вартістю 100 грн., але яка з арифметичної точки зору складатиме 100 % суми винагороди, отриманої за такі три роки, - чи буде це вважатися недотриманням вимог частини третьої статті 26 Закону (Закон N 2258-VIII), що призведе до неможливості укладання угоди щодо обов'язкового аудиту цього підприємства?

4. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності перед третіми особами

Частиною другою статті 43 Закону (Закон N 2258-VIII) визначено "Суб'єкт аудиторської діяльності, який провадить обов'язковий аудит фінансової звітності, зобов'язаний мати чинний договір страхування цивільно-правової відповідальності суб'єкта аудиторської діяльності перед третіми особами, укладений відповідно до типової форми договору страхування, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності суб'єкта аудиторської діяльності перед третіми особами, укладеним суб'єктом аудиторської діяльності, який проводить обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, має становити 10 відсотків суми отриманої винагороди за договорами про надання аудиторських послуг з обов'язкового аудиту суб'єктів суспільного інтересу (без урахування податку на додану вартість) протягом року, що минув, але не менше 10 мільйонів гривень, якщо інше не передбачено законом".

Виникає питання:

1. Чи може суб'єкт аудиторської діяльності мати спільний договір страхування з іншими суб'єктами аудиторської діяльності, які об'єднані однією аудиторсько-консалтинговою мережею?

5. Сумісні та несумісні види підприємницької діяльності

Частиною третьою статті 4 Закону (Закон N 2258-VIII) передбачено "Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими, не сумісними з аудиторською діяльністю, видами підприємницької діяльності, що не виключає їхнього права отримувати дивіденди, доходи від інших корпоративних прав, доходи від оренди та відчуження рухомого та нерухомого майна, пасивні доходи.

Частиною третьою статті 6 Закону (Закон N 2258-VIII) також передбачено "Аудиторська діяльність має обмеження щодо сумісності з підприємницькою та іншими видами діяльності".

Проте, у подальшому в тексті Закону (Закон N 2258-VIII) встановлюються лише обмеження щодо одночасного надання підприємствам, що становлять суспільний інтерес, послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності та певних неаудиторських послуг.

Виникають питання:

1. Якими конкретно видами підприємницької діяльності забороняється займатися аудиторам?

2. До чиєї компетенції відноситься визначення переліку видів підприємницької діяльності, не сумісними з аудиторською діяльністю?

3. Чи має право аудитор, який працює в аудиторській фірмі, бути одночасно фізичною особою - підприємцем з видом діяльності "70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування"?

4. Чи входить під цю заборону послуга з трансформації звітності, якщо аудитор надає виключно допомогу у зміні формату презентації звітності, проте відповідальність за показники звітності лежить на підприємстві?

6. Звіт для органів нагляду

Частиною першою статті 36 Закону (Закон N 2258-VIII) передбачено, що суб'єкт аудиторської діяльності, який надає послуги з обов'язкового аудиту підприємству, що становить суспільний інтерес, зобов'язаний інформувати орган, який відповідно до законодавства здійснює нагляд за таким підприємством про:

1) порушення законодавства з питань, що належать до компетенції органу нагляду;

2) суттєву загрозу або сумніви щодо можливості підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі;

3) відмову від висловлення думки або надання негативної чи модифікованої думки.

Виникає питання:

1. Який механізм реалізації цієї норми Закону (Закон N 2258-VIII) та яким чином повідомляти про модифіковану думку, якщо надання модифікованої думки є інформуванням саме по собі?

7. Контроль якості аудиторських послуг

Частиною 3 статті 40 Закону (Закон N 2258-VIII) передбачено: "Обов'язковий контроль якості аудиторських послуг здійснюється щодо: 1) суб'єктів аудиторської діяльності, які надають послуги із обов'язкового аудиту фінансової звітності великих підприємств, банків, професійних учасників фондового ринку та емітентів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, - один раз на три роки; 2) суб'єктів аудиторської діяльності, які надають послуги із обов'язкового аудиту фінансової звітності, крім зазначених у пункті 1 цієї частини, - один раз на шість років".

Частиною 4 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" (Закон N 2258-VIII) передбачено:

Чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України до дати введення в дію цього Закону (Закон N 2258-VIII), є підставою для внесення відповідної інформації до Реєстру. Визначення строку проходження перевірки контролю системи якості відповідно до вимог цього Закону здійснюється з урахуванням результатів проходження перевірок, що проводилися Аудиторською палатою України до дня набрання чинності цим Законом.

Виникає питання:

1. Яким чином слід застосовувати (визначити) "строк проходження перевірки контролю системи якості відповідно до вимог цього Закону (Закон N 2258-VIII)" для мети планування перевірок контролю системи якості, наприклад, для фірм, які пройшли перевірки у 2015 - 2018 рр., оскільки у Законі відсутнє визначення поняття "строк проходження перевірки..."

8. Обов'язковий аудит фінансової звітності

Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону N 2258 (Закон N 2258-VIII) під обов'язковим аудитом фінансової звітності розуміється аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) суб'єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов'язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

Отже, відповідно до Закону N 2258 (Закон N 2258-VIII), головним і єдиним критерієм для визначення суб'єктів господарювання, які підпадають під обов'язковий аудит є законодавчий обов'язок, покладений на них законодавством, оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

Відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV (далі - Закон N 996) не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність (річну консолідовану фінансову звітність) разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці зобов'язані наступні суб'єкти господарювання:

1) Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів).

2) Публічні акціонерні товариства;

3) Суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.

4) Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, Закон N 996 зобов'язує:

1) великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;

2) середні підприємства;

3) інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.

В той же час існують інші законодавчі акти, які зобов'язують суб'єктів господарювання або оприлюднити фінансову звітність користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, або передбачають необхідність (можливість) підтвердження фінансової звітності незалежним аудитором.

Виникають питання:

1. Чи всі випадки подання фінансової звітності разом з аудиторським звітом до державних органів (без вимоги щодо опублікування такої фінансової звітності) у випадках, передбачених нормативно-правовими актами таких органів, наприклад НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг тощо, підпадають під визначення обов'язкового аудиту у розумінні Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" від 21 грудня 2017 року N 2258-VIII (Закон N 2258-VIII)?

2. Чи підпадають під визначення обов'язкового аудиту у розумінні Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" від 21 грудня 2017 року N 2258-VIII (Закон N 2258-VIII) завдання з огляду проміжної фінансової звітності або інші завдання з надання впевненості, що не є аудитом або оглядом фінансової звітності?

3. Які ознаки дають можливість суб'єкту аудиторської діяльності, довести що САД здійснено завдання з ініціативного, а не з обов'язкового аудиту в разі оприлюднення замовником фінансової звітності разом зі звітом аудитора без попередньої домовленості з САД? Чи достатньо для того, щоб це довести, визначення такого аудиту, як ініціативного в договорі на надання аудиторських послуг та параграфу з інших питань у Звіті аудитора, який обмежує використання цього Звіту?

9. Звіт про прозорість.

У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону N 2258 (Закон N 2258-VIII), суб'єкт аудиторської діяльності, що надає послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, оприлюднює звіт про прозорість за попередній рік не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним. Звіт про прозорість опубліковується на веб-сторінці суб'єкта аудиторської діяльності і залишається доступним на цьому веб-сайті щонайменше сім років з дня його оприлюднення.

Окрім того, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 37 Закону N 2258 (Закон N 2258-VIII), суб'єкт аудиторської діяльності протягом 30 робочих днів з дати виникнення події інформує Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про те, що звіт про прозорість опубліковано на його веб-сторінці та/або про внесення змін до нього.

Виникають питання:

1. Враховуючи, що Закон України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" від 21 грудня 2017 року N 2258-VIII (Закон N 2258-VIII), у відповідності до ч. 1 Розділу X Закону N 2258 (Закон N 2258-VIII) введено в дію з 01.10.2018 р., за який період суб'єкт аудиторської діяльності, що надає послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємствам, що становлять суспільний інтерес, повинен оприлюднити свій перший звіт про прозорість: за 2018 рік, за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року, за 2019 рік?

2. У якій формі суб'єкт аудиторської діяльності, що оприлюднює свій звіт про прозорість повинен проінформувати Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про те, що звіт про прозорість опубліковано на його веб-сторінці та/або про внесення змін до нього?

В п. 11 частини 2 ст. 37 Закону N 2258 (Закон N 2258-VIII) вимагається наведення, в числі іншої, інформації про:

- доходи від надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, і суб'єктів, що належать до групи компаній, материнською компанією яких є такі підприємства;

- доходи від надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності інших юридичних осіб;

- доходи від надання дозволених неаудиторських послуг підприємствам, що становлять суспільний інтерес;

- доходи від надання неаудиторських послуг іншим юридичним особам.

Питання:

1. Чи вимагається наведення в звіті про прозорість інформації щодо надання послуг суб'єктам, що належать до групи компаній, материнською компанією яких є підприємства - нерезиденти, що становлять суспільний інтерес за законодавством інших країн та обслуговуються іноземними компаніями аудиторської мережі?

2. У наведеному вище, визначеному п. 11 частини 2 ст. 37 Закону N 2258 (Закон N 2258-VIII) переліку доходів, структура яких підлягає наведенню в Звіті про прозорість відсутні доходи від надання послуг з ініціативного аудиту. Чи слід їх наводити в Звіті про прозорість?

З повагою,

 

Голова Аудиторської
палати України

Т. О. Каменська




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали