ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

 

27.02.2012 р.

 N 1-613/11

Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Кірєєва Р. В., при секретарі - Падасенко Н. В., Огірко Т. Ю., Табала Я. В. (за участі прокурора - Донченко В. І., захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Золотоноша Черкаської області, з вищою освітою, одруженого, з червня 2010 року по 14 квітня 2011 року працюючого на посаді заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини України - заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, маючого третій ранг державного службовця та звання заслуженого працівника сільського господарства України, інваліда II групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, встановив:

ОСОБА_8, обіймаючи посаду заступника Голови Державного комітету ветеринарної медицини України - заступника Голови державного інспектора ветеринарної медицини України, будучи згідно ст. 25 Закону України "Про державну службу" (Закон N 4050-VI) державним службовцем другої категорії, маючи третій ранг державного службовця, та будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, як представник влади, наділений згідно розділу III наказу Голови Державного комітету ветеринарної медицини України N 314 від 30 липня 2010 року "Про розподіл функціональних повноважень" повноваженнями з питання здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, координував та контролював роботу органів державного ветеринарного контролю міждержавними перевезеннями (експорт, імпорт, транзит) вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини, забезпечував і контролював роботу безпосередньо підпорядкованих йому: управління державної інспекції ветеринарної медицини; регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, вимагав та одержав хабар в особливо великих розмірах.

Так, 9 березня 2011 року директор малого підприємства "Донік" ОСОБА_9 звернувся до свого знайомого - начальника Головного управління ветеринарної медицини у Волинській області ОСОБА_10 із проханням надати дозвіл уповноваженого органу ветеринарної медицини України щодо ввезення на митну територію України морепродуктів загальною вагою 1200 тонн, відповідно до умов договору поставки N FISH-242-2011, укладеного 25 лютого 2011 року між малим підприємством "Донік" та компанією "ВІОТЕСН" L.L.C. (США).

ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9, що без згоди керівництва Державного комітету ветеринарної медицини України, він не може розпочати процедуру оформлення видачі такого дозволу та запропонував ОСОБА_9 знайти можливість заручитися підтримкою впливових службових осіб державного комітету ветеринарної медицини України чи Мінагрополітики. Також ОСОБА_10, не бажаючи особисто допомагати ОСОБА_9 у одержані дозволу запропонував йому звернутися до приватного підприємця ОСОБА_11, який раніше одержував такі дозволи та дізнатися яким чином їх можна отримати.

10 березня 2011 року ОСОБА_9, за рекомендацією ОСОБА_10, зустрівся з ОСОБА_11 та, у ході розмови, дізнався про можливість одержання дозволу у разі дачі хабаря службовим особам державного комітету ветеринарної медицини України з розрахунку 37 доларів США за кожну тонну, ввезеної на митну територію України продукції. Бажаючи одержати дозвіл на ввезення на митну територію України 1200 тонн морепродуктів та усвідомлюючи, що без дачі хабаря службовим особам державного комітету ветеринарної медицини України, неможливо одержати такий дозвіл у необхідний йому строк, ОСОБА_9 вирішив використати своє особисте знайомство з ОСОБА_10 для одержання вказаного дозволу. З цією метою, 10 березня 2011 року ОСОБА_9, прибувши до службового кабінету начальника управління ветеринарної медицини у Волинській області ОСОБА_10, вдруге попросив останнього допомогти йому одержати дозвіл на ввезення на митну територію України 1200 тонн морепродуктів. ОСОБА_10, вважаючи себе зобов'язаним ОСОБА_9 за раніше надану останнім можливість йому працювати на підприємстві, керівником якого являвся ОСОБА_9, погодився без матеріальної винагороди допомогти останньому одержати дозвіл на ввезення на митну територію України морепродуктів у кількості 1200 тонн. При цьому, ОСОБА_10, роз'яснив ОСОБА_9, що для одержання дозволу він повинен дати хабар у сумі 35 доларів США за кожну тонну продукції, ввезеної на митну територію України, тобто всього ОСОБА_9 повинен дати хабар службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України у сумі 42000 доларів США за ввезення на митну територію України морепродуктів у кількості 1200 тонн. Усвідомлюючи, що без дачі хабаря службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України, він не зможе одержати дозвіл та реалізувати своє право на зайняття підприємницькою діяльністю, ОСОБА_9 прийняв рішення дати хабар службовим особам Державного комітенту ветеринарної медицини України та попросив ОСОБА_10 посприяти йому в дачі хабаря, на що ОСОБА_10 дав свою згоду, тобто погодився сприяти ОСОБА_9 у дачі хабаря службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України.

Діючи в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10 зателефонував заступнику голови Державного комітету ветеринарної медицини України ОСОБА_8, якому повідомив про звернення ОСОБА_9 із заявкою на отримання дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на імпорт морепродуктів в об'ємі 1200 тонн та запитав чи можна оформити такий дозвіл. ОСОБА_8, діючи з корисливих мотивів, бажаючи одержати хабар за видачу дозволу на ввезення на митну територію України морепродуктів у розмірі 1200 тонн, відповів ствердно, вказавши що такий дозвіл можна видати та визначив суму хабаря за видачу ОСОБА_9 дозволу, яка склала 42000 доларів США з розрахунку 35 доларів США за кожну тонну ввезеної на митну територію України продукції.

При цьому ОСОБА_8, діючи умисно, бажаючи незаконно збагатитися та уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину, розробив злочину схему одержання хабаря від ОСОБА_9 Для цього він вирішив залучити до одержання від ОСОБА_9 хабаря свого сина - ОСОБА_12, який повинен був одержати грошові кошти від ОСОБА_10 та помістити їх до банківської депозитної скриньки, відкритої ОСОБА_12 у Центральному відділені "Промінвестбанку" у м. Києві.

ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 про визначену ОСОБА_8 суму хабаря за видачу дозволу на ввезення на митну територію України морепродуктів у розмірі 1200 тонн, яка склала 42000 доларів США, на що ОСОБА_9 дав згоду та погодився передати визначену ОСОБА_8 суму хабаря. ОСОБА_10 розпочав процедуру оформлення дозволу, погодивши, як начальник управління ветеринарної медицини у Волинській області надану ОСОБА_9 заявку МП "Донік" на ввезення на митну територію України морепродуктів, повідомивши його про необхідність подальшого погодження цієї заявки Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті. При цьому ОСОБА_10, діючи в інтересах ОСОБА_9 та сприяючи йому в дачі хабаря заступнику Голови Державного комітету ветеринарної медицини України ОСОБА_8, дав вказівку передзвонити йому із Львівської регіональної служби у разі виникнення проблем із підписанням цієї заявки.

14 березня 2011 року ОСОБА_9 прибув до Львівської регіональної служби і після відмови службовими особами зазначеної установи погодити заявку, зателефонував ОСОБА_10 та повідомив останнього про ускладнення із підписанням заявки. ОСОБА_10, діючи в інтересах ОСОБА_13, зателефонував ОСОБА_8 та інформував його про виниклі ускладнення з начальником Львівській регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_14 щодо погодження заявки ОСОБА_9.

Діючи з метою доведення злочинного наміру до кінця, ОСОБА_8 по телефону дав вказівку ОСОБА_14 погодити заявку ОСОБА_9 на одержання дозволу.

15 березня 2011 року ОСОБА_9, прибувши до м. Луцьк, повідомив ОСОБА_10 про погодження його заявки Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні й транспорті та вказав, що 17 березня 2011 року він зможе надати усю суму коштів необхідну для дачі хабара ОСОБА_8.

17 березня 2011 року ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_8 і домовився про передачу ОСОБА_9 оригіналів документів для оформлення дозволу, після чого дав вказівку ОСОБА_9 їхати до м. Київ та надати оригінали документів до Державного комітету ветеринарної медицини України. ОСОБА_8, бажаючи убезпечити себе від викриття своєї злочинної корупційної діяльності правоохоронними органами, діючи відповідно до розробленої ним схеми, дав вказівку своєму синові ОСОБА_12 забрати у ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 42000 доларів США. При цьому ОСОБА_8 не пояснив сину, що це гроші, які він планує одержати як хабар від ОСОБА_9 за видачу дозволу на ввезення на митну територію України 1200 тонн морепродуктів. Продовжуючи виконувати дії, необхідні для одержання хабара від ОСОБА_9, ОСОБА_8 дав вказівку своєму підлеглому працівнику Державного комітету ветеринарної медицини ОСОБА_15 - виконувачу обов'язків начальника відділу державного ветеринарного-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, який не був обізнаний про злочинний намір ОСОБА_8, підготувати дозвіл МП "Донік" на ввезення на митну територію України у кількості 1200 тонн. Після підготовки зазначеного дозволу та його візування підлеглими працівниками, 21 березня 2011 року, ОСОБА_8, як заступник Голови державного комітету ветеринарної медицини України, який безпосередньо забезпечує та контролює роботу підпорядкованої йому управління державної інспекції ветеринарної медицини завізував вказаний дозвіл. Після візування ОСОБА_8, як особою, яка безпосередньо курує питання видачі дозволів, цей дозвіл був підписаний виконувачем обов'язків Голови державного комітету ветеринарної медицини ОСОБА_16 та зареєстрований за номером 15-3-1-11/2334 від 21 березня 2011 року. ОСОБА_8, бажаючи одержати хабар від ОСОБА_9, дав вказівку підлеглому ОСОБА_15 не видавати дозвіл ОСОБА_9 без його чи ОСОБА_10 вказівки.

23 березня 2011 року ОСОБА_10, перебуваючи у м. Києві у службових справах, продовжуючи сприяти ОСОБА_9 у дачі хабара ОСОБА_8, зустрівся з ОСОБА_9 біля входу до Державного комітету ветеринарної медицини України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, де дав ОСОБА_9 вказівку передати йому визначену ОСОБА_8 суму хабара 42000 доларів США для передачі ОСОБА_8 за одержання дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України морепродуктів в об'ємі 1200 тонн.

ОСОБА_9, не маючи на той час можливості надати визначену ОСОБА_8 суму хабара, повідомив ОСОБА_10, що він може надати лише частину суми у розмірі 120000 гривень та запропонував оформити дозвіл на частку імпорту морепродуктів в об'ємі 428 тон.

ОСОБА_10, будучи обізнаним про те, що заявка на оформлення дозволу подана на усю партію продукції, у об'ємі 1200 тонн і, розуміючи, що у разі передачі ним ОСОБА_8 лише частини суми хабара, останній буде незадоволений такими його діями, роз'яснив ОСОБА_9, що необхідно передати усю визначену ОСОБА_8 хабара та саме у іноземній валюті, в іншому випадку ОСОБА_8 не видасть дозвіл на ввезення морепродуктів.

ОСОБА_9 зібрав визначену ОСОБА_8 суму хабара 42000 доларів США та 28 березня 2011 року повідомив ОСОБА_10, що 29 березня 2011 року він може бути в м. Києві з необхідною сумою коштів. ОСОБА_10, діючи в інтересах ОСОБА_9, не маючи можливості особисто взяти у ОСОБА_17 грошові кошти та передати їх ОСОБА_8, вирішив залучити до операції з одержання та передачі коштів свого знайомого ОСОБА_18, який 29 березня 2011 року планував їхати у своїх справах до м. Києва. 28 березня 2011 року ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_18 та, не розповідаючи йому суті справи, попросив забрати у ОСОБА_9 у м. Києві речі та передати іншій людині. ОСОБА_18, не будучи обізнаним про злочинну участь ОСОБА_10 у дачі хабара ОСОБА_8, погодився виконати прохання ОСОБА_10.

29 березня 2011 року, близько 15 години, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_18 напроти готелю "Спорт", розташованого по вул. Фізкультури у м. Києві, та, виконуючи вказівку ОСОБА_10, передав ОСОБА_18 42000 доларів США. ОСОБА_18, отримавши грошові кошти, діючи відповідно до інструкції ОСОБА_10, зателефонував ОСОБА_12 та домовився про зустріч.

29 березня 2011 року, близько 17 години, ОСОБА_18, не будучи обізнаним про сприяння ОСОБА_10 ОСОБА_9 у дачі хабара ОСОБА_8, перебуваючи напроти кафе "Кофе тайм", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, зустрівся з ОСОБА_12 - сином заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини України ОСОБА_8, якому за вказівкою ОСОБА_10 передав 42000 доларів США, що станом на день вчинення злочину відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 334 320 гривень, що є особливо великим розміром.

Одержавши грошові кошти, ОСОБА_12 29 березня 2011 року о 17 год. 03 хв. по телефону підтвердив даний факт ОСОБА_10, який зателефонував ОСОБА_15 та передав вказівку ОСОБА_8 видати дозвіл ОСОБА_9 Після цього, на виконання вказівки ОСОБА_8 дозвіл на ввезення на митну територію України морепродуктів у кількості 1200 тонн було одержано ОСОБА_9.

ОСОБА_12 не зміг виконати вказівку батька - ОСОБА_8 та помістити до банківської депозитної скриньки N НОМЕР_8, відкритої у Центральному відділені "Промінвестбанку" у м. Києві, одержані грошові кошти у сумі 42000 доларів США, оскільки 29 березня 2011 року, близько 17 год. 10 хв., був затриманий правоохоронними органами, а у його портфелі, що знаходився в автомобілі "Acura", державний номер НОМЕР_1 було виявлено та вилучено 42000 доларів США.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 9-го чи 10-го березня 2011 року йому зателефонував ОСОБА_10 та запитав про можливість надання дозволу на завезення риби, на що він відповів, що це можливо зробити, при цьому ОСОБА_10 вказав, що цей чоловік буде вдячний та на запитання ОСОБА_10 повідомив про можливість розгляду вказаного питання, зазначивши, що для цього необхідно надати пакет документів. В розмові з ОСОБА_10 ним була названа цифра 35, з чого він зрозумів, що це має бути 35 доларів США за одну тону риби. Приблизно 14 березня 2011 року відбулася розмова про погодження цієї заявки у Львівській регіональній службі ветеринарно-санітарного контролю на кордоні і транспорті. Наскільки він зрозумів, ОСОБА_10 говорив із ОСОБА_14 на цю тему, після чого йому останній сказав, що до нього дзвонив ОСОБА_10 для розгляду заявки по завезенню риби, на що він сказав щоб розглянув цю заявку. Десь 17 - 18 березня надійшли оригінали документів у державний комітет, документи були віддані на розгляд до відділу яким займається цими справами. Документи відповідали вимогам та були розглянуті. Виконавцями було завізовано, що таку можливість надати можна. 23-го березня 2011 року була нарада у державному комітеті, на якій був також ОСОБА_10, який, після наради підходив до нього та казав, що він має забрати цей дозвіл. 23-го березня 2011 року ОСОБА_10 дозвіл не забрав і без попередження поїхав до дому. 27-го чи 28-го березня 2011 року між ним та ОСОБА_10 відбулась розмова, в якій останній мене повідомив, що приїде для того, щоб забрати дозвіл.

ОСОБА_8 підтвердив суду, що з ОСОБА_15 він дійсно розмовляв 28-го чи 29-го березня 2011 року та, на запитання останнього про те, що робити дозволом, відповів, що як звернеться ОСОБА_10 - віддати йому. Сума 35 дол. США за тонну риби визначена ним самостійно, без будь - яких підстав чи мотивів.

Підсудний ОСОБА_8 ствердив, що запропоновану ОСОБА_9 винагороду мав намір витратити на ремонт старих офісів. На даний час у скоєному щиро кається, докази його вини, добуті досудовим слідством визнає повністю і не оспорює.

Вина у вчиненні злочину ОСОБА_8 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_9, який ствердив, що, вирішивши зайнятись реалізацією рибної продукції на території України, він підготував необхідні документи і звернувся до регіональної ветслужби, начальником якої був ОСОБА_10 та який повідомив, що питання ввезення на територію України морепродуктів так просто не вирішується - для того, щоб отримати дозвіл треба заплатити гроші. ОСОБА_10 назвав суму за отримання дозволу - 35 дол. США за погодження заявки на ввіз тонни морепродуктів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повністю підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 25 лютого 2011 року між малим підприємством "Донік" та компанією "BIOTECH" L.L.C. (США) був укладений договір поставки N FISH-242-2011. Попередньо, між МП "Донік" та приватним малим підприємством "Вінтер", розташованим в Луцьку, був укладений договір відповідального зберігання N 0102114 та угода N 11 про надання ветеринарних послуг з Луцькою міською державною лікарнею, а також в органах ветеринарної медицини України отриманий акт ветеринарно-санітарного обстеження ПМП "Вінтер". В подальшому, після того як ним була підготовлена заява для отримання дозволу на ввезення на митну територію України морепродуктів, йому необхідно було погодити її в територіальному органі Державного комітету ветеринарної медицини у Волинської області та регіональній службі ветеринарно-санітарного контролю на кордоні та транспорті, яка знаходиться в м. Львові. З цією метою, 9 березня 2011 року він звернувся до начальника управління ветмедецини у Волинській області ОСОБА_10, з яким він був знайомий більше 20 років, та який колись працював в нього в кооперативі. Він повинен був погодити пакет документів. При зустрічі ОСОБА_10 одразу повідомив, що питання отримання дозволу є досить складним і вирішується тільки за попереднім погодженням з керівництвом Держкомветмедецини - головою комітету, першим заступником або заступником по інспекції. При цьому, ОСОБА_10 зазначив, що він, без усної вказівки останніх, поставити вказане погодження не може, в іншому випадку в нього можуть бути неприємності на роботі. ОСОБА_10 повідомив, що знає механізм вирішення питання щодо погодження керівництвом комітету заявки, але тільки безкоштовно це не робиться. В ході розмови ОСОБА_10 зі свого мобільного телефону зателефонував якісь людині до м. Києва, як він зрозумів - працівнику Держкомветмедецини, який йому і повідомив вартість погодження питання видачі дозволу на імпорт морепродуктів. Зі слів ОСОБА_10 він зрозумів, що вказане питання в комітеті вирішується виключно за гроші з розрахунку 35 доларів США за 1 тонну морепродуктів.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив показання про те, що вважаючи, що в нього немає іншого варіанту отримання дозволу, приймаючи до уваги укладений договір на поставку морепродуктів, вирішив погодитись на умови, запропоновані ОСОБА_10 в Головному Державному комітеті ветеринарної медицини України. В подальшому, 14 березня 2011 року він приїхав до м. Львова в службу ветеринарно-санітарного контролю, де, після дзвінка ОСОБА_10 йому були підписані заявка із проставленням печатки. 17 березня 2011 року він приїхав до Києва та, за вказівкою ОСОБА_10, прийшов до приміщення Держкомветмедецини на вул. Грінченка та передзвонив ОСОБА_10, який сказав йому зайти до приміщення комітету, де зачекати працівника, який і забрав оригінали документів, необхідних для погодження заявки. Пізніше, 23 березня 2011 року йому зателефонував ОСОБА_10 та попросив приїхати до приміщення Держкомветмедецини, де, під час зустрічі, враховуючи відсутність у нього всієї раніше обумовленої суми, ОСОБА_10 зазначив на необхідності надання всієї суми в дол. США. 28 березня 2011 року він зателефонував ОСОБА_10 та повідомив про те, що він приїхав до Києва. ОСОБА_10 повідомив, що він не приїде, а зустрітись треба із особою на ім'я ОСОБА_18 та продиктував номер телефону останнього. 29 березня 2011 року в телефонній розмові особа на ім'я ОСОБА_18 призначив зустріч біля спортивного комплексу "Оліймпійський" о 14-ій годині. Того ж дня, 29 березня 2011 року близько 15 години дня біля готелю "Спорт" ОСОБА_18 разом із незнайомим хлопцем підійшли до його автомобіля та повідомили, що він їм має дещо передати. Він пояснив ОСОБА_18, що в сумці знаходяться 42000 доларів США і вони мають перерахувати кошти та зв'язатись із ОСОБА_10 в його присутності. Після перерахунку коштів він із свого телефону перетелефонував ОСОБА_10 та передав слухавку ОСОБА_18, який підтвердив передачу грошей та повернув слухавку, після чого він запитав ОСОБА_10, де та коли він зможе отримати дозвіл. ОСОБА_10 відповів, що йому необхідно під'їхати до комітету та зателефонувати йому. Пізніше того ж дня, після дзвінка ОСОБА_10, в приміщенні Державного комітету ветеринарної медицини він отримав дозвіл, про що повідомив телефоном ОСОБА_10.

Показаннями свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні повністю підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 29 березня 2011 року він зустрівся з ОСОБА_10 в приміщенні Головного правління ветеринарної медицини Волинської області, де останній попросив його отримати пакунок від особи, що йому зателефонує та передати пакунок іншій особі на ім'я ОСОБА_12, надавши номер мобільного телефону останнього. 29 березня 2011 року вони разом з ОСОБА_19, який керував автомобілем, приїхали до м. Київ, де йому зателефонував чоловік, який повідомив, що він від ОСОБА_10 та що вони мали зустрітись. Під час телефонної розмови вони домовились про зустріч біля кафе в районі станції метро "Республіканський стадіон" в автомобілі марки "Skoda". Приїхавши на обумовлене місце зустрічі він сів в автомобіль, де невідомий чоловік передав йому сумку, відкривши яку він побачив, що в сумці лежать грошові купюри - долари США номіналом від 5 до 100 доларів. Після цього він попросив ОСОБА_19 допомогти йому перерахувати гроші. ОСОБА_19 сів на переднє пасажирське сидіння і вони разом перераховували гроші, а саме 42000 дол. США. Перерахувавши кошти він зателефонував ОСОБА_10 та повідомив його про передачу 42000 дол. США. Після цього він, разом із ОСОБА_19 вийшли з автомобіля та він зателефонував на номер телефону ОСОБА_12, який йому дав ОСОБА_10, та повідомив, що він телефонує з приводу передачі. Того ж дня він домовився з ОСОБА_12 про зустріч біля кафе "Кофе Тайм", де останній вже чекав. Приїхавши на місце, він побачив білий автомобіль, який стояв неподалік. Він зателефонував ОСОБА_12, після чого з автомобіля вийшов чоловік та підійшов до нього. Стоячи біля автомобіля він набрав ОСОБА_10 та передав слухавку ОСОБА_12. Останній щось сказав по телефону, після чого вони сіли до автомобіля ОСОБА_12. Він сів на заднє сидіння, ОСОБА_12 на місце водія, а ОСОБА_19 - на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_19 за його вказівкою надав відкриту сумку з грошима ОСОБА_12. Той побачив, що в сумці гроші, переклав їх до свого коричневого портфелю, який стояв за сидінням водія та повернув ОСОБА_19 сумку.

Показаннями свідка ОСОБА_19, який ствердив в судовому засіданні, що давно знайомий з ОСОБА_18 та відвіз останнього 29 березня 2011 року до м. Києва. Свідок повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що перебуваючи в м. Києві 29 березня 2011 року вони з ОСОБА_18, після телефонного дзвінка останньому, приїхали до Республіканського стадіону, де зустрілись з чоловіком, який в автомобілі "Шкода Октавія" сірого кольору передав ОСОБА_18 сумку з грошима - доларами США різним номіналом купюр, які вони перерахували та вийшли з автомобіля. Пізніше, того ж дня, вони приїхали на зустріч з чоловіком, який телефонував ОСОБА_18, для передачі сумки з грошима. Передача відбулась в автомобілі білого кольору, знаходячись в якому він передав сумку водію автомобіля, який витягнув з неї кошти та повернув йому сумку. Передавши кошти вони з ОСОБА_18 вийшли з автомобіля та одразу були затримані працівниками правоохоронних органів.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який ствердив в судовому засіданні, що 29 березня 2011 року в обід йому зателефонував на мобільний телефон чоловік на ім'я ОСОБА_10, з яким раніше його познайомив батько, та повідомив про необхідність зустрічі та зазначив, що його особисто в Києві немає, але від нього приїдуть хлопці. Через 10 - 15 хвилин йому зателефонували зазначені особи та повідомили, що вони в Києві і домовились про зустріч. При зустрічі йому була передана сумка з грошима в сумі 42000 дол. США, після чого його було затримано працівниками правоохоронних органів. Свідок повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві в частині того, що отримані гроші він мав покласти до банківської скриньки, яка була відкрита на його ім'я.

Показаннями свідка ОСОБА_15, який з грудня 2009 року працює виконуючим обов'язки начальника відділу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті - заступником начальника управління державної інспекції ветеринарної медицини України Державного комітету ветеринарної медицини України та який в судовому засіданні повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 17 чи 18 березня 2011 року йому на мобільний зателефонував начальник Головного управління ветеринарної медицини у Волинській області ОСОБА_10 та повідомив про те, що направить йому електронною поштою заявку на отримання дозволу Держкомветмедицини на імпорт морепродуктів. Через деякий час після отримання вказаного відправлення ОСОБА_10 передзвонив та поцікавився, чи правильно оформлена заявка ОСОБА_9. Після цього, під час розмови по мобільному телефону з ОСОБА_8 він спитав останнього про заявку ОСОБА_9 на отримання дозволу на імпорт морепродуктів об'ємом 1200 тон. ОСОБА_8 підтвердив, що йому відомо про це та сказав розглянути це питання. В подальшому йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10, який сказав, що до комітету приїхав чоловік, у якого треба забрати заявку про надання дозволу. Він направив підлеглого для отримання заявки з додатками, після чого заявка була зареєстрована та того ж дня підготували проект дозволу. Свідок повідомив, що він завізував проект дозволу та з іншими документами передав ОСОБА_8, який також їх завізував, після чого проект дозволу був переданий для подальшої реєстрації та візування. 23 березня 2011 року, під час наради в Держкомветмедицини, до нього підійшов ОСОБА_10, який сказав з дозволом ОСОБА_9 нічого не робити. 29 березня 2011 року, приблизно в обідню пору, йому зателефонував ОСОБА_10, який сказав, що в приміщенні комітету біля прохідної стоїть директор МП "Донік" ОСОБА_9, якому необхідно віддати дозвіл, про що ОСОБА_8 обізнаний.

Показаннями свідка ОСОБА_15 повністю підтверджується, що ОСОБА_8 був детально обізнаний про заявку МП "Донік" на отримання дозволу Держкомветмедицини на імпорт морепродуктів до її офіційного надходження та реєстрації в комітеті, а також погодження дозволу за усними вказівками ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в день надходження заявки.

Показаннями свідка ОСОБА_20, який працює провідним спеціалістом відділу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті, та який в судовому засіданні повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 21 березня 2011 року він, за вказівкою начальника відділу ОСОБА_15, підготував дозвіл на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, префіксів та кормів для МП "Донік". Вказаний дозвіл був підготовлений на підставі заявки МП "Донік", яку йому надав ОСОБА_15 Дозвіл був виготовлений терміново.

Показаннями свідка ОСОБА_21, який працює на посаді провідного спеціаліста відділу методично-аналітичної та статистичної звітності управління державної інспекції комітету ветеринарної медицини України, та який в судовому засіданні повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 29 березня 2011 року, після обіду, його керівник ОСОБА_15, сказав йому винести у вестибюль на перший поверх комітету, дозвіл виписаний фірмі "Донік" на ввезення в країну "морепродуктів", повідомивши при цьому, що внизу його чекає чоловік зі значком народного депутата України, якому він мав передати дозвіл. Одразу після вказівки ОСОБА_15, він дістав з папки дозвіл фірми "Донік" і спустився в вестибюль, на перший поверх, де побачив чоловіка, який відповідав опису, та підійшовши до нього запитав, чи він чекає на дозвіл фірми "Донік" і почувши позитивну відповідь віддав йому документ.

Показаннями свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що приблизно 14 березня 2011 року між ним та заступником Головного державного інспектора ветеринарної медицини ОСОБА_8 відбулась телефонна розмова, в ході якої вони обговорювали робочі питання, пов'язані з діяльністю ввіреної йому служби та питання щодо погодження Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті заяви, надісланої МП "Донік". Попередньо з приводу прискорення погодження заявки МП "Донік" йому телефонував ОСОБА_10 якому він повідомив, що при погодженням існує загальний порядок, а він відповів, що в такому випадку він передзвонить до ОСОБА_8 Тому, під час телефонної розмови з ОСОБА_8, як з безпосереднім керівником, він поцікавився, чи йому телефонував ОСОБА_10 з приводу погодження заявки МП "Донік", та почувши в кінці розмови позитивну відповідь на питання, щодо попередньої його розмови з ОСОБА_10 по МП "Донік", тому він сказав ОСОБА_8, що вже дав вказівку на розгляд заявки МП "Донік". Вказівку щодо прискорення погодження заявки МП "Донік", він, як В. о. начальника служби, дав першому заступнику ОСОБА_22, оскільки вважав прохання ОСОБА_8, як вказівку надану йому безпосереднім керівником, у разі невиконання якої можуть настати певні наслідки по відношенню до нього та його подальшого перебування на займаній посаді.

Показаннями свідка ОСОБА_23, який обіймав посаду Першого заступника начальника Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорту, та який в судовому засіданні повністю підтвердив показання, данні ним на досудовому слідстві про те, що приблизно 14 березня 2011 року між ним та ОСОБА_14 відбулась телефонна розмова, в ході якої останній дав йому розпорядження щодо прискорення розгляду заявки МП "Донік". В свою чергу він, впевнившись у відповідності наданої документації всім необхідним вимогам, підписав МП "Донік" заявку на ввезення на митну територію України підконтрольної продукції. Без розпорядження його безпосереднього керівника ОСОБА_14 заявка була б розглянута в загальному порядку, тобто протягом до двох тижнів, оскільки фактично підстав для її прискорення не було.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25 та показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_26, які в судовому засіданні повністю підтримали показання, дані ними на досудовому слідстві про те, що порядок отримання підприємцями дозволів на імпорт продуктів, що видається Державним комітетом ветеринарної медицини України передбачає реєстрацію заявки, її вивчення та візування у встановленому порядку.

Крім того, вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами.

Документом - заявою МП "Донік" для отримання дозволу на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів від 9 березня 2011 року (а. с. 27 - 29, т. 6) з додатками (а. с. 30 - 47, т. 6), який містить дані про те, що заява була подана до Державного комітету ветеринарної медицини 21 березня 2011 року.

Документом - проектом дозволу N 15-3-1-11/ на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів (а. с. 57 т. 6), який містить дані про те, що проект пройшов встановлене погодження.

Документом - копією дозволу N 15-3-1-11/2334 від 21 березня 2011 року МП "Донік" на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів (а. с. 58, т. 6), який містить дані про те, що дозвіл датований 21 березня 2011 року, тобто датою звернення із заявою на отримання дозволу.

Протоколом огляду предмета від 23 березня 2011 року (а. с. 45 - 74, т. 1) стверджується, що на диску DVD+R, який був наданий громадянином ОСОБА_9 до пояснення від 23 березня 2011 року, містяться дані про те, що ОСОБА_9 просив ОСОБА_10 посприяти йому в отриманні дозволу на ввезення на територію України з Прибалтики 1200 тон риби, на що останній погодився та розповів про необхідність давання хабара з розрахунку 35 доларів за кожну тонну морепродуктів, на яку буде виданий дозвіл, повідомив механізм отримання дозволу та давання хабара.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повністю підтвердив те, що вказані питання дійсно обговорювались між ним та ОСОБА_10 за вказаних обставин.

Протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 25 березня 2011 року (а. с. 87 - 91, т. 1), який містить дані про те, що 14 березня 2011 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 відбулась телефонна розмова, в ході якої ОСОБА_8 дав вказівку щодо розгляду заявки МП "Донік" щодо отримання дозволу на ввезення на територію України морепродуктів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повністю підтвердив показання про те, що вказана розмова дійсно мала місце за вказаних в протоколі обставин.

Протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 25 березня 2011 року (а. с. 94 - 96, т. 1), який містить дані про те, що 17 березня 2011 року ОСОБА_8 в телефонній розмові з ОСОБА_15 дав вказівку останньому розглянути заявку, яку просить забрати ОСОБА_10.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтвердив показання про те, що під час телефонної розмови ОСОБА_8 сказав розглянути питання щодо заявки ОСОБА_9 на отримання дозволу на імпорт морепродуктів об'ємом 1200 тон.

Протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 29 квітня 2011 року (а. с. 155 - 160, т. 1) та протоколом про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 29 квітня 2011 року (а. с. 163 - 165, т. 1), протоколом про наслідки оперативно- розшукових заходів від 1 квітня 2011 року (а. с. 174 - 176, т. 1), які містять дані, які повністю підтверджують показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_9 щодо місця, дати та обставин передачі ОСОБА_9 грошових коштів для їх подальшої передачі ОСОБА_8.

Протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 29 березня 2011 року (а. с. 145 - 154, т. 1), який містить дані, які повністю підтверджують показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_15 щодо місця, дати та обставин отримання ОСОБА_12 грошових коштів та передачі ОСОБА_9 дозволу.

Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 29 березня 2011 року (а. с. 1 - 11, т. 2) стверджується, що оглянуті грошові купюри на загальну суму 42000 дол. США., з яких були зняті копії (а. с. 12 - 229, т. 2, а. с. 1 - 213, т. 3), були вручені гр. ОСОБА_9 для участі в проведенні оперативно-розшукових заходів для отримання фактичних даних про вимагання та одержання від нього хабара службовими особами Державного комітету ветеринарної медицини.

Протоколом огляду місця події від 29 березня 2011 року (а. с. 1 - 4, т. 4), який містить дані про те, що при огляді автомобіля "Acura" д. н. з. НОМЕР_1 білого кольору, розташованого на проїжджій частині навпроти будинку N 34/2, що по вул. Еспланадна у м. Києві, на задньому сидінні виявлено шкіряний портфель коричневого кольору, в якому виявлено грошові кошти в сумі 42000 дол. США із зазначенням кількості, номіналу та серій вилучених купюр. Далі, під переднім пасажирським сидінням виявлено поліетиленовий пакет коричневого кольору, в якому виявлено 70000 доларів США. При огляді бардачка автомобіля виявлено 5000 дол. США. В підлокітнику автомобіля виявлено 20000 дол. США.

Протоколом огляду від 30 березня 2011 року (а. с. 117 - 118, т. 4), який містить дані про те, що в процесі огляду було виявлено грошові кошти, 30 березня 2011 року добровільно видані ОСОБА_12, а саме 199600 доларів США, при цьому ОСОБА_12 пояснив, що зазначені грошові кошти він вийняв з банківської депозитної скриньки N НОМЕР_8, розташованої у центральному відділенні "Промінвестбанку", розташованого по вул. Лесі Українки у м. Києві.

Протоколом обшуку від 29 березня 2011 року та протоколом огляду від 9 квітня 2011 року (а. с. 191 - 197, 220 т. 4), які містять дані про те, що під час проведення обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено: 18000 дол. США, 300 дол. США, 63 дол. США, 5940 Євро, 9000 грн.

Протоколом огляду предметів від 29 квітня 2011 року (а. с. 1 - 25, т. 7), складеного за результатами огляду матеріалів документування протиправної діяльності службових осіб Державного комітету ветеринарної медицини України на 3-х дисках, який містить дані про зустрічі та розмови ОСОБА_10 з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_18 та ОСОБА_12 в тому числі телефонні розмови між ними та підтверджує факт надання згоди ОСОБА_10 сприяти ОСОБА_9 в отриманні дозволу на ввезення на територію України 1200 тонн риби, домовленості між ними надати ОСОБА_8 в якості хабара 42000 доларів США за отримання вказаного дозволу та відпрацювання механізму передачі хабара. Одночасно встановлено наявність домовленості між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в наданні дозволу на ввезення на територію України 1200 тонн риби за хабар в розмірі 42000 доларів США (з розрахунку 35 доларів США за кожну тону). Крім того, оглядом встановлений зв'язок між ОСОБА_10, ОСОБА_18 та ОСОБА_12 як особами, які були задіяні ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в передачі хабара в розмірі 42000 доларів США від ОСОБА_9 до ОСОБА_8 При цьому, оглядом виявлено механізм, умови та коло осіб, задіяних в передачі хабара, а також коло осіб задіяних у наданні дозволу ОСОБА_9 на ввезення на територію України 1200 тонн риби.

В ході судового слідства як підсудний, так і свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_18 повністю підтвердили зміст розмов та обставини, зазначені в протоколі.

Протоколом огляду предметів від 10 травня 2011 року (а. с. 27 - 41, т. 7), складеного за результатами огляду матеріалів документування протиправної діяльності службових осіб Державного комітету ветеринарної медицини України на 2 дисках, який містить дані про факти передачі 29 березня 2011 року ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 42000 доларів США ОСОБА_18 та факт передачі грошей ОСОБА_18 ОСОБА_12 Окрім того, протокол містить дані щодо зафіксованих телефонних розмов між ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_18 та ОСОБА_12, під час яких ОСОБА_10 координує та контролює по телефону давання хабара в розмірі 42 000 доларів від ОСОБА_9 до ОСОБА_12 та одержання ОСОБА_9 дозволу на ввезення на територію України 1200 тон риби; ОСОБА_9 та ОСОБА_18, під час яких останні під керівництвом ОСОБА_10 зустрічались біля Республіканського стадіону в м. Києві для передачі грошей; ОСОБА_18 та ОСОБА_12, під час яких останні під керівництвом ОСОБА_10 зустрічались біля Республіканського стадіону в м. Києві для передачі грошей.

В ході судового слідства як підсудний, так і свідки ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19 повністю підтвердили зміст розмов та обставини, зазначені в протоколі.

Висновком експерта N 213ВКД від 06 квітня 2011 року, за результатами проведення судово-технічної експертизи документів з ілюстративними таблицями (а. с. 89 - 117, т. 10), який містить дані про те, що надані на дослідження грошові знаки номіналом 100, 50, 20, 10 та 5 доларів США кожний, зразка 1988, 1993, 1996, 1999, 2001, 2004, 2006 та 2009 років випуску, в сумі 42000 доларів США, вилучені 29 березня 2011 року у автомобілі "Acura" державний номерний знак НОМЕР_1, відповідають аналогічним грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника, тобто виготовлені на підприємстві, що здійснює їх офіційний випуск.

Враховуючи, що дослідженими судом доказами стверджується, що саме ОСОБА_8 називав суму 35 дол. США за тонну риби, з якої мала обраховуватись загальна сума хабара, суд погоджується з кваліфікацією злочину за кваліфікованим видом одержання хабара, поєднане з його вимаганням.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_8 своїми діями вчинив одержання хабара в особливо великому розмірі службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 368 ч. 3 КК України (в редакції до внесення змін Законом N 3207-VI від 07.04.2011 (Закон N 3207-VI), що діяла на момент вчинення злочину).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким, особу підсудного, зокрема дані, що його характеризують, сімейний стан, стан його здоров'я.

ОСОБА_8 раніше не судимий, одружений, позитивно характеризується за місцем роботи (а. с. 76, т. 5, а. с. 3, т. 11, а. с. 5, т. 11) та проживання (а. с. 77, т. 5), є інвалідом II групи за загальним захворюванням, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не знаходиться (а. с. 79, 81, т. 5), має на утриманні матір 1928 року народження та дружину, 1950 року народження, яка страждає на тяжку хворобу, неодноразово нагороджений почесними грамотами, має звання заслуженого працівника сільського господарства України.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 судом визнаються щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні матері 1928 року народження та дружини, 1950 року народження, яка страждає на тяжку хворобу.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_8 злочину, його особу, суд не вбачає підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та приходить до висновку, що підсудному слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі, в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 368 ч. 3 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину), з конфіскацією майна, крім житла та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк, в межах санкціїстатті 368 ч. 3 КК України та з позбавленням підсудного на підставі положень ст. 54 КК України третього рангу державного службовця.

Майно ОСОБА_8, крім житла, підлягає конфіскації в дохід держави.

Доводи сторони захисту та показання свідків.

В обґрунтування твердження про те, що грошові кошти, добровільно надані ОСОБА_12 органу досудового слідства в сумі 199600 доларів США не є власністю ОСОБА_8, а належать свідкам та поміщені до банківської скриньки на їх прохання, суд сприймає критично, оскільки всі названі свідки, допитані в судовому засіданні, підтвердили, що при передачі грошових коштів ОСОБА_12 вони не фіксували індивідуальних номерів та серії банкнот, а свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві дав чіткі, логічні та послідовні показання про те, що гроші ним отримувались від нових людей за вказівкою батька та передавались до абонентської скриньки.

Показанням, даним ОСОБА_12 на досудовому слідстві суд надає перевагу, оскільки вони є логічні і послідовні та повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами та свідчать про те, що названі кошти в сумі 199600 доларів США передавались свідку виключно за вказівкою ОСОБА_8, нажиті злочинним шляхом, та мають бути конфісковані в дохід держави.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_8 злочину, дані, що характеризують особу підсудного, запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили слід змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та майновий стан підсудного, мають бути стягнуті з ОСОБА_8.

Враховуючи, що санкцією статті 368 ч. 3 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, арешти, накладені на майно та грошові кошти постановами слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 14 квітня 2011 року, 19 травня 2011 року, скасуванню не підлягають.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд засудив:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України (в редакції до внесення змін Законом N 3207-VI від 07.04.2011 (Закон N 3207-VI), що діяла на момент вчинення злочину) і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного майна, крім житла.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_8 третього рангу державного службовця.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обраховувати з моменту його затримання, зарахувати в строк відбуття покарання строк затримання ОСОБА_8 на досудовому слідстві з 30 березня 2011 року по 19 квітня 2011 року включно.

Майно засудженого ОСОБА_8, крім житла, конфіскувати в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Грошові кошти в сумі 199600 доларів США, поміщені на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України, конфіскувати в дохід держави, направивши вказані грошові кошти для належного виконання рішення суду в цій частині до Національного Банку України.

Речові докази по справі:

- Грошові кошти у сумі 42000 доларів США, передані на відповідальне зберігання до фінансово-економічного відділу управління СБУ у м. Києві - передати, на підставі п. 4 ст. 81 КПК України в дохід держави, направивши вказані грошові кошти для належного виконання рішення суду в цій частині до Національного Банку України.

- портфель коричневого кольору, який зберігається у кімнаті речових доказів Генеральної прокуратури України - знищити;

- матерчату сумку чорного кольору, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Генеральної прокуратури України знищити;

- мобільні телефони марки "NOKIA" 2323с-2, ІМЕІ НОМЕР_2, "NOKIA" 2323с-2, ІМЕІ НОМЕР_3 та "NOKIA" 8800е-1, ІМЕІ НОМЕР_4, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_12 - залишити останньому, як законному володільцеві;

- мобільні телефони марки "NOKIA" 6600 ІМЕІ НОМЕР_5 та "NOKIA" 8600 ІМЕІ НОМЕР_6, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 - конфіскувати в дохід держави;

- мобільний телефон "NOKIA 6303" ІМЕІ НОМЕР_7, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - залишити останньому, як законному володільцеві;

- автомобіль "Acura" д. н. з. НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_27 - залишити останній, як законному володільцеві.

- Матеріальні носії інформації: компакт диск "Digital DVD-RW" 4.7 GB/120min RW 16x з надписом "7/126-ДВ"; компакт диск "VS" 700 MB/80min 4х-12х CD-RW 16х з надписом "1 ГУ "К" N 789 таємно 12.08.2009 p."; компакт диск DVD-RW 4.7 GB з надписом "23.03.2011 p. 1. Розм. Ж з ОСОБА_12. 2. Розм. Ж з... 3. Розм. Ж з "ОСОБА_10"; компакт диск "Digital DVD-RW" 4.7 GB/120min RW 16x з надписом "Таємно 4.25.2-5р", "Пейд", "7/D43-K11"; компакт диск "Maximus" 700 MB/80min 52х CD-R з надписом "N 1088 04.05.2011 р." "Т"; компакт диск DVD-R з надписом "D-003I від 06.04.2011"; 2 диски Міні DV "Panasonic"; відеокасету Panasonik DVM 63N V-51; аудіокасету Sony 60 EF N V-51; картка пам'яті Transcend SD (8 gb) N 397061 - зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, отримувач платежу - НДЕКЦ ГУМВС України в Київській області ЄДРПОУ 25574713, р/р 31250272210700 МФО 821018 в УДК Київської області) судові витрати в сумі 11 302 (одинадцять тисяч триста дві) гривні 41 к. за проведення судово-технічної експертизи документів N 213 ВКД від 06.04.2011 року.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той же строк з дня отримання копії вироку через Печерський районний суд м. Києва.

 

Суддя

Р. В. Кірєєв

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали