ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ ДЕРЖАВНІЙ МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.09.2011 р. N 32

Раднику Віце-прем'єр-міністра України
Шейко О. Л.

Стосовно пропозицій Держмитслужби до проекту Митного кодексу України

Шановний Олеже Леонтійовичу!

Нами розглянуто направлені Вами на нашу адресу пропозиції Державної митної служби України до проекту Митного кодексу України.

Слід зазначити, що пропозиції до частини 1 статті 49 носять в основному редакційний характер, і принципово не змінюють її змісту і не покращують загальну невдалу редакцію цієї частини статті. А пропозиції щодо зміни редакції частини 3 закладають протиріччя з нормами інших статей Кодексу. Так, Держмитслужбою пропонується замість подання разом з митною декларацією документів зазначати у декларації лише відомості про них. Така ж норма ще раз відтворена у абзаці третьому частини 2 статті 105. Комплексний аналіз показує, що зазначена норма носить суто декларативний характер і на практиці не буде реалізована оскільки її застосування не тільки не регламентоване, але і суперечить іншим нормам Митного кодексу. По-перше, наявність зазначеної норми не звільняє декларанта або уповноважену ним особу від обов'язку надати на вимогу митного органу оригінали таких документів (чи їх належним чином засвідчені копії), причому підстави для такої вимоги з боку митних органів нічим не обумовлюються не обмежуються. По-друге, частиною 10 статті 105 встановлено, зокрема, наступне: "10. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації з таких підстав: декларація не містить усіх відомостей або подана без повного комплекту документів, передбачених цим Кодексом для здійснення митного контролю та оформлення;...". Таким чином, декларація, до якої не додано повний комплект документів, передбачених Митним кодексом митним органом не приймається.

Окремо слід зупинитись на визначенні "повний комплект документів, передбачених цим Кодексом для здійснення митного контролю та оформлення". Оскільки у самому Кодексі не дано визначення цього поняття та не надано узагальненого вичерпного переліку документів, що входять до такого комплекту (саме ж формулювання "повний комплект документів" допускає розширене тлумачення), а у різних випадках (обраний митний режим, умови переміщення через митний кордон, наявність чи відсутність особливих умов при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з певними товарами, проведення ідентифікаційного огляду, дослідження чи експертизи з оформленням відповідного документу та ін.) такий комплект буде включати різний перелік документів, з великим ступенем вірогідності може виникнути ситуація, коли митний орган з чисто формальних підстав буде вимагати від декларанта чи уповноваженої ним особи ті чи інші, хоча і передбачені Кодексом, документи, але які у певному конкретному випадку можуть бути у них відсутні (як непотрібні) і не можуть бути подані митному органу, що автоматично виключає можливість митного оформлення товарів.

Держмитслужбою також пропонується передбачити у частині 10 статті 105 таку підставу для відмови митного органу у прийнятті митної декларації: "декларація подана з порушенням інших вимог законодавства України з питань митної справи". Якщо звернутись до тесту частини 1 статті 8 "Законодавство України з питань митної справи", яка викладена наступним чином: "1. Законодавство України з питань митної справи (митне законодавство) складається з цього Кодексу, інших законів України, міжнародних договорів України, які стосуються митної справи, у тому обсязі, в якому вони застосовуються в Україні", то можна констатувати, що цим поняттям охоплюється невизначене і доволі широке правове поле, а це не виключає певного суб'єктивізму при віднесенні тих чи інших нормативно-правових актів до митного законодавства. Така ситуація не сприяє впровадженню "правил гри" які були б чіткими, прозорими та зрозумілими для всіх учасників відносин у галузі митної справи. Вбачається, що з метою обмеження можливостей для упередженості чи суб'єктивізму з боку митних органів необхідно визначити чіткий, конкретний та вичерпний перелік підстав для відмови митного органу у прийнятті митної декларації, уникаючи при цьому невизначених формулювань типу "інших вимог законодавства України з питань митної справи".

Пропозиція до статті 107, яка сформульована наступним чином: "Уповноважена особа, яка не може документально довести, що вона діє як митний брокер, вважається такою, що діє від власного імені та у власних інтересах та несе передбачену цим Кодексом відповідальність у повному обсязі", виглядає нелогічною у контексті норм цього Кодексу, а сама ситуація, передбачена нормою, навіть гіпотетично неможливою, бо уповноважена особа, яка не може довести, що вона діє як митний брокер, не є уповноваженою особою (митним брокером) і до виконання своїх функцій просто не допускається. Уповноважена особа, яка вступає у стосунки з митним органом допускається таким органом до вчинення будь-яких дій лише за наявності підстав (кваліфікаційного свідоцтва) та повноважень (відповідного договору з власником (розпорядником) товарів).

Уповноважена особа, яка не може довести, що вона діє як митний брокер, не може діяти від власного імені та у власних інтересах, а також вчиняти будь-які дії стосовно товарів, які їй не належать і якими вона не може розпоряджатися. Таке порушення неможливе без участі посадових осіб митного органу, а його склад та відповідальність за нього передбачені нормами кримінального права і до митного законодавства (Митного кодексу) не відносяться.

В цілому розглянуті пропозиції Держмитслужби вважаємо такими, що не покращують існуючий текст законопроекту, а їх врахування недоцільне. У зв'язку з терміном розгляду, ця думка є особистою, та буде обговорена на черговому Засіданні Громадської ради при Держмитслужбі, яке заплановане на 20.09.2011 року.

З повагою,

 

Голова Громадської ради
при Державній митній
службі України

О. І. Платонов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали