УГОДА ПРО ФІНАНСУВАННЯ
Щорічної програми дій з ядерної безпеки 2010 - частина II

ДАТА ПІДПИСАННЯ:

18.04.2011*
10.05.2011

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ:

10.05.2011 (Лист N 72/12-110/1-968)

Особливі умови

Уряд України (далі - "Бенефіціар"),

з одного боку, і

Європейський Союз (далі - "ЄС"), представлений Європейською Комісією (далі - "Комісія"),

з іншого,

погодились про наступне:

СТАТТЯ 1 - ХАРАКТЕР І ЦІЛІ ОПЕРАЦІЇ

1.1. ЄС зробить внесок до фінансування наступних проектів у межах Щорічної програми дій з ядерної безпеки 2010 - частина II (Інструмент співробітництва з ядерної безпеки):

Проект U1.05/10: Спільна програма у галузі ядерної безпеки, спрямована на підвищення рівня експлуатаційної ефективності, дотримання норм безпеки та ефективності використання кадрового потенціалу НАЕК "Енергоатом" та його атомних електростанцій

Проект U4.01/10: Підтримка реалізації програми поводження з радіоактивними відходами в Україні

Проект U3.01/10: Надання допомоги Державній інспекції ядерного регулювання України у врегулюванні питань, що стосуються безпечного поводження з радіоактивними відходами і гармонізації регулятивних вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки

далі - "Проекти", які описано в Технічних і Адміністративних положеннях, Додаток II.

1.2 Реалізація Проектів здійснюватиметься згідно з положеннями цієї Угоди про фінансування і додатків до неї: Додаток I - Загальні умови та Додаток II - Технічні і адміністративні положення.

СТАТТЯ 2 - ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ ТА ФІНАНСОВИЙ ВНЕСОК ЄС

2.1 Загальна вартість Проектів оцінюється в 21127627 євро.

2.2 ЄС бере на себе зобов'язання щодо здійснення фінансування обсягом максимум у 21127627 євро.

2.3 Додатково ЄС бере на себе зобов'язання щодо фінансування проектів, які охоплюють кілька країн, обсягом максимум у 3000000 євро. Рішення щодо максимальної суми, виділеної в рамках цих проектів для України, буде прийнято ЄС пізніше.

СТАТТЯ 3 - ВНЕСОК БЕНЕФІЦІАРА

3.1 Внесок Бенефіціара до Проектів не є фінансовим.

3.2 Оскільки внесок Бенефіціара не є фінансовим, докладно передбачені заходи буде викладено у Технічних і адміністративних положеннях (Додаток II).

СТАТТЯ 4 - ВИКОНАННЯ

4.1 Стаття 3 Загальних умов не буде застосовуватись до цієї Угоди про фінансування і реалізація Проектів буде здійснюватись Комісією, яка діє на користь та в інтересах Бенефіціара.

4.2 Наведені нижче положення Загальних умов не будуть застосовуватись до цієї Угоди про фінансування: Статті 1.3, 5, 6, 7, 11, 17, 19.4, 22.3, 22.4, 22.6 та 23.3.

4.3 Нижченаведені положення Загальних умов будуть замінені такими положеннями:

4.3.1 Стаття 2.2: Якщо виникає ризик перевитрати загальної суми, яка визначена цією Угодою про фінансування, Комісія може вдатися або до зменшення обсягу проекту/програми, або до використання власних резервів Бенефіціара після погодження з ним, чи інших резервів, що походять з будь-яких джерел, крім ЄС.

4.3.2 Стаття 2.3: У випадку неможливості зменшення обсягу проекту/програми або покриття перевитрати з власних резервів Бенефіціара чи з інших резервів, Комісія може прийняти рішення щодо виділення додаткових фінансових ресурсів з боку ЄС. Якщо буде ухвалене таке рішення, фінансування надмірних витрат має здійснюватися без порушення відповідних правил та процедур ЄС, шляхом додаткового фінансового внеску, розмір якого визначається Комісією.

4.3.3 Стаття 18.1: На кожен проект/програму, що фінансується ЄС, розповсюджуються відповідні правила проведення комунікаційних та інформаційних заходів. Такі заходи мають визначатися за погодженням з Комісією.

4.3.4 Стаття 19.1: Бенефіціар має вжити відповідних заходів для недопущення незаконних дій, шахрайства та корупції, а також, на вимогу Комісії, починати процесуальні дії з метаю повернення помилково сплачених коштів. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію про усі вжиті заходи.

4.3.5 Стаття 19.3: Бенефіціар має негайно повідомити Комісію про будь-який випадок, що привернув увагу та викликав підозри щодо можливих порушень чи шахрайства.

СТАТТЯ 5 - ТЕРМІН ВИКОНАННЯ

5.1 Термін виконання цієї Угоди про фінансування згідно з положеннями статті 4 "Період реалізації" Загальних умов починається з дати набрання чинності Угодою про фінансування і закінчується через 96 місяців після цієї дати.

5.2 Період практичної реалізації складає 72 місяці.

5.3 Завершальна стадія складає 24 місяці.

СТАТТЯ 6 - АДРЕСИ СТОРІН

Усі повідомлення, що мають відношення до виконання Угоди про фінансування, повинні бути оформлені у письмовому вигляді, мати чітке посилання на Проекти і надсилатися на наступні адреси:

А) Бенефіціарові

пану Андрію КЛЮЄВУ
Першому віце-прем'єр-міністрові України -
Міністрові економічного розвитку і торгівлі
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
вул. М. Грушевського, 12/2
Київ, 01008, Україна

б) Комісії

пану Маркусу КОРНАРО
Директору
Генеральний директорат з питань
розвитку і співробітництва EuropeAid
Європейська Комісія
вул. Рю де ла Луа, 200
B-1049 Брюссель, Бельгія

СТАТТЯ 7 - ДОДАТКИ

7.1 Наступні документи є додатками до Угоди про фінансування і є її невід'ємною частиною:

Додаток I: Загальні умови

Додаток II: Технічні і адміністративні положення

7.2 У разі виникнення суперечностей між положеннями Додатків і положеннями Особливих умов Угоди про фінансування такими, що мають перевагу, вважають положення Особливих умов. У разі виникнення суперечностей між положеннями Додатка I і положеннями Додатка II такими, що мають перевагу, вважаються положення Додатка I.

СТАТТЯ 8 - НАБРАННЯ ЧИННОСТІ УГОДОЮ ПРО ФІНАНСУВАННЯ

Угода про фінансування набирає чинності з дати її підписання останньою із Сторін і не пізніше 31 грудня 2011 року. У разі підписання останньою зі Сторін після цієї дати, Угода про фінансування не набирає чинності і не має законної сили.

Цю Угоду про фінансування складено українською та англійською мовами у двох оригінальних примірниках, що мають однакову силу, один з яких переданий Комісії, а інший - Бенефіціару. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення між текстом українською і англійською мовами, Сторони звернуться до тексту англійською мовою.


* Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 332-р (Розпорядження N 332-р) уповноважено Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі Клюєва Андрія Петровича підписати зазначену Угоду

 

ВІД ІМЕНІ БЕНЕФІЦІАРА

ВІД ІМЕНІ КОМІСІЇ

Андрій КЛЮЄВ

Маркус КОРНАРО

Перший віце-прем'єр-міністр України -
Міністр економічного розвитку і торгівлі

Директор
Генеральний директорат з питань
розвитку і співробітництва EuropeAid

Дата 18.04.2011

Дата 10|5|2011

 

ДОДАТОК I - ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

ЧАСТИНА I - ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ/ПРОГРАМИ

СТАТТЯ 1 - ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

1.1 Фінансовий внесок Європейського Союзу має обмежуватися сумою, зазначеною в Угоді про фінансування.

1.2 Умовою фінансування з боку ЄС є виконання Бенефіціаром зобов'язань, передбачених цією Угодою про фінансування.

1.3 Видатки Бенефіціара, які виникли до набрання чинності Угоди про фінансування, не можуть фінансуватись ЄС.

СТАТТЯ 2 - ПЕРЕВИТРАТА КОШТІВ ТА ЇЇ ПОКРИТТЯ

2.1 Окремі випадки перевитрати бюджетних статей Угоди про фінансування мають врегульовуватися шляхом перерозподілу коштів в рамках загального бюджету, відповідно до статті 22 цих Загальних умов.

2.2 Якщо виникає ризик перевитрати загальної суми, яка визначена цією Угодою про фінансування, Бенефіціар повинен негайно повідомити про це Європейську Комісію та отримати від неї попередню згоду на застосування запланованих коригуючих заходів для покриття перевитрати, запропонувавши або зменшення обсягу проекту/програми, або використання власних резервів Бенефіціара, чи інших резервів, що походять з будь-яких джерел, крім ЄС.

2.3 У випадку неможливості зменшення обсягу проекту/програми або покриття перевитрати з власних резервів Бенефіціара чи з інших резервів, Європейська Комісія на основі відповідного обґрунтованого запиту Бенефіціара може прийняти рішення щодо виділення додаткових фінансових ресурсів з боку ЄС. Якщо Європейською Комісією буде ухвалене таке рішення, фінансування надмірних витрат має здійснюватися без порушення відповідних правил та процедур ЄС, шляхом додаткового фінансового внеску, розмір якого визначається Комісією.

ЧАСТИНА II - РЕАЛІЗАЦІЯ

СТАТТЯ 3 - ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

Відповідальність за реалізацію проекту/програми покладається на Бенефіціара.

СТАТТЯ 4 - ПЕРІОД РЕАЛІЗАЦІЇ

4.1 Період виконання Угоди про фінансування поділяється на дві стадії:

- період практичної реалізації, коли проводяться основні види діяльності. Ця стадія починається разом з набуттям чинності Угоди про фінансування, та закінчується з початком завершальної стадії;

- завершальна стадія, впродовж якої проводяться остаточні аудити та оцінки, а також здійснюється технічне та фінансове закриття контрактів та кошторисів програм, що забезпечують реалізацію Угоди про фінансування. Ця стадія закінчується не пізніше ніж через 24 місяці після завершення стадії практичного виконання.

4.2 Витрати, пов'язані з основною діяльністю, можуть фінансуватися ЄС лише за умови, що вони були понесені впродовж періоду практичної реалізації. Витрати, пов'язані з проведенням остаточних аудитів та оцінок, а також з завершальними діями, вважатимуться прийнятними до кінця завершальної стадії.

4.3 Будь-який залишок внеску ЄС автоматично анулюється через шість місяців після завершення періоду реалізації.

4.4 У виключних, належним чином обґрунтованих випадках, може бути зроблений запит на подовження періоду практичної реалізації та, відповідно, періоду виконання. Якщо ініціатором такого запиту є Бенефіціар, то він має робитися щонайменше за три місяці до дати завершення періоду практичної реалізації та затверджуватися Комісією також до цієї дати.

4.5 У виключних, належним чином обґрунтованих випадках, по закінченню періоду практичної реалізації, може бути зроблений запит на подовження завершальної стадії та, відповідно, періоду виконання. Якщо ініціатором такого запиту є Бенефіціар, то він має робитися щонайменше за три місяці до дати закінчення завершальної стадії та затверджуватися Комісією також до цієї дати.

ЧАСТИНА III - ВИПЛАТИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КОМІСІЄЮ ТРЕТІМ ОСОБАМ

СТАТТЯ 5 - ТЕРМІНИ ЗДІЙСНЕННЯ ВИПЛАТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ТРЕТІМ ОСОБАМ

5.1 У разі здійснення Європейською Комісією виплат за контрактами, укладеними Бенефіціаром для реалізації Угоди про фінансування, Бенефіціар має надати Європейській Комісії запит виконавця контракту щодо здійснення платежу не пізніше ніж через 15 календарних днів після реєстрації прийнятного запиту Бенефіціаром. Бенефіціар має також повідомити Європейську Комісію про дату реєстрації цього запиту. Запит щодо здійснення платежу не приймається у разі недотримання принаймні однієї з головних вимог. Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат, повідомивши Бенефіціара в будь-який час протягом вказаного вище періоду про неможливість виконання запиту про платіж або через неналежну суму платежу, або через відсутність необхідних документів, які додаються до запиту. У разі, якщо Європейська Комісія отримує інформацію, яка ставить під сумнів прийнятність витрат, які включені до запиту, Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат для проведення перевірки, в тому числі на місці, з метою встановлення прийнятності витрат до здійснення виплати. Європейська Комісія повинна якнайшвидше повідомити Бенефіціара про таке рішення.

5.2 Терміни зазначені в попередньому параграфі застосовуються також у випадках, коли виплати здійснюються за умови ухвалення звіту. В цьому разі запит щодо здійснення платежу приймається, проте термін для здійснення виплат починає діяти після ухвалення звіту Бенефіціаром, про що виконавця контракту або інформують шляхом спеціального повідомлення, або автоматично дозволивши закінчити строк ухвалення, передбачений контрактом, без повідомлення щодо відкладення терміну для здійснення виплат. Бенефіціар повинен повідомити Європейську Комісію про дату ухвалення звіту.

5.3 У разі затримки з надсиланням запиту щодо здійснення платежу, яка виникла з боку Бенефіціара, Європейська Комісія звільнюється від зобов'язання сплачувати виконавцю контракту передбачені контрактом проценти за затримку у здійсненні виплати. В цьому випадку проценти виплачуються Бенефіціаром.

ЧАСТИНА IV - ВИПЛАТИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ БЕНЕФІЦІАРОМ ТРЕТІМ ОСОБАМ ЧЕРЕЗ КОШТОРИСИ ПРОГРАМ, ТА ПЕРЕРАХУНОК КОШТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КОМІСІЄЮ

СТАТТЯ 6 - ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

6.1 Бенефіціар може здійснювати виплати третім особам за попередньо складеним і прийнятим кошторисом програми.

6.2 Кошторис програми - це документ, в якому описується запланована програма заходів, людські та матеріальні ресурси, необхідні для її виконання, відповідний бюджет, технічні і адміністративні положення виконання у разі децентралізованого виконання проекту/програми протягом визначеного періоду реалізації безпосередньо установами Бенефіціара та/чи шляхом укладання контрактів на постачання та/чи надання грантів.

6.3 Всі кошториси програм, спрямовані на виконання угоди про фінансування повинні укладатися відповідно до процедур та типових документів Європейської Комісії, які застосовуються на момент прийняття відповідних кошторисів програм.

СТАТТЯ 7 - ПЕРЕРАХУНОК ВИПЛАТ

7.1 Європейська Комісія зобов'язується перераховувати кошти не пізніше ніж через 45 календарних днів після дати реєстрації прийнятного запиту від Бенефіціара щодо здійснення платежу. Запит щодо здійснення платежу не приймається у разі недотримання принаймні однієї з головних вимог. Європейська Комісія може тимчасово припинити дію термінів для здійснення виплат, повідомивши Бенефіціара в будь-який час протягом вказаного вище періоду про неможливість виконання запиту про платіж або через неналежну суму платежу, або через відсутність необхідних документів, які додаються до запиту. У разі, якщо Європейська Комісія отримує інформацію, яка ставить під сумнів прийнятність витрат, які включені до запиту, Європейська Комісія може тимчасово зупинити дію термінів для здійснення виплат для проведення перевірки, в тому числі на місці, з метою встановлення прийнятності витрат до здійснення виплати. Європейська Комісія повинна якнайшвидше повідомити Бенефіціара про таке рішення.

7.2 Європейська Комісія перераховує кошти на рахунок, відкритий в євро у фінансовому закладі, погодженому з Європейською Комісією.

7.3 Бенефіціар повинен гарантувати можливість ідентифікації на цьому рахунку авансового платежу, здійсненого Європейською Комісією.

7.4 У разі необхідності обмін перерахованих в євро коштів в національну валюту Бенефіціара здійснюється коли Бенефіціар проводить виплати з цього рахунку, при цьому для обміну валют застосовується банківський курс на дату здійснення виплати Бенефіціаром.

7.5 На кошти, перераховані Європейською Комісією на зазначений рахунок, можуть нараховуватись відсотки чи інші види прибутку. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію про отримані відсотки чи інші види прибутку від цих коштів не менше одного разу на рік.

7.6 Відсотки чи інші види прибутку, отримані від перерахованих коштів у розмірі, що перевищує двісті п'ятдесят тисяч євро повинні бути повернуті Європейській Комісії не пізніше ніж через 45 днів після отримання відповідного запиту від Європейської Комісії.

7.7 У випадку, якщо за кошторисом програми не було здійснено жодного перерахунку коштів протягом трьох років після її підписання, відповідна сума, виділена на програму, анулюється.

ЧАСТИНА V - УКЛАДАННЯ КОНТРАКТІВ ТА НАДАННЯ ГРАНТІВ

СТАТТЯ 8 - ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

Усі контракти, спрямовані на реалізацію Угоди про фінансування, мають укладатися та виконуватися відповідно до процедур та типових документів, що були розроблені та опубліковані Європейською Комісією для проведення зовнішніх операцій та застосовуються на дату початку відповідної процедури.

СТАТТЯ 9 - КІНЦЕВА ДАТА ПІДПИСУ КОНТРАКТІВ, СПРЯМОВАНИХ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ФІНАНСОВОЇ УГОДИ

9.1 Контракти, що забезпечують виконання Угоди про фінансування, мають бути підписані обома сторонами впродовж трьох років з дня набуття чинності Угоди про фінансування. Кінцева дата підписання не може переноситися на пізніший термін.

9.2 Попереднє положення не поширюється на контракти про аудит та оцінку, які можуть укладатися пізніше, а також на доповнення до вже підписаних контрактів.

9.3 Після закінчення трьох років, що минули після набуття чинності Угоди про фінансування, будь-який залишок, стосовно якого не були укладені контракти, буде скасовано.

9.4 Попереднє положення не поширюється на залишки резервів для непередбачених витрат.

9.5 Дія контракту, що не призвів до здійснення жодного платежу впродовж трьох років з моменту його підписання, має автоматично припинятися, а його фінансування скасовуватися.

СТАТТЯ 10 - ПРИЙНЯТНІСТЬ

10.1 Участь у тендері на виконання робіт, постачання та надання послуг, а також запрошення про подання пропозицій мають бути однаково відкритими для усіх фізичних та юридичних осіб країн-членів ЄС та, згідно спеціальних положень основних актів, що регулюють діяльність відповідного сектору співробітництва, для усіх фізичних та юридичних осіб третіх країн-бенефіціарів чи будь-яких інших третіх країн, окремо визначених у вищезазначених актах.

10.2 Зважаючи на спеціальні умови, що містяться в основних актах та регулюють діяльність відповідного сектору співробітництва, може бути прийняте рішення щодо допущення громадян третіх країн (на відміну від зазначених у першому параграфі) до подання заявок на участь у тендері.

10.3 Товари та матеріали, що закуповуватимуться за кошти ЄС та є необхідними для виконання контрактів на проведення робіт, постачання та надання послуг, а також для процедур здійснення закупівель, розпочатих одержувачами гранту з метою реалізації фінансованої діяльності, повинні походити з країн, що мають право брати участь на умовах, викладених у попередніх двох параграфах, якщо основним актом не передбачено іншого.

СТАТТЯ 11 - ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

11.1 Бенефіціар зобов'язується щорічно оприлюднювати назви всіх контрактів, які фінансуються за цією Угодою про фінансування, назву та національність одержувачів гранту чи виконавців контрактів, обраних через процедуру тендеру, а також обсяг відповідного гранту чи контракту в окремому легко доступному місці на своїй сторінці в Інтернеті.

11.2 У разі якщо публікація в Інтернеті є неможливою, інформація оприлюднюється іншим чином, таким як публікація в офіційному друкованому виданні Бенефіціара. Публікація має здійснитися у першій половині року після завершення попереднього року, в якому відбулось надання грантів чи укладання контрактів. Бенефіціар повинен повідомити Європейську Комісію про місце публікації, посилання на адресу якої буде зроблене в окремому місці на сторінці Європейської Комісії в Інтернеті. У разі публікації іншим чином Бенефіціар повинен надати Європейської Комісії повну інформацію про використаний спосіб.

ЧАСТИНА VI - ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ КОНТРАКТІВ

СТАТТЯ 12 - ПЕРЕБУВАННЯ ТА ПРАВО НА ПРОЖИВАННЯ

12.1 Коли це обумовлено умовами контракту, фізичні та юридичні особи, яким запропоновано взяти участь у тендері на проведення робіт, постачання та надання послуг, повинні мати тимчасове право на перебування та проживання на території Бенефіціара. Таке право має залишатися дійсним впродовж одного місяця після присудження контракту.

12.2 Виконавці контрактів (включно з одержувачами гранту) та фізичні особи, чиї послуги є необхідними для виконання контракту, разом з членами їх сімей, повинні мати аналогічні права впродовж періоду реалізації проекту/програми.

СТАТТЯ 13 - ПОДАТКОВІ ТА МИТНІ ПОЛОЖЕННЯ

13.1 Бенефіціар має застосовувати до контрактів на постачання та грантів, що фінансуються ЄС, найбільш сприятливі податкові та митні підходи, що вона використовує по відношенню до країн або організацій міжнародного розвитку, з якими вона має зв'язки.

13.2 Якщо Рамкова угода містить більш детальні положення стосовно цього питання, то ці положення також мають застосовуватися.

СТАТТЯ 14 - ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ

14.1 Бенефіціар зобов'язується дозволити імпорт або купівлю іноземної валюти, яка необхідна для реалізації проекту. Він також зобов'язується не вдаватися до дискримінаційного застосування національних валютних правил до виконавців контрактів, участь яких дозволена відповідно до статті 10 цих Загальних умов.

14.2 Якщо Рамкова угода містить більш детальні положення стосовно цього питання, то ці положення також мають застосовуватися.

СТАТТЯ 15 - ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДНИХ ДАНИХ

Якщо Угода про фінансування передбачає фінансування досліджень, то відповідний контракт, укладений з метою реалізації Угоди про фінансування, має регулювати як право власності на ці дослідження так і право Бенефіціара та Комісії використовувати дані, одержані в рамках досліджень, публікувати чи розкривати їх третім особам.

СТАТТЯ 16 - РОЗПОДІЛ СУМ, ОДЕРЖАНИХ ЗА КОНТРАКТАМИ

Суми, одержані від помилково здійснених платежів, фінансових гарантій, наданих згідно з умовами отримання контракту чи за контрактами, що фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування, а також фінансові стягнення, накладені Бенефіціаром на кандидата, учасника тендеру, виконавця контракту чи одержувача гранту мають бути повернуті Комісії. Виплачені Бенефіціару компенсації також повинні бути повернуті Комісії.

СТАТТЯ 17 - ФІНАНСОВІ ПОЗОВИ ЗА КОНТРАКТАМИ

Бенефіціар зобов'язується попередньо до прийняття відповідного рішення щодо вимоги виконавця контракту про отримання компенсації погодити його з Європейською Комісією після розгляду вимоги Бенефіціаром і визнання її в цілому чи частково правомірною. Тільки у випадку отримання попередньої згоди від Європейської Комісії фінансові наслідки можуть повністю покриватися ЄС. Попередня згода також необхідна для будь-якого використання коштів передбачених цією Угодою про фінансування на покриття витрат внаслідок вирішення суперечок щодо контрактів.

ЧАСТИНА VII - ЗАГАЛЬНІ ТА ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

СТАТТЯ 18 - ПРОЗОРІСТЬ

18.1 На кожен проект/програму, що фінансується ЄС, розповсюджуються відповідні правила проведення комунікаційних та інформаційних заходів. Відповідальність за визначення таких заходів покладається на Бенефіціара за погодженням з Комісією.

18.2 Комунікаційні та інформаційні заходи мають здійснюватися за правилами, розробленими та опублікованими Європейською Комісією для проведення зовнішніх операцій, що застосовуються на дату початку відповідної процедури.

СТАТТЯ 19 - ЗАПОБІГАННЯ ПОРУШЕННЯМ, ШАХРАЙСТВУ ТА КОРУПЦІЇ

19.1 Бенефіціар зобов'язується проводити систематичні перевірки належного виконання заходів, які фінансуються за кошти ЄС. Він має вжити відповідних заходів для недопущення незаконних дій та шахрайства, а також, у разі необхідності, починати судові переслідування з метою повернення помилково сплачених коштів.

19.2 "Незаконна дія" - означає будь-яке порушення Угоди про фінансування, контрактів, що забезпечують її виконання, кошторисів програм чи законів ЄС в результаті дій чи бездіяльності суб'єкта економічної діяльності, які завдали чи можуть завдати шкоди загальному бюджету ЄС чи Європейському фонду розвитку, шляхом скорочення або втрати доходів від власних ресурсів, які вони одержують безпосередньо від імені ЄС, або через невиправдану статтю витрат.

"Шахрайство" - означає будь-яку навмисну дію чи бездіяльність, що стосується:

- використання чи представлення неправдивих, неточних або неповних звітів чи документів, що призвело до розтрати або незаконного затримання коштів із загального бюджету ЄС чи з Європейського фонду розвитку

- нерозкриття інформації, результатом чого стає порушення конкретних зобов'язань, що призводить до аналогічних результатів;

- використання коштів не за призначенням та в цілях, що відрізняються від тих, для досягнення котрих вони виділялись.

19.3 Бенефіціар має негайно повідомити Європейську Комісію про будь-який випадок, що привернув увагу та викликав підозри щодо можливих незаконних дій чи шахрайства, та всі заходи вжиті з метою їх врегулювання.

19.4 Бенефіціар має негайно повідомити Європейській Комісії назви суб'єктів економічної діяльності, які були судовим рішенням, яке має силу прецедента, визнані винними в шахрайстві, корупції, участі в злочинній організації чи іншій незаконній діяльності, яка шкодить фінансовим інтересам ЄС.

19.5 Бенефіціар зобов'язується вживати усіх необхідних заходів з метою припинення будь-яких дій, що мають ознаки активної чи пасивної корупції на всіх процедурних етапах укладання контрактів, надання грантів або на стадії виконання відповідних контрактів. Термін "пасивна корупція" має означати навмисну дію посадової особи, яка власноруч або через посередника вимагає чи одержує користь у будь-якій формі для себе чи для третьої сторони, або приймає обіцянку того, що він/вона її одержить, для того, щоб діяти (або утримуватися від дій, передбачених його/її посадовими обов'язками) чи виконувати покладені функції з порушенням посадових обов'язків, що призвело або може призвести до порушення фінансових інтересів ЄС. Термін "активна корупція" має означати навмисну дію будь-якої особи, яка власноруч або через посередника обіцяє надати чи надає користь у будь-якій формі іншій посадовій особі, собі чи третій стороні, щоб забезпечити дії (або утримання від дій, передбачених його/її посадовими обов'язками) чи виконання покладених функцій з порушенням посадових обов'язків, що призвело або може призвести до порушення фінансових інтересів ЄС.

СТАТТЯ 20 - ПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЬ З БОКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ, УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОВЖИВАННЯМ ТА ШАХРАЙСТВУ (ОЛАФ) ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ АУДИТОРІВ

20.1 Бенефіціар погоджується з тим, що Європейська Комісія, ОЛАФ та Європейський Суд Аудиторів проводитимуть документальні перевірки та перевірки на місцях щодо використання фондів ЄС, наданих відповідно до Угоди про фінансування (включно з процедурами присудження контрактів та надання грантів), а за необхідності, проводитимуть комплексний аудит на основі супроводжувальних документів, рахунків, бухгалтерської документації та будь-яких інших документів, що стосуються фінансування проекту/програми, впродовж усього терміну дії угоди та ще семи років після дати останнього платежу.

20.2 Бенефіціар також погоджується з тим, що ОЛАФ може проводити перевірки на місцях відповідно до процедур, передбачених законодавчими актами ЄС, з метою захисту фінансових інтересів ЄС від шахрайства та інших протиправних дій.

20.3 З цією метою, Бенефіціар зобов'язується надавати посадовим особам Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів та їх уповноваженим представникам доступ до об'єктів та приміщень, де проводяться роботи, що фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування (включаючи комп'ютерні системи, будь-які документи та комп'ютеризовані дані про технічне та фінансове управління такими роботами), та вживатиме всіх необхідних заходів для сприяння їхньої діяльності. Доступ уповноваженим представникам Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів має надаватися на умовах збереження суворого режиму конфіденційності щодо третіх сторін, без шкоди для зобов'язань, передбачених публічним правом, які вони мають виконувати. Документи повинні бути доступними та зберігатися таким чином, щоб забезпечувати зручність при перевірці. Бенефіціар повинен інформувати Європейську Комісію, ОЛАФ та Європейський Суд Аудиторів про точне місцезнаходження документів.

20.4 Згадані вище перевірки та аудити також мають охоплювати підрядників та субпідрядників, діяльність яких фінансується ЄС.

20.5 Бенефіціара мають повідомляти про місії, що проводитимуться на місцях представниками Європейської Комісії, ОЛАФ та Європейського Суду Аудиторів.

СТАТТЯ 21 - КОНСУЛЬТАЦІЇ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КОМІСІЄЮ ТА БЕНЕФІЦІАРОМ

21.1 Бенефіціар та Європейська Комісія повинні проводити спільні консультації до того, як спірні питання щодо реалізації чи трактування цієї Угоди про фінансування перейдуть на інший рівень їхнього вирішення.

21.2 Консультації можуть призвести до внесення змін та доповнень, призупинення чи анулювання Угоди про фінансування.

СТАТТЯ 22 - ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ФІНАНСОВОЇ УГОДИ

22.1 Будь-які зміни та доповнення до Особливих умов, Додатку I та Додатку II до Угоди про фінансування мають робитися у письмовій формі та оформлюватися як Додаткова угода.

22.2 Якщо запит щодо внесення змін чи доповнень надходить від Бенефіціара, то він має представити такий запит Європейській Комісії щонайменше за три місяці до передбаченої дати набуття чинності запропонованих змін, крім випадків, добре обґрунтованих Бенефіціаром та погоджених Європейською Комісією.

22.3 Про внесення змін, які стосуються технічних питань і не впливають на цілі і результати проекту/програми, та змін щодо незначних деталей реалізації, які не змінюють в цілому прийнятого технічного рішення і не потребують змін в бюджеті, Бенефіціар має якнайшвидше повідомити Європейську Комісію у письмовій формі з обґрунтуванням і застосовувати ці зміни.

22.4 Використання резервних фондів дозволяється після отримання погодження у письмовій формі від Європейської Комісії.

22.53 Особливі випадки подовження стадії практичного виконання чи завершальної стадії регулюються положеннями статті 4 (4) та (5) цих Загальних умов.

22.6 Якщо Бенефіціар більше не відповідає критеріям децентралізованого управління, викладених у разі необхідності в Особливих умовах, та без упередження до положень Статті 23 та 24 цих Загальних умов, Європейська Комісія може прийняти рішення відізвати покладені на Бенефіціара фінансові завдання щодо реалізації проекту/програми з метою продовження реалізації для та від імені Бенефіціара після повідомлення про це у письмовій формі.

СТАТТЯ 23 - ПРИЗУПИНЕННЯ УГОДИ ПРО ФІНАНСУВАННЯ

23.1 Дія Угоди про фінансування може бути призупинена у наступних випадках:

- Європейська Комісія може призупинити реалізацію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушуватиме передбачені угодою зобов'язання, а саме більше не відповідає критеріям децентралізованого управління, викладених у разі необхідності в Особливих умовах.

- Європейська Комісія може призупинити реалізацію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушуватиме зобов'язання щодо дотримання прав людини, демократичних принципів та верховенства права, а також у випадку наявності серйозних фактів корупції.

- Угода про фінансування може бути призупинена за форс-мажорних обставин, відповідно до наведеного нижче визначення. Термін "форс-мажор" має означати будь-яку непередбачену чи виключну ситуацію або подію, що знаходиться поза контролем сторін та перешкоджає будь-якій з них виконувати свої зобов'язання. Це не стосується помилок або недбалості, допущених ними (або виконавцями контрактів, довіреними особами та співробітниками). Форс-мажорні обставини є такими, що характеризуються як нездоланні, не зважаючи на всі вжиті заходи. Дефекти обладнання чи матеріалів, трудові спори, страйки та фінансові труднощі не можуть вважатися форс-мажорними обставинами. Сторона не може вважатися винною у порушенні зобов'язань, якщо на заваді їхньому виконанню встали форс-мажорні обставини, про які належним чином було повідомлено іншу сторону. Сторона, на яку діють форс-мажорні обставини, повинна негайно повідомити про це іншу сторону, зазначаючи характер, можливу тривалість та передбачуваний вплив проблеми, а також повинна ужити всіх необхідних заходів для мінімізації можливих втрат.

23.2 Рішення про призупинення не повинне супроводжуватися попереднім повідомленням.

23.3 Виплати, передбачені в Статті 7 (1) цих Загальних умов, призупиняються як застережний засіб.

23.4 У випадку надання повідомлення про призупинення, зазначаються наслідки для контрактів та кошторисів програм, що виконуються, та для контрактів та кошторисів програм, що мають бути укладені.

23.5 Призупинення виплат Європейською Комісією з метою забезпечення належного фінансового управління чи захисту фінансових інтересів ЄС не впливає на призупинення Угоди про фінансування.

СТАТТЯ 24 - ПРИПИНЕННЯ ДІЇ УГОДИ ПРО ФІНАНСУВАННЯ

24.1 Якщо проблеми, які призвели до призупинення Угоди про фінансування, не були вирішені впродовж, максимум, чотирьох місяців, будь-яка зі сторін може припинити дію Угоди про фінансування, попередньо повідомивши про це щонайменше за два місяці.

24.2 Якщо за Угодою про фінансування не було здійснено жодного платежу впродовж трьох років з моменту її підписання, або, якщо впродовж аналогічного періоду не було укладено жодного контракту, що має забезпечити її реалізацію, то дія Угоди про фінансування припиняється.

24.3 У випадку надання повідомлення про припинення дії угоди, зазначаються наслідки для контрактів та кошторисів програм, що виконуються, та для контрактів та кошторисів програм, що мають бути укладені.

СТАТТЯ 25 - ВИРІШЕННЯ СУПЕРЕЧОК

25.1 Будь-яке спірне питання, що стосується Угоди про фінансування та не може бути вирішено впродовж шести місяців шляхом консультацій між сторонами, як зазначено у статті 21 цих Загальних умов, може, на прохання сторін, вирішуватися за допомогою третейського суду.

25.2 В такому випадку, кожна зі сторін повинна призначити третейського суддю впродовж 30 діб з дня подання прохання про арбітражний розгляд суперечки. У випадку неспроможності виконати цю умову, будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити другого третейського суддю. Два призначені арбітри, у свою чергу, впродовж 30 днів повинні призначити третього суддю. Якщо вони цього не можуть зробити, то будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити третього третейського суддю.

25.3 Якщо третейськими суддями не буде прийняте інше рішення, то для вирішення суперечки має застосовуватися процедура, що визначена в Диспозитивних нормах Постійної Палати Третейського Суду щодо арбітражного розгляду справ, сторонами яких є міжнародні організації та країни. Рішення повинні прийматися впродовж трьох місяців більшістю третейських суддів.

25.4 Кожна зі сторін зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для виконання рішень третейських суддів.

 

Додаток II
Технічні і адміністративні положення

1. Ідентифікаційні дані

Назва/номер

U3.01/10 Надання допомоги Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) у врегулюванні питань, що стосуються безпечного поводження з радіоактивними відходами і гармонізації регулятивних вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки

Загальна вартість

2,5 млн. євро

Спосіб надання допомоги / спосіб реалізації

Проектний підхід: централізоване пряме управління

Код ДАК

23064

Сектор

Підтримка регулятивного органу

2. Обґрунтування проекту

2.1. Поточна ситуація в секторі

Компонент "A"

В Україні тимчасово зберігаються великі обсяги радіоактивних відходів, переважно у місцях їхнього утворення. Необхідно забезпечити переробку, кондиціонування та концентрацію цих відходів у спеціалізованих сховищах, призначених для довгострокового зберігання та ліквідації відходів.

Очікується, що після видалення ядерного палива з енергоблоків Чорнобильської атомної станції (ЧАЕС) розпочнеться активна фаза Програми виведення з експлуатації ЧАЕС - демонтаж, фрагментація та дезактивація споруд, що призведе до утворення додаткових обсягів радіоактивних відходів.

Національні комерційні підприємства, медичні та наукові заклади тощо постійно генерують великі обсяги використаних джерел іонізуючого випромінювання та інших радіоактивних відходів, які потребують відповідного поводження. У найближчому майбутньому очікується, що після переробки в Росії використаного ядерного палива в Україну повернуться високорадіоактивні відходи.

На даний момент у різних місцях України існують приповерхневі сховища радіоактивних відходів підприємства "Радон", які використовуються для захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів неядерного походження (відповідно до класифікації, що діє в Україні), а також пункти захоронення/локалізації радіоактивних відходів, створені у критичних умовах на території Чорнобильської зони відчуження тощо. Зазначені сховища не відповідають сучасним вимогам до безпеки, оскільки об'єкти підприємства "Радон" були створені у 1960-х роках, а пункти екстреного захоронення РАВ - в умовах пом'якшення наслідків аварії на ЧАЕС.

Перспективна оцінка безпеки цих об'єктів не проводилась, радіоактивні відходи приймались на зберігання без відповідного сортування та обліку, технічний стан частини цих сховищ з часом погіршується, і, отже, потрібно провести повторну оцінку стану їхньої безпеки та, цілком імовірно, відповідну реконструкцію та модернізацію.

Концепція нової програми поводження з радіоактивними відходами в Україні передбачає впровадження сучасних технологій на об'єктах СК "Радон", призначених для тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

Декілька нових приповерхневих сховищ для зберігання короткоіснуючих радіоактивних відходів наразі споруджуються на території комплексу "Вектор", у тому числі спроектовано приповерхневе сховище для зберігання кондиціонованих радіоактивних відходів Чорнобильської АЕС (Лот 3). Експлуатуючій організації (Оператору) була видана ліцензія на експлуатацію двох об'єктів сховища з низкою обмежень через недосконалість проведених оцінок безпеки та методик, що застосовуються. Експлуатуюча організація продовжує діяльність з проведення повторної оцінки стану безпеки цього сховища, використовуючи для цього сучасні технології та обґрунтовані ввідні дані аби продемонструвати, що бар'єри сховища здатні гарантувати безпеку під час експлуатації та закриття сховища протягом періоду потенційної небезпеки, яку становлять радіоактивні відходи.

На території комплексу "Вектор" також планується побудувати сховища для зберігання довгоіснуючих відходів відпрацьованого палива, сховище високоактивних засклених відходів, які будуть утворюватись в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива діючих українських АЕС (з реакторами типу ВВЕР-440), та сховища для високоактивних довгоіснуючих радіоактивних відходів, що утворюються у процесі виробничої діяльності на об'єкті "Укриття" та ЧАЕС.

Планується перетворити забруднену територію Зони відчуження на екологічно безпечну зону, що передбачає проведення комплексного вивчення пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) для прийняття рішення щодо рівня їхньої небезпеки.

Також планується здійснити реконструкцію пункту захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) "Буряківка", розташованого у Зоні відчуження. Для розширення ПЗРВ "Буряківка" проект його реконструкції має ґрунтуватись на результатах оцінки стану безпеки, при чому мають бути враховані характеристики та обсяги як РАВ, що вже зберігаються на об'єкті, так і РАВ, які можуть зберігатись там додатково.

Національна програма, яку було розпочато у 2010 році, передбачає розташування, проектування та будівництво сховища для зберігання високоактивних та довгоіснуючих відходів у стабільних геологічних формаціях. Для прийняття рішення щодо розташування геологічного сховища мають бути вивчені потенційні місця розташування та вибрано об'єктивно найбільш прийнятне з них, а у майбутньому, на окремих етапах життєвого циклу сховища, проведено повторну оцінку стану безпеки.

Планується завершити створення національної організації по поводженню з РАВ, яка має запропонувати єдину технічну політику у сфері утилізації РАВ і реалізувати її на практиці, що з самого початку вимагатиме дуже суворого та якісного регулятивного нагляду.

Компонент "В"

Беручи до уваги необхідність гармонізації регулятивних вимог і створення загальноєвропейського підходу до розв'язання питань ядерної безпеки, керівники органів ядерного регулювання європейських країн заснували у 1999 році Асоціацію західноєвропейських органів ядерного регулювання (ВЕНРА).

У структурі ВЕНРА було створено дві робочі групи, а саме:

- Робоча група з гармонізації реакторів (РГГР);

- Робоча група з питань відходів і зняття з експлуатації (РГВЗЕ).

Після свого створення робочі групи ВЕНРА розробили контрольні рівні, які узагальнюють регулятивну практику у сфері безпеки в країнах ВЕНРА та створюють основу для гармонізації регулятивних вимог. Про контрольні рівні ВЕНРА також йдеться у Європейській директиві про ядерну безпеку 2009 р.1


1 Директива Ради ЄС 2009/71/Євратому від 25 червня 2009 р., яка встановлює рамки Співтовариства щодо безпеки ядерних установок, OJ L 172, 2.7.2009, стор. 18 - 22

Контрольні рівні наведено у наступних звітах:

- Гармонізація ядерної безпеки у країнах ВЕНРА (РГГР) (у новій редакції від травня 2010 р.);

- Звіт про контрольні рівні безпеки зберігання відходів та відпрацьованого палива (РГВЗЕ);

- Звіт про контрольні рівні безпеки зняття з експлуатації (РГВЗЕ).

Країни ВЕНРА провели комплексну внутрішню оцінку відповідності контрольним рівням, розробили відповідні плани дій та взяли на себе зобов'язання щодо гармонізації національних регулятивних вимог із контрольними рівнями ВЕНРА до 2010 року.

Наприкінці 2009 року Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) приєдналась як спостерігач до Асоціації західноєвропейських органів ядерного регулювання (ВЕНРА). Це надає ДІЯРУ можливість брати участь у робочих зустрічах ВЕНРА, а також у діяльності робочих груп (РГГР, РГВЗЕ), включаючи обговорення контрольних рівнів.

Беручи до уваги позитивний досвід щодо гармонізації реакторної безпеки на функціонуючих енергоблоках у країнах ВЕНРА, ДІЯРУ розпочала проводити комплексну внутрішню оцінку відповідності контрольним рівням ВЕНРА 2010 року. Засновуючись на результатах внутрішньої оцінки буде розроблено план дій щодо гармонізації регулятивних вимог до ядерної та радіаційної безпеки з контрольними рівнями. Для проведення внутрішньої оцінки та подальшого розвитку плану дій у рамках виконання проекту ІСЯБ U3.01/07 планується залучити експертів з питань оперативної допомоги.

У рамках цього проекту планується продовжити роботу з гармонізації регулятивних вимог, розпочату ДІЯРУ за підтримки експертів з ЄС.

Планується створити робочу групу з питань гармонізації вимог до безпеки з контрольними рівнями ВЕНРА та розробити пропозиції відповідно до поточних напрямків діяльності ВЕНРА (розроблення контрольних рівнів для нових енергоблоків, продовження експлуатації після завершення проектного строку служби тощо). До складу цієї робочої групи увійдуть експерти з провідних проектних, наукових і технічних організацій України.

2.2. Набутий практичний досвід

Спільна оцінка ядерної безпеки українських атомних станцій (АЕС), яка проводилась у рамках спільного проекту за участі Європейської Комісії, МАГАТЕ та України, була завершена наприкінці 2009 року. Ця оцінка охоплювала такі аспекти, як проектна безпека, експлуатаційна безпека, поводження з відходами, виведення з експлуатації та регулятивні питання.

Місія МАГАТЕ під назвою "Комплексний огляд регулюючої діяльності" (IRRS) дійшла висновку, що ДІЯРУ вже впровадила комплексну систему регулювання у сфері ядерної та радіаційної безпеки в межах своєї компетенції. Також впроваджено комплексну правову базу, яка враховує міжнародні вимоги та включає положення усіх відповідних міжнародних конвенцій.

У деяких випадках було виявлено не повну відповідність Стандартам безпеки МАГАТЕ. Проте, ДІЯРУ розробила план дій для розв'язання цих питань.

Наразі ДІЯРУ реалізовує програму зміни деяких положень законодавства у ядерній сфері з метою підготовки власного комплексу норм, який відображає положення нового законодавства та кращий світовий досвід.

Більш конкретно, технічна підтримка, яка надається Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) за проектами ліцензування у рамках Програми Тасіс та ІСЯБ, дозволила впровадити сучасні методики та підходи до оцінки безпеки, а також практику взаємодії між національним регулятивним органом, його організаціями технічної підтримки та промисловими підприємствами. Набутий досвід вказує на необхідність підсилення цієї взаємодії, яка має передбачати як координацію взаємодії ДІЯРУ з організаціями технічної підтримки, так і встановлення діалогу з промисловістю.

2.3. Доповнюючі заходи

Компонент A слід розглядати як продовження практики та взаємодії, започаткованої під час реалізації проекту Тасіс UK/TS/35: "Підтримка ДІЯРУ у провадженні ліцензійної діяльності, пов'язаної з проектами допомоги, що фінансуються Тасіс/РЯБ, по спорудженню об'єктів для зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС - продовження Проекту UK/TS/26". У рамках проекту UK/TS/35, ДІЯРУ надавалась допомога у ліцензуванні об'єктів СВЯП-1 і СВЯП-2, заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ), спеціально обладнане приповерхневе сховище низько- і середньоактивних відходів (Лот 3). Цей проект також є продовженням проекту U3.01/08 "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень АЕС)".

Таким чином, діяльність, яка буде провадитись за проектом, не дублюватиме міжнародні заходи, які були реалізовані раніше чи реалізовуються зараз.

2.4. Координація діяльності донорів

ДІЯРУ продовжить координувати свою діяльність з іншими донорами, такими як МАГАТЕ. Жоден з компонентів не дублює поточні заходи, що реалізовуються донорами на двосторонньому чи міжнародному рівні.

3. Опис

Даний проект відповідає правилам, які застосовуються до програми ІСЯБ, положенням Стратегії та Індикативної програми, схваленої Європейською Комісією.

3.1. Загальні цілі, очікувані результати та основні заходи

Компонент A

Загальні цілі

Даний проект має на меті надати підтримку регулятивному органові у процесі прийняття регулятивних рішень, використовуючи сучасні методики оцінки рівня безпеки та провідний досвід країн ЄС, аби забезпечити ефективне застосування норм безпеки щодо поводження з радіоактивними відходами, відповідно до пріоритетних питань, передбачених Стратегією національної екологічної політики України, які мають бути розв'язані промисловістю. Відповідно, цей проект бере до уваги плани промисловості, зокрема, передбачені у світлі виконання завдань ПД-2010. Отже, проект є логічним продовженням проекту ІСЯБ U3.01/08 "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень АЕС)".

За наявності слушних умов підхід, що застосовуватиметься до виконання проекту, буде побудовано на конструктивному діалозі між регулятивним органом, його організаціями технічної підтримки та підприємствами атомної промисловості.

До першочергових питань у сфері поводження з радіоактивними відходами (РАВ), які мають бути розв'язані промисловістю у найближчому майбутньому і потребують прийняття рішень на регулятивному рівні, належать:

- створення національної організації по поводженню з РАВ;

- визначення характеристик радіоактивних відходів, облік і контроль;

- оцінка стану існуючих сховищ РАВ на майданчиках СК "Радон", тимчасових пунктів локалізації та захоронення РАВ у межах Чорнобильської зони відчуження;

- переробка РАВ;

- поводження із відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання;

- вдосконалення національної інфраструктури (транспортно-технологічної схеми) поводження з РАВ;

- довгострокове зберігання високоактивних та довгоіснуючих РАВ;

- розроблення концепції ізоляції високоактивних і довгоіснуючих РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях;

- звільнення від регулятивного контролю.

Основні завдання та очікувані за проектом результати визначено відповідно до наведених тут напрямків роботи.

Очікувані результати та основні заходи

Якщо промисловий проект належить до проектів, що отримують підтримку в рамках програми ІСЯБ, такі як U4.01/10: "Підтримка у поводженні з радіоактивними відходами в Україні", наступні завдання будуть виконуватись за використання підходу "2+2". Цей підхід дозволить здійснювати ретельний контроль за виконанням заходів, а також створить можливості для взаємного обміну досвідом.

У рамках цього компонента передбачаються такі завдання:

Завдання 1. Положення про Національну організацію по поводженню з РАВ

Нова Національна організація має видати внутрішні положення та інструкції, які повинні бути вивчені та схвалені ДІЯРУ.

Під час виконання цього завдання ДІЯРУ буде надаватись підтримка у процесі:

- вивчення та схвалення критерії придатності відходів;

- вивчення вимог нижчого рівня стосовно транспортування, передачі прав власності, розподілу відповідальності, методів перевірки, а також вимог до документації.

Завдання 2. Врегулювання першочергових питань щодо визначення характеристик, моніторингу та контролю РАВ і звільнення РАВ від регулятивного контролю

(1) Розроблення Інструкцій з визначення характеристик, обліку та контролю РАВ для забезпечення достатніх і надійних вхідних даних щодо характеристик РАВ, необхідних для гарантування безпеки на взаємопов'язаних стадіях поводження з РАВ включно до стадії захоронення. Інструкції охоплюватимуть потоки РАВ різного походження, такі як РАВ діючих атомних електростанцій, відходи, що утворились у результаті вжиття екстрених заходів на ЧАЕС; відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання.

(2) Установлення, керуючись Інструкціями, діалогу з промисловими підприємствами, зокрема, в рамках проектів, спрямованих на створення повного реєстру РАВ, демонстрації звільнення радіоактивних матеріалів від регулятивного контролю, розроблення критеріїв зберігання/захоронення РАВ тощо.

(3) Експертна (технічна) оцінка технологій та технічних специфікацій стосовно засобів дезактивації та демонстрація звільнення від регулятивного контролю.

Завдання 3. Оцінка існуючих пунктів тимчасової локалізації та сховищ радіоактивних відходів, зокрема, у Чорнобильській зоні відчуження

(1) Розроблення Інструкцій для оцінки стану історичних місць локалізації РАВ (пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) та пункти захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ)), включаючи критерії, відповідно до яких прийматимуться рішення щодо цих об'єктів.

(2) Встановлення, керуючись Інструкціями, діалогу з промисловими підприємствами, під час огляду ПТЛРВ і ПЗРВ для визначення першочерговості у проведенні їхньої реконструкції.

(3) Проведення експертної (технічної) оцінки звітів, складених за результатами перевірок і повторних оцінок стану безпеки ПТЛРВ і ПЗРВ.

Завдання 4. Врегулювання першочергових питань, пов'язаних з будівництвом об'єктів переробки РАВ і транспортуванням РАВ

(1) Проведення експертної (технічної) оцінки проектних критеріїв і вимог (технічних специфікацій) стосовно об'єктів переробки РАВ, зокрема, РАВ, які зберігаються у ПТЛРВ і ПЗРВ; потужностей для переробки радіоактивно забрудненого металобрухту ЧАЕС тощо.

(2) Установлення діалогу з промисловими підприємствами щодо проектування відповідних об'єктів.

(3) Проведення експертної оцінки проектів сховищ і прийняття регулятивних рішень.

(4) Проведення експертної оцінки специфікацій щодо розроблення стандартизованої серії контейнерів для усіх стадій поводження з РАВ, у тому числі стандартних контейнерів для транспортування РАВ всіх категорій до комплексу "Вектор".

Завдання 5. Врегулювання першочергових питань безпеки, що стосуються довгострокового зберігання високоактивних і довгоіснуючих РАВ

Експертна підтримка у проектуванні та будівництві сховищ РАВ надається у процесі ліцензування будівництва сховищ для довгострокового зберігання/захоронення РАВ у рамках проекту ІСЯБ U3.01/08. Це завдання є логічним продовженням проекту ІСЯБ U3.01/08 і включає:

(1) проведення експертної (технічної) оцінки звітів про аналіз безпеки та відповідних документів щодо введення в експлуатацію побудованих споруд. На підставі результатів технічної оцінки ДІЯРУ прийме рішення щодо надання дозволу на введення в експлуатацію та власне експлуатацію сховищ.

Завдання 6. Врегулювання першочергових питань безпеки під час розроблення концепції ізоляції високоактивних і довгоіснуючих РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях

(1) Розроблення інструкцій щодо проведення програми попередньої оцінки альтернативних місць для відбору місця, яке б відповідало пріоритетним вимогам.

(2) Установлення, керуючись Інструкціями, діалогу з Експлуатуючою організацією (Оператором) щодо процедури (стадій) відбору місця; обсягу та достатності інформації, що стосується характеристик місцевості (перелік, що містить характеристики місць), необхідних для визначення її придатності як геологічного сховища та прийняття рішення щодо подальших робіт з проектування та будівництва сховища й пророблення питань безпеки на стадії вибору місця розташування сховища.

(3) Розроблення рекомендацій щодо загальних критеріїв прийнятності РАВ для захоронення в геологічному сховищі.

Компонент B

Загальні цілі

Метою цього проекту є надання підтримки ДІЯРУ у продовженні гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА, а також експертної підтримки, необхідної для участі ДІЯРУ в діяльності ВЕНРА.

Очікувані результати та основні заходи

У рамках цього компонента передбачаються такі завдання:

Завдання 1: Документований огляд внутрішньої оцінки та запропонованого плану дій щодо гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА

Як свій внесок до виконання цього завдання ДІЯРУ має надати результати своєї внутрішньої оцінки відповідно до підходу, описаного у звіті ВЕНРА про Гармонізацію реакторної безпеки в країнах ВЕНРА, а також запропонований нею план дій щодо гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА.

У рамках виконання цього завдання експерти з ЄС проведуть незалежне документарне вивчення внутрішньої оцінки ДІЯРУ та запропонованого плану дій, а також підготують рекомендації щодо їхнього вдосконалення. Консультант надасть ДІЯРУ допомогу, необхідну для встановлення та підтримання відповідних контактів з ВЕНРА, наприклад, для обміну інформацією про ці заходи.

Основні результати виконання завдання:

- оцінка правильності та повноти внутрішньої оцінки, беручи до уваги контрольні рівні;

- оцінка адекватності та достатності заходів, передбачених запропонованим планом дій, для гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА;

- рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої оцінки та запропонованого плану дій.

Результати цього вивчення, проведеного експертами з ЄС, а також список рекомендацій будуть подані у звіті про виконання цього Завдання.

Завдання 2: Виконання плану дій

У рамках цього Завдання будуть виконуватись заходи, передбачені розробленим і доопрацьованим планом дій.

Для гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА відповідно до плану дій ДІЯРУ підготує:

- зміни до регулятивних документів;

- нові регулятивні документи;

- адміністративні документи (постанови, листи-розпорядження тощо) із зазначенням контрольних рівнів, які не треба встановлювати у регулятивних документах.

Експерти з ЄС будуть залучені до оцінки ходу виконання плану дій, до розроблення рекомендацій стосовно подальшого його вдосконалення та застосування європейських практичних навичок щодо гармонізації регулятивних документів з контрольними рівнями.

Результати оцінки експертами ЄС документів ДІЯРУ, розроблених відповідно до плану дій, та список рекомендацій щодо його вдосконалення буде подано у звітах про виконання завдання.

Завдання 3: Підтримка участі ДІЯРУ у діяльності робочої групи з гармонізації регулятивних вимог

У рамках виконання цього завдання експерти ЄС надаватимуть ДІЯРУ підтримку, яка дозволить їй виконувати свою роль у діяльності робочої групи ВЕНРА з гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА. До складу робочої групи увійдуть експерти з провідних проектно-наукових організацій України, а також експерти з ЄС.

Робоча група проведе обговорення контрольних рівнів у відношенні до нових енергоблоків, управління строком експлуатації та інших сфер діяльності ВЕНРА. ДІЯРУ подасть документи, підготовлені робочою групою, на зустрічах ВЕНРА (РГГР, РГВЗЕ).

Основним результатом виконання цього завдання буде передача європейського досвіду ДІЯРУ та іншим українським організаціям у сферах, на які поширюється компетенція ВЕНРА, а також підтримка участі ДІЯРУ у діяльності, що провадить ВЕНРА.

Рекомендації західних експертів будуть подані у протоколах зустрічей робочих груп та у підготовлених документах.

3.2. Ризики та припущення

Компонент A

Завдання у рамках цього проекту розроблені відповідно до очікуваних заходів з боку промисловості, запланованих у рамках Плану дій ІСЯБ (ПД-2009 та ПД-2010), а також відповідно до Стратегічної дорожньої карти у секторі поводження з РАВ, зняття з експлуатації та відновлення територій.

Між регулятивним органом, організаціями технічної підтримки та промисловими підприємствами очікується започаткувати конструктивний діалог, спрямований на розв'язання питань безпеки на усіх етапах будівництва об'єктів поводження з РАВ.

Ризики, пов'язані з виконанням цього проекту, можуть стосуватись:

• необхідності забезпечення достатніми людськими ресурсами у разі одночасного подання документів, що стосуються безпеки, для регулятивного огляду різних об'єктів поводження з РАВ відповідно до обсягу та цілей проекту;

• затримок у виконанні проектів та поданні документів, що стосуються безпеки, промисловими підприємствами.

Жоден з суттєвих інституційних факторів не має справити вплив на ефективність виконання проекту. Визначені ризики головним чином стосуються достатності підтримки з боку Бенефіціара, тобто забезпечення ним необхідних ресурсів, чи затримки у виконанні проекту, пов'язаних із діяльністю промислового сектора.

Компонент B

ДІЯРУ має надати результати внутрішньої оцінки та запропонований план дій, після чого розпочнеться другий етап - виконання (вдосконаленого) плану дій. Ключовими питаннями для цього проекту є своєчасність надання необхідних матеріально-технічних ресурсів і залучення ДІЯРУ до реалізації плану дій.

Визначені ризики головним чином стосуються достатності підтримки, що надаватиметься Бенефіціаром, тобто забезпечення ним необхідних ресурсів.

3.3. Питання, що вимагають скоординованих дій

Компонент A є логічним продовженням виконання завдань, передбачених проектом ІСЯБ "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень атомних електростанцій)". Що стосується компонента B, то питань, які б вимагали скоординованих дій, не виявлено.

3.4. Зацікавлені сторони

Основним учасником цього проекту є Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ).

4. Питання, пов'язані з виконанням проекту

4.1. Спосіб виконання

Централізоване пряме управління.

З Бенефіціаром передбачається підписати Угоду про фінансування.

4.2. Процедури закупівлі та надання гранту

Усі договори, пов'язані з реалізацією проекту, мають підписуватись і виконуватись відповідно до встановлених та опублікованих Європейською Комісією процедур і стандартних документів щодо проведення зовнішньої діяльності, чинних на час початку відповідної процедури.

Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, на які поширюється дія Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі відповідним уповноваженим представником на інших фізичних і юридичних осіб здійснюватиметься відповідно до умов, передбачених Статтею 14 Інструмента.

4.3. Бюджет і календар

Загальний бюджет, що виділяється на реалізацію компонентів проекту, орієнтовно складає 2,5 млн. євро.

Орієнтовний строк виконання договору складає 36 місяців (компонент A: 36 місяців, компонент B: 24 місяці).

Проект буде виконуватись шляхом укладання одного чи більше договорів на надання послуг.

4.4. Моніторинг виконання

Проект підлягатиме моніторингу, орієнтованого на отримання результатів (МОР), який дозволяє отримати цінну інформацію не лише про кожний конкретний проект, але й про виконання підрядником глобальних завдань.

Крім моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, до проекту застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою традиційних показників ефективності управління проектом, таких як:

- виконання ключових етапів;

- звіти про хід робіт та технічні звіти;

- використання ресурсів.

Довгострокові аспекти базуватимуться на Ключових індикаторах виконання, які будуть визначені у Технічному завданні (ТЗ). Ці індикатори будуть визначені таким чином, щоб дозволити кількісну оцінку впливу Проекту на середньострокову та довгострокову перспективу. Для успіху заходів з проведення оцінки важливе значення має залучення до них країни-партнера.

Одним з можливих Ключових індикаторів виконання може бути кількість переглянутих документів.

Кожен з індикаторів має бути придатним для встановлення відповідної мети, завдяки чому можуть бути встановлені основні етапи досягнення КІВ узгоджені з глобальними стратегічними планами.

4.5. Оцінка та аудит

Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Моніторинг та оцінка мають базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів та досягнення цілей, передбачених проектом.

Крім перевірок і контрольних заходів на місцях, які у разі необхідності проводитимуть відповідні служби Європейської Комісії, у тому числі Європейський офіс по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахункова палата, проекти підлягатимуть регулярному моніторингу спеціалістами відповідної кваліфікації у цій сфері. З метою оцінки доцільності, продуктивності, ефективності та впливу програми незалежні експерти періодично проводитимуть оцінку по завершенні відповідних етапів.

4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності

Прозорість діяльності має відповідати чітко визначеним стандартам і правилам: Керівним принципам щодо забезпечення прозорості зовнішніх дій ЄС. Ці Керівні принципи становлять частину договірних зобов'язань партнерів/Консультантів, залучених до реалізації проекту і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-які інші договірні зобов'язання.

Консультант регулярно надаватиме Звіти про хід робіт з потрібною кількістю копій Партнеру за проектом, Представництву Європейського Союзу в країні-партнері, Об'єднаному дослідному центру Європейського Союзу та Групі моніторингу Європейського Союзу. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.

До інших документів та заходів, що стосуються забезпечення прозорості, можуть належати:

- початковий прес-реліз на початку виконання проекту;

- кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про виконання проекту;

- заключна презентаційна зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за проектом, організована Консультантом для зацікавлених сторін у вигляді семінару.

Паралельно з цим проектом можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження результатів чи підвищення рівня прозорості ЄС.

 

ДОДАТОК II-12

1. Ідентифікаційні дані

Назва/номер

U1.05.10 Спільна програма у галузі ядерної безпеки, спрямована на підвищення рівня експлуатаційної ефективності, дотримання норм безпеки та ефективності використання кадрового потенціалу НАЕК "Енергоатом" та його атомних електростанцій

Загальна вартість

Внесок ЄС - 9 млн. євро

Спосіб надання допомоги / спосіб реалізації

Проектний підхід - централізоване пряме управління

Код ДАК

23064

Сектор

Ядерна безпека

2. Обґрунтування проекту

2.1. Поточна ситуація в секторі

В Україні наразі перебувають в експлуатації 15 енергоблоків, розташованих на підпорядкованих Міністерству енергетики та вугільної промисловості чотирьох атомних електростанціях (АЕС) Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК) "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом"), із загальною встановленою потужністю 13835 МВт, що складає 26,6 % від загальної встановленої потужності всіх українських електростанцій. У 2009 році на АЕС припадало близько 46 % від обсягів електроенергії, виробленої в Україні. На всіх діючих енергоблоках АЕС установлені водо-водяні реактори типу ВВЕР відповідної конструкції.

Україна оголосила про свій намір продовжувати будівництво атомних електростанцій для заміни старих і до 2030 року довести потужність своїх АЕС до 20 ГВт.

Протягом останніх десяти років в рамках міжнародних програм і двосторонніх програм співробітництва було реалізовано сотні проектів з модернізації та підвищення безпеки українських АЕС, для чого залучалась допомога Заходу.

Нещодавно було завершено спільне вивчення, яке проводилось за участі України, Європейської Комісії та Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і мало на меті оцінити рівні безпеки українських АЕС. Міжнародні експерти дійшли висновку, що на даний час енергоблоки АЕС України загалом відповідають більшості норм безпеки, встановлених МАГАТЕ, зокрема, з точки зору конструкції та експлуатації атомних електростанцій, поводження з радіоактивними відходами, зняття з експлуатації та регулятивного контролю.

Подальше підвищення рівнів безпеки роботи атомних електростанціях НАЕК "Енергоатом" - український оператор АЕС - планує здійснювати у рамках проекту "Пакет підвищення безпеки" ("Upgrade Package"), який являє собою Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків усіх атомних електростанцій в Україні, і з цією метою залучити позики Євратому та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Зазначений "Пакет підвищення безпеки" також передбачатиме компонент, що стосується підвищення безпеки обробки радіоактивних відходів на українських атомних електростанціях.

2.2. Узагальнення набутого практичного досвіду

Незважаючи на економічну кризу, НАЕК "Енергоатом" в останні роки вдалось покращити показники безпеки та економічної діяльності. Завдяки цьому зменшилась потреба у залученні коштів ЄС для реалізації програм, безпосередньо пов'язаних з модернізацією АЕС. Діяльність у рамках ЄС ІСЯБ переорієнтовано на проекти у сфері управління безпекою та експлуатаційної безпеки, зокрема, на такі елементи як культура безпеки та людський фактор. Плідне співробітництво та взаємодія між представниками ЄС, НАЕК "Енергоатом" і Міністерства енергетики та вугільної промисловості, яке поглиблювалось протягом останніх років, продовжує успішно розвиватись. Підтримка з боку ЄС і сьогодні спрямована на розв'язання питань, що стосуються підвищення рівня управління [безпекою] та експлуатаційної безпеки, що має найвищу додаткову цінність, яка може бути отримана від програмної допомоги ЄС.

Допомога, що надається у рамках програми ЄС ІСЯБ, узгоджується з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, а також з НАЕК "Енергоатом", при чому організації-бенефіціари несуть спільну відповідальність за формулювання програми та управління нею. Поступова передача відповідальності українській стороні стимулює також і передачу напрацьованих в ЄС методів оптимального управління у сферах, в яких українські організації таких напрацювань поки не мають.

2.3. Доповнюючі заходи

У рамках ІСЯБ впроваджено спеціальний підхід, який дозволяє усім українським АЕС скористатись допомогою на проммайданчику, що надається експлуатуючими організаціями з ЄС у процесі виконання програм і проектів.

Якщо необхідно, проекти будуть розпочинатись у взаємодії з консультантами від регулятивних органів ЄС, з українським Органом регулювання, його організаціями технічної підтримки у рамках заходу 2+2. Така паралельна діяльність гарантуватиме, що зміни, ініційовані в рамках цього проекту стосовно режиму експлуатації та обслуговування АЕС, у разі потреби будуть узгоджуватись з відповідними змінами у стандартах, кодексах чи регламентах.

2.4. Координація діяльності донорів

Цей проект є самостійним, не пов'язаним з будь-якими можливими діями інших донорів чи Міжнародного агентства з ядерної енергетики (МАГАТЕ). Проектом не передбачається участь інших міжнародних донорів, і він не дублює жодну ініціативу, що зараз здійснюється на двосторонньому рівні чи за участі групи донорів. Єдиним постачальником коштів крім експлуатуючої організації АЕС України залишатиметься Європейський Союз.

Проте, передбачається тісна взаємодія з іншими партнерами, зокрема, з МАГАТЕ.

3. Опис

3.1. Цілі

Запропоновані заходи підтримки мають на меті подальше зосередження уваги на питаннях, що стосуються людського фактора, неухильного розвитку культури безпеки та підвищення рівня технологічних процесів, експлуатаційних процедур і методів таким чином, щоб гарантувати ядерну безпеку обладнання та систем. Це узгоджується з пріоритетами ІСЯБ відповідно до переглянутої стратегії співробітництва у сфері ядерної безпеки (Пріоритетна сфера 2), а також §1.1.2 та §1.2 Індикативної програми ІСЯБ на період 2010 - 2011 років.

3.2. Очікувані результати та основні заходи

Цей проект, спрямований на підтримку українського оператора АЕС, має значно вплинути на методи управління та контролю з питань, які є важливими для роботи атомних електростанцій. У рамках проекту увага приділятиметься основним процесам, які впливають на ядерну безпеку експлуатації атомних електростанцій, і вживатимуться заходи для поліпшення ситуації навколо "людського фактора", технічних вимог до АЕС та управління конфігурацією. На всіх етапах проекту має бути забезпечена тісна співпраця між експертами НАЕК "Енергоатом" і консультантами, залученими до виконання проекту.

Цілі проекту буде трансформовано в 5 основних заходів у рамках ПД 2010:

3.2.1. Захід 1: Розроблення та впровадження Стратегії технічного обслуговування, спрямованого на забезпечення надійності обладнання

У проведенні технічного обслуговування, зокрема, що стосується його процедур і періодичності, НАЕК "Енергоатом" сьогодні керується рекомендаціями, наданими виробниками обладнання. У результаті, завдання щодо проведення технічного обслуговування і ремонту виконуються незалежно від функціонування обладнання у складі тієї чи іншої системи чи установки, а під час встановлення періодичності проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту не беруться до уваги умови, пов'язані з конкретним компонентом чи дані, які стосуються його фактичної експлуатації та історії.

Мета заходу

Цей захід має на меті підвищення ядерної безпеки шляхом розроблення та впровадження оновленої Стратегії технічного обслуговування з використанням кращого міжнародного досвіду, заснованого на концепціях технічного обслуговування, спрямованого на забезпечення надійності обладнання. Ця сучасна стратегія технічного обслуговування націлена на підвищення рівня експлуатаційної готовності та надійності обладнання, беручи до уваги його конкретні функції та значення, яке воно має для загальної безпеки установки.

Переваги

Реалізація цього заходу дозволить спрямувати роботу інженерно-технічного персоналу у напрямку зосередження ресурсів на запобіганні збоям, які можуть порушити роботу системи чи зменшити рівень безпеки функціонування обладнання. Під час проведення технічного обслуговування та ремонту головна увага приділятиметься профілактичним заходам, розробленим на підставі даних прогнозування видів відмов і їхніх наслідків для функціонування відповідних систем. Впровадження більш ефективних методик технічного обслуговування дозволить зменшити кількість випадків технічного обслуговування обладнання без крайньої потреби із супутніми ризиками, та відмов обладнання під час експлуатації. Отже, технічне обслуговування, спрямоване на забезпечення надійності обладнання, підвищить безвідмовність і надійність обладнання, та, таким чином, значно поліпшить стан ядерної безпеки на атомних електростанціях НАЕК "Енергоатом".

3.2.2. Захід 2: Вдосконалення процедур управління оперативною інформацією щодо конфігурації АЕС

Безпечна робота будь-якої атомної електростанції залежить від наявності вірної технічної інформації щодо стану систем та елементів обладнання станції. Без інформації в реальному масштабі часу щодо фактичного стану суттєвих елементів обладнання, відповідальних за безпеку, зокрема, щодо системи обробки даних про об'єкт і системи відображення даних, оператори можуть приймати рішення, які впливають на стан безпеки, використовуючи невірну інформацію.

Наразі співробітники НАЕК "Енергоатом" отримують інформацію щодо АЕС з різних джерел. Деяка інформація надходить з засобів автоматичних відображень, деяку інформацію отримують під час обходів АЕС, а деяку - за допомогою інших, неавтоматичних, а вербальних чи письмових засобів комунікації. Ці джерела інформації несистематизовані, що ускладнює співставлення даних. За інформацію МАГАТЕ, 25 % зареєстрованих подій викликано помилками чи дефектами конфігурації.

НАЕК "Енергоатом" визначила це як потенційну проблему і вживає заходів для покращення ситуації, можливо, шляхом вдосконалення систем комунікації, які використовуються обхідниками, та/або раціоналізації та систематизації інформації, що надходить з різних джерел, за допомогою автоматизованої системи відображення даних.

Мета заходу

Цей захід має на меті значно підвищити рівень ядерної безпеки шляхом вдосконалення існуючих процедур "Експлуатаційної конфігурації АЕС". Планується використовувати кращі міжнародні методи та досвід. Це гарантуватиме те, що оператори АЕС отримуватимуть у реальному часі інформацію щодо стану електростанції, яка є вірною і відповідає фактичному фізичному та експлуатаційному стану АЕС. Використання розробленої системи у поєднанні з Імовірнісним аналізом безпеки (ІАБ) також дозволить застосовувати управління конфігурацією на основі ризиків чи моніторинг ризиків у реальному часі.

Переваги

Результатом цього заходу буде підвищення рівня ядерної безпеки, оскільки оператори вже не будуть засновувати свої рішення на інформації, яка не є вірною чи яка не відображає фізичний та експлуатаційний стан електростанції та систем АЕС, відповідальних за безпеку. Це гарантуватиме резервування станційного обладнання чи систем під час їх зупинки для проведення технічного обслуговування, а також прийняття оперативних рішень на підставі вірної інформації, отриманої у режимі реального часу. Крім того, вдосконалені процедури та методики, підсилені системою перевірки інформації, дозволять підвищити ефективність роботи операторів.

3.2.3. Захід 3: Впровадження комп'ютеризованої системи контролю підготовки та атестації експлуатаційного персоналу з питань ядерної та радіаційної безпеки

Наразі такі важливі документи, як правила, норми, процедури та інструкції вивчаються експлуатаційним персоналом АЕС індивідуально чи під керівництвом інструкторів за допомогою класичних аудиторних занять. Доволі часто таке навчання не дозволяє досягти рівня засвоєння, що вимагається. Ефективність навчального процесу могла б суттєво зрости завдяки використанню сучасної комп'ютеризованої системи підготовки, яка передбачає ступінчасте проходження та засвоєння матеріалу із внутрішнім тестуванням і реєстрацією досягнутих результатів.

До зазначеної системи було б нескладно також включити функції відстеження, оновлення, тестування та перевірки знань і кваліфікацій операторів. У результаті вони б набули навичок і дозволів, необхідних для виконання ними своїх виробничих завдань. Інтегрування колективних знань і досвіду всіх атомних електростанцій за допомогою такої системи принесло б суттєві переваги з точки зору безпеки експлуатації усіх українських АЕС.

Цілі заходу

Вдосконалення існуючої методики підготовки операторів шляхом впровадження комплексної інтерактивної комп'ютеризованої системи підготовки за використання провідного досвіду у сфері підготовки операторів дозволить підвищити рівень навичок і знань, які вимагаються від персоналу НАЕК "Енергоатом", надаючи можливість моделювання ситуацій для практичного застосування набутих навичок, а також виконання, перевірки та реєстрації навчальних завдань у більш оптимальний спосіб.

Переваги

Завдяки проведенню ефективної підготовки (й перевірки) обслуговуючого персоналу з експлуатаційних параметрів, у тому числі що стосується граничних технічних характеристик атомної електростанції, значно зросте рівень експлуатаційної безпеки. Нова система дозволить суттєво підвищити загальний рівень ефективності підготовки, а також сприятиме підвищенню кваліфікації з широкого кола тем, важливих з точки зору безпеки експлуатації атомних електростанцій.

3.2.4. Захід 4: Вдосконалення процедур контролю проектної документації та управління конфігурацією АЕС.

В Україні процедури внесення змін до проекту АЕС установлені державними стандартами. Багато з цих процедур не вдосконалювались від часів СРСР. Відповідна процедура контролю внесення змін (до оригінальної проектної бази) та оновлення пов'язаної з цим документації, що стосується питань безпеки, на цей момент НАЕК "Енергоатом" не розроблена.

НАЕК "Енергоатом" визначила відсутність контролю інформації, що стосується проектних змін, у тому числі їх реєстрацію та розповсюдження як потенційну проблему, пов'язану з безпекою. Компанія намагається виправити ситуацію, можливо, шляхом впровадження централізованої системи управління архівацією та документацією даних.

Цілі заходу

Прийняти, встановити та запровадити провідні підходи до процедури контролю внесення змін до проектної документації, від їхнього початку до внесення у всі відповідні документи, що стосуються експлуатації АЕС, тощо.

Переваги

Цей захід дозволить підвищити рівень ядерної безпеки завдяки тому, що документація НАЕК "Енергоатом" щодо її атомних електростанцій буде відображати оновлену "виконавчу та модифіковану" конфігурацію атомних електростанцій, тобто оригінальну "виконавчу" конфігурацію із подальшими санкціонованими модифікаціями. Цей захід гарантуватиме створення відповідних систем для відповідного контролю та санкціонування запропонованих змін на АЕС, а також врахування усіх наслідків запропонованих змін з точки зору безпеки. Виконання цього завдання потребуватиме створення єдиної комплексної системи управління та контролю документації в НАЕК "Енергоатом" і на всіх атомних електростанціях, в яких зберігатиметься оновлена проектна документація та документація, що стосується питань безпеки.

3.2.5. Захід 5: Перегляд і оптимізація методів перевірки цілісності системи тиску першого контуру реактора, що застосовуються на АЕС НАЕК "Енергоатом"

Для продовження роботи будь-якої атомної електростанції необхідно гарантувати цілісність першого контуру її реакторів. З цією метою на АЕС НАЕК "Енергоатом" проводяться гідравлічні випробування (ГВ). Проте, після років експлуатації кількість циклів ГВ першого контуру теоретично може перевищити граничні норми, передбачені протягом його проектного строку служби.

Отже, аби запобігти передчасному старінню систем під тиском бажано модернізувати методи, що застосовуються НАЕК "Енергоатом" щодо гідравлічних випробувань і випробувань цілісності першого контуру реактора і привести їх у відповідність до кращої світової практики.

Мета заходу

Цей захід дозволить значно підвищити рівень експлуатаційної безпеки у межах експлуатаційного ресурсу атомних електростанцій шляхом застосування провідної міжнародної практики випробування цілісності першого контуру реактора.

Переваги

Це завдання полягатиме у наданні допомоги НАЕК "Енергоатом" щодо управління експлуатаційним ресурсом систем першого контуру реакторів своїх атомних електростанцій та, водночас, продемонструє їхню експлуатаційну безпеку.

3.3. Ризики та припущення

Жодних суттєвих ризиків, пов'язаних із виконанням запропонованого проекту, виявлено не було. Недавній досвід роботи свідчить про активну участь і допомогу з боку НАЕК "Енергоатом", що є запорукою належного і своєчасного виконання проектів, а також поширення досвіду, набутого у ході реалізації проекту, на весь парк атомних електростанції.

Здійснюючи управління проектами ІСЯБ, НАЕК "Енергоатом" продемонструвала високий рівень ефективності, впроваджуючи сучасні підходи до управління проектами, відповідні протоколи та створивши внутрішню "Координаційну групу", яка здійснює моніторинг виконання проектів та призначення відповідальних осіб, на яких покладається безпосереднє управління кожним окремим проектом.

З метою оптимізації позитивного впливу проекту та максимізації передачі навичок, які б могли успішно використовуватись, НАЕК "Енергоатом" підготував певні рекомендації за проектом U1.05/09 (Програма безпеки, спрямована на підвищення процедурних і технічних можливостей та ефективності НАЕК "Енергоатом" та його АЕС), які залишаються дійсними та використовуватимуться для управління проектом U1.05/10. Йдеться про такі рекомендації:

1. Призначити постійну групу НАЕК "Енергоатом", яка братиме участь у процесі розроблення та виконання кожного проекту та здійснюватиме управління цим процесом. Це не передбачає, що 100 % свого робочого часу група приділятиме проекту, але вона має бути у будь-який час на 100 % готовою до роботи з розроблення проектів і здійснення управління ними.

2. НАЕК "Енергоатом" має визначити розроблення та виконання проектів як пріоритетні напрямки своєї діяльності, і, таким чином, забезпечити наявність і залучення своїх експертів до роботи.

3. Велике значення має розподіл обов'язків і відповідальності між експертами (тобто особами, а не комітетами чи групами), "призначеними" НАЕК "Енергоатом".

4. Виконання проектів відбуватиметься як єдиний інтерактивний процес за участі Консультантів і експертів НАЕК "Енергоатом".

5. Має бути забезпечено правильне співвідношення "якості та кількості" експертів НАЕК "Енергоатом".

6. Велике значення має визначення часових рамок програми створення, затвердження та виконання проектів (у тому числі що стосується розміщення АЕС).

7. Для належного виконання проектів і розміщення усього парку атомних електростанцій важливе значення має надання допомоги НАЕК "Енергоатом".

Передбачається, що технічні відділи НАЕК "Енергоатом" і підвідділи АЕС продовжать надавати всю необхідну документацію та підтримку протягом виконання проектів.

3.4. Питання, що вимагають скоординованих дій

Завдання, які пропонується виконати, являють собою наступний крок на даному етапі програми підвищення безпеки на АЕС НАЕК "Енергоатом", причому наразі можуть виконуватись не лише короткострокові проекти, спрямовані на розв'язання нагальних питань, але й важливі довгострокові проекти. Усі заходи, передбачені проектом, - це рішення у "пілотному" масштабі; всі подальші заходи з поширення набутого досвіду серед структур НАЕК "Енергоатом" та між усіма атомними електростанціями компанії будуть реалізовуватись безпосередньо НАЕК "Енергоатом" і запропонованими завданнями не охоплюються.

Передбачені заходи дозволять вдосконалити систему управління безпекою, підвищити культуру безпеки у сфері, що охоплюється проектом, як на рівні окремих атомних електростанцій, так і на рівні НАЕК "Енергоатом", і через це матимуть безпосередній позитивний вплив на стан безпеки та навколишнє середовище. Завдяки виконанню цього проекту буде продовжено роботу з підвищення безпеки на українських атомних електростанціях до рівня, загальноприйнятого у країнах-членах ЄС.

Проект, що пропонується, передбачає заходи, які повністю узгоджуються з рекомендаціями, наданими Міжнародним агентством з ядерної енергетики.

Напрямки діяльності, які пропонуються у рамках проекту, будуть розвиватись далі таким чином, що набутий досвід також можна буде застосовувати на інших атомних електростанціях.

3.5. Зацікавлені сторони

Кожне із запропонованих завдань спочатку, на "пілотному" етапі, стосуватиметься лише однієї атомної електростанції. Але на подальшому етапі - етапі поширення - скористатись набутим досвідом зможуть всі атомні електростанції, а також НАЕК "Енергоатом".

Декілька завдань також стосуватимуться українського регулятивного органу - ДІЯРУ, а також деяких українських установ.

Відповідні результати чи вихідні матеріали будуть передані Національному центру підготовки ремонтного та управлінського персоналу АЕС.

4. Питання, пов'язані з виконанням проекту

4.1. Спосіб виконання

Централізоване (пряме) управління.

З Бенефіціаром буде підписано Угоду про фінансування.

4.2. Процедури закупівлі та надання гранту

Виконання проекту передбачається шляхом укладання договорів на надання послуг.

Усі договори, пов'язані з реалізацією проекту, мають підписуватись і виконуватись відповідно до встановлених та опублікованих Європейською Комісією процедур і стандартних документів щодо проведення зовнішньої діяльності, чинних на час початку відповідної процедури.

Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, на які поширюється дія Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі на інші фізичні та юридичні особи здійснюватиметься відповідним уповноваженим представником згідно з умовами, передбаченими Статтею 14 Інструмента.

4.3. Бюджет і календар

Загальний орієнтовний бюджет, що виділяє ЄС: 9 млн. євро.

Орієнтовний строк дії договорів: максимум 36 місяців.

4.4. Моніторинг виконання

Заходи, що виконуватимуться у рамках кожної окремої теми, піддягатимуть моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Для моніторингу управління та результатів, отриманих за відповідним напрямком діяльності також будуть визначені показники (індикатори), які можуть бути об'єктивно перевірені. Ці індикатори будуть визначені до укладання договору на початковому етапі визначення напрямку діяльності.

Крім моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, до деяких заходів, що реалізовуватимуться у рамках окремих напрямків діяльності, застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою традиційних показників ефективності управління проектом, таких як:

• виконання ключових етапів;

• звіти про хід робіт та технічні звіти;

• використання людських ресурсів.

Вплив, який справлятимуть заходи за кожним напрямком діяльності на стан безпеки українських атомних станцій, буде предметом спостереження за допомогою спеціальних показників, і, якщо доречно, також буде враховуватись загальний стан ядерної безпеки у країні-партнері.

Кожний індикатор має бути придатним для застосування до нього процедури постановки цілей, за допомогою чого можуть бути встановлені критерії значень Індикатора ефективності, а також здійснюватись моніторинг позитивних змін.

4.5. Оцінка та аудит

Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Оцінка має базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів і досягнення цілей, передбачених проектом. Моніторинг ходу виконання проекту та його ефективності також здійснюватиметься на підставі періодичних звітів про хід робіт.

Крім того, також передбачається, у разі необхідності, проводити перевірки на місцях за участі відповідних служб Європейської Комісії, у тому числі Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахунковою палатою.

4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності

Заходи забезпечення публічності виконуватимуться відповідно до чітко визначених стандартів і правил: Інструкцій щодо забезпечення публічності зовнішніх дій ЄС. Ці Інструкції становитимуть частину договірних зобов'язань партнерів/консультантів, залучених до реалізації проекту, і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-який інший договірний елемент.

Консультант регулярно подаватиме Звіти про хід робіт Європейській Комісії та надсилати їх копії Партнеру за проектом, в Представництво Європейського Союзу в країні-партнері, в Об'єднаний дослідний центр Європейської Комісії та Групі моніторингу Європейської Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.

Інші вихідні матеріали, присвячені питанню забезпечення публічності, можуть включати:

(1) початковий прес-реліз на початку роботи за відповідним напрямком;

(2) кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про завершення роботи за відповідним напрямком;

(3) заключну презентаційну зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за відповідним напрямком, організовану Консультантом.

Паралельно з діяльністю за напрямками, що пропонуються, можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження набутого досвіду чи підвищення рівня публічності діяльності ЄС.

 

ДОДАТОК II-13

1. Ідентифікаційні дані

Назва/номер

U4.01/10: Підтримка реалізації програми поводження з радіоактивними відходами в Україні

Загальна вартість

Внесок ЄС: 9627627 євро

Спосіб надання допомоги / спосіб реалізації

Проектний підхід - централізоване пряме управління

Код ДАК

23064

Сектор

Ядерна безпека

2. Обґрунтування

2.1. Поточна ситуація в секторі

Україна несе на собі величезний тягар відповідальності у вигляді радіоактивних відходів, які утворились під час аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. У наступні роки передбачається утворення додаткових великих обсягів радіоактивних відходів внаслідок проведення ремонтно-відновлювальних заходів на 4-му енергоблоці АЕС, зруйнованому під час аварії (будівництво та експлуатація нового безпечного конфайнменту), а також виведення з експлуатації 1 - 3 енергоблоків ЧАЕС, яку було зупинено. Крім того радіоактивні відходи, але у меншому обсязі, продовжуватимуть утворюватися в результаті використання в Україні ядерної енергії для генерування електроенергії.

За підтримки Європейського Союзу та інших міжнародних організацій вживаються величезні за обсягом фінансові заходи, спрямовані на видалення та кондиціонування цих відходів для їх подальшого безпечного зберігання. Значних успіхів було досягнуто, наприклад, у завершенні будівництва Промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами та, дещо менших - у будівництві Заводу з переробки рідких радіоактивних відходів. Проте, з огляду на масштаб успадкованих Україною проблем і складність завдань, попереду ще багато роботи. Зокрема, надзвичайно висока різнорідність складу відходів, утворених під час аварії, ускладнює належне визначення характеристик відходів, і, оскільки ці характеристики мають бути визначені до переробки відходів, цей фактор може обмежити подальший поступ у даному напрямку. Також залишається нерозв'язаним питання щодо остаточного захоронення відходів.

2.2. Узагальнення набутого практичного досвіду

В останні роки було проведено низку проектів, спрямованих на формування комплексної та послідовної стратегії поводження з ядерними відходами в Україні. Так проект U4.03/041 у рамках Програми технічної допомоги Співдружності незалежних держав (ТАСІС) був націлений на задоволення національних стратегічних потреб, таких як створення організації з поводження з відходами та відповідної системи класифікації відходів. Два більш недавні заходи підтримки2 3 було спрямовано на уточнення потреб і прагнень окремих кінцевих одержувачів, таких як організації, що працюють у Чорнобильській зоні відчуження, та функціонуючі атомні електростанції. Результати цих вивчень та дані, наведені у Законі України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами", були використані під час складання комплексного переліку заходів, які б дозволили остаточно видалити ці відходи та, отже, позбутися тягаря пов'язаної з ними відповідальності та ризиків. Підпроекти, наведені у цьому Описі проектів, являють собою деякі із заходів, які проводились раніше у рамках цієї довгострокової програми.


1 Розроблення Національної стратегії та концепції Державної програми поводження з радіоактивними відходами в Україні, включаючи стратегію поводження з радіоактивними відходами НАЕК "Енергоатом"

2 Надання допомоги Європейській Комісії у проведенні оцінки програми та сектора, а також у визначенні та встановленні пріоритетних напрямків у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні, 2007 р.

3 Технічна допомога бенефіціарам і кінцевим користувачам в Україні щодо управління проектами поводження з радіоактивними відходами та виведення об'єктів з експлуатації у рамках програм ТАСІС та ІСЯБ, 2008 р.

2.3. Доповнюючі заходи

Певну кількість проектів за (спільного) фінансування з боку ЄС, пов'язаних з поводженням з радіоактивними відходами на ЧАЕС, було завершено, а виконання деяких з них триває. До проектів, тісно пов'язаних з даним проектом, належать такі як розроблення Національної стратегії та концепції Державної цільової програми поводження з радіоактивними відходами в Україні, а також створення Промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ). Також вбачаються можливості поглиблення взаємодії з проектом будівництва Заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗЗ); кошти для реалізації останніх з названих проектів надаються з Рахунку ядерної безпеки та Чорнобильського фонду "Укриття" (управління обома здійснює Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)), головним вкладником коштів в які є Європейська Комісія.

Також слід зазначити, що цей проект буде виконуватись за тісної співпраці з проектом U4.01/08 (Вдосконалення системи класифікації радіоактивних відходів та поводження з ними в Україні).

Фінансування першочергових проектів щодо поводження з радіоактивними відходами на період 2008 - 2017 років з державного бюджету України та інших джерел, у тому числі з Фонду поводження з радіоактивними відходами здійснюється на підставі Закону України "Про загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" (у редакції, схваленій Парламентом України в 2008 році) та Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" (у редакції від 2008 року). Заходи, які пропонуються у рамках цього проекту, будуть ретельно узгоджуватись із завданнями вищезгаданої загальнодержавної програми та будуть спрямовані на підтримку їхньої реалізації.

2.4. Координація діяльності донорів

Фінансування цього проекту повністю забезпечуватиметься Європейською Комісією. Фінансування з боку ЄК не дублює жодних інших поточних заходів, що провадяться двосторонніми чи міжнародними донорами. Оскільки Європейський Союз залишатиметься єдиним зовнішнім донором, жодного додаткового координування донорської діяльності не передбачено. У відповідних випадках для забезпечення ефективнішої взаємодії з іншими міжнародними проектами проводитимуться консультації з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) чи ЄБРР.

3. Опис

3.1. Цілі

Загальною метою цього проекту є підвищення рівня безпеки та рентабельності поводження з усіма видами радіоактивних відходів в Україні та, зокрема, спрямування всіх заходів на мінімізацію відходів та реалізацію довгострокового завдання - остаточного безпечного захоронення відходів.

До конкретних завдань належать такі:

- підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів в Україні;

- оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними;

- створення методики звільнення матеріалів від регулятивного контролю;

- проведення комплексної оцінки стану безпеки та ризиків на об'єктах поводження з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження;

- впровадження сучасних, ефективних методологій та засобів планування відновлювальних заходів на колишніх уранових об'єктах.

Даний проект сприятиме досягненню завдань ІСЯБ і відповідає пріоритетам ІСЯБ щодо поводження з ядерними відходами, зняття з експлуатації та відновлення територій колишніх ядерних об'єктів, як зазначено у Стратегії забезпечення ядерної безпеки4.


4 Рішення Європейської Комісії від 8 серпня 2007 р. С(2007)3758

3.2. Очікувані результати та основні заходи

Передбачається, що проект дозволить вдосконалити інфраструктуру поводження з радіоактивними відходами в Україні.

Проект включатиме такі підпроекти:

• A) Підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів в Україні;

• B) Вдосконалення систем, які використовуються для визначення характеристик радіоактивних відходів на діючих атомних електростанціях України;

• C) Оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними;

• D) Проведення дослідження на місцях захоронення та тимчасового зберігання радіоактивних відходів у Чорнобильській зоні відчуження;

• E) Створення методики звільнення матеріалів від регулятивного контролю;

• F) Проведення комплексної оцінки стану безпеки та ризиків на об'єктах поводження з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження;

• G) Розроблення методики (стратегії, технології) проведення реабілітаційних заходів на колишньому урановому об'єкті "Придніпровський хімічний завод".

Основні очікувані результати можна підсумувати таким чином:

Підпроект A:

- створення методики визначення характеристик і класифікації радіоактивних відходів в Україні;

- вдосконалення методики вимірювань;

- створення центральної аналітичної лабораторії у Чорнобильській зоні відчуження для визначення характеристик радіоактивних відходів з усієї України.

Підпроект B:

- визначення відповідних стратегій та статистичних методів відбору зразків і вимірювань, а також впровадження процедур, які дозволять провести співставлення між легко вимірюваними та важко вимірюваними радіонуклідами, які (a) є важливими з точки зору довгострокової безпеки поводження з ними та (b) існують у потоках відходів атомних електростанцій;

- підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів на атомних електростанціях, зокрема, що стосується визначення складу радіонуклідів і рівнів активності "важко вимірюваних" радіонуклідів у радіоактивних відходах.

Підпроект C:

- оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними, включаючи забезпечення стандартизованих контейнерів для радіоактивних відходів;

- впровадження оптимізованої інфраструктури утилізації та транспортування радіоактивних відходів на пілотній атомній електростанції.

Підпроект D:

- постачання мобільної лабораторії для проведення польових досліджень у Чорнобильській зоні відчуження;

- створення комплексного реєстру та кадастру (у тому числі бази даних) траншей та звалищ у Чорнобильській зони відчуження, які містять радіоактивні відходи;

- оцінка та градація рівня небезпеки радіоактивних відходів у місцях тимчасової локалізації та зберігання у межах Чорнобильської зони відчуження;

- визначення шляхів підвищення рівня безпеки двох з цих об'єктів, а саме "ПЗРВ Підлісний" та "III черга ЧАЕС";

- надання рекомендацій щодо модернізації заходів безпеки у пункті захоронення радіоактивних відходів "Буряківка".

Підпроект E:

- розроблення процедур, які б дозволили звільняти від регулятивного контролю матеріали, рівень забруднення яких нижче граничного;

- розроблення технічних умов на пілотний об'єкт, а також порядку звільнення матеріалів від регулятивного контролю;

- зменшення обсягів і маси радіоактивних відходів, що потребують захоронення у конструктивно складних спорудах.

Підпроект F:

- проведення комплексної, тобто такої, що враховує усі існуючі та заплановані об'єкти по поводженню з радіоактивними відходами, оцінки стану безпеки Чорнобильської зони відчуження;

- мінімізація негативного впливу об'єктів по поводженню з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження на населення та довкілля.

Підпроект G:

- розроблення Національної стратегії проведення реабілітаційних заходів на колишньому об'єкті із вилучення урану "Придніпровський хімічний завод";

- визначення реабілітаційних заходів, які забезпечать необхідний рівень радіаційного захисту працівників і населення.

Вихідна інформація щодо цих заходів, цілей та очікуваних результатів подана у технічному додатку до цього Опису проектів.

Даний проект узгоджується з критеріями постанови Ради ЄС щодо створення Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ)5, а також з положеннями переглянутої багаторічної стратегії6 та індикативної програми7.


5 Постанова Ради ЄС (Євратом) N 300/2007 від 19 лютого 2007 р.

6 Рішення Європейської Комісії щодо переглянутої Стратегії програм співпраці Співтовариства у галузі ядерної безпеки на період 2010 - 2013 рр.

7 Рішення Європейської Комісії щодо Індикативної програми на 2010 - 2011 рр. стосовно програм співпраці Співтовариства у галузі ядерної безпеки

3.3. Ризики та припущення

Запропоновані заходи є частиною ширшої довгострокової програми, розробленої у взаємодії з різними партнерами та незалежними експертами. Підбір заходів здійснювався після належного вивчення стратегічних цілей, потреб кінцевих споживачів і ресурсних обмежень.

Існує ризик, що через бюджетні обмеження українські партнери не зможуть забезпечити реалізацію компонентів, за які вони відповідають. Для подолання цього ризику було максимально зменшено взаємозалежність між компонентами, які фінансує ЄС, та які фінансує кінцевий споживач, а також передбачено залучення передусім людських ресурсів кінцевого споживача, аніж фінансових ресурсів.

Як і у відношенні до будь-якого проекту, існують комерційні та технічні ризики, пов'язані з реалізацією цього проекту; проте, на цей момент не було визначено жодних ризиків, які могли б суттєво перешкоджати виконанню запланованих робіт.

3.4. Питання, що вимагають скоординованих дій

Даний проект являє собою один з перших етапів довгострокової програми, яка врешті решт має привести до безпечного та остаточного захоронення радіоактивних відходів України. У рамках цієї програми безумовно передбачається реалізувати концепції сталого розвитку (наприклад, таких аспектів, як мінімізація відходів, повторне використання матеріалів) та внутрішньогенераційної та міжгенераційної справедливості (наприклад, пакування відходів один раз і таким чином, щоб задовольнити усі майбутні потреби, що стосуються поводження з відходами; безпечне, остаточне захоронення). Виконання Україною своїх зобов'язань щодо розв'язання ядерних питань шляхом підвищення безпеки та надійності джерел іонізуючого випромінювання та зменшення існуючого й потенційного радіаційного впливу на населення буде благом як для громадян України, так і сусідніх країн. Проект не призведе до явних порушень прав людини, тендерної рівності чи принципів належного державного управління.

3.5. Зацікавлені сторони

Україну представляють Міністерство надзвичайних ситуацій і Міністерство енергетики та вугільної промисловості. До участі у проекті також буде залучено Державну інспекцію ядерного регулювання України та Міністерство охорони здоров'я.

Кінцевими споживачами проекту є УкрДО "Радон", НАЕК "Енергоатом", ДП "Бар'єр", ДСП "Чорнобильська АЕС", ДСП "Комплекс", ДСНВП "Екоцентр", а також Адміністрація Чорнобильської зони відчуження.

4. Питання, пов'язані з виконанням проекту

4.1. Спосіб виконання

Централізоване (пряме) управління.

З Бенефіціаром передбачається підписати Угоду про фінансування.

4.2. Процедури закупівлі та надання гранту

Виконання наведених вище підпроектів A, B, C, D, E, F та G передбачається шляхом укладання одного чи більше договорів на надання послуг та одного чи більше договорів на постачання.

З метою укладання договорів вищезазначені проекти (чи їхню частину) буде об'єднано в обмежені за кількістю та з технічної точки зору однорідні комплекси заходів аби мінімізувати будь-які управлінські та накладні витрати, пов'язані з реалізацією відповідних заходів.

Договори будуть підписуватись і виконуватись відповідно до процедур і стандартних документів, опублікованих Європейською Комісією на час підписання.

Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, які охоплюються Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі відповідним уповноваженим представником на інших фізичних і юридичних осіб здійснюватиметься відповідно до умов, передбачених Статтею 14 Інструмента.

4.3. Бюджет і календар

Загальний орієнтовний бюджет, що виділяє ЄС, складає 9627627 євро.

Орієнтовна тривалість договорів: максимум 36 місяців.

Вид договорів: договори на надання послуг і постачання.

4.4. Моніторинг виконання

До проекту застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою Ключових індикаторів виконання (КІВ), які є стандартним інструментом управління проектами. Ці індикатори загалом стосуються ходу виконання проекту і охоплюють такі питання як:

• виконання ключових етапів;

• звіти про хід робіт та технічні звіти;

• використання ресурсів.

Проект також підлягатиме моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Це - складноструктурована методика, що приділяє основну увагу таким аспектам, як доречність, раціональність, ефективність, вплив та сталість. У ході проведення моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, незалежні контролери здійснюють збір даних за допомогою основних проектних документів і опитування основних учасників, у тому числі бенефіціарів.

Оцінка впливу проекту на середньострокову-довгострокову перспективу буде здійснюватись за допомогою заходів, визначених спільно з українськими партнерами. Ця діяльність має на меті оцінити внесок проекту до підвищення ефективності національної програми у сфері поводження з радіоактивними відходами та до забезпечення виконання зобов'язань, передбачених цією програмою.

4.5. Оцінка та аудит

Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Моніторинг (моніторинг, орієнтований на отримання результатів) та оцінка мають базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів та досягнення цілей, передбачених проектом.

Крім того, також передбачається, у разі необхідності, проводити перевірки на місцях за участі відповідних служб Європейської Комісії, у тому числі Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахунковою палатою.

4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності

Заходи забезпечення публічності виконуватимуться відповідно до чітко визначених стандартів і правил: Інструкцій щодо забезпечення публічності зовнішніх дій ЄС. Ці Інструкції становитимуть частину договірних зобов'язань партнерів/Консультантів, залучених до реалізації проекту і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-який інший договірний елемент.

Консультант регулярно подаватиме Звіти про хід робіт Європейській Комісії з копіями Партнеру за проектом, в Представництво Європейського Союзу в країні-партнері, Об'єднаний дослідний центр та Групі моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.

Інші вихідні матеріали, присвячені питанню забезпечення публічності, можуть включати:

(1) початковий прес-реліз на початку виконання проекту;

(2) кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про виконання проекту;

(3) заключну презентаційну зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за проектом, організовану Консультантом.

Паралельно з цим проектом можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження результатів чи підвищення рівня публічності діяльності ЄС.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали