style="padding:20px 0px;">

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 22 лютого 2011 року

(Витяг)

Петриківський районний суд Дніпропетровської області вироком від 10 грудня 2009 р. засудив Л. за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 30 квітня 2010 р. вирок щодо Л. залишив без змін.

Згідно з вироком суду Л. визнано винною у тому, що вона 4 грудня 2008 р., приблизно о 19 год. 40 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у помешканні Д. на ґрунті особистих неприязних стосунків вчинила умисне вбивство Д., завдавши їй зі значною силою удар ножем у голову.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушив питання про скасування судових рішень щодо Л., а справу пропонував направити на новий судовий розгляд. На обгрунтування своїх доводів він послався на істотні порушення кримінально-процесуального закону та м'якість призначеного засудженій Л. покарання. Крім того, він вказав на порушення вимог ст. 377 КПК апеляційним судом при розгляді апеляції прокурора.

У касаційній скарзі засуджена Л. просила скасувати постановлені щодо неї судові рішення, а справу направити на додаткове розслідування. На обґрунтування своїх доводів вона послалася на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту судового слідства, порушення кримінально-процесуального закону, внаслідок чого за ч. 1 ст. 115 КК її засуджено необгрунтовано. Вона також зазначила, що злочину вона не вчиняла, а її показання про непричетність до його вчинення орган досудового слідства та суд не взяли до уваги; до неї були застосовані недозволені методи ведення слідства, внаслідок чого вона себе обмовила у вчиненні умисного вбивства Д.; апеляційний суд не розглянув доводи її апеляції та не дав належної оцінки цим обставинам.

У касаційній скарзі захисник послався на те, що вирок суду щодо Л. є незаконним та необгрунтованим, показання про вчинення злочину засуджена Л. дала внаслідок застосування до неї недозволених методів ведення слідства, у матеріалах кримінальної справи відсутні матеріали перевірки її заяви про застосування до неї фізичного та психічного тиску працівниками міліції, оскільки така перевірка не проводилась; висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. З цих підстав захисник просив судові рішення щодо Л. скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, зазначені у касаційних скаргах, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 370 КК ухвалення вироку незаконним складом суду є безумовною підставою для його скасування. Незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді у розгляді справи.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 54 КПК, суддя не може брати участь у розгляді кримінальної справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності.

Із матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2008 р. суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області ухвалив рішення про притягнення Л. до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та призначив адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб.

Постановою від 12 грудня 2008 р. цей же суддя скасував постанову від 10 грудня 2008 р. щодо Л., пославшись на те, що 6 грудня 2008 р. було порушено кримінальну справу за фактом умисного вбивства Д. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, і, як зазначено у постанові судді, у вчиненні цього злочину обгрунтовано підозрюється Л., перебування в умовах ізолятора тимчасового утримання унеможливлює її затримання в порядку ст. 115 КПК та обрання їй запобіжного заходу в межах розслідування кримінальної справи.

Зазначені обставини підтверджують, що суддя сформулював думку щодо винності Л. у вчиненні умисного вбивства Д. А це викликає сумніви у його об'єктивності та неупередженості.

10 грудня 2009 р. суддя розглянув кримінальну справу щодо Л., визнав її винною у вчиненні умисного вбивства Д., що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 370 КПК є істотним порушенням кримінально-процесуального закону та безумовною підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи слід усунути зазначені порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, дати належну оцінку доказам у справі, перевірити зазначені у касаційних скаргах засудженої та захисника доводи про застосування до Л. недозволених методів ведення слідства, а також доводи про її непричетність до вчинення злочину і постановити законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів не знайшла підстав для задоволення касаційного подання прокурора та скасування вироку щодо Л. у зв'язку з м'якістю призначеного їй покарання, оскільки не вважала обране їй покарання м'яким за пред'явленим обсягом обвинувачення.

Враховуючи зазначене, вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 р. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 р. щодо Л. ухвалено скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали