МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

від 22.02.2012 р. N 3302-04/6576-12

Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель

(Витяг)

<...>

Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами) (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Щодо зміни цін (тарифів) на окремі товари та послуги, визначені частиною четвертою статті 2 Закону

Відповідно до частини першої статті 41 Закону істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; сума, визначена у договорі; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов'язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі (частина п'ята статті 40 Закону).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів згідно зі статтею 7 цього Закону.

Статтею 8 зазначеного Закону визначено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548.

Так, зокрема, відповідно до пункту 8 цієї постанови Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює:

граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки;

роздрібні ціни на природний газ для потреб населення;

тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України;

тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу;

тарифи на розподіл природного газу та його постачання;

за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).

Слід зазначити, що, у разі якщо у договорі про закупівлю передбачено, що оплата товарів та послуг, визначених частиною четвертою статті 2 Закону, відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами), то здійснення такої оплати не буде вважатись зміною істотних умов договору про закупівлю.

Разом з цим, якщо після визначення переможця закупівлі в одного учасника тарифи змінилися у сторону збільшення, замовник може укласти договір про закупівлю за обсягом, указаним у повідомленні про акцепт, зазначивши у такому договорі відповідний тариф та після укладання зазначеного договору вчинити дії, передбачені пунктом першим частини 5 статті 40 Закону.

Крім того, у разі якщо замовником здійснюється закупівля товарів та послуг, визначених частиною четвертою статті 2 Закону, за процедурою закупівлі в одного учасника та зміна цін (тарифів) відбулась до визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника, кінцева ціна пропозиції погоджується при проведенні остаточних переговорів з урахуванням затверджених (уведених у дію) цін (тарифів) та зазначається у відповідному протоколі та повідомленні про акцепт.

Щодо укладання договорів розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на період відсутності доведених кошторисів (планів використання бюджетних коштів)

Відповідно до абзацу першого пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. N 228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а вищі навчальні заклади та наукові установи також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками.

У зв'язку з численними зверненнями розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів щодо можливості укладання договорів про закупівлю за відсутності доведеного постійного кошторису (плану використання бюджетних коштів) відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, визнаної найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника), яка перевищує показники тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів), Мінекономрозвитку повідомляє наступне.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (частина друга статті 23 Бюджетного кодексу України).

Визначення термінів "бюджетне призначення", "бюджетне асигнування" та "бюджетне зобов'язання" наведені у частині першій статті 2 Бюджетного кодексу України. Так, бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону істотною умовою договору про закупівлю, зокрема, є сума, визначена у договорі (далі - сума договору).

Згідно з частиною п'ятою статті 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, оскільки законодавством не встановлені прямі обмеження щодо визначення суми договору відповідно до розміру бюджетного призначення (бюджетного асигнування), замовник-розпорядник (або одержувач) бюджетних коштів у договорах про закупівлю може визначати суму договору відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника). При цьому при укладанні договору про закупівлю розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов'язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов'язань виключно при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).

Таким чином, за наявності тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів) при укладанні договору про закупівлю замовником беруться зобов'язання щодо оплати частини товарів (обсягу робіт, послуг) в межах доведеної суми та передбачається умова щодо оплати залишкової кількості товарів (залишкового обсягу робіт, послуг) виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів). Після доведення постійних кошторисів (планів використання бюджетних коштів) розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів реєструють бюджетні зобов'язання відповідно до вимог нормативно-правових актів Державної казначейської служби України.

Варто при цьому зазначити, що при визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники-розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів можуть виходити саме з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись виходячи, зокрема, із потреби у відповідних товарах (роботах, послугах) у минулих роках та аналізуючи економічні фактори, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів (робіт, послуг).

Щодо подання учасниками документів, які підтверджують наявність фінансової спроможності

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. N 419 (далі - Порядок), складається річна та квартальна фінансова звітність.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Пунктом 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.99 р. N 87, також визначено, що проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Ураховуючи викладене, а також інформацію, зазначену у листі Мінфіну від 27.12.2011 р. N 31-08410-06-5/32821, якщо у документації конкурсних торгів замовником вимагається надання балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів на/за останній звітний період, учасники (за винятком I кварталу) у складі пропозиції конкурсних торгів подають баланс та звіт про фінансові результати за відповідний період (квартал, півроку, дев'ять місяців) з урахуванням кінцевої дати подання квартальної звітності, визначеної Порядком. Водночас у I кварталі учасники торгів надають баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів за останній звітний рік.

Водночас керуючись пунктом 16 частини першої статті 8 Закону рекомендуємо замовникам у документації конкурсних торгів зазначати конкретний період (квартал, півроку, дев'ять місяців, рік), за який мають бути подані документи, що підтверджують наявність фінансової спроможності.

Щодо укладання договору за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника

Відповідно до частини другої статті 39 Закону процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі:

1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;

2) відсутності конкуренції (утому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи;

3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;

4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників;

5) потреби здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

6) закупівлі товарів на товарних біржах;

7) закупівлі товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами;

8) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором.

При цьому процедура закупівлі в одного учасника може бути застосована за наявності одночасно однієї з підстав, визначених пунктами 1, 2, 4 - 8 частини другої статті 39 Закону, та підстави, визначеної пунктом 3 частини другої цієї статті (нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам).

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 39 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Разом з цим повідомляємо, що, у разі якщо однією з підстав для застосування процедури закупівлі в одного учасника було обрано підставу, визначену пунктом 3 частини другої статті 39 Закону, замовник може укласти договір за скороченим строком, визначеним у частині третій цієї статті (тобто не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відповідного повідомлення про акцепт).

Щодо проведення процедури закупівлі в одного учасника за наявності підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону

Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 39 Закону, зокрема нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.

При цьому перелік обставин (економічних та соціальних), зазначених у пункті 3 частини другої статті 39 Закону, які обумовлюють виникнення у замовника нагальної потреби у здійсненні закупівлі, не є вичерпним.

Водночас згідно з частиною першою цієї статті обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника повинно містити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

 

Заступник директора департаменту
державних закупівель та державного
замовлення Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України

О. Власов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали