РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

Справа "Мустафаєв проти України"

(Заява N 36433/05)

13 жовтня 2011 року

Стислий виклад.

28 лютого 2005 року заявника було затримано за підозрою у вчиненні злочину.

Заявнику було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання заявника під вартою неодноразово продовжувався судом, востаннє до 26 червня 2005 року.

10 серпня 2005 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим (далі - Феодосійський міський суд) під час попереднього розгляду справи вирішив, що немає підстав для зміни заявнику обраного запобіжного заходу.

4 січня 2006 року Феодосійський міський суд визнав заявника винним у вчиненні злочину та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі. 30 листопада 2006 року Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги заявника на цей вирок.

У певні періоди заявник тримався в Сімферопольському СІЗО N 15 та в ІТТ Феодосійського МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (далі - Феодосійський ІТТ).

Заявник скаржився до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) за ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на те, що умови тримання його під вартою в Феодосійському ІТТ та СІЗО N 15 були такими, що принижують гідність; підп. "c" п. 1 та п. 3 ст. 5 - на незаконність і тривалість тримання його під вартою; підп. "b" п. 3 ст. 6 - на те, що умови тримання його під вартою перешкоджали йому належно підготувати свій захист у кримінальному провадженні.

З огляду на свою прецедентну практику в справах щодо тримання осіб під вартою в Феодосійському ІТТ в 2005 році Європейський суд встановив порушення ст. 3 Конвенції в зв'язку з тим, що умови тримання заявника під вартою в Феодосійському ІТТ були такими, що принижують гідність.

З огляду на прецедентну практику в аналогічних справах Європейський суд констатував порушення підп. "c" п. 1 ст. 5 Конвенції у зв'язку з тим, що тримання заявника під вартою було незаконним, оскільки протягом певного періоду він тримався під вартою без будь-якого рішення суду та оскільки рішення суду щодо залишення заявника під вартою не містило підстав і визначених строків такого тримання.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

"1. Оголошує скарги за статтею 3 Конвенції (щодо загальних умов тримання заявника під вартою у Феодосійському ІТТ) та підпунктом "с" пункту 1 статті 5 Конвенції (щодо законності тримання заявника під вартою з 27 червня 2005 року до 4 січня 2006 року) прийнятними, а решту скарг у заяві - неприйнятними;

2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення статті 3 Конвенції;

3. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення підпункту "с" пункту 1 статті 5 Конвенції;

4. Постановляє,

(a) що упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має виплатити заявнику 6000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми; ця сума має бути конвертована в національну валюту України за курсом на день здійснення платежу;

(b) що зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти".

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали